Статті

Повернутися до переліку cтатей
Порадник еколога

Світовий досвід організації ринку зелених облігацій: практичні поради для України

В Україні налічується багато розроблених інвестиційних проектів у сфері відновлюваної енергетики, енергоефективності, інших екологічно чистих проектів, для повноцінного запуску яких виникає потреба в залученні значного обсягу довгострокових фінансових ресурсів. Таке довгострокове фінансування наразі нелегко отримати від української банківської системи та на місцевому ринку капіталу.

Водночас залучення фінансових коштів шляхом випуску зелених облігацій останніми роками набуло неабиякої популярності в багатьох країнах світу, а застосування цього фінансового інструменту надало країнам доступ до великого та різноманітного пулу інвесторів та допомогло виконувати їхні міжнародні зобов’язання.

З підписанням Паризької угоди особливу увагу формуванню міжнародного і національних ринків зелених облігацій стали приділяти міністри фінансів і керівники центральних банків Великої двадцятки, Європейська комісія, Світовий банк та Міжнародна фінансова корпорація, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Організація економічного співробітництва та розвитку тощо. Більшість країн світу, у тому числі з перехідною економікою, розробили або активно напрацьовують дорожні карти та стратегії, направлені на формування такого ринку та залучення «зеленого» фінансування.

Попри те що зелені облігації — відносно новий фінансовий інструмент, їх випуск на світовому ринку зростає в геометричній прогресії. У 2007 році вперше в світі було випущено зелених облігацій на загальну суму $860 млн, а в 2018 році цей показник становив вже $167 млрд. Такому стрімкому розвитку сприяв великий попит на зелені облігації з боку соціально відповідальних інвесторів, що відмовляються вкладати кошти в проекти, пов’язані з викопним паливом, і переорієнтовують потоки капіталу в екологічно чисті проекти.

Уперше зелені облігації були випущені такими наднаціональними структурами, як Всесвітній банк і Європейський інвестиційний банк, а згодом ініціативу підтримали й інші міжнародні банки розвитку. Сьогодні зелені облігації випускають також приватні компанії та фінансові установи, органи публічно-владних повноважень (муніципалітети, органи державної влади).

Попри те що правила для ринку зелених облігацій в багатьох країнах світу ще продовжують формуватися, наразі концептуально можна виділити дві основні моделі організації такого ринку:

Перша модель характерна для розвинутих ринків (США, країни ЄС). В цих країнах відсутнє додаткове регулювання зелених облігацій: регуляторні режими не розрізняють зелені облігації та звичайні облігації, однакові вимоги щодо реєстрації та розкриття інформації застосовуються до обох типів боргових цінних паперів. Натомість відрізняється порядок розкриття інформації щодо використання надходжень, залучених від емісії зелених облігацій. В деяких юрисдикціях формуються добровільні рекомендації щодо випуску останніх.

Друга модельце ринки, що розвиваються (КНР, Індія). На таких ринках передбачене додаткове державне регулювання зелених облігацій: вони відокремлені від звичайних в регуляторних режимах, а державні органи формують керівні принципи та рекомендації щодо випуску зелених облігацій, відповідні міжнародним принципам зелених облігацій — Green Bond Principles (далі — GBP).

GBPнабір добровільних рекомендацій, розроблених представниками міжнародного фінансового сектору за допомогою Міжнародної асоціації ринків капіталу (далі — ICMA). GBP визначають зелені облігації як будь-який тип облігацій, надходження від розміщення яких будуть використовуватися виключно для фінансування або рефінансування (часткового або повного) нових та (або) існуючих прийнятних «зелених» проектів.

Умови випуску зелених облігацій мають узгоджуватись з чотирма основними принципами GBP:
1) використання надходжень від розміщення облігацій;
2) процедура оцінки та відбору проектів;
3) адміністрування надходжень від розміщення облігацій;
4) звітність.

Відповідно GBP до «зелених» проектів відносять проекти, що відповідають таким напрямам:

  • відновлювані джерела енергії;
  • розвиток альтернативних джерел енергії;
  • ефективне використання енергії;
  • підвищення теплоізоляції житлових будинків;
  • утилізація та переробка відходів;
  • екологічно чистий транспорт;
  • ефективне використання земельних ресурсів;
  • збереження флори і фауни, водних ресурсів;
  • адаптація до змін клімату.

Світовий досвід показує, що при організації ринку зелених облігацій поширеною є практика державного стимулювання та покращення інвестиційної привабливості зелених облігацій, і це характерно для обох моделей ринку. Стимули застосовуються як для інвесторів, так і для емітентів.

Так, наприклад:

► у США найпоширенішою практикою є податкове стимулювання муніципалітетів та інвесторів. Діють програми Clean Renewable Energy Bonds (CREBs), Qualified Energy Conservation Bonds (QECBs), в рамках яких, у тому числі, муніципалітетам-емітентам надаються грошові субсидії від уряду на зниження процентної ставки по виплатам за зеленими облігаціями або вони взагалі звільнюються від податку, а інвесторам надаються податкові кредити;

► в Індії існують державні програми підтримки проектів на забруднених земельних ділянках(brownfields). Пільги надаються організаціям та муніципалітетам, що випускають зелені облігації з метою реалізації таких проектів.

Також одним із найефективніших стимулів для забезпечення інтересу інвесторів до «зелених» проектів є практика запровадження пільгових вимог до капіталу для операцій із зеленими облігаціями. Так, зокрема, Центральний банк Китаю пропонує пільгове ставлення до банківських кредитів, що використовуються для придбання зелених облігацій, при розрахунку ліквідності банків та достатності капіталу банків. Європейська комісія також неодноразово оголошувала про плани знизити вимоги до капіталу для екологічно спрямованих банківських інвестицій з метою посилення зеленої економіки та боротьби зі зміною клімату.

У світовій практиці вже стає традиційним, коли міжнародні організації надають технічну допомогу урядам країн у розробці керівних принципів та процедур для ринку зелених облігацій, а також сприяють зростанню класу активів зелених облігацій на нерозвинених ринках.

Так:

► Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація надавали технічну допомогу урядам Фіджи та Нігерії в організації ринку зелених облігацій. Завдяки цьому країнам вдалось випустити зелені облігації у національній валюті на суми 50 та 30 млн дол. США в грошовому еквіваленті. Таку практику міжнародні фінансові інститути планують поширювати і в інших країнах через найбільший в світі Фонд зелених облігацій, утворений Міжнародною фінансовою корпорацією спільно з компанією з управління активами AMUNDI. Основною місією фонду є допомога країнам у формуванні ринків зелених облігацій, там де вони ще не створені;

► Європейський інвестиційний банк, що на сьогодні є найбільшим емітентом зелених облігацій в світі та випустив їх на суму понад 21 млрд євро, допомагав Китаю розробляти загальні рамки для зелених облігацій та критерії для оцінки «зеленості» проектів. Також за підтримки Європейського інвестиційного банку Урядом Люксембургу було утворено Платформу з кліматичних фінансів (Luxemburg-EIB Climate Finance Platform), що дозволила акумулювати близько 50 млрд євро зелених фінансів на майданчику Люксембургу.

Підтримку країнам надає і Зелений кліматичний фонд, який затвердив програму фінансування для регіону Латинська Америка та Карибський басейн з використанням зелених облігацій та облігацій, спрямованих на покращення енергоефективності, обсягом у 217 млн дол. США.

У разі державної/муніципальної та/або міжнародної підтримки зелених облігацій, надання податкових пільг і стимулів, преференцій центрального банку та інших форм стимулювання ринку зелених облігацій посилюється необхідність запобігання випадкам поширеного в міжнародній практиці явища «greenwashing».

«Greenwashing» (або так званий «зелений камуфляж») — це навмисне введення в оману інвесторів і державних органів щодо напрямків використання коштів, отриманих від емісії зелених облігацій, дотримання принципів екологічної результативності. Для запобігання фактам «зеленого камуфляжу» в світі і виникла необхідність розробки GBP.

На сьогодні більша частина емісій корпорацій та фінансових установ базуються на принципах зелених облігацій від ICMA. Проте більшість наднаціональних та державних органів, як правило, мають власні, більш конкретні стандарти, покликані задовольнити власні унікальні обставини та потреби в рамках загальної структури принципів GBP.

З метою запобігання «зеленому камуфляжу» різні країни почали формувати власні національні стандарти і керівництва по зеленому маркуванню облігацій, правила щодо цільового використання отриманих фінансових ресурсів, а також щодо оцінювання результативності «зелених» проектів. Державні правила, стандарти щодо зелених облігацій, стандарти бухгалтерського обліку, звітності, у тому числі нефінансової, дозволили країнам значно скоротити транзакційні витрати для державних інститутів і соціально відповідальних інвесторів з перевірки облігаційного випуску на «greenwashing».

При розробці таких стандартів особливу увагу зосереджують на забезпеченні прозорості механізмів обігу зелених облігацій та функціонуванні ефективних вимог щодо звітності емітентів зелених облігацій, зокрема щодо розкриття інформації про цільове спрямування коштів та реальний екологічний вплив того чи іншого проекту, який фінансується за рахунок зелених облігацій.

На міжнародному рівні існує кілька прикладів того, як державний сектор сприяє переходу до «зеленого» фінансування та розробляє відповідні рекомендації. Так, наприклад, французький уряд випустив рекомендації для фондів «зелених» інвестицій відповідно до таксономії кліматичних облігацій (Climate Bonds Taxonomy) та принципів GBP.

Китай прийняв національні керівні принципи створення «зеленої» фінансової системи, що включали 35 заходів, спрямованих на посилення розвитку «зеленої» фінансової системи, включаючи ринок зелених облігацій. Індійська комісія з цінних паперів та бірж на початку 2016 року випустила перший проект правил для зелених облігацій.

За останнє десятиріччя в світовій практиці сформувалось безліч прикладів запровадження ринку зелених облігацій. При цьому навіть в країнах Європи, що відносяться до першої моделі, специфіка організації відповідного ринку та розподілу залученого фінансування від випуску зелених облігацій досі залишається різною. Франція випускає суверенні зелені облігації для реалізації державних цільових проектів, а Польща кошти отримані від емісії зелених суверенних облігацій направляє в банківську систему для видачі «зелених» кредитів. Велика Британія стимулює ринок зелених облігацій через спеціально утворений зелений інвестиційний банк, що здійснює експертизу проектів на відповідність принципам «зеленості». А в Німеччині банк з державним капіталом, що здійснює емісію зелених облігацій, надає «зелені» кредити під низький відсоток.

В країнах другої моделі організації ринку зелених облігацій (КНР та Індія) також є певна специфіка. В Китаї, одному з найбільш динамічних ринків з постійно зростаючими обсягами емісії зелених облігацій, наприклад, центральний банк здійснює оцінку екологічної «чистоти» проекту не за певною нормою, а в порівнянні з іншими проектами на певній території. Зараз Китай активно розвиває власну «зелену» біржу. Індія ж особливу увагу приділяє нефінансовій звітності в корпоративному секторі, і надає «зелені» кредити компаніям, що звітують про використання залучених коштів щоквартально.

Досвід країн світу з організації ринку зелених облігацій доводить, що довіра є одним з ключових факторів для розвитку відповідного ринку.

Нормативно-правова база має бути прозорою адже інвестори хочуть бути впевнені в чесних правилах гри на ринку. В більшості країн це вимагало реорганізації основних частин фінансової системи, а також визначення та встановлення нових міжнародних стандартів інвестування.

Наразі можна констатувати, що в Україні відсутнє відповідне інституційне середовище для ринку зелених облігацій та його розвитку. Чинною нормативно-правовою базою регулюються тільки питання обігу цінних паперів та особливостей їх емісії різними емітентами. Відсутні національні правила і стандарти для ринку зелених облігацій, у тому числі в частині відбору, оцінки та контролю за реалізацією екологічно чистих проектів, а також механізми покращення інвестиційної привабливості зелених облігацій, стимули для розвитку відповідного ринку.

Організація ринку зелених облігацій — складне крос-секторальне завдання, що охоплює питання фондового ринку та цінних паперів, а також енергетику, промисловість, транспорт, водне і житлово-комунальне господарство, агропромисловий комплекс і землекористування, збереження і відтворення екосистем. Політично та економічно обґрунтовані рішення з питань запровадження ринку зелених облігацій мають прийматись для багатьох секторів економіки та мають бути узгодженими з головними гравцями ринку. Тому в світовій практиці уряди країн приймають дорожні карти, які використовують як орієнтир при розробці своїх власних стратегій щодо організації ринку зелених облігацій (зелених фінансів) та підвищення його інвестиційної привабливості.

Так само і в Україні запровадження ринку зелених облігацій потребує формування цілісної і послідовної державної політики, гармонізованої з міжнародним законодавством, що враховуватиме провідні світові практики, а також особливості національних умов, можливостей, потреб і пріоритетів. Це є особливо актуальним на тлі значущості для країни розвитку альтернативних джерел енергії, пошуку підходів для зменшення споживання енергоресурсів усіма категоріями споживачів, впровадження новітніх енергоефективних технологій та обладнання на підприємствах, підвищення теплоізоляції житлового фонду тощо

Сьогодні в Україні активно працюють над створенням умов для запровадження ринку зелених облігацій. Ключову роль в цьому процесі відіграє Держенергоефективності, якому вдалось підняти це питання на вищий рівень та долучити до ініціативи не тільки локальних стейкхолдерів, а й представництво Європейського інвестиційного банку в Україні, Міжнародну фінансову корпорацію, Організацію економічного співробітництва та розвитку, інші міжнародні організації такі як Climate Bonds Initiative, UNDP, UNIDO, USAID, GIZ.

За ініціативи Держенергоефективності мету щодо створення умов для запровадження ринку зелених облігацій було задекларовано в Плані заходів з реалізації етапу «Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)» Енергетичної стратегії (розпорядження КМУ від 6 червня 2018 року № 497-р). Відтак за підтримки UNIDO було організовано круглий стіл на тему: «Зелені облігації в Україні як механізм залучення інвестицій в проекти відновлюваної енергетики та енергоефективності», де вперше з громадськістю обговорювались підходи, що формують концептуальні засади запровадження ринку зелених облігацій в Україні. Згодом за пітримки GIZ було організовано зустріч зацікавлених сторін із запровадження ринку зелених облігацій. Зустріч стала тематичним майданчиком з обговорення дискусійних питань нормативно-правового врегулювання запровадження ринку зелених облігацій в Україні.

За результатами консультацій з громадськістю та фахових обговорень із зацікавленими сторонами Держенергоефективності було розроблено проект розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції запровадження ринку зелених облігацій в Україні та затвердження плану заходів щодо її реалізації». Проектом акта окреслюються напрями, механізми і строки формування національної моделі ринку зелених облігацій, що дозволить залучати фінансування в екологічно чисті проекти, а також план дій з реалізації комплексних заходів правового та організаційного характеру. В червні 2019 року зазначений проект акта був розглянутий на засіданні Міжвідомчої робочої групи з упровадження ринку зелених облігацій в Україні, до складу якої увійшли представники державних органів, банківських установ, підприємств, міжнародних організацій та проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості. 

Розробка та прийняття Урядом такої концепції й плану дій для запровадження ринку зелених облігацій сьогодні лишається вкрай актуальним. Насамперед це забезпечить інтегральне концептуальне бачення організації національного ринку зелених облігацій та дозволить уникнути зайвих зволікань у процесі нормативно-правового закріплення ключових напрямів і складових державної політики в цій сфері. Своєю чергою, втілення такої політики дозволить започаткувати процес залучення «зеленого» фінансування в країну, що сприятиме скороченню використання викопного палива та освоєнню новітніх технологій в різних секторах економіки, виконанню Україною зобов’язань за міжнародними угодами в сфері енергоефективності та зміни клімату.

Автори:

Андрій Фролов, заступник начальника Управління — начальник відділу нормативно-методичного забезпечення Управління реформування сфери енергоефективності та енергозбереження Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, кандидат наук з державного управління;

 

Костянтин Гура, радник з міжнародного співробітництва голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

(If you're a human, don't change the following field)
Your first name.
(If you're a human, don't change the following field)
Your first name.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!