Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей

Дотримання вимог санітарного законодавства у сфері поводження з відходами

Леонід Лемець,

фахівець у сфері поводження з відходами


Державний контроль у сфері поводження з відходами здійснює кілька органів виконавчої влади.‭ ‬У цій статі ми зупинимося на питаннях,‭ ‬що виникають під час перевірок Державною санітарно-епідеміологічною службою України та її територіальними органами


Згідно з п. а ст. 24‭ ‬Закону України‭ «‬Про відходи‭» ‬до компетенції центрального органу виконавчої влади,‭ ‬що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення,‭ ‬у сфері поводження з відходами належить здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням державних санітарних норм,‭ ‬правил,‭ ‬гігієнічних нормативів під час утворення,‭ ‬збирання,‭ ‬перевезення,‭ ‬зберігання,‭ ‬оброблення,‭ ‬утилізації,‭ ‬видалення,‭ ‬знешкодження та захоронення відходів,‭ ‬а також забезпечення у стандартах,‭ ‬нормах і правилах та інших нормативних документах щодо поводження з відходами вимог безпеки для здоров‭’‬я людини.
Наказом Міністерства охорони здоров‭’‬я України від‭ ‬10 квітня‭ ‬2013 р.‭ ‬№ 287‭ ‬затверджено уніфіковані форми актів перевірки дотримання вимог санітарного законодавства,‭ ‬зокрема:
‭— ‬у сфері питної води та питного водопостачання населення‭;
— на промислових підприємствах‭;
— в дошкільному навчальному закладі‭;
— у лікувально-профілактичних закладах.
З огляду на зміст цих актів,‭ ‬розглянемо докладніше питання дотримання вимог санітарного законодавства у сфері поводження з відходами.


У питному водопостачанні населення та на промислових підприємствах

На кожне місце‭ (‬об‭’‬єкт‭) ‬зберігання відходів повинен бути складений спеціальний паспорт,‭ ‬у якому зазначаються технічні характеристики місця,‭ ‬найменування та код відходів‭ (‬згідно з державним класифікатором відходів‭)‬,‭ ‬їх кількісний та якісний склад,‭ ‬походження,‭ ‬а також відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць‭ (‬об‭’‬єктів‭)‬.‭ ‬Зазначені вимоги містяться‭ ‬у пп.‭ ‬2.1.2‭ ‬ДСанПіН‭ ‬2.2.7-029-99‭ «‬Державні санітарні правила та норми.‭ ‬2.‭ ‬Комунальна гігієна.‭ ‬2.7.‭ ‬Грунт,‭ ‬очистка населених місць,‭ ‬побутові та промислові відходи,‭ ‬санітарна охорона грунту.‭ ‬Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення‭»‬,‭ ‬затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від‭ ‬1 липня‭ ‬1999 р.‭ ‬№ 29‭ (‬далі ‭— ‬ДСанПіН‭ ‬2.2.7-029-99‭)‬.
Способи тимчасового зберігання відходів і розміри санітарно-захисних зон від місця зберігання відходів‭ (‬промисловий майданчик‭) ‬до сельбищної території визначаються видом,‭ ‬агрегатним станом і класом небезпеки відходів‭ (‬пп. 2.1.3‭ ‬ДСанПіН‭ ‬2.2.7-029-99‭)‬:
‭— ‬для відходів гірничодобувної промисловості,‭ ‬золошлакових сумішей металургійних підприємств і об‭’‬єктів енергетики санітарно-захисна зона установлюється розрахунковим методом,‭ ‬але не менше‭ ‬300 м,‭ ‬для відходів хімічних підприємств ‭— ‬3000 м‭ (‬Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів,‭ ‬затверджені наказом Міністерства охорони здоров‭’‬я України від‭ ‬19 червня‭ ‬1996 р.‭ ‬№ 173‭)‬.
‭— ‬відходи I класу небезпеки зберігають у герметичній тарі‭ (‬сталеві бочки,‭ ‬контейнери‭)‬.‭ ‬Коли тара з відходами наповнюється,‭ ‬її закривають герметично стальною кришкою,‭ ‬у разі необхідності заварюють електрогазозварюванням‭;
— відходи II класу небезпеки зберігають,‭ ‬згідно до агрегатного стану,‭ ‬у поліетиленових мішках,‭ ‬пакетах,‭ ‬діжках та інших видах тари,‭ ‬що запобігає розповсюдженню шкідливих речовин‭ (‬інгредієнтів‭);
— відходи III класу небезпеки зберігають у тарі,‭ ‬що забезпечує локалізоване зберігання,‭ ‬дозволяє виконувати вантажно-розвантажувальні та транспортні роботи і виключає розповсюдження у навколишньому середовищі шкідливих речовин‭;
— відходи IV класу небезпеки можуть зберігатися відкрито на промисловому майданчику у вигляді конусоподібної купи,‭ ‬звідки їх автонавантажувачем перевантажують у самоскидний автотранспорт і доставляють на місце утилізації або захоронення.‭ ‬Ці відходи без негативних екологічних наслідків можуть бути об‭’‬єднані з побутовими відходами в місцях захоронення останніх або використані як ізолюючий матеріал,‭ ‬а також для різних планувальних робіт під час освоєння територій‭;
— відходи в рідкому і газоподібному стані,‭ ‬що зберігаються в герметичній тарі,‭ ‬а також токсичні відходи очисних споруд необхідно видаляти з території підприємства протягом доби або проводити їх знешкодження на промислових об‭’‬єктах‭;
— тверді та сипкі відходи,‭ ‬які зберігаються в контейнерах,‭ ‬у пластикових,‭ ‬паперових пакетах або мішках‭ (‬якщо умови зберігання відповідають вимогам пп. 2.1.4‭ ‬2.2.7-029-99‭)‬,‭ ‬необхідно видаляти з території підприємства протягом двох діб‭;
— у випадку тимчасового зберігання відходів у стаціонарних складах або промислових приміщеннях повинні бути забезпечені вимоги ГОСТ‭ ‬12.1.005-88‭ «‬Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони‭» ‬до повітря робочої зони.
Під час тимчасового зберігання відходів на майданчиках на території підприємства у відкритому вигляді‭ (‬навалом,‭ ‬насипом‭) ‬або в негерметичній,‭ ‬відкритій тарі повинні бути забезпечені такі умови‭ (‬пп. 2.1.4‭ ‬ДСанПіН‭ ‬2.2.7-029-99‭)‬:
‭— ‬у повітрі промислового майданчика на висоті до‭ ‬2 м від поверхні землі концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати‭ ‬30 %‭ ‬граничнодопустимої концентрації‭ (‬ГДК‭) (‬ГОСТ‭ ‬12.1.005-88‭);
— концентрація шкідливих речовин у ґрунті санітарно-захисної зони не повинна перевищувати допустимих рівнів‭ (‬Методичні вказівки з оцінки ступеня небезпеки забруднення ґрунту хімічними речовинам,‭ ‬затверджені заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР‭ ‬13 березня‭ ‬1987 р.‭ ‬№ 4266-87‭)‬,‭ ‬а в ґрунтових та поверхневих водах ГДК‭ (‬Санітарні правила та норми охорони поверхових вод від забруднення СанПіН‭ ‬4630-88,‭ ‬затверджені Головним державним санітарний лікарем СРСР‭ ‬4 липня‭ ‬1988 р.‭ ‬№ 4630-88‭)‬.
‭— ‬промисловий майданчик для тимчасового зберігання відходів повинен розташовуватися на території підприємства з підвітряного боку,‭ ‬бути покритий неруйнівним та непроникним для токсичних речовин матеріалом‭ (‬керамзитбетоном,‭ ‬полімербетоном та ін.‭) ‬з автономним зливовідводом і нахилом у бік очисних споруд.‭ ‬При цьому попадання поверхневого стоку з майданчиків у загальний зливовідвід повинен бути виключений за рахунок обвалування і інших заходів.‭ ‬Для зазначеного поверхневого стоку необхідні спеціальні очисні споруди,‭ ‬що забезпечуватимуть уловлювання токсичних речовин,‭ ‬очистку і їх знешкодження.‭ ‬Повинен бути передбачений ефективний захист відходів від дії атмосферних опадів та вітру‭;
— у місцях зберігання промислових відходів повинні бути передбачені стаціонарні або пересувні вантажно-розвантажувальні механізми для переміщення приймальників з відходами,‭ ‬їх завантаження для вивезення на полігони або в інші місця.‭ ‬Конструкція приймальників повинна забезпечувати можливість їх перевезення автотранспортом.
Відповідно до пп. 2.1.6‭ ‬ДСанПіН‭ ‬2.2.7-029-99‭ ‬лабораторний контроль за станом навколишнього середовища в районі розміщення майданчиків‭ (‬місць‭) ‬зберігання відходів здійснюється постійно відомчими санітарно-промисловими лабораторіями підприємства і періодично державними органами санітарно-епідеміологічної служби,‭ ‬водного нагляду,‭ ‬екологічної безпеки з використанням стандартизованих методик визначення шкідливих речовин у повітрі,‭ ‬воді та ґрунті.‭ ‬Періодичність контролю,‭ ‬місця виміру і перелік шкідливих речовин,‭ ‬які контролюються,‭ ‬узгоджуються з місцевими органами самоврядування,‭ ‬державною санітарно-епідеміологічною та іншими службами контролю.
На підприємствах,‭ ‬де утворюються відходи,‭ ‬повинні бути розроблені,‭ ‬узгоджені з місцевими органами самоврядування,‭ ‬державної санітарно-епідеміологічної служби та екологічної безпеки і затверджені інструкції стосовно видалення і способу знешкодження токсичних промислових відходів‭ (‬пп. 2.1.7‭ ‬ДСанПіН‭ ‬2.2.7-029-99‭)‬.


У дошкільному навчальному закладі

У дошкільному навчальному закладі серед необхідної документації має бути Зошит обліку відходів‭ (‬Додаток 7‭ ‬до п. 1.21‭ ‬Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах,‭ ‬затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України,‭ ‬Міністерством охорони здоров‭’‬я України від‭ ‬17 квітня‭ ‬2006 р.‭ ‬№ 298/227‭; ‬далі ‭— ‬Інструкція‭ ‬№ 298/227‭)‬.
Для встановлення фактичної кількості відходів після завезення у дошкільний навчальний заклад свіжих овочів необхідно провести їх контрольну зачистку.‭ ‬Фактична кількість відходів встановлюється зважуванням продукту до і після холодної обробки.‭ ‬Кількість відходів ділиться на масу продукту до очищення‭ (‬у грамах брутто‭) ‬та помножується на‭ ‬100 %‭ (‬наприклад:‭ ‬картопля до очищення ‭— ‬1000 г,‭ ‬після очищення ‭— ‬700 г,‭ ‬відходи ‭— ‬300 г‭ (‬1000 г ‭–‬ 700 г‭); ‬питома вага відходів складає‭ (‬300 г : 1000 г‭)‬ х 100 % ‭=‬ 30 %.
У разі надходження продуктів харчування,‭ ‬продовольчої сировини,‭ ‬в якій питома вага відходів перевищує стандартну,‭ ‬здійснюється контрольна кулінарна обробка,‭ ‬під час якої встановлюється фактична кількість відходів.‭ ‬Якщо питома вага неїстівної частини харчових продуктів‭ (‬Додаток 6‭ ‬до Інструкції‭ ‬№ 298/227‭) ‬перевищує стандартні відходи,‭ ‬то у Зошиті обліку відходів указується фактична кількість відходів‭ (‬у відсотках‭)‬,‭ ‬наприклад:‭ ‬картопля ‭— ‬32 %‭ ‬відходів,‭ ‬морква ‭— ‬28 %.‭ ‬За результатами обробки складається акт або робиться відповідний запис у Зошиті обліку відходів за підписом трьох осіб‭ (‬медсестри,‭ ‬кухаря і незалежної особи‭)‬,‭ ‬який засвідчується підписом керівника закладу.
До Зошита обліку відходів заноситься також інформація щодо відходів після холодної обробки або до другої термічної обробки риби,‭ ‬м‭’‬яса,‭ ‬які використовуються для приготування котлет,‭ ‬биточків та інших страв.‭ ‬При цьому відходи м‭’‬яса,‭ ‬риби,‭ ‬яєць тощо зберігаються до вечора,‭ ‬тобто закінчення робочого дня кухарів.


У лікувально-профілактичних закладах

Згідно з п. 2.11‭ ‬Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць,‭ ‬затверджених наказом Міністерства охорони здоров‭’‬я України від‭ ‬17 березня‭ ‬2011 р.‭ ‬№ 145‭ (‬далі ‭— ‬Норми‭ ‬№ 145‭)‬,‭ ‬роздільне збирання побутових відходів,‭ ‬включаючи небезпечні відходи у їх складі,‭ ‬здійснюється власниками відходів відповідно до законодавства про відходи та санітарного законодавства.
Відповідно до п. 2.10‭ ‬Санітарних правил устрою,‭ ‬обладнання та експлуатації лікарень,‭ ‬пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів СанПіН‭ ‬5179-90,‭ ‬затверджених Головний державним санітарним лікарем СРСР‭ ‬29 червня‭ ‬1990 р.‭ (‬далі ‭— ‬СанПіН‭ ‬5179-90‭)‬,‭ ‬прибирання території повинно проводитися щоденно.‭ ‬Для збирання сміття та побутових відходів на території встановлюються сміттєзбиральники з кришками,‭ ‬що щільно закриваються,‭ ‬для яких повинні бути передбачені та обладнані спеціальні майданчики з асфальтовим чи бетонованим покриттям,‭ ‬яке забезпечує дезінфекцію та промивку майданчиків.‭ ‬Відстань майданчика зі сміттєзбиральниками до палатних і лікувально-діагностичних корпусів повинна бути не менше‭ ‬25 м.‭ ‬Сміттєзбиральники повинні систематично промиватися дезінфікуватися.‭ ‬Вивезення сміття та харчових відходів має здійснюватися щоденно.
Разом із тим в абзаці першому п. 2.8‭ ‬Норм‭ ‬№ 145‭ ‬зазначено,‭ ‬що спеціально обладнані майданчики для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів повинні бути віддалені від меж земельних ділянок лікувально-профілактичних закладів на відстань не менше‭ ‬20 м.
Згідно з п. 2.11‭ ‬СанПіН‭ ‬5179-90‭ ‬для поточного збирання сміття біля входів до будинків,‭ ‬у місцях відпочинку та на території‭ (‬через кожні‭ ‬50 м‭) ‬повинні бути встановлені смітники,‭ ‬які повинні очищуватися від сміття щоденно та утримуватися в чистоті.
Відповідно до п. 5.3‭ ‬СанПіН‭ ‬5179-90‭ ‬специфічні‭ (‬післяопераційні,‭ ‬патологоанатомічні та ін.‭) ‬лікарняні відходи підлягають обов‭’‬язковому централізованому спаленню у спеціальних печах.‭ ‬Печі для спалення відходів продуктивністю до‭ ‬100 кг/час розміщуються у складі госпзони лікарні на відстані‭ ‬50 м,‭ ‬а печі продуктивністю більш ніж‭ ‬100 кг/час,‭ ‬що стоять окремо, ‭— ‬у‭ ‬100 м від житлових будинків і‭ ‬50 м від корпусів.‭ ‬Вказані відстані на вимогу територіальних органів державного нагляду можуть бути збільшені,‭ ‬враховуючи напрямки вітрів,‭ ‬потужність печі та інші місцеві умови.‭ ‬Можуть використовуватися для видалення відходів й міські організації та підприємства‭ (‬крематорії тощо‭)‬.


Выноски

На кожне місце‭ (‬об‭’‬єкт‭) ‬зберігання відходів повинен бути складений спеціальний паспорт

Розроблені підприємством інструкції стосовно видалення і способу знешкодження токсичних промислових відходів‭ (‬у разі їх утворення‭) ‬повинні узгоджуватися з територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України

Специфічні лікарняні відходи підлягають обов‭’‬язковому централізованому спаленню у спеціальних печах

Завжди актуальні матеріали в журналі
«Екологія підприємства»
Придбати видання

Розсилка новин