Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Читайте в журналі

Не потонути у відходах… Про відповідальність власника і еколога

Птахівництво потребує свідомого та відповідального ставлення виробників — як до якості продукції, так і до самих умов діяльності. Важливо, щоб органічні відходи, які утворюється у процесі роботи птахофабрик, потрапляли на належну утилізацію.

Прикрий приклад
Так, у листопаді цього року біля села Гаврилівка Київської області виявили близько 160 тонн органічних відходів — курячих тушок. Трупи птахів знаходилися просто неба, утилізацію не було проведено належно, правилами екологічної безпеки знехтували. За свідченням місцевого населення, це не поодинокий випадок несвідомого ставлення до довкілля, коли органічні відходи виробництва птахоферма вивозить на звалище просто неба, ігноруючи отруйні випари та небезпечні сполуки, що утворюються в результаті розкладання курячих тушок, а згодом потрапляють у повітря та ґрунтові води.

За твердженнями екологів, такі порушення норм утилізації відходів виникли внаслідок технічного збою через відключення електрики на птахофермі — вентиляція перестала працювати і птахи задихнулися. Швидко ліквідувати наслідки було неможливо, тому тушки вивезли на звалище в поле.

Контролюючі служби зафіксували порушення і почали перевірку екологічної діяльності птахофабрики.

Чи поодинока така ситуація в державі? Які можливі наслідки та яка відповідальність передбачена законодавством для власника та еколога підприємства-порушника?

Коментар експерта

Іван Паламарчук, заслужений природоохоронець України

Звичайно, це жахливо. Жителям раджу не тільки сподіватися на контролюючі органи, а діяти самим, ще і тому, що за словами Міністра екології Остапа Семерака екологічна інспекція ліквідована.

Для цього потрібно звернутися із письмовою скаргою до сільської ради, районної державної адміністрації, депутатів яких ви обирали. Запропонувати сільській раді створити комісію із депутатів та представників громади, зафіксувати ситуацію, яка склалася шляхом складання акта довільної форми (поміряти площу, визначити об’єм відходів). Запросити контролюючі органи (держекоінспекцію, держгеокадастр, держпродспоживслужбу), щоб вони позаплановою перевіркою встановили забруднення/засмічення земельної ділянки, стан атмосферного повітря та інше. Бажано, щоб представники громади були включені до акта перевірки та отримали на руки завірену копію акта.

Контролюючі органи шляхом приписів зможуть зобов’язати керівництво прибрати відходи та нарахувати збитки. Але в цьому випадку все залежить від того, кому належить земля. Потрібно домогтися, щоб Вам були відшкодовані збитки за забруднення/засмічення земель та земельна ділянка приведена у попередній стан та придатна до використання. Це може бути здійснено добровільно або в судовому порядку. Якщо буде доведено, що вказаними діями завдано шкоди життю та здоров’ю людей, довкіллю може наступити відповідальність за ст. 236, 277, 239 Кримінального кодексу України, в тому числі позбавлення волі. Потрібно збирати докази та фіксувати це письмово, поки не пізно.

Коментар експерта

Ганна Натоптана, експерт журналу «Екологія підприємства», член робочої групи в Одеські області з підготовки пропозицій до Національного плану управління відходами, заступник директора з питань екології консалтингової компанії «Ирбис-Юг».

На жаль, це непоодинокі випадки, коли виявляють звалища з рештками загиблих тварин. Такі відходи є побічними продуктами тваринного походження. Вимоги щодо відносин у сфері поводження з ними встановлені в Законі України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» від 7 квітня 2015 року № 287-VIII. Відповідно до статті 20 цього Закону суб’єкти господарювання, які утворюють на своїх потужностях продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, зобов’язані направляти їх на оброблення, переробку з метою подальшої утилізації або для здійснення операцій з видалення. А перш ніж побічні продукти тваринного походження будуть передані для їх обробки, переробки, утилізації чи видалення, їх потрібно зберігати на спеціально облаштованих майданчиках, у бункерах, контейнерах, холодильних установках, конструкція яких запобігає потраплянню побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, у ґрунт та водні об’єкти.

Відповідно до частини 1 статті 25 зазначеного закону неналежна утилізація чи видалення побічних продуктів тваринного походження та продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат (73600–96000 грн), на фізичних осіб — підприємців — від восьми до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат (25600–48000 грн). Крім того, незаконне розміщення решток тварин та птиць на земельній ділянці призводить до псування та забруднення земель, за що Кодексом про адміністративні правопорушення України (ст. 52) передбачено штраф на громадян від 20 до 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 1360 грн), а на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).

Окремо може бути нарахована шкода, зумовлена забрудненням земельних ресурсів відповідно до наказу Мінприроди «Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства»  від 27 жовтня 97 року № 171. Її розмір може бути дуже значним та залежати від багатьох факторів. Крім того, не слід забувати, що за забруднення земель передбачено також і кримінальну відповідальність. Згідно зі статтею 239 Кримінального кодексу України:  «Забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».

Адміністративна та кримінальна відповідальність передбачена також і за забруднення підземних вод внаслідок потрапляння фільтрату та забруднення атмосферного повітря продуктами розкладання решток.

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 12, 2017

Придбати електронний журнал «Екологія підприємства»
Придбати вигідний комплект видань
Свіжий номер журналу

Розсилка новин