«Питання екології — наше, українське, домашнє завдання», — Анатолій Кінах

Щодо основних викликів у природоохоронній діяльності для підприємств у 2018 році ми поспілкувалися  з президентом Українського союзу промисловців і підприємців.

«Теми, які ми зараз обговорюємо, мають бути темами загальнонаціонального рівня, звучати з усіх усюд — з вуст експертів, фахівців, міжнародних партнерів, у цільових дискусіях та ЗМІ»

Питання екологічної модернізації підприємств як ніколи на часі в українських реаліях. Особливо, враховуючи екологічні зобов’язання Уряду в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Європейці вже давно зрозуміли — краще дорожче, проте якісніше.
Однак, яким же шляхом йдуть українські підприємці, що робить у напрямку «зеленої політики» держава та як все мало би бути в ідеалі «Екології підприємства» розповів Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців і підприємців, політик, колишній прем’єр-міністр України.

— Наскільки важливою наразі для України є  охорона навколишнього середовища?
— Питання охорони навколишнього середовища — питання не окремої держави, економіки чи суспільства, а всього світу. Дуже хочеться, щоб воно було часткою культури і відповідальності бізнесу вже сьогодні.
Сьогодні ми говоримо про адаптацію європейських стандартів в українські реалії. Проте, адаптувати стандарт — це не переклад з англійської на українську, це створення серйозної системи — модернізація, інфраструктура, кадри, контроль. Це не так просто, як здається.

— Скільки наразі є підприємств, які дотримуються екологічного законодавства та є екологічно безпечними?
— Важко сказати. Близько 40 % підприємств наближені до цих стандартів.
Така статистика першою чергою пов’язана із тим, що в нашій країні шалена зношеність підприємств та їх основних фондів — 70 %. Обладнання саме собою несе загрозу навколишньому середовищу і мінімальними витратами тут не обійтися.
Той же рухомий склад «Укрзалізниці» зношений на 92 %. Зрозуміло, що буде викидатися в повітря.

— Тоді, у якій галузі найбільше проблем екологічного характеру?
— Першою чергою, це металургія та хімічний комплекс, а також деякі підгалузі агропромислового комплексу — птахівництво та м’ясокомбінати. Перші — найбільш небезпечні з точки зору забруднення, та ще й зношені, другі — мають серйозні проблеми з переробкою відходів.
Коли незалежні експерти роблять дослідження, особливо підприємств, які пов’язані з м’ясопереробкою, то одиниці виробників відповідають вимогам та стандартам.
Звісно, у нас є і сумлінні виробники, які постачають продукцію на європейські ринки. Наша соняшникова олія — надзвичайно якісна, вона цінується у всьому світі. Ми зараз входимо у трійку лідерів з її постачання на світові ринки. Попитом користується і наш мед. М'ясо птиці теж займає непогані позиції з точки зору якості та відповідності європейським стандартам. Але перелік таких підгалузей дуже обмежений.

— У матеріальному плані — чи готові підприємства вкладати кошти в модернізацію обладнання?
— Не готові. На жаль, в нас сформована така система, що більшість підприємств працюють в режимі виживання. І ресурсів для того, щоб інвестувати їх в модернізацію, не вистачає.
Як можна інвестувати, коли сьогодні облікова ставка Національного банку України — 17 % річних, у центральноєвропейському — 0,25 % річних?! Тобто в Україні вона у 60 разів менша. Ви ж розумієте, це — шалена різниця, яка також суттєво впливає на розвиток підприємництва.
Проте, це у зоні відповідальності кожного з нас. Тут, в цьому офісі (Українського союзу промисловців і підприємців — ред.), близько 100 всеукраїнських об’єднань сформували свою програму розвитку, затвердили її і в Уряді, і в парламенті. Ми діємо — постійно є якісь ініціативи, дискусії, пропозиції.

Увага! Матеріал публікується частково! Повна версія – в рубриці  Актуальне інтерв’ю  журналу «Екологія підприємства» № 6, 2018

Джерело: журнал «Екологія підприємства»

Придбати електронний журнал «Екологія підприємства»
Придбати вигідний комплект видань
Свіжий номер журналу