Новини

Повернутися до переліку новин

4 питання про рекультивацію та консервацію земель: основні екологічні та правові аспекти

Стаття дасть відповіді на такі запитання:
• Як правильно поводитися із порушеними землями?
• Які нормативно-правові акти слід взяти до уваги, плануючи рекультивацію?
• Хто розробляє документацію на рекультивацію земель?
• Як здійснити консервацію земель?
• Які складові консервації земель?


Мета рекультивації: не тільки часткове перетворення порушених природних територіальних комплексів, а й створення на їхньому місці продуктивніших і раціонально організованих антропогенних ландшафтів, у тому числі:
а) збереження земельного фонду села, міста;
б) компенсація збитків, заподіяних природному комплексу, сільському, лісному господарствам під час проведення робіт з порушення земель;
в) виключення шкідливої дії порушених земель на навколишнє середовище.

У зв’язку зі збільшенням порушених земель рекультивація стала невід’ємною частиною охорони та відтворення земельних ресурсів.

s

Рекультивація — повторне використання порушених земель не завжди може збігатися з попереднім їх призначенням.

Сільськогосподарська рекультивація здійснюється в районах розвиненого сільського господарства, на великих за площею відвалах чи кар’єрах.

Це найдорожчий вид рекультивації, бо до земель, де мають вирощуватися сільськогосподарські культури, висувають найвищі вимоги.

Лісогосподарська рекультивація проводиться там, де є можливість відновити ділянки лісу з цінними сортами дерев. Її вартість і вимоги до агрохімічних характеристик ґрунту нижчі, ніж для сільськогосподарської рекультивації.

Водогосподарська рекультивація стосується здебільшого тих кар’єрів, які після відпрацювання заповнюються ґрунтовими й дощовими водами. Такі штучні озера впорядковуються, в них запускається риба, їхні береги озеленюються тощо.

Рекреаційна рекультивація виконується неподалік міст і великих населених пунктів з метою створення зон відпочинку. Здебільшого вона поєднується з водогосподарською й лісогосподарською рекультивацією (озера в кар’єрах упорядковують, на їхніх берегах споруджують пляжі, бази відпочинку, висаджують дерева, кущі тощо).

Санітарно-гігієнічна рекультивація здійснюється для консервації порушених земель, припинення шкідливої дії кар’єрів, відвалів на природне середовище (аби звалище не забруднювало повітря й підземні води), якщо з якихось причин використання порушених земель вважається недоцільним.

Будівельна рекультивація — це підготовка порушених земель під спорудження житлових будинків, спортивних майданчиків, промислових підприємств, складів і т. д.

Кар’єри при цьому засипають відвальними породами, їхні стінки викладають, підводять дороги, теплотраси, виконують меліоративні роботи (дренаж тощо).

Аспекти рекультивації
1. Правильне поводження з порушеними земельними ділянками
2Розроблення проектів рекультивації
3. Етапи рекультивації
4. Консервація земель

Увага! Матеріал публікується частково. Повна версія в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» № 4, 2019
Матеріал підготував Іван Паламарчук, член редакційної ради журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»  № 4, 2019

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!