Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Читайте в журналі

Торгівля викидами. Директива 2003/87/ЄС про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів. Як запровадити систему МЗВ на підприємстві Ексклюзивний аналіз Baker Tilly. Частина 2

Головне у публікації:

  • хто зобов’язаний, згідно з Додатком І до Директиви 2003/87/ЄС, мати дозволи на викиди парникових газів;
  • що таке електронні платіжні інструменти для оплати викидів;
  • як відбувається розподіл дозволів у країнах-членах ЄС;
  • упровадження МЗВ в Україні;
  • про найвразливіші сектори щодо виплат за викиди СО2 в Україні;
  • МЗВ викидів парникових газів, та як запровадити систему МЗВ на підприємстві.

Від редакції
Нагадаємо, що у попередньому випуску журналу ми надали ексклюзивний аналіз новацій європейських та українських регуляторних документів, що регламентують роботу бізнесу в екологічному контексті. Принципи запровадження законодавства ЄС — у першій частині матеріалу «Як ефективно управляти екологічними та соціальними ризиками в умовах євро(еко)інтеграції».

Директива 2003/87/ЄС про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів (далі — Директива 2003/87/ЄС) містить вимоги щодо дозволу на викиди парникових газів, вимоги до національного плану та процесу розподілу квот, а також вимоги до моніторингу, звітування та верифікації у сфері скорочення викидів ПГ.

Україна має право (але не зобов’язана) запровадити аукціонний порядок розподілу квот на викиди ПГ. Відповідно до ст. 10 Директиви 2003/87/ЄС країни-члени розподіляють не менше 90 % усіх квот безкоштовно.

Директива 2003/87/ЄС закріплює створення схеми торгівлі викидами ЄС (СТВ ЄС) та встановлює правила її функціонування. Дозволи на викиди парникових газів: у ЄС з 1 січня 2005 року усі об’єкти, що виконують будь-які види діяльності, зазначені у Додатку І до Директиви 2003/87/ЄС (діяльність в енергетичному секторі, виробництво та обробка заліза та сталі, видобувна промисловість, виробництво деревини, паперу і картону) та здійснюють викиди парникових газів, пов’язані з виробничою діяльністю, повинні мати дозволи, видані компетентними органами.

Управління квотами

Довідка!
Вуглецеві одиниці — електронні платіжні інструменти для оплати викидів. Це квазігроші,
«квоти», які зберігаються на рахунках у Реєстрі вуглецевих одиниць. Реєстр — своєрідний
банк з аналогічними до звичайних банків правилами відкриття рахунків, який здійснює операції не з грошима, а з квотами. Вуглецеві одиниці у СТВ Кіотський протокол не регулює!

На 2013–2020 роки в ЄС установлено річне обмеження викидів на рівні 1,950 млрд т СО2 (42 % викидів країн ЄС), і ця величина щорічно зменшується на 1,74 %, а до 2021 року планується щорічне її зниження на рівні 2,2 %. Головний принцип роботи європейської СТВ — «обмежуй і торгуй» (cap&trade).

Кількість квот, які щорічно видають у Співтоваристві, повинна лінійно 2008 року. Держави-члени ЄС повинні провести аукціон для усіх квот на викиди, які не видають безплатно. Розподіл квот у рамках аукціону здійснюють відповідно до наступних процедур:

  • 88 % квот розподіляють між державами-членами на основі обсягів їх викидів;
  • 10 % квот розподіляють з метою сприяння солідарності та розвитку;
  • 2 % квот розподіляють між державами-членами, викиди парникових газів (далі — ПГ) яких були принаймні на 20 % нижчими від рівня їх викидів у базовому році відповідно до Кіотського протоколу.

50 % доходів від аукціонів квот мають використовувати для таких цілей:

  • скорочення викидів ПГ;
  • розвиток відновлюваних джерел енергії та інших технологій, які сприя-
  • ють переходу до низьковуглецевої економіки;
  • вжиття заходів щодо запобігання збезлісненню та сприяння збільшенню
  • лісовідновлення;
  • лісової секвестрації;
  • уловлювання та зберігання вуглецю;
  • переходу до низького рівня викидів громадським транспортом;
  • дослідження в галузі енергоефективності та чистих технологій;
  • підвищення енергоефективності та термоізоляції;
  • покриття адміністративних витрат на управління за європейською схемою.

Водночас розподіл дозволів у країнах-членах ЄС відбувається за таким принципом: 5 % дозволів залишається у вигляді резерву для нових учасників, решту розподіляють безплатно та на аукціонах. Кількість безплатних дозволів зменшується з кожною фазою.

Також безплатні дозволи видають компаніям, де існує високий ризик «вуглецевого витоку», тобто перенесення виробництва у країни з менш жорсткими зобов’язаннями стосовно викидів парникових газів.

В енергетичному секторі з 2013 року усі дозволи розподіляють шляхом проведення аукціону.

У СТВ ЄС держави беруть на себе зобов’язання з регулювання секторів економіки, не включених до системи торгівлі, таких як домашнє господарство, транспорт, сільське господарство, малий і середній бізнес. Бізнес відповідає за дотримання обов’язків у рамках системи виданих квот. Отже, розподіл між державою та бізнесом співвідноситься як 55 та 45 % відповідно.

ДО ВІДОМА! Створення в Україні системи торгівлі викидами має відбуватися з урахуванням
перспективи повномасштабної участі українських підприємств у СТВ ЄС після 2020 року. Очікується, що після 2021 року системи торгівлі квотами на викиди ПГ стануть основним інструментом регулювання викидів ПГ в енергетиці та промисловості в усьому світі, крім найбідніших країн Африки та Азії.

План упровадження

Протягом трьох років із моменту впровадження МЗВ буде забезпечено нормативну базу для впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні, включно з визначенням уповноваженого органу із СТВ.

  • До кінця 2018 р. — установлення системи визначення відповідних установок та визначення парникових газів;
  • до кінця 2019 р. — перелік об’єктів регулювання СТВ;
  • до кінця 2019 р. — розроблення національного плану розподілу квот на викиди парникових газів між установками;
  • до кінця 2019 р. — запровадження дозвільної системи на викиди парникових газів та системи введення в обіг одиниць квоти на викиди парникових газів, що продаватимуться на національному рівні між установками в Україні.

Функціонування системи торгівлі квотами на викиди парникових газів неможливе без належної системи моніторингу, звітності та верифікації звітів про викиди.

На рівні ЄС ці процеси регулюють відповідні регламенти. У регламенті про верифікацію та акредитацію звітів про викиди парникових газів указують умови акредитації та позбавлення акредитації, взаємного визнання та незалежної оцінки органів акредитації. Також в ЄС діють правила регулювання аукціонів, які узгоджують питання часу та адміністрування аукціонів із продажу дозволів на викиди парникових газів.

Невиконання правил торгівлі викидами на рівні країн-членів ЄС або компаній жорстко карається: Єврокомісія може накласти штраф чи санкції проти країни-порушника.

Перевищення компанією встановлених лімітів на викиди СО2 карають штрафом із розрахунку 100 євро за тонну СО2.

Як упроваджують в Україні

У систему торгівлі викидами України за всіма показниками може потрапити близько 500 установок із річним обсягом викидів парникових газів 200 млн т СО2-екв.

З огляду на політичні та адміністративні складнощі, уведення до реєстру установок із Донбасу, територій поблизу проведення ООС і Криму, система запускатиметься однією-двома сотнями установок — це будуть підприємства, розподілені на великі й середні.

Розподіл квот можливий тільки відповідно до двох принципів: безплатно й шляхом проведення аукціону.

Найвразливішим сектором щодо виплат за викиди СО2 є теплова енергетика, а також металургійні, нафтові, цементні та інші вуглецевоємні підприємства.

СТВ України може мати суттєві недоліки у разі її функціонування у формі, закритій від СТВ інших країн. Якщо не буде зв’язку між системами торгівлі викидами України та ЄС, українська СТВ може мати досить низьку ліквідність через значний ступінь концентрації власності в енергетичній та металургійній галузях економіки України.

Упровадження та підтримка функціонування СТВ України вимагає додаткових фінансових витрат і трудових ресурсів, що, за різними оцінками, становлять 8,5–10,5 млн дол. США.

Варто зазначити, що створення СТВ в Україні буде майже неможливим без запровадження ринку електроенергії, який наразі політично блокується.

МЗВ викидів парникових газів (система моніторингу, звітності та верифікації)

В Україні на сьогодні відсутні єдина методика розрахунку викидів парникових газів, а також процедура верифікації та відповідний уповноважений орган. Основою для створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні має стати якісна система моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ).

Цьогоріч Мінприроди представило Концепцію національного пакета законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, який включає багаторівневу структуру нормативно-правових актів:

  • проект закону «Про систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»;
  • проект постанови КМУ з моніторингу та звітності;
  • проект постанови КМУ з верифікації;
  • проект акта про акредитацію верифікаторів звітів парникових газів.

Мінприроди також розробило перелік видів діяльності, на які поширюються моніторинг, звітність та верифікація викидів парникових газів.

До кінця 2018 року очікується схвалення законопроекту Верховною Радою. Також до кінця поточного року Кабінет Міністрів України, у разі прийняття відповідного закону, має затвердити порядок здійснення моніторингу та звітності викидів парникових
газів, та порядок здійснення акредитації і верифікації.

Створення інфраструктури СТВ:

  • визначення мінімальних критеріїв включення установки до системи торгівлі квотами на викиди;
  • ідентифікація учасників СТВ;
  • розробка та схвалення Національного плану розподілу квот на викиди парникових газів;
  • установлення цільового показника скорочення викидів ПГ у межах системи;
  • визначення правил розподілу квот/проведення аукціонів;
  • визначення кількості фаз і тривалості кожної з них;
  • напрацювання механізму включення нових установок у систему торгівлі;
  • розробка системи (методик) моніторингу викидів парникових газів для секторів, включених до СТВ;
  • створення системи для акредитації незалежних органів верифікації (перевірки відповідності);
  • установлення системи штрафів та можливості оскарження;
  • створення реєстру;
  • можливість поєднання з іншими системами торгівлі викидами;
  • інші заходи.
ДО ВІДОМА! Оскільки дедалі більше країн (зокрема ЄС) починають надавати перевагу товарам із меншим «вуглецевим слідом» та включенню вуглецевої ціни до загальної вартості товару, завчасна готовність до МЗВ дасть змогу уникнути торговельних бар’єрів.

Як запровадити систему МЗВ на підприємстві

Запровадження СТВ сприятиме переведенню викидів парникових газів підприємства з екологічної у фінансову площину.

Окрім перевірки встановлених вимог до звітності викидів парникових газів, на підприємстві має функціонувати система з опису потоків сировини, джерел енергії і процесів виробничого циклу та потенційних джерел викидів ПГ, оцінка базової лінії викидів ПГ, а також навчання персоналу для дотримання нових вимог. Неправильна оцінка викидів може призвести до
надмірних витрат, зокрема, на нові технології, устаткування тощо.

Основні шляхи скорочення викидів парникових газів передбачають зміни у технологічних процесах (заміну обладнання), зміну сировини, пального, структури виробництва, логістики тощо.

Викликом для підприємства можуть стати жорсткі часові рамки для впровадження системи торгівлі викидами (фінансова/технологічна неготовність, відсутність системи моніторингу і можливості для верифікації, недосяжні показники обмеження викидів тощо).

Під час попередньої оцінки варто провести оцінку витрат на впровадження технологій, проаналізувати доступні альтернативи, оцінити базову лінію викидів парникових газів на підприємстві та можливі зміни до сировинного ланцюга для її зменшення.

Чим раніше підприємство розпочне підготовку до СТВ, тим більше конкурентних переваг матиме.

Оператор — учасник СТВ для отримання спеціального екологічного дозволу повинен надати компетентному органу План моніторингу викидів парникових газів установкою.

Екологічний дозвіл не обмежує викиди парникових газів, але вказує такі умови діяльності:

  • участь у системі торгівлі викидами ПГ та дотримання її правил;
  • відкриття рахунку оператора в Реєстрі вуглецевих одиниць;
  • виконання моніторингу та обліку викидів ПГ згідно з планом моніторингу, затвердженим компетентним державним органом;
  • забезпечення незалежної верифікації викидів;
  • оплата викидів ПГ шляхом списання вуглеводних одиниць, виданих у межах системи торгівлі викидами.

Можливості ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ заходів зі скорочення парникових газів

  • Прямі заощадження від упровадження інновацій, спрямованих на скорочення викидів.
  • Уникнення необхідності сплачувати штрафи за порушення вимог.
  • Цільові кредити зі зниженими відсотковими ставками.
  • Продаж надлишку квот на викиди парникових газів.
  • Використання міжнародних механізмів для фінансування проектів, спрямованих на скорочення викидів парникових викидів, зокрема потенційних інструментів Паризької угоди.

Матеріал підготували: Олександр Баськов, керівник відділу сталого розвитку Baker Tilly та Катерина Громм, консультант

Джерело: журнал «Екологія підприємства»  № 12, 2018

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин