Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Деякі питання обліку та оподаткування водокористування в Україні

У статті розглянуто вимоги податкового законодавства у сфері водокористування, виділено його особливості та запропоновано заходи удосконалення оподаткування

Правове регулювання

Державна політика в сфері управління водними ресурсами в країні здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього середовища», Водного кодексу України та інших нормативно-правових актів. Відповідно до вимог ст. 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки. Дієвими інструментами забезпечення раціонального використання водних ресурсів є облік водокористування та система оподаткування спеціального використання води.
Державний облік водокористування здійснюється відповідно до наказу Мінприроди України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку водокористування» від 16 березня 2015 р. № 78 (далі — Наказ № 78) та ведеться з метою забезпечення складання державного водного кадастру, а також систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин.
Державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), один раз на рік не пізніше першого лютого наступного за звітним року. Попри досить зручний алгоритм заповнення статистичної звітності в сфері водокористування, залишаються невизначеними деякі положення. Зокрема, відповідно до п. 5.11 Наказу № 78 Таблиця 2 Звіту призначена для обліку об’ємів зворотних (стічних) та інших вод, що скидаються безпосередньо у водні об’єкти та підземні горизонти, передаються іншим водокористувачам або надходять на поля зрошення, рельєф місцевості, поля фільтрації, у накопичувачі та вигреби, а також для обліку кількості забруднюючих речовин. У пункті 5.14 Наказу зазначається механізм кодування забруднюючих речовин відповідно до кодів основних забруднюючих речовин та їх кількості. Залишається дещо невизначеним, які саме забруднюючі речовини необхідно відображати у Звіті, тобто за якими саме параметрами та за якою методикою можливе розрахування загальної кількості забруднюючих речовин, що підлягають контролю та статистичному обліку.
Основні засади механізму платності природокористування визначені у ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», відповідно до якої одним з основних принципів охорони навколишнього природного середовища є безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності.

Стаття 49 Водного кодексу України визначає платність спеціального водокористування, а саме забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Базою оподаткування у сфері водокористування відповідно до статей 242.1.2 та 255.3 Податкового кодексу України є:
— обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
— рентна плата за спеціальне використання води (фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання).

Особливості оподаткування

Ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти визначені у ст. 245 Податкового кодексу України. Для дев’яти основних забруднювачів (азот амонійний, органічні речовини, завислі речовини, нафтопродукти, нітрати, нітрити, сульфати, фосфати та хлориди) сформована фіксована ставка податку за скиди однієї тонни речовини у водні об’єкти. Для інших категорій забруднюючих речовин ставка екологічного податку за одну тонну варіюється залежно від градації граничнодопустимих концентрацій або орієнтовно безпечного рівня впливу.
Формування переліку забруднюючих речовин, що вноситься до статистичної звітності за формою № 2ТП-водгосп (річна) та податкової декларації екологічного податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, фактично відбувається на основі Дозволу на спеціальне водокористування (постанова КМУ «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459» від 13 березня 2002 р. № 321) та затверджених Нормативів гранично допустимого скиду (постанова КМУ «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується» від 11вересня 1996 р. № 1100).

Олег Попик, аспірант Інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, голова правління ГО «Науково-дослідницький центр «Екопроект» (м. Одеса)

Повну версію статті читайте в журналі «Екологія підприємства», № 4, 2017 р.

Джерело: редакція журналу «Екологія підприємства»