Небезпека весняного диму: як запобігти порушенням

Від редакції.
Кожен природоохоронець на підприємстві є носієм екосвідомості, людиною, яка може й повинна навчити не тільки колег, а й якнайширше коло громадян, чия діяльність не пов’язана з екологією, уникати екопорушень.
Тільки перші теплі промені весняного сонця прогнали з наших вулиць, лісопосадок, територій виробничих підприємств сніжні маси, як міста й села затягує їдкий чорний дим. Домогосподарі й дачники, відпочивальники й агровиробники, любителі шашликів і туристичних походів беруться «наводити порядки»: спалюють сухі рослинні рештки на території підприємств, полях, городах, у садах, на берегах річок тощо. Що важливо знати кожному?

У статті:

• Чому вони палять: руйнуємо міфи.
• Екологічна небезпека підпалів: все, що має знати кожен. Приклади.
• Як попередити пожежі на виробничих територіях: 10 важливих правил.
• Відповідальність за порушення.

Що тільки не спалюють під час свавільного прибирання. Деякі зухвальці навіть намагаються силами стихії вогню очистити свою земельну ділянку від кущів і дикорослої парості.

Чому вони палять: руйнуємо міфи

Мотивація паліїв завжди примітивна, як старий рескаль.

Міф № 1 По-перше, палії щиро вірять у міф про потребу прибрати вогнем стару органіку, «щоб звільнити місце для нових рослин». У хибності цього міфу може переконатися кожен охочий, спостерігаючи, як нова генерація рослин чудово проростає крізь стару, дякуючи тій за угноєння органічними рештками. Варіант цього міфу, який прийшов до селян ще з давньої епохи підсічного землеробства: «попіл від паління — чудове мінеральне добриво для рослин». Але навіть юний натураліст знає, що попіл може шкодити рослинам.

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»  № 3, 2019