Статті

Повернутися до переліку cтатей
Актуальні роз’яснення

Три ключові зміни щодо поводження зі зношеними шинами

Від редакції

Майже кожний суб’єкт господарювання має власний автопарк, тому в його діяльності утворюються відходи автомобільних шин. За даними органів статистики, щороку утилізації підлягає 0,25 млн т зношених шин. Використані автомобільні шини — це відходи ІV класу безпеки. За певних умов вони можуть бути вторинною сировиною, підлягати утилізації та в кінцевому підсумку зменшувати навантаження на навколишнє середовище.


1. Як сьогодні законодавство регламентує поводження зі зношеними шинами?

На цей час поводження зі зношеними шинами регламентує Закон України «Про відходи».

Зокрема, підпункти д), є) статті 17 указаного Закону передбачають такі обов’язки суб’єкта господарської діяльності у сфері поводження з відходами:

д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення й псування відходів, для утилізації яких в Україні існує технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи щодо максимальної утилізації відходів, реалізації чи передавання їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний кошт екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації.

Отже, якщо відпрацьовані шини обліковують на підприємстві як відходи, необхідно передати їх на утилізацію спеціалізованій організації.

Спеціальним документом щодо утилізації зношених шин є постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 року № 1136 «Деякі питання збирання, заготівлі та утилізації зношених шин» (далі — Постанова №1136).

Пункт 2 указаної постанови встановлює, що підприємства, які виробляють та/або імпортують шини для транспортних засобів за кодами товарних категорій 4011, 4012, 4013 ( 2371б-14) (включаючи всі підкатегорії), згідно з УКТЗЕД, унаслідок використання яких утворюються зношені шини, зобов’язані самостійно відповідно до законодавства забезпечити подальше збирання, заготівлю та утилізацію зношених шин або укласти договори про виконання робіт з організації збирання, заготівлі та утилізації зношених шин.

Тобто Постанова № 1136 передбачає розширену відповідальність виробника, яку сьогодні декларують як необхідний принцип поводження з відходами. Але, на жаль, на практиці вказаний принцип не працює, і виробник чи імпортер, який продає шини, у договорах купівлі-продажу шин не передбачає для себе зобов’язання щодо їх утилізації.

2. Що планується?

Мінприроди України опубліковало проект постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 року № 1136» для громадського обговорення, який пропонує вдосконалити систему збирання, заготівлі та утилізації зношених шин, та забезпечити відповідний контроль за виконанням вимог чинного законодавства підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, фізичними особами, зокрема суб’єктами господарювання, які:

  • виробляють або імпортують шини;
  • використовують шини у своїй діяльності, у результаті якої вони зношуються;
  • здійснюють діяльність, пов’язану зі збиранням, заготівлею та утилізацією зношених шин та використанням цих відходів як вторинних матеріальних й енергетичних ресурсів.

3. Документ передбачає:  

Роз’яснення надала Людмила Хоміч, член редакційної ради, експерт журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»  № 2, 2019

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

(If you're a human, don't change the following field)
Your first name.
(If you're a human, don't change the following field)
Your first name.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!