Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
ЕКОтрансформація

Комплексна еколого-енергетична модернізація міста: на прикладі міста Мукачево

Від редакції
На початку осені редакція «Екологія підприємства» поспілкувалася зі стейкхолдерами «зелених» змін м. Мукачево, щоб дізнатися подробиці масштабної екологічної модернізації всього міста.

Детально про плани модернізації міста та екологічні проблеми, які мають бути усунуті завдяки їй

Модернізацію буде здійснено в чотири етапи:
1 черга: реконструкція комунальних очисних споруд (далі — КОС) (місцевий бюджет 10.2018–10.2019 р.);
2 черга: будівництво біологічної лінії переробки біовідходів з видобутком біогазу, електричної та теплової енергії на біогазовій станції (далі — БГС);
3 черга: будівництво лінії термічної піролізної переробки органічного сміття потужністю 10–15 МВт (2019–2020 р.);
4 черга: полігон твердих побутових відходів (далі — ТПВ) — термічна піролізна переробка тіла діючого полігону (нові відходи майже не надходять та переробляються на ССЗ та БЕК).

Ростислав Федів, перший заступник міського голови

Реконструкція КОС
Стан КОС, як і по всій Україні (за незначним винятком), у незадовільному стані — технологія та обладнання морально застарілі. Розробки 60–80 років минулого сторіччя не відповідають сучасним вимогам енергоефективності, трудомісткості (автоматизації) та екологічним стандартам, обладнання в зношеному стані (вже по кілька разів проведено капремонт). Необхідно майже повністю змінювати технології та обладнання. Імпортне обладнання та технології дуже дорогі та не завжди ефективніші за вітчизняні, а ефективних новітніх майже немає.
Місто самотужки (мова йде про фінансування) такі роботи зможе виконати за 10–20 років, а їх слід виконати за 1–2 роки, бо інакше — немає сенсу. На сьогодні місто має 5 незавершених проектів. У результаті на КОС є дві лінії з 3–5 різними технологіями, одна з яких діє з 1972 року і нині перебуває в аварійному стані, а друга (1994 р.) — недобудована. Обидві лінії не адаптовані одна до одної.

ПОСТАЛО КІЛЬКА СКЛАДНИХ ЗАДАЧ:

  • об’єднати та переробити всі проекти в один з урахуванням діючих споруд, розробити
  • нову технологічну схему;
  • перетворити КОС 1970-х років у складному стані на передові в Україні;
  • підвищити потужність КОС удвічі;
  • підвищити ступінь очистки стоків у 3–5 раз за новітніми технологіями;
  • знизити енергоспоживання на 30–50 %;
  • знизити капітальні витрати на обладнання та будівництво в 1,5–2 рази;
  • задіяти наявні споруди та обладнання;
  • провести їх капітальний ремонт;
  • залучити українські технології, обладнання, генпідрядника;
  • знизити експлуатаційні витрати в 1,5–2 рази;
  • знайти кошти на проведення цих робіт.

Місто зацікавлено в проведені еффективної реконструкції КОС та буде фінансувати цей проект самостійно, але підтримка, державна або закордонна, дозволила б провести заплановані роботи значно швидше та в більшому обсязі, особливо по першій та четвертій чергах.

Стосовно ж технічної складової, то проектні роботи за своїми новітніми розробками буде викнонуати ТОВ «Екоенерго-буд» — українська компанія, яка розробляє еколого-енергетичні технології переробки, утилізації відходів та проводить роботи по інших чергах модернізації в м. Мукачево — будівництво БЕК для перероблювання біовідходів КОС та міста, термічної піролізної переробки органічного сміття та, можливо, полігону ТПВ.

Михайло Іванов, директор ТОВ «Екоенерго-буд»

Як побудовано концепт розвитку комунального господарства міста? Які необхідні складові для рішення про модернізацію?

М. І. Модернізація очисних споруд та утилізація відходів завжди перебували на останніх місцях у списку міських справ із розв’язання проблем та фінансування, адже ці напрямки завжди були збитковими, потребували величезних капіталовкладень без впевненості в кінцевому результаті, а головне — без видимих результатів робіт для широкого кола громадськості.
В Мукачево дуже вдало склалася ситуація для втілення пілотного проекту еколого-енергетичного розвитку комунального господарства, а саме:

  • порозуміння з місцевою владою щодо бачення актуальності розв’язання цих проблем: нарешті ми знайшли таке місто;
  • порівняно невеликі капіталовкладення завдяки невеликій кількості населення — невеликі обсяги відходів та стоків, наявність споруд КОС під нові технології та завершення будівництва нашою компанією БЕК біоенергетичного біогазового комплексу на біомасі та відходах свинокомплексу, на якій можна переробляти біологічні відходи міста та КОС ВК. Ми плануємо будувати цього року пілотний піролізний комплекс з переробки біомаси для місцевого заводу будівельних матеріалів, на якому планується створити окрему лінію з утилізації твердого сміття. Все це в 3–5 кілометрах від міста. Наша мета — швидко та ефективно втілити й відпрацювати, на відносно невеликому об’єкті, комплексний підхід із розв’язання комунальних проблем з відходами (усіма — від стоків до сміття) з метою подальшого поширення досвіду на всю Україну. Ми в пошуку екологічних рішень для всієї держави.

Як буде реалізовано новітню технологію управління відходами?

М. І. Концепція еколого-енергетичного розвитку комунгоспу, якщо коротко, полягає у замкнутому циклі, тобто передбачає повну еколого-енергетичну переробку всіх відходів міста. Модель «від міста відходи — місту енергію, продукти, будматеріали», а саме:

  • рідкі відходи — господарчо-фекальні стоки на КОС ВК, тверді відходи КОС на БГС та ССЗ — з автономним енергозабезпеченням від БГС, піролізного ССЗ, та використанням для глибокої очистки стоків дешевого активованого вугілля з піролізного ССЗ у разі розміщення БГС або ССЗ на території КОС;
  • вологі тверді (харчові, мул КОС, промислові) та концентровані рідкі біовідходи міста на БГС з вирощуванням на надлишковому теплі та відходах БГС від овочів та квітів до риб та креветок;
  • тверді побутові та комунальні відходи з мінімальним сортуванням;
  • термічна піролізна переробка з глибокою очисткою повітря, виробітком будівельних матеріалів та розхідних матеріалів (сорбційне завантаження) для КОС.

Як буде здійснюватися очистка стічних вод у місті?

М. І. Ми поставили за мету втілити комплексну реконструкцію КОС в рамках загальної еколого-енергетичної концепції, а саме:

  • підвищити ступінь очистки стоків у 3–10 разів шляхом глибокої фізико-хімічної очистки на двоступеневих фільтрах з плаваючим зернистим та сорбційним завантаженням. Це дасть можливість застосувати безреагентне знезараження стоків за нашими технологіями;
  • підготувати осади на станції зневоднення для подальшої переробки на БГС та ССЗ;
  • знизити енергоспоживання та експлуатаційні витрати на 30–50 % шляхом впровадження енергоеффективної системи аерації аеротенків, зневоднення надлишкового мулу та сирих осадів, автоматизації всього технологічного ланцюга КОС;
  • знизити капітальні витрати на обладнання та будівництво в 1,5–3 рази;
  • залучити в дію наявні споруди та обладнання, провести їх капітальний ремонт, залучити українські технології, обладнання.

Головна мета реконструкції КОС в рамках концепції — це чиста вода на виході, що дозволить у короткі строки відновитися нашим річкам, дозволить значно знизити вартість очистки ВК поверхневих вод, зробити КОС енергонезалежними з автономним енергоспоживанням.

Чи є розуміння ролі місцевої влади у вирішенні екологічних проблем міста Мукачево?

М. І. Погодьтеся, що це дуже витратна, довгострокова, неперспективна в політичному плані, бо не видно результатів, справа. Традиційно шансів її вирішити теж небагато, тому і бажання займатися екологічними проблемами міста немає. Повторюся, нам пощастило, що ми нарешті найшли порозуміння з міською владою аж за 1100 від нас — у м. Мукачево. (ред. — проектант і розробник територіально розміщений у м. Глобино, Полтавської обл.). Проте перший крок міська влада м. Мукачево разом з нами вже зробила: розпочався пілотний проект — повністю вітчизняний еколого-енергетичний розвиток комунгоспу, який за умови успішної реалізації підхоплять інші міста.

Якими Ви бачите можливості українських компаній розв’язувати питання екологічної безпеки?

М. І. Торкнуся лише одного боку питання: водні поверхневі джерела питної води. Більшість великих річок, таких як Дніпро (увесь), Сіверський Донець, Буг — Західний та Південний, з кінця травня по жовтень стають зелено-синіми від водоростей. Вони ростуть через понаднормативні скиди азоту, фосфору, органіки, які не можуть забрати ОС ВК, а також синтетичні ПАВ (миючі засоби), харчові додатки, канцерогени (пальмова олія, консерванти, антиоксиданти та ін.), антибіотики з харчових продуктів (птиця, м’ясо), ліки та фекалії… Все це практично в повному обсязі потрап ляє в річки.

Склалася дивна ситуація: кількість стоків та забруднень скоротилася через зменшення виробництва, а річки стали бруднішими. Питна вода з поверхневих джерел давно не відповідає нормам — технічну воду пити неможливо, на куповану не вистачає коштів у 80 % населення, більшість якого має хвороби, пов’язані з вживанням неякісної води.

Розв’язання проблеми є. Це:

  • покращення якості стоків на вході в КОС;
  • зростання екологічної культури та купівельної спроможності населення.

На виході в КОС очистити стоки від вищезгаданих сполук у тих концентраціях, які є зараз, нинішні КОС не в змозі (неспроможне обладнання та технології). Потрібні безреагентне знезараження та глибока очистка на фільтрах з дешевим активованим вугіллям власного виробництва. Це потребує реконструкції/технічного переоснащення КОС. Можливості у вітчизняних виробників та науковців є, але потрібно реальне бажання держави розв’язувати зазначені проблеми.

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 11, 2018

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин