Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Законодавчі перспективи розвитку біоенергетичних технологій в Україні

Одним з актуальних напрямів розвитку відновлюваної енергетики в Україні є використання біоенергетичних ресурсів. Наявний потенціал обумовлюється особливостями клімату в Україні, існуючими потужностями аграрно-промислового комплексу та наявністю необхідних трудових ресурсів. Водночас, стале використання вітчизняних біоенергетичних ресурсів дозволяє зменшити енергетичну залежність України, покращити клімат, зменшити безробіття, збільшити податкові надходження, поліпшити торгівельно-платіжний баланс країни.

Склалася ситуація, за якої вимоги чинних в Україні нормативних документів, що регулюють біоенергетику, не узгоджуються між собою. Статтю присвячено аналізу вимог нормативних документів та розробленим проектам нормативних актів, які дозволять зняти законодавчі бар’єри на шляху енергонезалежності України.

Актуальність зазначеного питання відображає реалізація в Україні спільного проекту Програми розвитку ООН та Глобального екологічного фонду «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні», спрямованого на розроблення політики, розбудову спроможності, технічну допомогу і надання фінансових стимулів для заохочення інвестицій приватного сектора у муніципальні проекти з біомаси. Основний наголос у проекті робиться на муніципальному тепло- та гарячому водопостачанні на основі використання сільськогосподарської біомаси.

Так, за розрахунками експертів потенціал біомаси, яким Україна володіє для виробництва енергії, складає близько 27 млн т у.п. на рік, з яких 12,2 млн т у.п. на рік — це відходи сільського господарства та 10 млн т у.п. на рік — енергетичних культур. Сьогодні Україна не повною мірою використовує свій потенціал. Лише 10 % (2,7 млн т у.п. на рік) від загального потенціалу біомаси йде на енергетичні потреби.

Хоча природний газ можна вважати зручним для індивідуального опалення, однак рівень тарифів робить біомасу перспективним і економічно-ефективним видом палива. Водночас, найбільшої трансформації щодо збільшення використання біоенергетичних ресурсів можна досягти у житлово-комунальному господарстві та бюджетній сфері, а також у промисловості.

Як зазначають експерти у разі заміщення 10 % природного газу місцевою біомасою у комунальній енергетиці необхідні інвестиції у розмірі 14 млрд грн, при цьому можливо досягнути економії природного газу за рахунок заміщення соломою у розмірі 750 млн куб. м/рік. Разом з тим, створюється до 15 тис. нових робочих місць та біля 1,5 млрд грн на рік залишається в Україні замість здійснення платежів за російський газ, з яких близько 350 млн грн — прибуток агровиробників та логістичних компаній.

Слід зазначити, що правові відносини у сфері біоенергетики регулюються численними нормативно-правовими актами, яких налічується понад 100. Серед важливих актів законодавства, що регулюють використання біомаси в муніципальному тепло- та гарячому водопостачанні або впливають на цю сферу, можна відзначити такі: Бюджетний кодекс України; Податковий кодекс України; Закони України «Про альтернативні види палива», «Про альтернативні джерела енергії», «Про електроенергетику», «Про енергозбереження», «Про житлово-комунальні послуги», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного потенціалу», «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», «Про теплопостачання» та інші.

Водночас, деякі з них не узгоджуються між собою, що потребує їх перегляду та вдосконалення нормативно-правового регулювання цієї сфери, а деякі положення потребують змін та доповнень, що дозволить забезпечити розвиток напряму використання біоенергетичних технологій у муніципальному секторі. Саме тому, нами було проаналізовано зазначені законодавчі акти, що дозволило запропонувати необхідні зміни та доповнення.

Докладніше про розроблені проекти нормативних документів та перспективи, які несе в собі їх впровадження, читайте в № 6 /2017 р. журналу «Екологія підприємства».

Олександр Ігнатенко, доктор наук з державного управління, канд. екон. наук, головний консультант проекту ПРООН «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні», доцент кафедри управління національним господарством та економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України

Джерело: журнал «Екологія підприємства»

Придбати журнал «Екологія підприємства»
Придбати вигідний комплект журналів
Придбати електронний журнал «Екологія підприємства»