Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Практикум еколога

Як правильно обрати аудитора: алгоритм дій. Права та обов’язки екологічного аудитора

Від редакції
У цій рубриці, започаткованій у № 6, 2018 журналу ми вже роз’яснювали, які переваги для збалансованого розвитку дає екологічний аудит, як правильно обрати та організувати екоаудит для отримання максимального результату. У цьому випуску розберемося:
• якими є вимоги до аудитора;
• як правильно його обрати;
• зорієнтуємо щодо можливих методів оцінювання і вибору аудитора;
• пояснимо, коли варто відмовити екологічному аудитору як у процесі його обрання, так і під час проведення екологічного аудиту.

Хто він – екологічний аудитор?

Довіра до аудиту та здатність досягати його цілей залежить від компетентності персоналу, залученого до планування та проведення аудитів, зокрема аудиторів і керівників груп аудиту.

Компетентність треба оцінювати з урахуванням особистих чеснот екологічного аудитора та здатності застосовувати знання та вміння, набуті завдяки освіті, практичній роботі, аудиторській підготовленості та досвіду проведення аудитів. Цей процес має також враховувати потреби програми аудиту та її цілі. Деякі знання та вміння є загальними для аудиторів за будь-якою спеціалізацією; інші — специфічні для аудиторів за конкретною спеціалізацією.

Немає потреби, щоб усі аудитори в групі аудиту мали однакову компетентність; однак, необхідно, щоб загальна компетентність групи аудиту була достатньою для досягнення цілей аудиту.

Аудитор має набувати, підтримувати й поліпшувати свою компетентність постійним підвищуванням кваліфікації та регулярною участю в аудитах.

Закон України «Про екологічний аудит» у статті 14 зазначає, що екологічний аудит може здійснювати особа (екологічний аудитор), яка має відповідну вищу освіту, досвід роботи у сфері охорони навколишнього природного середовища або суміжних сферах не менше чотирьох років підряд та якій видано в установленому порядку сертифікат на право здійснення такої діяльності.

Але це досить звужені вимоги до аудитора!

Є декілька способів закласти садок:
найкращий з них – доручити цю справу садівнику
Карел Чапек.

Для ефективного проведення екологічного аудиту, аудитор повинен мати наступну компетентність:


Компетентність екологічного аудитора

Складові компетентності

Особисті риси, що дають змогу діяти відповідно до принципів здійснення аудиту

високий рівень культури та ввічливість;

неупередженість — здатність діяти відповідально, навіть якщо дії не завжди можуть бути популярними, а іноді можуть спричинити незгоду чи конфронтацію;

дипломатичність — тактовність у ставленні до людей;

спостережливість — активне знайомство з навколишнім середовищем і видами робіт;

сприйнятливість — інстинктивне відчуття ситуації та здатність її розуміти;

різнобічність — здатність легко адаптуватися;

наполегливість — завзяття та цілеспрямованість;

аналітичність — здатність своєчасно робити висновки на основі логічного мислення та аналізування;

впевненість у собі — здатність діяти та приймати рішення незалежно, результативно взаємодіючи з іншими особами;

відкритість до вдосконалення — готовність навчатися на практиці, прагнути досягнути кращих результатів аудиту;

сприйнятливість щодо культури об’єкта аудиту;

здатність до співпраці — уміння результативно взаємодіяти з іншими особами, зокрема - членами групи аудиту та персоналом об’єкта аудиту.

Професійні якості

 

Знання принципів, методик та методів аудиту

Уміти:
результативно планувати та організовувати роботу;

провадити аудит за узгодженим графіком;

визначати пріоритети та зосереджувати зусилля на суттєвих питаннях;

збирати інформацію результативним опитуванням, слуханням, спостеріганням і критичним аналізуванням документів, протоколів і даних;

розуміти та враховувати судження експертів;

перевіряти доречність і точність зібраної інформації;

підтверджувати достатність і відповідність доказу аудиту для підтримування даних і висновків аудиту;

оцінювати ті чинники, які можуть впливати на надійність даних і висновків аудиту;

забезпечувати конфіденційність і захищеність інформації, даних, документів і протоколів.

Знання стандартів та нормативно-правових актів, контрактних вимог об’єкта аудиту

Знання:
правових вимог, доречних для конкретної сфери спеціалізації та предмету аудиту (наприклад, використання земельних ресурсів, здійснення викидів в атмосферне повітря, поводження з відходами, тощо);

вимог зацікавлених сторін (контрактів);

основ сфери спеціалізації об’єкта аудиту та технологічного процесу;

характеру робіт або робочих місць;

принципів, методів і методик керування ризиком, доречних для сфери спеціалізації об’єкта аудиту.

Знання організаційних аспектів об’єкта аудиту

Знання:
типу організації, її підпорядкованості, розміру, структури, функцій та зв’язків;

загальних понять і процесів у сфері бізнесу та управління, а також пов’язаної з ними термінології;

культурних і соціальних аспектів об’єкта аудиту.

Компетентність керівника групи з екологічного аудиту

Зміст компетентності

Керівництво процесом аудиту

Уміти:
планувати аудит і забезпечувати результативне використання ресурсів під час аудитування;

організовувати та спрямовувати роботу членів групи аудиту;

здійснювати керування та нагляд за діяльністю аудиторів-стажистів;

вживати заходів щодо гігієни та безпеки праці членів групи аудиту під час аудитування;

забезпечувати дотримання аудиторами вимог щодо охорони здоров’я, безпеки праці та режиму секретності;

запобігати конфліктам та за потреби — розв’язувати їх.

представляти групу аудиторів у разі спілкування з замовником аудиту та об’єктом аудиту;

скласти звіт про аудит.

Приклад

Розглянемо вимоги до професійних якостей аудитора на прикладі проведення аудиту у сфері екологічного управління.

Для формування належних висновків по екологічному аудиту та надання рекомендацій, екологічний аудитор повинен володіти знаннями та вміннями стосовно:
• термінології у сфері довкілля;• екологічних показників і статистики;
• вимірювання та способів моніторингу;
• взаємодій екосистем і біорозмаїття;
• окремих складових навколишнього середовища (наприклад, атмосферного повітря, водних об’єктів, земельних ділянок, тваринного та рослинного світу);
• способів визначання ризику (наприклад, оцінювання екологічних аспектів/впливів, зокрема методів оцінювання значущості);
• загального оцінювання життєвого циклу продукції;
• оцінювання екологічних характеристик;
• запобігання забрудненню та його контролювання (наприклад, найкращих наявних технологій контролювання забруднення чи ефективного використання енергоресурсів);
• практики та процесів запобігання утворенню відходів, зменшення відходів, повторного використовування, рециклізації та обробляння;
• використовування небезпечних речовин;
• обліковування викидів парникових газів і контролювання їх;
• керування природними ресурсами (наприклад, викопним паливом, водними ресурсами, ресурсами рослинного і тваринного світу, земельними ресурсами);
• екологічного проектування;
• екологічної звітності та оприлюднення екологічної інформації;
• супроводження продукції на етапах життєвого циклу;
• забезпечення екологічності продукції на етапах її життєвого циклу;
• технології з використанням відновлюваних джерел енергії та з низьким викидом вуглецю.

Як обрати аудитора: алгоритм дій.

При виборі екологічного аудитора визначальними є наступні критерії:
1. Здатність надати фахову консультацію.
2. Досвід подібної роботи. Відгуки від попередніх замовників дозволяють краще оцінити досвідченість екологічного аудитора.
3. Уміння надати рекомендації щодо ефективного природокористування.

Можливі методи оцінювання і вибору аудитора


Метод оцінювання і вибору аудитора

Мета

Приклад

Аналіз фахової підготовки

Перевірка базових знань і вмінь аудитора

Аналіз документів про освіту, досвід роботи, підвищення кваліфікації, участь у проведенні аудитів

Зворотний зв’язок

Вивчення репутації аудитора у попередніх аудитах

Аналіз відгуків та рекомендацій замовників екологічного аудиту, наявність претензій чи зауважень, подальша співпраця із замовником

Співбесіда

Оцінка особистих рис і навичок спілкування

Співбесіда

Спостереження


Увага! Варто відмовити екологічному аудиторові (як у процесі обрання, так і під час проведення екологічного аудиту), який дуже легко приймає рішення або, навпаки, занадто твердий у їх прийнятті, піддається впливу, не контролює час, є конфліктним, некомунікабельним, уникає обстеження виробничих процесів, відмовляється від надання рекомендацій.

Закон України «Про екологічний аудит» регламентує правовий статус екологічного аудитора, складові якого наведено у таблиці

Права
екологічного аудитора

Самостійно визначати форми та методи екологічного аудиту відповідно до законодавства та договору із замовником екологічного аудиту;

отримувати документи, матеріали та інші відомості, наявні у замовника та в об’єкта екологічного аудиту, необхідні для проведення екологічного аудиту;

викладати у звіті про екологічний аудит, що здійснюється групою екологічних аудиторів, особливу думку екологічного аудитора щодо суті висновків екологічного аудиту, якщо вона не збігається із загальними висновками;

залучати на договірних засадах для вирішення окремих питань, що виникають у процесі проведення екологічного аудиту і вимагають спеціальних знань, фахівців відповідного профілю, не покладаючи на них відповідальності за висновки екологічного аудиту.

Обов’язки
екологічного аудитора

Повідомляти замовника про всі виявлені у процесі проведення екологічного аудиту випадки порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стандартів, норм і правил, відхилення від вимог щодо ведення звітності та її складання, надавати цю інформацію у звіті про проведення екологічного аудиту;

невідкладно інформувати про виявлену у процесі проведення екологічного аудиту загрозу аварійної ситуації керівника (власника) об’єкта екологічного аудиту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення й охорони природних ресурсів та замовника;

забезпечувати належне збереження та своєчасне повернення всіх документів, які були отримані від власника об’єкта екологічного аудиту, замовника та інших осіб для проведення екологічного аудиту;

невідкладно інформувати замовника про відомі йому причини, що унеможливлюють проведення чи продовження екологічного аудиту;

заявляти про самовідвід за наявності особистої зацікавленості в результатах екологічного аудиту конкретного об’єкта екологічного аудиту;

додержуватися встановлених законодавством та договором на проведення екологічного аудиту вимог щодо конфіденційності інформації, яка була отримана або стала йому відома під час виконання цієї роботи.

Матеріал підготувала:
Людмила Хоміч, член редакційної ради, експерт журналу «Екологія підприємства»

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 8, 2018

Розсилка новин