Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Академія еколога

Отримуємо дозвіл на спеціальне водокористування: поетапна процедура

Матеріал роз’яснить: питання нормативів гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами; індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (ІТНВПВ); законодавчу базу та особливості оформлення.

Від редакції
Цією статтею ми розпочинаємо цикл матеріалів стосовно спеціального водокористування. В цьому випуску розглянемо загальні питання щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування та деякі особливості процедури. Наступний випуску журналу присвятимо особливостям розрахунку нормативів гранично допустимого скидання (ГДС). У останній статті циклу розповімо про розроблення та погодження індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (ІТНВПВ).

Довідка
Спеціальне водокористування (відповідно до статті 48 Водного кодексу України, далі — ВКУ) — це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування:
• пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);
• скид води з водних об’єктів відповідно до встановлених для них режимів роботи для підтримання екологічних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій;
• подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;
• усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);
• використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;
• вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;
• виконання розчистки русел річок, каналів і дна водойм, будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;
• видобування корисних копалин (крім підземних вод) і водних рослин;
прокладання трубопроводів і кабелів;
• проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;
• забір та/або використання води в об’ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води;
• інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Процедура видачі дозволу на спеціальне водокористування

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно з останніми змінами до ВКУ (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування» від 7 лютого 2017 року № 1830-VIII) дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Для водокористувачів міста Києва, Київської області, зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи видача дозволу здійснюється Держводагентством.

Форма дозволу та нормативного розрахунку затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 23 червня 2017 року № 234 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 липня 2017 року за № 887/30755, далі — Наказ № 234). Форма заяви для отримання дозволу на спеціальне водокористування затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 12 квітня 2018 року № 116 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 травня 2018 року за № 567/32019).

Увага! Форми дозволу на спец водокористування та обґрунтування потреби у воді — на сайті

Для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа — підприємець подає документи до центру надання адміністративних послуг заяву, до якої додаються:
1) обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення (форма обґрунтування затверджена Наказом № 234);
2) опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод (у довільній формі);
3) нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);
4) затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);
5) копія правовстановлюючих документів на водні об’єкти (для орендарів водних об’єктів).
Зазначений перелік документів є вичерпним.

Видача або надання відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для видачі дозволу.

Орган, що видає дозвіл на спеціальне водокористування (територіальні органи Держводагенства та Держводагенство), зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня надходження заяви на отримання дозволу на спеціальне водокористування надіслати копії відповідних документів:
• у разі використання підземних вод — до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (Державна служба геології та надр України);
• у разі використання водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних, — до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, зобов’язані протягом 15 календарних днів з дня одержання копій документів надати безоплатно органу, що приймає рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування, висновки в електронній формі щодо можливості його видачі.

Обмін документами між органами виконавчої влади здійснюється в електронній формі у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У разі ненадання протягом встановленого строку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, висновку щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування вважається, що відповідний центральний орган виконавчої влади не заперечує проти видачі такого дозволу.

Які можливі підстави для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування?

Такими підставами є:
подання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно з визначеним цією статтею переліком;
виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання або фізичною особою, недостовірних відомостей, невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів;
негативний висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, про можливість здійснення спеціального водокористування.

Про строки спеціального водокористування

Відповідно до Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321, спеціальне водокористування може бути короткостроковим (на три роки) та довгостроковим (від трьох до двадцяти п’яти років).

Таблиця

Короткострокове (на 3 роки) спеціальне водокористування встановлюється у разі:

Довгострокове
(3-25 років)

• одержання водокористувачем дозволу на спеціальне водокористування вперше;
• скидання стічних вод у водні об’єкти;
• введення в експлуатацію після будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення або капітального ремонту об’єктів, на яких провадиться діяльність із забору, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти;
• наявності умов спеціального водокористування, визначених попереднім дозволом, не виконаних у повному обсязі, проте які можуть бути виконані протягом наступних трьох років;
• необхідності досягнення екологічних цілей, визначених планом управління річковим басейном в межах масиву поверхневих вод та/або масиву підземних вод конкретного району річкового басейну, в установлені строки;
• дефіциту водних ресурсів у межах відповідної водогосподарської ділянки для року (за даними водогосподарського балансу).

в усіх інших випадках у разі непорушення умов спеціального водокористування, визначених у попередньому дозволі на спецводокористування. На практиці ж довгострокове спеціальне водокористування зустрічається нечасто.

 

Кілька важливих акцентів

1) Якщо підприємство має кілька майданчиків у межах однієї області, то при заповненні нормативного розрахунку слід включити їх усі, адже форма дозволу передбачає встановлення загального ліміту на спеціальне водокористування для однієї юридичної особи.
2) Якщо у підприємства є власний гуртожиток, у якому проживають співробітники, це класифікується як передача води населенню. Відповідно при отриманні дозволу на спеціальне водокористування будуть вимагатися затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (ІТНВПВ). Нагадуємо, законодавчу базу, методики розрахунку та особливості ІТНВПВ ми розкриємо у вересневому номері.
3) Форма нормативного розрахунку передбачає окремий розподіл використання води на виробничі потреби та питні і санітарно-гігієнічні. Чіткого розподілу на законодавчому рівні не прийнято, тож, під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках, а всі інші потреби відносити до виробничих.

1. Значну частину спеціального водокористування становить підземний водозабір.

Постанова КМУ від 8 жовтня 2012 року № 963 регламентує порядок державного обліку артезіанських свердловин та облаштування їх засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод.

Окрім того, 8 пункт зазначеного документа передбачає створення автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод у безперервному режимі (наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 23 березня 2016 року № 110). Наразі ми не маємо інформації щодо дієвості цього реєстру.
До обов’язкових документів, що мають бути на підприємстві, яке здійснює підземний водозабір, відноситься паспорт свердловини.

Спільний наказ Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 6 квітня 2016 року № 145/84 встановлює обов’язкову форму артезіанської свердловини. Слід зазначити, що виготовлені до набрання чинності цим наказом паспорти на артезіанські свердловини залишаються чинними.

2. Окремо слід виділити поверхневий водозабір.

Поверхневі джерела водопостачання відрізняються високою продуктивністю, але вимагають постійного нагляду за дотриманням санітарно-технічного стану території поверхневого джерела. Правовий режим зон санітарної охорони з метою забезпечення охорони водних об’єктів у районах забору води визначений постановою Кабінету Мініністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024.

Крім того, на водозабірних та гідротехнічних спорудах слід передбачити встановлення рибозахисних пристроїв, що призначені для попередження потрапляння молоді та дорослих особин риб у водозабірні споруди, їхнє травмування та загибелі. 

3. Користування водними об’єктами на умовах оренди

У користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Це питання заслуговує окремої уваги через тісний зв’язок із нормативами гранично допустимого скиду (ГДС), тому ми не могли його оминути і докладно розглянемо у майбутньому.

Про звітність, яку потрібно мати в разі здійснення спеціального водокористування

Державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна).

Звіти подаються до Держводагентства через спеціалізовані підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління, які є виконавцями робіт зі складання державного водного кадастру за місцем здійснення водокористування.

Порядок подання звітів за формою № 2ТП-водгосп (річна) регламентовано наказом Мінприроди від 16 березня 2015 року № 78.
Звітним періодом форми № 2ТП-водгосп (річна) є календарний рік.
Форма 2ТП-водгосп (річна) подається до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства не пізніше 1 лютого наступного за звітним року.

Звіт за формою № 2ТП-водгосп (річна) зобов’язані подавати водокористувачі, які здійснюють діяльність, пов’язану із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин, та:
• здійснюють забір води із поверхневих та підземних водних об’єктів в обсязі від 20 куб. м води на добу;
• забирають воду з водопровідних мереж або інших систем водопостачання в обсязі від 20 куб. м води на добу (у середньому протягом календарного року) і передають зворотні (стічні) води до систем водовідведення;
• забирають воду для зрошення в обсязі від 20 куб. м води на добу (у середньому протягом зрошувального періоду);
• мають сезонний режим роботи та забирають воду в обсязі від 20 куб. м води на добу (у середньому протягом періоду його роботи у межах календарного року);
• мають оборотні системи водопостачання загальною потужністю 1000 куб. м води на добу і більше незалежно від кількості забраної (отриманої) води;
• використовують воду для виробництва напоїв незалежно від кількості води;
• здійснюють скид (незалежно від об’єму) зворотних (стічних) вод безпосередньо у водні об’єкти та підземні горизонти;
• віднесені до галузі гідроенергетики;
• користуються водними об’єктами для рибогосподарських потреб (крім суден флоту рибної промисловості).

У разі забору води з підземних вод (свердловин, трубчастих колодців тощо) щорічно потрібно подавати звіт за формою № 7-ГР (підземні води) (копировать на поле) «Звітній баланс використання підземних вод за 20___ рік».
Звіт подається до 20 січня наступного за звітним року.

Слід зауважити, що відповідно до інструкції із заповнення форми звітності № 7-ГР (підземні води) (річна) «Звітний баланс використання підземних вод за 20____ рік», що затверджена наказом Мінприроди від 14 березня 2016 року № 97, подають звіт за формою № 7-ГР (підземні води) користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра, що здійснюють користування надрами на підставі та в межах ділянки (родовища) надр, визначеної (визначеного) спеціальним дозволом на користування надрами. Проте, при отриманні дозволу на спеціальне водокористування, Держгеонадра у висновку щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування, зобов’язують всіх водокористувачів, які здійснюють водопостачання зі свердловин, щорічно подавати звіт за формою № 7-ГР (підземні води) до територіальних геологічних об’єднань Державної геологічної служби та ДНВП «Геоінформ України».

Урок підготовано за сприяння:
Геннадія Золотова,  керуючого партнера ТОВ «SEC ECOLOGY»
Наталії Нестеренко, експерт з екології ТОВ «SEC ECOLOGY»

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 7, 2018

Розсилка новин