Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Екологічна політика

Екологічний податок. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

У статті розглянуто особливості визначення та обґрунтування застосування ставок екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Екологічний податок — це загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 р.

Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

— викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
— скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
— розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
— утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
— тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Тобто, згідно п. 242.1. ст. 242 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) об’єктом та базою оподаткування є:

— обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
— обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти
— обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
— обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
— обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Особливості визначення та обґрунтування застосування ставок екологічного податку

Розглянемо більш детально особливості визначення та обґрунтування застосування ставок екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.
Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення затверджено ст. 243 ПКУ (Див. Таблицю 1).

Табл. 1
Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Найменування забруднюючої речовини

Ставка податку, гривень за 1 тонну

Азоту оксиди

1968,65

Аміак

369,22

Ангідрид сірчистий

1968,65

Ацетон

738,45

Бенз(о)пірен

2506116,51

Бутилацетат

443,40

Ванадію п’ятиокис

7384,48

Водень хлористий

74,17

Вуглецю окис

74,17

Вуглеводні

111,26

Газоподібні фтористі сполуки

4874,09

Тверді речовини

74,17

Кадмію сполуки

15581,58

Марганець та його сполуки

15581,58

Нікель та його сполуки

79387,98

Озон

1968,65

Ртуть та її сполуки

83449,45

Свинець та його сполуки

83449,45

Сірководень

6326,80

Сірковуглець

4111,45

Спирт н-бутиловий

1968,65

Стирол

14375,55

Фенол

8935,54

Формальдегід

4874,09

Хром та його сполуки

52850,62.

Зверніть увагу на такі забруднюючі речовини, як тверді речовини та вуглеводні. Перелік забруднюючих речовин, що об’єднані у зазначених групах, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір» від 14 березня 2002 р. № 104. Незважаючи на те, що цей перелік був затверджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» від 1 березня 1999 року № 303, що втратила чинність, наказ залишається чинним і згідно з офіційним листом Державної фіскальної служби від 16 березня 2016 р. № 9027/7/99-99-15-04-02-17 має застосовуватися при визначенні ставок екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Для випадків здійснення викидів забруднюючих речовин, що не увійшли до переліку п. 243.1 ст. 243 ПКУ, п. 243.2. затверджено ставки податку для забруднюючих речовин, номінованих за класами небезпечності (Див. Таблицю 2).

Табл. 2
Ставки податку для забруднюючих речовин, номінованих за класами небезпечності

Клас небезпечності

Ставка податку, гривень за 1 тонн

I

14080,50

II

3224,65

III

480,47

IV

111,26.

Клас небезпечності забруднюючої речовини визначається у порядку, визначеному наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» від 27 червня 2006 р. № 309.
Водночас п. 243.3. ст. 243 ПКУ передбачено ставки податку для випадків неможливості застосування ставок екологічного податку для забруднюючих речовин відповідно до пунктів 243.1 та 243.2. В цьому разі ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів, що визначаються згідно з постановою головного державного санітарного лікаря України «Про затвердження значень гігієнічних нормативів хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць» від 15 квітня 2013 р. № 9 (Див. Таблицю 3).

Табл. 3
Ставки податку, що застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу забруднюючих речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів

Орієнтовно безпечний рівень впливу речовин (сполук), міліграмів на 1 куб. метр

Ставка податку, гривень за 1 тонн

Менше ніж 0,0001

592712,50

0,0001 – 0,001 (включно)

50783,62

Понад 0,001 – 0,01 (включно)

7015,25

Понад 0,01 – 0,1 (включно)

1968,65

Понад 0,1

74,17.

Менше ніж 0,0001

592712,50

Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно безпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються, як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з п. 243.2 ст. 243 ПКУ.
Відповідно до п. 243.4. ст. 243 ПКУ ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,33 гривні за 1 тонну.

Марина Тимошенко,
інженер з охорони навколишнього природного середовища ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів»

Джерело: журнал «Екологія підприємства»

 

Придбати журнал «Екологія підприємства»
Придбати вигідний комплект журналів
Придбати електронний журнал «Екологія підприємства»

Розсилка новин