Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей

Чи можна «відкупитися» від громади?

Мировой опыт

Чи можна «відкупитися» від громади?

Проблема екологічної відповідальності бізнесу є дуже гострою не тільки для України. Про польський досвід вирішення цієї проблеми розповів заступник голови екологічного клубу «Екос» Павел Войцік.

— Пане Павел, нині в Україні видобуток сланцевого газу є чи не найгострішою темою в екологічній сфері. А як з цим у Польщі?
— В Польщі зараз також дуже популярна тема сланцевого газу. В ЗМІ висвічуються діаметрально протилежні погляди. Відомо, що в Європі знаходяться значні поклади сланцевого газу. Є дані про перспективні родовища в Австрії, Англії, Німеччині, Угорщині, Україні, Швеції. Польща першою з європейських держав заявила про початок буріння розвідувальних свердловин. Навесні 2012 року компанія ExxonMobil пробурила дві свердловини, але визнала проект нерентабельним.
У листопаді 2012 року Європарламент більшістю голосів дав дозвіл країнам Євросоюзу на розвідку та видобування сланцевого газу. Парламентарі не підтримали закликів фракцій ліберальних демократів та «зелених» до мораторія та наступної заборони на європейському рівні на використання технології гідророзриву пласта.
Для видобутку сланцевого газу використовують горизонтальне буріння і гідророзрив пласту. Аналогічна технологія видобутку застосовується і для отримання вугільного метану. Хоча сланцевий газ міститься в невеликих кількостях (0,2–3,2 млрд м³/км²), але за рахунок розтину великих площ можна одержувати його значну кількість. Головна перевага сланцевого газу — близькість до ринків збуту. За попередніми підрахунками експертів, ресурси сланцевого газу у світі становлять 200 трлн кубометрів.
Коли в Польщі з’явилася тема сланцевого газу, спочатку людям наговорили всього-всього: мовляв, якщо будемо видобувати, то будемо енергетично незалежною державою, взагалі зможемо незалежну енергетику Польщі побудувати суто на сланцевих газах. Але зараз почали підраховувати, скільки ж в країні є газу. Виявилося, що реально цих ресурсів, які можна видобувати, є лише 50 % від того, що оцінювалося спочатку.
Польські екологи підкреслюють, що в США, де видобувають газ, на десятки кілометрів взагалі нічого немає, лише пустеля. А Польща — густонаселена держава. Проте наша країна не відмовилася від думки видобувати сланцевий газ. Закордонні концерни зацікавлені у його видобутку в Польщі, але треба спочатку створити відповідний закон. З одного боку — треба гарантувати західним концернам безпеку їхнього бізнесу, з іншого боку — гарантувати громаді, на території якої будуть видобувати газ, фінансовий зиск, щоб вони отримували гроші, а також на законодавчому рівні забезпечити безпеку їхнього існування. Для Польщі це зараз нагальна справа.

— Яка реакція населення сільських громад на намір видобувати на їхніх територіях газ?
— В Польщі почалися протести людей, які бояться за свою безпеку. Деякі західні концерни вже йдуть з Польщі через побоювання цих протестів. І це було свого часу основною причиною відкликання з посади нашого міністра охорони довкілля.
Проблема тут в технології видобутку сланцевого газу. Вона має один делікатний момент: спочатку треба промити щілини в гірській породі водою, а потім видобувати газ. А при промиванні можна порушити екологічний баланс території. Адже коли ця вода повертається, то вона може вже бути забрудненою.
І ще одне: на це питання накладається політика держав ЄС, наприклад Франції, де енергетична база побудована в основному на атомній енергії. Тому там не подобається те, що Польща отримає незалежне джерело енергії й припинить купувати електроенергію з Росії, Норвегії, з держав ЄС. Були пропозиції (я не знаю, чи вони пройшли в Європарламенті), щоб взагалі заборонити розвивати технології видобування сланцевого газу на території ЄС і також в Польщі.
Я сподіваюся, що це питання найближчим часом вирішиться й дуже хочу, щоб сланцевий газ в нас видобували. Я — еколог, вже багато років працюю над питаннями екології й дивлюся на це реально. Я вважаю, що сланцевий газ — це величезний шанс для Польщі.

— Чи вже знайдено в Польщі поклади сланцевого газу?
— Нині триває розвідка газу, а поклади сланцевого газу знайшли поки що в одній свердловині. Газ виявився потрібної якості та в очікуваних обсягах. Геологічний інститут періодично проводить наукові конференції щодо сланцевого газу, які повідомляють про реальну ситуацію. А реальна ситуація, повторюся, є такою — газу в Польщі на половину менше, ніж спочатку говорилося. Втім, і цього газу вистачить, щоб підтримати енергетичну незалежність Польщі.

— Фінанси в цьому питанні посідають не останнє місце, чи не так?
— Так, безперечно. Щоб видобути газ, слід вкласти шалені гроші. Кожна фірма, яка хоче видобувати газ, мусить виконати спочатку процес пошуку газу, а для цього необхідне серйозне фінансування.
В Польщі поки що сланцевий газ не видобувають, а польська влада вже говорить про те, як це оподаткувати.
Не слід забувати також і про те, що треба гарантувати абсолютну безпеку для довкілля та людей, які там мешкають і живуть за рахунок землі, яку буде вилучено для видобутку газу. Треба дати цим людям інші засоби для існування.

— Чи влаштовують компанії для польського населення поїздки на території, на яких вже видобувають газ?
— Я про таке не чув. Західні фірми, які будують в Польщі підприємства з утилізації відходів або з відновлюваної енергетики, організовують такі екскурсії для місцевих мешканців. Вони привозять людей і показують, як підприємства працюють і що подібне буде на їхніх територіях.
Організовувалися зустрічі з місцевими громадами польською фірмою, яка видобуває газ і нафту. Адже не лише закордонні фірми провадять діяльність з видобутку газу.

— Хіба польські компанії також хочуть видобувати сланцевий газ?
— Так. На початку кампанії оголосили аукціон на ті земельні ділянки, де можна було б шукати газ. І одну третину тих ділянок викупила польська фірма.

— Як, на Ваш погляд, слід працювати таким компаніям з місцевими громадами?
— Треба добре пояснювати людям, що фірма, яка буде видобувати газ, дасть місцевій гміні (сільській громаді — Прим. ред.) стільки грошей, що вистачить побудувати лікарню, нову школу тощо. Що цих грошей вистачить на те, щоб місцеве населення змогло купувати екологічно чисту продукцію в інших господарствах.
Загалом сама свердловина для видобутку сланцевого газу займає лише 100 квадратних метрів землі. Це не 100 гектарів. Але треба зробити дороги до неї, адже мусять їздити вантажівки до свердловини.
Разом з тим, якщо подивитися, наприклад, як виглядають кар’єри бурого вугілля, то можна побачити, що на десятках гектарів землі нічого немає, лише місячний рельєф…
Я вважаю, що треба порушувати тему співіснування суспільства з підприємствами, які обтяжують екологічну ситуацію. Наведу приклад гміни Клещо, це найбагатша громада Польщі. Там селянин їде в поле дорогою, яку було викладено бруківкою! Місцеві жителі взагалі не платять податків. Ці люди нині не можуть собі уявити, як вони б жили інакше. А все тому, що там знаходиться шахта, яка й платить громаді кошти — адже шахта своєю діяльністю обтяжує місцеву екологічну ситуацію. Громада дуже задоволена фінансуванням.
Ця шахта зайняла величезну площу й платить великі податки. Але можна додатково домовитися платити гроші гміні, яка їх використає на себе, наприклад, на будівництво шкіл, доріг тощо. Є окрема плата за користування природними ресурсами й плата за забруднення довкілля. Якщо підприємство перевищує певні норми забруднення, то воно сплачує додаткові кошти, і вже не до каси гміни, а до Національного охоронного фонду охорони довкілля та водного господарства. Гроші з цього фонду йдуть на екологічну освіту тощо.

— Чи впливають польські ЗМІ на прийняття екологічних рішень?
— Так. Про один випадок розповім. Вісім років тому фірма, яка виготовляла фанеру, захотіла збудувати фабрику з виготовлення фанери в центрі «зелених легень» Польщі — в найбільш екологічно чистому регіоні Оструда. Тобто вони хотіли перенести своє підприємство з міста Щецин до Оструди. Місцева влада погодилася на це, бо вирішальним чинником стали гроші. Але екологічний клуб організував сесію, після якої в різних ЗМІ з’являлися критичні матеріали. В результаті гміна відізвала назад своє рішення про надання згоди на розміщення фабрики. Це була справжня перемога екологів!
Проте була й інша справа, яка не завершилася перемогою екологів — це історія знищення старих дерев вздовж доріг в регіоні Мазур, де росли 80-річні липи. Ініціатори знищення дерев хотіли лише отримати деревину. Ніхто тоді події не контролював. Офіційно ця акція відбулася під девізом «Все для безпеки машин на дорогах». Алея, на якій росли дерева, дуже гарно виглядала, ці старі липи були окрасою довкілля. Але люди із сокирами виявилися швидшими, ніж журналістські ручки. Багато старих дерев було втрачено, і їх відновити вже неможливо…

Інтерв’ю вела Інна Борисова
Фото автора

Розсилка новин