Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Екологічні наслідки спалювання сухої трави

Щороку навесні з настанням потепління починається справжній пекельний бум: горить суха трава, листя на угіддях, очерет на болотах. На виробничих територіях, уздовж транспортних магістралей та залізничних колій і навіть на узбіччях вулиць масово спалюють сміття. Через це збільшується небезпека виникнення пожеж, основним фактором яких є саме необережність у поводженні з вогнем та недотримання правил пожежної безпеки

Екологічно небезпечні пожежі

Варто пам’ятати, що внаслідок горіння однієї тонни рослинних залишків у повітря викидається майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Окрім того, з димом у повітря потрапляють діоксини — одні з найотрутніших для людей речовин. На присадибних ділянках рослини нерідко обробляють пестицидами, які під час горіння листя чи трави вивільняються в повітря.

Ще однією небезпекою таких пожеж є шкода, завдана ними довкіллю, зокрема руйнація ґрунтового шару. Адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Незважаючи на загальноприйняту думку, зола є не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричиняє виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.

Спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків без дозволу відповідних органів заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення:

«Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища або з порушенням умов такого дозволу — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян» (ст. 77-1 КУпАП).

Наслідки для виробництва

При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, об’єкти, залізничні колії й навіть житлові будинки. При спалюванні посуші на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, дим і вогонь здатні спричинити їх замикання, що призводить до руйнівних наслідків для населених пунктів та промислових об’єктів.

Дуже часто спалювання сухої трави та листя призводить до масштабних пожеж. Оскільки швидкість поширення вогню надзвичайно висока, локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. Наприклад, вкінці червня минулого року в Чорнобильській зоні горіла суха трава й очерет, а також ліс на території 130 га. Через підвищений радіаційний фон та неможливість швидко загасити пожежу населення чотирьох сіл довелося евакуювати.

На територіях підприємств, особливо аграрних, спалюють виробничі відходи, опале листя, сміття, рослинні залишки. Шкода від подібних пожеж багатолика: нерідко вогонь розповсюджується на будівлі та виробниче обладнання, знищуючи складські запаси, тварин, птахів, випалюючи коріння рослин.

Варто звернути увагу, що на території багатьох підприємств упродовж зими накопичуються значні маси горючого сміття, тари, списаного обладнання, дерев’яна та картонна упаковка. Ці відходи не тільки можуть спричинити пожежу, але й захаращують територію підприємства і значно ускладнюють проїзд пожежних автомобілів до джерел водопостачання.

Правила пожежної безпеки

Для того, щоб запобігти надзвичайним ситуаціям та мінімізувати їх вплив на довкілля, необхідно дотримуватися елементарних правил пожежної безпеки.

1. Категорично заборонено:
— спалювати рослинні залишки на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок;
— спалювати всі види відходів на прибудинкових територіях і в сміттєзбірниках, на території зелених насаджень;
— влаштовувати на території населених пунктів і підприємств звалища горючих відходів;
— розводити багаття, спалювати відходи, тару на відстані менше 30 м від будівель і споруд, а також у межах, установлених будівельними нормами протипожежних розривів.
2. Територію навколо населених пунктів, дачних і садівничих поселень, об’єктів, розміщених у лісових масивах, слід утримувати так, щоб унеможливити перекидання лісових, торф’яних пожеж на будинки та споруди, а в разі виникнення пожежі на об’єктах — поширення вогню на лісові масиви (влаштування захисних протипожежних смуг, прибирання в літній період сухої рослинності, вітролому тощо).
3. Дороги, проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними та справними.
4. Приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів мають бути очищені від горючих відходів виробництва, сухого листя, трави тощо. Вентиляційні камери циклони, фільтри, повітроводи у літній період слід особливо ретельно очищати від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень, звичайно пожежобезпечними засобами.
5. На території житлових будинків, дачних і садівничих поселень, громадських будинків, автокооперативів та стоянок автотранспорту забороняється залишати на відкритих майданчиках і дворах (особливо під прямими сонячними променями) бочки й іншу тару з легкозаймистими та горючими рідинами, балони зі стисненим зрідженим газом, ацетилові генератори з залишками невідпрацьованого карбіду кальцію або карбідного мулу, а також зберігати балони з-під газів, бочки, тару з рештками горючих та легкозаймистих речовин.
6. Слід періодично поповнювати запаси води у бочках на випадок пожежі. Насамперед це стосується сільгосппідприємств, на яких виникають проблеми з наявністю води для гасіння пожеж у початковій стадії.
7. Зовнішній простір і стіни будинків навколо кондиціонерів мають бути очищені від гілок дерев, в’юнких рослин.
8. На кожному підприємстві необхідно встановити суворий протипожежний режим. Територію підприємств, ділянок, які межують із житловими будинками, дачними та іншими будівлями, протипожежні розриви між будинками, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо слід систематично очищати від сміття, відходів виробництва, тари тощо. Усе це необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.
9. Всі установки пожежної сигналізації та пожежогасіння мають бути справними й утримуватись у постійній готовності до виконання роботи, для якої вони призначені. Це саме стосується й первинних засобів пожежогасіння.

Автор: Валентин Стоєцький

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 2, 2016 

Завжди актуальні матеріали в журналі
«Екологія підприємства»
Придбати видання