Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей

Поводження з відходами в готельно-ресторанному бізнесі: практичні питання

Головне в публікації
Обов’язки суб’єктів господарювання у сфері поводження з відходами
Найпоширеніші питання щодо інвентаризації відходів
Алгоритм дій рестораторів та отельєрів у сфері поводження із відходами

Матеріал підготувала Ганна Натоптана,
заступник директора з питань екології ТОВ «ИРБИС-ЮГ»

Покроковий алгоритм дій для рестораторів та отельєрів у сфері поводження з відходами

Крок 1. Вивчаємо законодавство (стосується всіх галузей господарювання)

Закон Укаїни «Про відходи»
Обов’язки суб’єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами
прописані в Законі України «Про відходи» у статті 17: «Суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані:
— запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;
— забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій — суб’єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію;
— визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров’я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
— на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;
— забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;
— брати участь у будівництві об’єктів поводження з відходами;
— здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;
— не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;
— не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об’єктах;
— здійснювати контроль за станом місць чи об’єктів розміщення власних відходів;
— своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів;
— надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самовряду вання, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього при родного середовища інформацію про відходи та пов’язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;
— призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;
— забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;
— відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здо ров’ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;
— забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;
— мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів;
— мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з поводженням з небезпечними відходами;
— передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари;
— здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об’єкта поводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування;
— мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000;
— виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, зобов’язані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Суб’єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території, здійснюють їх роздільне збирання.
Суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об’єкт утворення відходів».

Пзув — показник загального утворення відходів.

У будь-якого суб’єкта господарювання в результаті його діяльності утворюються відходи. Не є виключенням і об’єкти готельно-ресторанного бізнесу – готелі, хостели, пансіонати, гостинні будинки, ресторани, кафе, кондитерські тощо.

Крок 2. Виявляємо, які саме відходи утворюються на об’єкті

Хибна думка. Найпоширеніша омана власників таких закладів — думка, що у них немає відходів, крім побутових. Тому перше, що потрібно зробити — це провести інвентаризацію, ідентифікацію та паспортизацію відходів.

На практиці за результатами інвентаризації та ідентифікації відходів складається «Звіт про інвентаризацію відходів», а потім складаються паспорти на кожен із відходів.

Зверніть увагу!
Інвентаризація на об’єкті робиться 1 раз. Але досить розповсюджена вимога контролюючих органів робити нові інвентаризації кожні 5 років. Законодавчо ця вимога нічим не підкріплена. Але на практиці часто буває, що підприємство змінює напрями діяльності або розширюється, змінює сировину, процеси або технологічні карти виробництв тощо, а відповідно змінюється й номенклатура відходів, їх кількість або склад. Тому цілком доцільно після цього зробити нову інвентаризацію відходів. Але якщо об’єкт із року в рік працює нічого не змінюючи у своїй роботі, то й перероблювати інвентаризацію відходів немає потреби.

Крім того, під час інвентаризації відходів вирішуються досить важливі питання:
1) чи потрібно на об’єкті розробляти реєстрову карту об’єкта утворення відходів;
2) чи потрібно об’єкту отримувати дозвіл на операції у сфері поводження із відходами чи достатньо щороку подавати декларацію про утворення відходів.

Хто має робити звіт про інвентаризацію відходів та паспорти на відходи?

Підприємство може самостійно робити інвентаризацію відходів та заповнювати паспорти на відходи, якщо в нього є фахівець/фахівці, які мають достатню професійну підготовку та знання в цій галузі. Однак, якщо на підприємстві відсутній власний еколог, а далеко не кожен еколог є фахівцем у проектній екології, то краще цю роботу доручити спеціалізованій фірмі, яка займається саме проектною екологією.

Чи є затверджена форма для звіту з інвентаризації відходів та паспортів?

Для звіту з інвентаризації відходів немає затвердженої форми на загальнодержавному рівні, але в деяких областях розроблені рекомендації щодо проведення інвентаризації відходів.
Нормативним документом щодо заповнення та затвердження технічного паспорта відходу є ДСТУ 2195-99 (ГОСТ 17.9.0.2-99) «Технічний паспорт відхода. Склад, вміст, виклад і правила внесення змін», затверджений наказом Держстандарту України від 8 вересня 1999 року № 167 та введений в дію наказом Держстандарту України від 3 лютого 1999 року № 97 (на заміну ДСТУ 2195-93 (ГОСТ 17~0.0.05-93). Згідно з додатком А зазначеного нормативного документа технічні паспорти відходів погоджуються територіальними підрозділами Мінприроди.

Нагадуємо, що паспорт відходів був розроблений у 2008 році у складі ДСТУ 4462.3.01:2006 «Охорона природи. Поводження з відходами. Порядок здійснення операцій» як додаток Б «Паспорт відходів підприємства та інструкція по його заповненню».

Форми паспортів відходів у складі зазначених ДСТУ затвердження Мінприроди не вимагали.

Слід зазначити, що згідно зі статтею 11 Закону України «Про стандартизацію» стандарти застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти. Отже, наразі в Україні є тільки рекомендовані форми паспортів відходів.

З ким погоджувати звіт про інвентаризацію відходів та паспорти на відходи?

Звіт про інвентаризацію відходів ні з ким погоджувати не потрібно, це внутрішній документ. А ось паспорти відходів бажано погодити в Департаментах екології в обласних Державних адміністраціях. Незважаючи на добровільність застосування вимог ДСТУ під час заповнення паспорта, контролюючі органи у сфері екології (територіальні органи Держекоінспекції) вимагають, щоб паспорти були погоджені.

Отже, після проведення інвентаризації та паспортизації відходів у вас буде розуміння, які саме відходи утворюються на вашому об’єкті, скільки їх утворюється, якого вони класу небезпеки, чи є вони небезпечними, де та як їх можна тимчасово зберігати та що потрібно із ними далі робити.

Види відходів

Для закладу сфери харчування:

  • тверді побутові відходи;
  • рідкі побутові відходи (у разі якщо відсутня централізована каналізація та є вигрібна яма);
  • люмінесценті лампи;
  • харчові відходи;
  • тара скляна та посуд;
  • тара пластикова;
  • тара металева;
  • макулатура;
  • відходи із жиро уловлювачів;
  • відходи тканини (серветки, скатертини, штори тощо);
  • крупногабаритні та ремонтні відходи (меблі, вікна, двері, плитка тощо);
  • оргтехніка та інша побутова техніка (зламані прилади та апаратура).

Для готелю:

  • тверді побутові відходи;
  • рідкі побутові відходи (у разі якщо відсутня централізована каналізація та є вигрібна яма);
  • люмінесценті лампи;
  • відходи тканини (постіль, штори тощо);
  • подушки та ковдри;
  • крупногабаритні та ремонтні відходи (меблі, вікна, двері, плитка тощо).
  • оргтехніка та інша побутова техніка (зламані прилади та апаратура).

Крім того, якщо в готелі надаються ще й послуги харчування, тобто є в наявності харчоблок чи ресторан, то відповідні відходи від цієї діяльності також ураховуються.

Якщо у готелі чи ресторані є на балансі транспортні засоби, то під час інвентаризації враховуються також відходи і від них.

Орієнтовний (мінімальний) перелік відходів від транспортних засобів:

  • шини;
  • акумулятори;
  • відпрацьовані мастила;
  • паливні фільтри.

Крок 3. Організовуємо місця тимчасового зберігання відходів

Наступний крок після проведення інвентаризації відходів та оформлення й погодження паспортів на відходи. Вимоги до місць зберігання зазвичай прописуються у звіті про інвентаризацію відходів, тому, як правило, достатньо просто виконувати ці вимоги

Крок 4. Звертаємося до Департаменту екології в обласних та Київській міській держадміністраціях для отримання дозволу на операції у сфері поводження із відходами, якщо під час інвентаризації відходів розрахований ПЗУВ (показник загального утворення відходів) більше 1000 у.о. Але на сьогодні з певних
причин такий дозвіл Департаменти не видають.

Крок 5. Налагоджуємо первинний облік відходів

Усі відходи після утворення потрібно фіксувати. Формою для первинного обліку відходів є типова форма первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари». Ця форма та інструкція з її заповнення затверджені Наказом Мінприроди № 342 від 7 липня 2008 року.
Цю форму потрібно вести, але не встановлено, з якою періодичністю, тому суб’єкт господарювання самостійно обирає, як часто йому робити записи у форму, головне, щоб всі операції із відходами були відображені. Після набрання чинності формою первинної облікової документації відпала потреба вести паперові журнали з обліку відходів — форму можна вести навіть у електронному вигляді.

Крок 6. Укладаємо договори на передачу відходів

Усі відходи, які утворюються на об’єкті, потрібно утилізувати чи видалити. Оскільки у готелів та ресторанів немає можливостей робити це власними силами, то їм слід укласти договори на відходи зі спеціалізованими компаніями, які здійснюють таку діяльність.

Зверніть увагу!
1. Договори потрібно мати на всі відходи за номенклатурою. Тобто в договорі та в первинній документації за цим договором потрібно вказувати назви відходів відповідно до паспортів, а не просто слово «відходи».
2. Договори потрібно укладати не лише на збір та вивезення відходів. В договорі обов’язково має бути вказано кінцеву операцію поводження із відходами — утилізацію або видалення/розміщення.
3. Договори на поводження із небезпечними відходамиможна укладати тільки із підприємствами, які мають Ліцензію Мінприроди на поводження із небезпечними відходами. Перелік
таких організацій можна побачити на сайті Мінприроди.

Крок 7. Сплачуємо екологічний податок за відходи

Якщо у підприємства немає діючих договорів на передачу відходів, чи відходи не вивозяться відповідно до строків, встановлених у договорах, то за такі відходи потрібно сплачувати екологічний податок. У всіх інших випадках — екологічний податок за розміщення відходів платити не треба.

Крок 8. За результатами даних первинного обліку відходів (форма № 1-ВТ) та в разі ПЗУВ менше 1000 у. о. заповнюємо та подаємо Декларацію про утворення відходів

Декларація подається один раз на рік до 20 лютого (за минулий рік) одночасно в паперовій та електронній формі до центру надання адміністративних послуг, який передає її відповідно до органу виконавчої влади обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрацій, або через електронну систему здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами.

Крок 9. Заповнюємо та здаємо статистичний звіт № 1 відходи до територіальних органів статистики
Цей звіт заповнюється на підставі даних первинного обліку відходів (форма № 1-ВТ) та подається щороку до 28 лютого до органів статистики.
Це стислий перелік того, що потрібно робити у сфері поводження із відходами на кожному підприємстві, у т. ч. у закладах готельно-ресторанного напряму.

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 8, 2017

Свіжий номер журналу Найближчі заходи

Придбати журнал «Екологія підприємства»
Придбати вигідний комплект видань
Придбати електронний журнал «Екологія підприємства»

Розсилка новин