Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Читайте в журналі

ЕКОтрансформація: досягнення, складнощі року, що минає, у сфері «еко», та головні завдання на 2019 рік. Частина 1

Рівно рік тому ми започаткували в журналі підсумкову публікацію року, в якій долучили до обміну досягненнями у сфері екологічної безпеки експертів та лідерів галузі, керівників екологічних департаментів провідних підприємств та організацій, щоб дізнатися, чи все їм вдалося із запланованого та з яким баченням своєї подальшої діяльності вони прямують у наступний рік. Матеріал викликав жвавий інтерес, тому підсумуємо результати 2018 року разом!
Віримо, що все задумане втілиться в життя. Змінюємося, щоб жити!

Ще у 2017 році Уряд схвалив Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, метою якої є створення ефективної державної системи запобігання екологічним правопорушенням і моніторинг стану навколишнього природного середовища, зниження тиску на бізнес-середовище, широке залучення громадськості до здійснення нагляду (контролю), утворення єдиного інтегрованого державного органу природоохоронного моніторингу та нагляду (контролю) — Служби.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 353-р затверджено «План заходів з реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища», який став дорожньою картою у процесі впровадження довгоочікуваних реформ.

У 2018 році Державна екологічна інспекція виступила ініціатором та розробником багатьох змін до законодавства, серед яких і підвищення відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень та злочинів проти навколишнього природного середовища, зокрема — за використання природних ресурсів

Ще одним досягненням стало розроблення спільно з офісом Команди підтримки реформ при Мінприроди проекту Закону України «Про Державну природоохоронну службу», яким передбачено внесення змін до понад 30 законодавчих актів.Крім того, постановою Кабінету Міністрів Украї ни «Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середо вища» від 21 лютого 2018 р. № 102 передбачено ліквідацію деяких територіальних органів Держекоінспекції та створення міжрегіональних територіальних органів. Наразі процедури ліквідації та створення тривають, а свою роботу розпочали Державна екологічна інспекція Столичного, Центрального, Поліського та Кримсько-Чорноморського округів. Щодо державної екологічної інспекції Карпатського округу, то вона розпочне роботу вже найближчим часом.

Основні складнощі полягають у тривалому процесі погодження проектів нормативно-правових актів зацікавленими органами виконавчої влади, що дещо уповільнює процес реалізації всіх запланованих цілей.

Стосовно ж планів на 2019 рік Державна екологічна інспекція України й надалі впроваджуватиме реформи у системі державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Рік, що минає, став ще одним успішним етапом у розвитку «чистої» енергетики та енергоефективності України. Бізнес впроваджує все більше «зелених» проектів, інвестиції зростають.

Все це підтверджує дієвість прийнятих впродовж останніх 4 років законодавчих змін, які дозволили залучити близько 1,4 млрд євро «зелених» інвестицій, зокрема:

  • більше 900 млн євро — у майже 1000 МВт нових потужностей відновлюваної електроенергетики;
  • понад 460 млн євро — у більше 2000 МВт потужностей нових об’єктів, що працюють з використанням інших, крім газу, видів палива та енергії.

Цей рік насичений новими здобутками. Так, за 9 місяців ц. р. встановлено додатково майже 500 МВт нових потужностей відновлюваної електроенергетики. Це майже у 2 рази більше, ніж за весь 2017 рік.

Крім цього, ми відкрили ринок сонячних панелей для приватних домогосподарств, яких в країні вже більше 6 тис. Половину з них — більше 3 тис. — встановлено за 9 місяців 2018 року.

Важливим кроком України на міжнародній арені у цьому році став офіційний вступ до Статуту Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії — IRENA.

Законодавчою інновацією у 2018 році стала розробка нових стимулів розвитку «зеленої» енергетики, зокрема, системи «зелених» аукціонів. Держенергоефективності, який є одним з координаторів цієї роботи, проведено відкриті наради з бізнесом та експертами, у т. ч. міжнародними. Зокрема, проведено вебінар із експертами IRENA щодо найефективніших шляхів створення системи аукціонів для України. У сфері енергоефективності ми також маємо значні успіхи

Цьогоріч «теплі кредити» набрали ще більшої популярності. Тільки за 5 місяців ц. р. майже 1300 ОСББ скористалися програмою на суму близько 400 млн грн. Це стільки ж ОСББ, скільки за попередні 3 роки програми.

Загалом за весь час дії програми понад 500 тисяч родин інвестували більше 7 млрд грн в економіку України. При цьому видатки з державного бюджету становлять близько 2,3 млрд гривень.

Також у тісній співпраці з Агентством запроваджено 167 місцевих програм додаткового співфінансування «теплих» кредитів, на реалізацію яких у ц. р. виділено 150 млн грн. Крім цього, завдяки ефективним законодавчим змінам, впровадженим у 2017 році спільно з Держенергоефективності, активізувався ринок ЕСКО. У регіонах країни реалізується близько 200 ЕСКО-договорів на суму контрактів більше 200 млн гривень.

ЕСКО запрацювало і на об’єктах державних установ. У співпраці з Держенергоефективності Держводагентство провело роботу щодо залучення інвесторів у модернізацію 4-х насосних станцій. Економія бюджетних коштів становитиме до 310 тис. гривень у рік під час дії договорів, а після їх завершення — більше 3 млн гривень щороку.

Разом з цим, продовжується робота щодо поширення систем енергоменеджменту в регіонах. На сьогодні енергомоніторинг запроваджено у 97 містах, 13 регіонах, 46 районах та 9 ОТГ України.

Водночас, у 2018 році Держенергоефективності розпочало співпрацю із більш як 30 закладами вищої освіти щодо підготовки та атестації енергоаудиторів для енергетичної сертифікації будівель. На сьогодні понад 25 університетів та академій створили атестаційні комісії. Вже видано більше 130 атестатів для енергоаудиторів

Активну роботу також започатковано щодо створення механізмів:

  • стимулювання промислових підприємств до енергоефективності;
  • виробництва енергії з відходів;
  • запровадження ринку «зелених» бондів.

Спільно з МЗС Фінляндії та НЕФКО ми заснували Фінсько-український трастовий фонд
обсягом 6 млн євро для фінансування розробки проектів з енергоефективності та відновлюваної енергетики в Україні. Фонд вже запрацював і всі охочі можуть подавати заявки.

Деталі щодо участі дізнавайтеся на сайті Держенергоефективності: http://saee.gov.ua/uk/content/finland-ukraine-trust-fund.

Переконаний, що здобуті досягнення стануть фундаментом для подальших успіхів заради підвищення інвестиційної привабливості «зелених» проектів в Україні!

Головним проектом 2018 року, над яким працювала команда Держводагентства, є запровадження європейських стандартів в управління водними ресурсами. Адже плідна законотворча робота у 2017 році дала змогу упроваджувати безпосередні практичні кроки. Зокрема, змінено головний підхід — з адміністративно-територіального на басейновий принцип управління водними ресурсами. Тепер одиницею управління є річковий басейн, а не його частини в межах окремих областей.

Уперше за існування незалежної України розпочато ведення державного обліку поверхневих
вод із застосуванням сучасних геоінформаційних систем у водній сфері. Так, запроваджено сучасні геоінформаційні системи: «Водні ресурси України» та «Моніторинг водних ресурсів
України», які відкривають реальний доступ до екологічної інформації.

Сформовано басейнові ради для територій розташування басейнів основних річок. Саме вони стануть головними консультативними платформами для узгодження рішень усіх зацікавлених сторін — водокористувачів, науковців, громадськості, органів влади та ін.

Запроваджено європейський принцип «водокористувач платить»; фонд розвитку водного господарства поповнюють завдяки відрахуванню 10 % від сплати за спецводокористування.

Водний сектор першим серед державних організацій запровадив енергосервісні договори задля модернізації застарілого насосно-силового обладнання на сучасне та економії витрат
на електроенергію.

Запроваджено масштабні екологічні заходи. Зокрема, проведено «День води — 2018 — вода для майбутнього», «День Дніпра — чистий Дніпро починається з тебе!», «Міжнародний день чистих берегів». Основна мета подібних заходів — виховання екологічної свідомості у молодого покоління українців та всього громадянського суспільства держави.

Плани: Розпочати підготовку планів управління річковими басейнами України. Запровадити
е-дозвіл на спецводокористування та новий порядок проведення моніторингу вод.

Основні досягнення на національному рівні

Хочу відзначити зміцнення тренду на альтернативну енергетику. Інвестиції в цю галузь щорічно зростають практично на 50 %, і все це на тлі не дуже сприятливого інвестиційного клімату по країні в цілому. Важливою подією стало прийняття Верховною Радою «Екологічної стратегії до 2030 року». Порівняно з усіма попередніми екологічними стратегіями документ вийшов конкретний й амбітний.

Звичайно, однією з найзначущих подій стало набрання чинності законом «Про оцінку впливу на довкілля». Попри певні складнощі під час запуску, цей механізм працює й створює фундаментальні основи для екологічної модернізації промислових підприємств.

Для нашої компанії також дуже важливим є запуск дніпровськими активістами SaveEcoBot, який дав змогу ще більше автоматизувати нашу роботу й підвищити ефективність.

Головні наші досягнення — 2018

До наших ключових досягнень цього року можна віднести успішну співпрацю з проектом Світового банку Partnership for Market Readiness зі створення системи Моніторингу, Звітності та Верифікації викидів парникових газів. Ми реалізували пілотні проекти на трьох підприємствах гірничо-металургійного комплексу. Також нам удалося практично першими освоїти й вивести на ринок послугу із супроводу процедури ОВД у рамках однойменного закону. Ми активно розвивали послуги екологічного консалтингу та аудиту, допомагаючи нашим клієнтам будувати ефективну систему екологічного менеджменту.

Завдяки розширенню штату компанії більше ніж удвічі, безперервного навчання й розвитку співробітників, нам удалося посісти лідируючі позиції у багатьох ринкових сегментах із надання екологічних послуг. Ну й головним досягненням я вважаю початок співпраці з найбільш професійним і поважним журналом — «Екологія підприємства».

Плани на 2019 рік

У наступному році ми плануємо масштабувати нашу діючу бізнес-модель, яка довела свою конкурентоспроможність й ефективність.

Ми активно набиратимемо персонал і збільшуватимемо кількість наших проектів. Боротьба за кваліфіковані кадри на ринку праці загострюється, тож переглядатимемо нашу зарплатну сітку в бік зростання. Також ми сфокусуємося на налагодженні нових партнерств і виведенні на ринок нових продуктів. Одним із таких продуктів (у разі прийняття нормативно-правової бази) стануть послуги в рамках системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. У цілому ми продовжуємо докладати всіх зусиль для прискорення екологічної модернізації українських промислових підприємств і поліпшення екологічної ситуації в нашій країні.

Оскільки Дніпропетровщина є промисловою областю, нам нікуди не подітися від підприємств-забруднювачів повітря. Однак питання зниження техногенного навантаження для нас — далеко не на останньому місці. Результати 9 місяців 2018 року порівняно з аналогічним періодом минулого показали зниження показників викидів у атмосферне повітря на 6,6 %.

Якщо ж порівняти ці цифри з показниками першого півріччя 2016 року, то тут різниця в бік зниження становить 24,9 %.

В області є 25 основних забруднювачів, які спричиняють 96 % техногенного навантаження. Проте вже кілька років спостерігаємо значне зниження показників забруднення. Це сталося тому, що з 2016 року діє обласна програма, завдяки якій можна комплексно оціню вати показники. Її учасники — 25 підприємств-забруднювачів, які взяли на себе зобов’язання інвестувати понад 26 млрд грн у власну екологізацію. Більшість учасників програми здійснюють необхідні заходи, хоча є й ті, хто ігнорує виконання взятих на себе зобов’язань.

Позитив: ТОП-5 повітроохоронних заходів

  • ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» — зменшення викидів на 5700 т завдяки встановленню газоочисного устаткування на конвекторах 4–6, а також зменшення викидів на 680 т шляхом реконструкції коксової батареї № 6.
  • ПАТ «Дніпровський меткомбінат» — модернізація батарейного циклону  агломераційної машини, що дало змогу зменшити викиди до 1000 т.
  • ТОВ «Металургійний завод «ДНІПРОСТАЛЬ» — зменшення викидів від неорганізованих джерел на 30 % завдяки упровадженню програми «Нуль пилу».
  • ПрАТ «Євраз ДМЗ» — реконструкція газоочисного устаткування конвекторів, що дало змогу скоротити викиди на 30 т.

У департаменті не приховують: не все йде так, як хотілося б. Є підприємства, які не виконують взяті на себе зобов’язання в повному обсязі, наприклад — Придніпровська ТЕС, Арселлорміталл, ДТЕК Павлоградвугілля. Але, попри труднощі, загальна тенденція виконання перебуває на рівні 92 %.

Для загального контролю екологічної ситуації в регіоні з минулого року в області почала працювати система екомоніторингу: придбали три стаціонарних екопости, які встановили в Дніпрі, Нікополі та Павлограді. У режимі реального часу вони відбирають проби й передають їх на автоматизовані системи оброблення даних. Загалом мережа спостережень за станом атмосферного повітря в області складається із стаціонарних постів спостережень Дніпропетровського Гідрометцентру, міськвиконкомів Дніп ра, Кам’янська та Кривого Рогу, КП «Центр екологічного моніторингу» ДОР» та підприємств-забруднювачів. Пости спостереження працюють у двох режимах: автоматизованому (проби відбираються щохвилини) та неавтоматизованому (проби відбираються чотири рази на добу).

Система екомоніторингу Дніпропетровської області — це не тільки мобільна лабораторія, автоматизовані пости в містах та на підприємствах-забруднювачах. Тепер на Дніпропетровщині стануть доступними точні супутникові знімки області в різних спектрах, які дадуть змогу проводити ретельний аналіз зміни техногенного навантаження на регіон. За їх допомогою можна буде відстежити не тільки звалища відходів і несанкціоновані скиди у водойми, а й незаконну вирубку лісів і розорювання земель. Разом зі зниженням рівня техногенного навантаження відзначають й зниження рівня скидання зворотних вод на 9,6 % (у порівнянні з 2017 роком) та на 17,9 % у порівнянні з 2016 роком, що є суттєвим показником. У департаменті виробили чітку стратегію та розуміння того, де й які заходи проводитимуться у сфері екології. І справа всього лише за малим — діяти згідно з наміченим планом.

Досягнення — 2018

«Запоріжсталь» продовжує реалізацію комплексної програми з екологічної модернізації підприємства.

Цього року ми виконали реконструкцію газоочищення агломашини № 1 аглофабрики підприємства, замінили електрофільтри, установлені в 2012 році, на ефективніші рукавні фільтри імпульсної регенерації.

Також цього року ми приділили особливу увагу проектам з екологічним ефектом зі зниження
забору води на потреби виробництва. «Запоріжсталь» увела в експлуатацію нову п’ятисекційну градирню, що забезпечує зворотною водою системи охолодження доменних печей підприємства. Це дало змогу зменшити забір води з річки Дніпро на 4,8 млн куб. м на рік.

На черзі — завершення модернізації зворотного циклу випуску Північний, що дасть змогу відмовитися від скиду понад 5 млн куб. м води в Дніпро щорічно та використовувати її повторно для потреб виробництва.

Завдання на 2019 рік

Головним завданням убачаємо будівництво киснево-конвертерного цеху. Реалізація цього проекту дасть змогу завершити екологізацію підприємства. На сьогодні відбувається підготовка майданчика будівництва цеху, розпочато будівництво нової об’їзної дороги, яка приєднає територію киснево-конвертерного цеху до «Запоріжсталі». Загальна вартість робіт — 500 млн грн. Наразі на майданчику вже працюють сотні робітників та десятки одиниць техніки.

Досягнення — 2018

Протягом року наша команда ефективно поєднувала сучасні технології та екологічні стандарти з бездоганним знанням чинного законодавства задля співпраці з найпотужнішими підприємствами всіх провідних галузей промисловості України, що дало змогу швидко та якісно вирішувати різноманітні питання сучасного підприємства. Зазначу, що в найкоротші терміни вдалося виконати всі роботи, пов’язані з отриманням дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спеціальне водокористування, здійсненням операцій у сфері поводження з відходами в процесі виробничої діяльності, отриманням висновку з оцінки впливу на довкілля (ОВД), розробкою проектів скорочення санітарно-захисної зони (СЗЗ), ліцензуванням господарської діяльності та інших послуг із природоохоронної діяльності.

Команда «Проектно-екологічного консалтингу» уже зараз співпрацює з підприємствами таких галузей промисловості: фармацевтичної, нафтової, машинобудівної, харчової, деревообробної, аграрної та ін.

Клієнтами нашої компанії є такі провідні підприємства, як ДП «Київський бронетанковий завод», ПАТ «Фармак», ПАТ «Київмедпрепарат», мережі АЗС «ОККО», «СОКАР», мережі гіпермаркетів «АШАН», «НОВУС», ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської», Агропромислова корпорація «Успіх», мережі торгових центрів «Епіцентр», ТОВ «ЯСЕНСВІТ», Полтавська птахофабрика, ТОВ «ОВОСТАР».

Перспективи — 2019

У 2019 році Компанія планує продовжити розвиток та вдосконалення в галузі екоконсалтингу. Наголос у своїй діяльності, як завжди, робитимемо на підвищенні кваліфікації кадрів, а саме: участі у семінарах, тренінгах, курсах, на підвищенні якості та швидкості надання екологічних послуг.

Також у наступному році плануємо брати участь у екологічних форумах та реалізувати деякі громадські екологічні ініціативи в Києві. А ще — плануємо створити навчальний центр для працівників великих підприємств і компаній з метою підвищення рівня знань та кваліфікації працівників з екологічних питань.

  • Лідер із виробництва м’яса птиці в Європі.
  • Один із найбільших виробників зерна в Україні.
  • Кращий роботодавець 2017 року в агросекторі.
  • Об’єднує понад 30 підприємств у 14 регіонах України.
  • Земельний банк сягає близько 370 тисяч гектарів.
  • Має підприємства за кордоном (м’ясопереробні потужності в ЄС, центр дистрибуції та логістики в ОАЕ).
  • Експортує продукцію до 63 країн світу.
  • Розвиває «зелену» енергетику та застосовує інновації в усіх сферах діяльності.
  • На підприємствах Групи працюють близько 28 тисяч співробітників.
  • Акції МХП котируються на Лондонській фондовій біржі під тікером MHPC.
  • Контролює всі етапи процесу виробництва: від виготовлення інкубаційного яйця до розповсюдження й продажу фінальної продукції, від вирощування власних зернових до створення необхідних для годівлі птиці комбікормів.
  • Продукція відома під брендами: «Наша Ряба», «Легко!», «Бащинський», «Ситні», «Апетитна», Сh teau Galicia, Qualiko, Ukrai nian Chicken.

Мінімізація впливу МХП на довкілля:

  • скорочення викидів в атмосферу забруднюючих речовин, зокрема парникових газів;
  • зменшення обсягів утворення відходів і ступеня їх небезпеки для довкілля;
  • зменшення обсягів утворення стічних вод і зниження концентрації в них забруднюючих
  • речовин;
  • мінімізація техногенного навантаження на земельні ресурси;
  • раціональне використання ресурсів та поступове зменшення споживання енергії з невідновлюваних джерел шляхом застосування енергоощадних рішень;
  • належне ведення обліку утворення відходів, стічних вод, викидів в атмо сферу і проведення достовірного екологічного моніторингу впливу діяльності підприємств холдингу на довкілля;
  • сприяння підвищенню екологічної свідомості та культури серед працівників, партнерів, споживачів та інших зацікавлених осіб;
  • посилення ролі екологічного управління в системі управління компанії з метою досягнення трьох складових розвитк у: економічної, екологічної та соціальної;
  • постійне підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництва, технологічних процесів і продукції.

Плани на майбутнє:

  • упровадження технології спільного виробництва та альтернативних джерел енергії;
  • дотримання принципів Екологічної політики та удосконалення методів досягнення поставлених цілей;
  • упровадження інноваційних рішень на всіх етапах виробництва;
  • будівництво одного з найбільших біогазових комплексів у світі та досягнення енергетичної незалежності підприємствами Групи.

Екологічність діяльності:

  • джерелом водопостачання об’єктів виробництва є позамайданчикові мережі водопостачання, які живляться від власного водозабору;
  • для годівлі птиці використовують високо якісні корми власного виробництва та вирощування;
  • викиди в атмосферу контролюють акредитовані лабораторії;
  • вода проходить багаторівневе очищення, зокрема бактеріальне та ультрафіолетове знезараження;
  • відходи птахівництва переробляють на «зелену» енергію на біогазовому комплексі;
  • дотримання заходів біобезпеки (ізоляція; контроль доступу й переміщень; санітарія та гігієна працівників);
  • відходи утилізують в утилізаційному цеху;
  • небезпечні відходи передають відповідним організаціям для подальшого знешкодження чи утилізації.

Екологічність діяльності:

  • діє унікальна система аспірації повітря — біофільтр із соснової щепи, щоб уникнути забруднення викидами. Така система забезпечує якість очищення на 91–97 %;
  • здійснюють суворий контроль водозабору відповідно до наявних дозвільних документів;
  • водовідведення здійснюють виключно після багаторівневого очищення на біореакторах та ультрафіолетового знезараження;
  • побічні продукти виробництва — курячий послід, підстилку пташників вивозять до послідосховищ, звідки їх забирають рослинницькі підприємства та використовують як добриво;
  • штатна лабораторія щотижня здійснює аналіз якості води, що скидається до водойми;
  • боєнські відходи та падіж перероблюють на спеціалізованих державних ветсанутильзаводах у Черкаській області, з якими підприємство уклало відповідні договори, у власному утилізаційному цеху;
  • птахофабрика поступово переходить на LED-освітлення та застосовує сонячні батареї, установлені на дахах споруд. Вони забезпечують освітлення, обігрів та нагрів води;
  • для знешкодження та видалення промислових відходів I-III класів небезпеки підприємство уклало договори з ліцензованими організаціями;
  • для годівлі птиці використовують високоякісні корми власного виробництва та вирощування.

Екологічність діяльності:

  • усі працівники дотримуються заходів із біобезпеки;
  • для годівлі птиці використовують високоякісні корми власного виробництва та вирощування;
  • водовідведення здійснюють виключно після багаторівневого очищення на біореакторах та ультрафіолетового знезараження. На птахофабриці працюють біологічні очисні споруди потужністю 5,5 тис. м3 води на добу, які збудовані за голландською технологією, та завершується будівництво другої черги;
  • лабораторія відбирає проби стічних вод на кожному етапі очистки. Якість стоків контролюють також державні служби, зокрема екологічна інспекція;
  • діє цех технічних фабрикатів. Котел для утилізації може переробляти понад 500 т/добу побічних продуктів;
  • на птахофабриці діє комплекс очисних споруд;
  • змінюється концепція утилізації відходів. Завершується будівництво першої черги біогазового комплексу проектною потужністю 10 МВт, який після виходу на повну потужність — 20 МВт може стати найбільшим у світі. Курячий послід  використовуватиметься не лише як добриво, а й як цінний енергетичний ресурс. Тут перероблятимуть курячий послід на теплову й електричну енергію. Планується, що станція перетворюватиме на біогаз близько 460 тонн/добу відходів й отримуватиме близько 10 тис. кВт електроенергії на годину.

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 12, 2018

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин