Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Для відновлення «Фукусіми-1» Японія планує максимально використовувати досвід Чорнобиля

Міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков нещодавно відвідав з робочим візитом Японію. По завершенні поїздки посадовець відповів на запитання нашого журналу.

 

 

 

 

 

Олег Проскуряков

— Олеже Альбертовичу, розкажіть, будь ласка, про мету Вашої поїздки.
— Візит тривав 3 по 8 червня. Програма візиту передбачала низку двосторонніх зустрічей та переговорів, зокрема з міністром навколишнього середовища паном Нобутеру Ісіхара, міністром з питань реконструкції, міністром з питань координації політики щодо ліквідації наслідків ядерної аварії на Фукусімі, головою Агентства з реконструкції паном Такумі Немото, міністром економіки, торгівлі та промисловості Тосіміцу Мотегі, міністром освіти, культури, спорту, науки і технологій Хакубун Сімомура, головою партії «Нью Комейто» (другий учасник правлячої коаліції з Ліберально-демократичною партією), депутатом Палати радників Парламенту Японії Натсуо Ямагуті, представниками Агентства з реконструкції та муніципальною владою префектури Фукусіма, керівництвом компаній «Джайка» та Jogmec.
Метою поїздки були:
— подальша продуктивна співпраця та успішне вирішення усіх робочих питань в рамках реалізації проектів за схемою зелених інвестицій;
— розвиток співпраці між двома країнами в сфері реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях, визначення та функціонування зони евакуації та стратегії захисту населення, дезактивації, моніторингу та управління ризиками;
— розвиток співпраці, результатом якої може стати будівництво низки сміттєспалювальних заводів на всій території України, що сприятиме зменшенню кількості побутових відходів та забезпечить виробництво додаткового обсягу електроенергії під час їх утилізації;
— залучення японських інвестицій та технологій в сфері утилізації виробничих і побутових відходів, очищення води тощо.

— Який вплив на екологічну ситуацію в Японії справила викликана землетрусом аварія на АЕС «Фукусіма-1»?
— Аварія призвела до значного викиду радіоактивних речовин у повітря та водне середовище, що спричинило радіоактивне забруднення значних площ території Японії, акваторії Тихого океану та помітного забруднення атмосферного повітря практично у всій Північній півкулі Землі.
Загальний обсяг викиду радіоактивних речовин, за останніми оцінками оператора АЕС «Фукусіма-1» компанії TEПКO, становив 900 тис. терабекерелів. Площа забруднення радіоактивними речовинами сягала 800 км2.
За остаточними підрахунками уряду, стихія повністю або частково зруйнувала понад 400 тис. будівель, залишивши близько 17 млн тонн уламків і сміття. Понад 5 млн тонн сміття віднесло в Тихий океан і частково прибило до західного узбережжя США та Канади.
Згідно з рішенням уряду Японії, із зони радіусом 20 км навколо станції «Фукусіма-1» було евакуйовано близько 80 тис. жителів. Цю зону оголошено забороненою зоною з примусовою евакуацією. У префектурі Фукусіма за межами цієї зони було виявлено також чотири райони з високим рівнем радіоактивного забруднення, в яких доза опромінення населення могла б перевищити допустиму дозу опромінення у 20 мілізівертів протягом року від дня аварії. Ці райони уряд Японії оголосив зоною зваженої евакуації. Крім того, високі рівні радіоактивного забруднення території були виявлені в окремих населених пунктах за межами зазначених зон. Ці населені пункти уряд Японії був змушений визначити як окремі зони рекомендованої евакуації. Із зони зваженої евакуації і окремих зон рекомендованої евакуації додатково довелось евакуювати ще 10 тис. осіб.
За попередніми даними, загальна площа земель, які підлягають дезактивації, становить 13 тис. км2, або 3 % всієї території Японії.

Яких заходів було вжито для мінімізації шкоди? Чого вдалося досягти
за 2 роки з моменту аварії?
— На станції спорудили захисне покриття будівлі 1-го реактора. 62 панелі з поліефірного волокна мають запобігати подальшій емісії радіоактивних матеріалів з частково зруйнованої будівлі реактора до навколишнього середовища. Поліефірне укриття 1-го енергоблоку є тимчасовим заходом. За три роки, коли почнуть вилучати паливні стрижні з реактора, ТЕПКО планує замінити його на капітальну споруду. Таке саме укриття компанія планує змонтувати над 3-м та 4-м реакторами, які також були зруйновані вибухами водню.
У грудні 2011 року було завершено другий етап робіт, і уряд Японії заявив про те, що ситуація на АЕС «Фукусіма-1» є контрольованою, усі проблемні реактори станції приведено до стану «холодної зупинки» (одна з характеристик цього стану: температура днища реакторів не перевищує 100 градусів за Цельсієм).
Третій етап триватиме два роки. За цей час планується розпочати вилучення відпрацьованого ядерного палива з басейнів витримки, в яких зберігається 3108 паливних збірок. Четвертий етап розрахований на 20–25 років. Його головним завданням буде вилучення ядерного палива із самих реакторів. Повний демонтаж обладнання реакторів відбудеться лише через 40 років і обійдеться у 1,151 трильйонів ієн (14,9 млрд доларів США).
В червні 2012 року уряд прийняв базовий план відновлення префектури Фукусіма, згідно з яким, в першу чергу, буде проведено дезактивацію місцевості до безпечного для постійного проживання рівня радіаційного опромінення в 1 мілізіверт на рік. Зараз у префектурі є території, де рівень опромінення в 50 разів перевищує норму.
Держава взяла на себе відновлення та будівництво інфраструктури,  необхідної для повернення жителів до своїх будинків, створення умов для постійного проживання — відновлення роботи комунальних служб, доріг, відбудови шкіл і медичних установ тощо. Також влада профінансує всі витрати на медичні огляди та аналізи для неповнолітніх жителів префектури.
Відповідно до урядових даних, станом на кінець лютого 2013 року близько 315 тисяч осіб продовжують перебувати у тимчасовому житлі.
Міністерство охорони здоров’я, праці та соціального захисту Японії заявило, що через неможливість закінчити підготовку необхідної житлової площі до кінця 2013 фінансового року термін переселення постраждалих від стихійного лиха з тимчасового житла до постійного буде продовжено до кінця 2014 року.
Тільки третина сільськогосподарських земель, які постраждали в результаті цунамі 11 березня 2011 року, може бути придатна до використання. Зараз лише 8 тис. гектарів очищено для культивації. У префектурі Фукусіма було відновлено тільки 9 % сільськогосподарських угідь, які, крім цунамі, постраждали ще й від наслідків аварії на атомній електростанції. Екологи сподіваються відновити 90 % всіх постраждалих земель до весни 2014 року.
Роботи з дезактивації радіаційно забруднених територій йдуть дуже повільно. Місцеві муніципалітети змогли завершити такі роботи тільки на 19,7 % з приблизно 179 тис. домогосподарств.
За даними Японського урядового агентства з атомної енергії, рівень радіації в районах навколо аварійної АЕС «Фукусіма-1» знижується швидшими темпами, ніж очікувалося раніше. За даними відомства, за 20 місяців з моменту аварії (до листопада 2012 року) радіаційний фон у 80-кілометровій зоні навколо АЕС «Фукусіма-1» знизився на 40 %. Як відзначають експерти, це пов’язано з великою кількістю опадів, які випали за цей час у центральній Японії та змили значну частину радіоактивних речовин. Крім того, падінню рівня радіації сприяло також завершення дворічного періоду напіврозпаду радіоактивного цезію-134, який був одним з основних елементів викидів на АЕС «Фукусіма-1». Зараз головним чином забруднює територію навколо атомної електростанції цезій-137 з періодом напіврозпаду в 30 років.
Однак, безпосередньо біля станції залишається низка ділянок зі значним рівнем радіації — вище 20 мілізівертів на рік. Влада в найближчі роки не зможе гарантувати повернення до своїх будинків жителям щонайменше семи населених пунктів із сумарним населенням в 26 тис. осіб.
В лютому 2013 року уряд Японії прийняв рішення щодо збільшення бюджету, який має бути освоєний до 2016 року, на відновлення країни та постраждалих від Великого Східнояпонського землетрусу та аварії на АЕС «Фукусіма-1» територій до 25 трильйонів ієн (близько 277 млрд доларів США). Бюджет у розмірі 19 трильйонів ієн (213 млрд доларів) було прийнято у липні 2011 року попереднім урядом. Однак адміністрація прем’єр-міністра С. Абе підрахувала, що цих коштів недостатньо.
Уряд також виділив додатково 697 млрд ієн (7,5 млрд дол.) на допомогу компанії — оператору аварійної АЕС «Фукусіма-1» ТЕПКО. Таким чином, загальна сума допомоги ТЕПКО з боку уряду Японії перевищила 30 трильйонів ієн (32,6 млрд. дол.).

Який захист мала станція? Чи можна було уникнути аварії, якби на станції був вищий рівень захисту?
— На всіх реакторах АЕС «Фукусіма-1» використовувалась одноконтурна схема генерації пару: пар для турбогенераторної установки генерується в корпусі реактора з води, який знімає тепло з активної зони реактора, сепарується, тобто звільняється від крапель води, і після сепарації надходить до турбіни. Циркуляція води через реактор здійснюється примусово, за допомогою насосів.
На енергоблоках використовувався залізобетонний контайнмент боксового типу. Корпус реактора розміщений у внутрішньому захисному металевому корпусі. Також конструкція захисної оболонки розрахована на максимальну сейсмічну дію, яка визначена для майданчика розміщення АЕС. Однак на АЕС не було пасивних систем безпеки, які не потребують наявності живлення для виконання захисних функцій, та уловлювача розплаву.
У результаті Великого Східнояпонського землетрусу 11 березня 2011 року на атомній електростанції «Фукусіма-1» три енергоблоки були зупинені системами аварійного захисту, які спрацювали в штатному режимі. Проте за годину внаслідок удару 15-метрових хвиль цунамі, припинилося живлення та вийшла з ладу система охолодження чотирьох із шести реакторних блоків АЕС. Подальший розвиток подій (перегрів та википання теплоносія, оголення і перегрів паливних стрижнів та виділення водню в результаті паро-цирконієвої реакції, вибухи водню й пожежі, руйнування будівель реакторних блоків № 1, № 3, № 4, втрата цілісності гермооболонки (контайнмента) реактора № 2, спікання палива в реакторах № 1, № 2, № 3 та його істотне пошкодження в басейні витримки реакторного блока № 4, заливання великих обсягів води у будівлі реакторних блоків з метою охолодження контайнментів реакторів та палива у басейнах витримки) призвів до значного викиду радіоактивних речовин у повітря та водне середовище. У середині травня 2011 року компанія ТЕПКО визнала той факт, що у перші 50 годин після землетрусу та цунамі 11 березня на всіх трьох пошкоджених реакторах (а не тільки на першому, як заявляли представники ТЕПКО раніше) внаслідок зупинки системи охолодження відбулося розплавлення паливних стрижнів. Окрім того, в результаті вибуху водню на реакторах № 1, № 2, № 3 були майже повністю зруйновані будівлі, у яких знаходяться ці реактори. Такі події на АЕС «Фукусіма-1» підтвердили найгірший розвиток сценарію аварії.

— Як зараз розвивається співробітництво між Україною та Японією по лінії Фукусіма-Чорнобиль?
— Україна стала однією з перших країн, яка запропонувала Японії гуманітарну, експертну, консультативну та технічну допомогу у подоланні наслідків аварії на АЕС «Фукусіма-1». Водночас українські вчені та експерти пропонували японським партнерам свій досвід та знання в оцінюванні ситуації та прийнятті відповідних рішень щодо можливих шляхів мінімізації наслідків техногенної катастрофи.
Для відновлення АЕС Японія планує максимально використовувати досвід Чорнобиля. Тільки протягом 2012 року понад 15 делегацій (урядових, неурядових, науково-експертних, а також представників ЗМІ Японії) відвідали Україну з метою вивчення українського досвіду з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Яких дій вживає зараз японський оператор АЕС з ліквідації наслідків аварії?
— Компанія ТЕПКО вже цього року повністю введе в дію систему ALPS (Advanced Liquid Processing System) для очищення води, яка накопичилася в резервуарах на станції, від радіоактивних речовин. Система здатна фільтрувати 62 різновиди радіоактивних речовин. Зараз компанія має три таких установки. На одній з них з кінця березня 2013 року проводилися випробувальні роботи. Атомним регулятором надано дозвіл розпочати із середини червня випробувальні роботи на двох інших установках.

— Чи зверталася Японія по допомогу з ліквідації аварії до профільних міжнародних установ?
— Наприкінці квітня 2013 року з метою ознайомлення із заходами, що їх вживає ТЕПКО на аварійному об’єкті, інспектори Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) на прохання японського уряду провели інспектування АЕС «Фукусіма-1».
Місія МАГАТЕ високо оцінила швидке розроблення плану та графіка робіт з демонтажу реакторів. Разом з тим, доповідь інспекторів містить 17 критичних зауважень, зокрема, щодо недостатньо конкретного визначення багатьох технічних і фінансових аспектів з утилізації реакторів і відновлення території. Інспектори закликали японську сторону до продовження діалогу щодо заходів з ліквідації радіоактивних відходів.
Очікується, що ґрунтовна ключова доповідь експертів МАГАТЕ із 40 країн щодо аварії на АЕС «Фукусіма-1» буде готова до кінця 2014 року й міститиме аналіз причин і наслідків аварії, безліч технічних деталей для фахівців, зокрема, для проектувальників і експлуатантів.

 

Підготувала
Олеся Щербак