Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Академія еколога

Типова форма № 1-ВТ: правильне ведення, рекомендації, зразок

Стаття роз’яснить: детально про ведення первинного кількісного обліку фактичних відходів на підприємстві в журналі за типовою формою № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», автор надає зразок заповнення цієї форми

Вимоги щодо первинного обліку відходів передбачені статтею 17 Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР та Інструкцією щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» (далі — Типова форма № 1-ВТ), затвердженою наказом Мінприроди України від 7 липня 2008 року № 342 (далі — Інструкція).

ВАЖЛИВО! Запровадження типової форми № 1-ВТ на підприємстві може здійснюватися за наказом керівника чи технічного директора або за письмовим розпорядженням начальника цеху (відділення, дільниці, іншого підрозділу) чи керівника відповідної служби підприємства (зразок наказу наведено в додатку 1 до Інструкції).

Облік відходів і упаковки за Типовою формою № 1-ВТ рекомендується проводити на паперових або електронних носіях за кожним технологічним процесом, окремою операцією, одиницею устаткування, де утворюються відходи і використовується упаковка.

Інформація, наведена в Типовій формі № 1-ВТ, може використовуватися для ведення державного обліку і паспортизації відходів, складання адміністративних даних, проведення контролю, експертизи проектів та об’єктів, підготовки технічної документації, реєстраційних карток для реєстрів місць утворення, перероблення та видалення відходів, проведення інвентаризації, затвердження лімітів і отримання дозволів на утворення і розміщення відходів, отримання ліцензій та дозволів на поводження з відходами і упаковкою, оперативного вирішення питань поводження з неякісною та небезпечною продукцією, ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечних об’єктів і укладання декларацій безпеки, заповнення документів для транскордонних перевезень відходів тощо.

I. Заповнюємо реквізити у заголовку Типової форми № 1-ВТ

  • Найменування підприємства наводиться відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи разом з ідентифікаційним кодом за ЄДРПОУ, для фізичної особи — підприємця наводяться реквізити, зазначені у свідоцтві про його державну реєстрацію, та ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків.
  • Після прийменника «за» у назві типової форми проставляється період, за який здійснюється облік утворюваних відходів та використаної упаковки або їх більшої частини згідно з наказом (розпорядженням) по підприємству (дільниці), із зазначенням проміжку часу чи іншого показника технологічного циклу виробництва. Якщо більшість відходів та видів упаковки обліковується за різні періоди часу, після прийменника «за» проставляється прочерк «—».
  • Найменування підрозділу підприємства: цеху, відділення, дільниці або іншої структурної одиниці заповнюється відповідно до документації.
  • Код основного чи додаткового виду економічної діяльності, яка здійснюється цим підрозділом, наводиться з Державного класифікатора ДК 009:2005 Класифікація видів економічної діяльності, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375.
  • Код і найменування виробничого, технологічного процесу, установки (устаткування), де утворюються відходи та використовується упаковка, наводяться відповідно до додатка 2 до Інструкції. У разі відсутності виробничого, технологічного процесу, установки (устаткування) в додатку 2 до Інструкції його найменування визначається за чинним нормативним документом (ДСТУ, ГОСТ, ОСТ). У разі відсутності будь-якого НД у заголовку Типової форми № 1-ВТ указується найменування технологічного процесу та його окремої операції безпосередньо за документацією підприємства.

II. Заповнюємо таблицю

1. У графі 1 вказується номенклатурна назва відходу за ДСТУ 3910-99 або упаковки. Найменування відходів у графі 1 наводяться за чинними НД, а упаковки — згідно з додатками 3 і 4 до Інструкції або за Номенклатурою продукції промисловості, затвердженою наказом Держкомстату від 30 серпня 2002 року № 320, зі змінами, затвердженими наказами від 29 грудня 2005 року № 439 та від 29 грудня 2007 року № 477 (далі — Номенклатура продукції промисловості). Для найменування відходів обирається відповідний термін з додатка 5 до Інструкції (додаток А до ДСТУ 3910-99) (в прикладі в графі 1 найменування відходів, номенклатурна назва яких відсутня в ДСТУ 3910-99, зазначено згідно з «Інвентаризацією відходів» підприємства).
2. У графі 2 наводяться відомості про фізичний стан відходів або про упаковку. Фізичний стан відходів визначається словами: твердий (конденсований), шламоподібний (пастоподібний), рідиноподібний (рідинний, рідина), газоподібний (газ). Вид упаковки визначається за найменуваннями, зазначеними у розділах А–Е додатка 3 до Інструкції.
3/4. У графах 3 та 4 наводяться відповідно код та найменування відходів за Класифікатором відходів ДК 005-96, введеним в дію наказом Держстандарту України від 29 лютого 1996 року № 89 (далі — Класифікатор відходів), а для упаковки — у графі 3 наводиться код за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженим наказом Держстандарту України від 30 грудня 1997 року № 822.
5. У графі 5 наводиться норматив утворення відходу (включаючи відходи упаковки) чи норматив використання упаковки на підставі відповідного НД (галузевого або чинного на підприємстві). У разі відсутності встановленого нормативу утворення відходу чи використання упаковки в графі 5 проставляється прочерк «—».
6. У графі 6 проставляється фізична одиниця вимірювання кількості (обсягу) утворюваного відходу чи упаковки (т {кг}, шт., м3 {л, мл}, м2 {дм2}, бочки тощо) відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 9 січня 1997 року № 8. Перевагу слід надавати вимірюванню кількості відходів та упаковки в одиницях маси (тоннах). Якщо графа 5 заповнена, то в графі 6 зазначається та сама одиниця вимірювання.
7. У графі 7 проставляється коефіцієнт перерахування у тонни показника, наведеного в графі 6. Якщо в графі 6 зазначені тонни, то в графі 7 вказується коефіцієнт 1. Якщо кількість утворюваних відходів або задіяної упаковки неможливо перерахувати в одиниці маси, у графі 7 проставляється прочерк «—».
8. У графі 8а наводиться кількість утворених відходів чи використаної упаковки за період часу виробничий цикл), зазначений у заголовку типової форми. Кількість відходів та упаковки наводиться у тих одиницях вимірювання, які вказано в графі 6. У графі 8б зазначається кількість відходів чи упаковки в тоннах, яка є добутком показника, наведеного в графі 8а, та коефіцієнта, наведеного в графі 7.
9. У графі 9а вказується кількість утвореного відходу чи використаної упаковки, яка збирається і утилізується самим підприємством або іншим переробником за угодою, укладеною з виробником.
У графі 9б зазначається кількість відходів чи упаковки в тоннах, яка є добутком показника, наведеного в графі 9а, та коефіцієнта, наведеного в графі 7. Якщо в графі 7 коефіцієнт перерахунку відсутній, то в графі 9б проставляється прочерк «—». Якщо утворений відхід на підприємстві не утилізується, то в графах 9а та 9б проставляється прочерк «—».
10. У графах 10а та 10б наводяться обсяги відходів, які:

  • видаляють (знищують, захоронюють) або тимчасово розміщують (накопичують) на території підприємства без подальшої утилізації;
  • передають для утилізації іншим юридичним особам (як вторинну сировину);
  • видаляють з території підприємства-виробника на полігони, звалища та інші об’єкти видалення або розміщення відходів.

У графі 10а кількість відходів наводиться в тих одиницях вимірювання, які зазначені в графі 6, а в графі 10б — у тоннах.
11. У графі 11 наводяться відомості про об’єкт (об’єкти), куди надходять відходи або використана упаковка для утилізації або видалення.
12/13/14. У графах 13, 14 послідовно відображаються значення показників, найменування яких зазначаються у графі 12. Зокрема, заповнення граф 13, 14 Типової форми № 1-ВТ розпочинається відповідно до запису класу небезпеки, якщо його встановлено чинними НД або визначено для конкретного відходу чи виду упаковки. У разі відсутності відомостей щодо класу небезпеки відходів чи упаковки в графах 13 і 14 проставляється прочерк «—».
У графах 12–14 відображаються тільки такі показники відходів і упаковки та методи вимірювання і контролю, які передбачені чинними НД для існуючих технологічних процесів та речовин, матеріалів, предметів і відходів, що є чинними для підприємства.

Зразок заповненої форми

Збільшити зображення

Матеріал з роз’ясненнями підготовлено на замовлення екологів-читачів журналу.

Матеріал підготувала: Юлія Бойко, експерт журналу «Екологія підприємства»

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 6

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

Розсилка новин

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!