Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Альтернативні види енергії

«Зелена» енергія: сонце, вітер, біомаса. Законодавчі ініціативи й стан розвитку на початку 2019 року

Завдяки дієвим законодавчим механізмам останні чотири роки стали проривом у сфері розвитку «зеленої» енергетики.
Загалом за цей час у галузь інвестовано майже 1,7 млрд євро, з яких:

  • 1,2 млрд євро — у введення 1271 МВт нових потужностей електроенергетики.
  • 490 млн євро — у введення 2060 МВт нових потужностей теплоенергетики.

Станом на 1 січня 2019 року загальна потужність об’єктів відновлюваної електроенергетики досягла 2239 МВт, з яких:

  • 1389 МВт сонячної енергетики;
  • 533 МВт вітроенергетики;
  • 121 МВт сонячних станцій домогосподарств (станом на 01.10.2018);
  • 99 МВт малої гідроенергетики;
  • 51 МВт енергії з біомаси;
  • 46 МВт енергії з біогазу.

Зауважимо, що у цю сферу інвестують навіть пересічні громадяни. Так, за чотири роки більше 6 тис. українських родин встановили сонячні електростанції загальною потужністю 121 МВт, інвестувавши 120 млн євро. Для порівняння на початку 2014 року таких родин було тільки 20.

ЦІКАВИЙ ФАКТ
Ці 6 тис. домогосподарств генерують «чисту» електроенергію, яка повністю задовольняє потреби майже 45 тис. таких же домогосподарств. Тобто кожен будинок із сонячними панелями виробляє електроенергію для власних потреб та ще шести таких будинків.

Перед Україною стоять конкретні цілі щодо розвитку сфери відновлюваної електроенергетики:

  • 11 % ВДЕ в електроенергетичному секторі до 2020 року (Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року);
  • 25 % ВДЕ в електроенергетичному секторі до 2035 року (Енергетична стратегія України на період до 2035 року).

Наприкінці 2017 року частка енергії, виробленої з відновлюваних джерел, становила 6,7 % (з урахуванням великих ГЕС).
Зберігаючи динаміку встановлення нових потужностей відновлюваної енергетики, яку ми спостерігали у 2018 році, Україна має всі можливості виконати НПДВЕ до 2020 року.

Основними інструментами стимулювання розвитку відновлюваної енергетики в країні на сьогодні є:

  • «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел, який діє до 2030 року;
  • стимулюючий тариф на тепло з альтернативних видів палива на рівні 90 % тарифу на тепло з газу.

Додатковим джерелом біомаси є вирощування енергетичних культур (верби, тополі та міскантуса) на малородючих землях, яких в Україні близько 4 млн га. У разі вирощування на 1 млн га енергетичних культур та середньої їх врожайності 11,5 млн т/рік можна замістити в еквіваленті до 5,5 млрд м3 газу на рік. Якщо ж використати весь потенціал, то навіть — до 20 млрд м3 газу на рік.

Як приклад успішного біоенергетичного проекту не можна обійти увагою будівництво третьої в Європі та п’ятої у світі теплоелектростанції з модулем ORC потужністю майже 45 МВт у Кам’янці-Подільському Хмельницької обл., який реалізовано за підтримки місцевої влади та Світового банку.

Комплекс працює з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії твердопаливними та газовими котлами.

Як тверде паливо використовує відходи сільського та лісового господарств — переважно солому, кукурудзу й тріску.

Вартість проекту становить 8,2 млн євро, на який отримано кредит Світового банку під 0,01 % річних. Завдяки реалізації проекту місту Кам’янець-Подільський вдасться замістити 8,4 млн м3 газу на рік.

Ще одним важливим напрямом, який почав стрімко розвиватись в Україні, є виробництво електроенергії з біогазу. Із початку 2015-го більш ніж втричі зросли потужності біогазових установок, які працюють за «зеленим» тарифом: з 15 МВт (10 установок) до 46 МВт (33 установки).

Успішним прикладом упровадження біогазових проектів в агропромисловому секторі є будівництво Теофіпольського біогазового комплексу загальною потужністю 15,6 МВт у Хмельницькій обл., який побудовано на базі цукрового заводу. Першу чергу будівництва 5,1 МВт запущено у 2017 році. Загальний обсяг інвестицій становить 40 млн євро. Комплекс забезпечує тепловою енергією власні потреби ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» (зокрема 2 га теплиць), дитячий садочок, столову та басейн.

Біогазовий комплекс потужністю 659 кВт на Хмельницькому міському полігоні твердих побутових відходів, який запущено у 2017 році, виробляє 5,13 млн кВт*год електроенергії на рік. Цікаво, що цієї кількості достатньо, щоб повністю забезпечити місто освітленням. Загальна вартість проекту становила 34 млн грн. Вкладення інвестицій в установку здійснюється на таких умовах: 13 % доходу, отримуваного від продажу електроенергії, переходить до бюджету міста. Завдяки цьому місто щорічно отримує додаткові надходження у розмірі близько 2,5 млн грн.

Успішним прикладом проекту «чистої» енергетики є будівництво в селі Терновиця Яворівського району Львівської області найбільшої в Україні сонячної електростанції «Яворів-1» потужністю 72 МВт (36 МВт — перша черга; запуск другої черги — 36 МВт заплановано на 2019 рік). Електростанція генеруватиме 41,251 млн кВт*год електроенергії на рік. Обсяг інвестицій — 34 млн євро, з яких 70 % — кошти Європейського банку реконструкції та розвитку.
Наймасштабніший проект серед вітроелектростанцій в Україні — Ботієвська ВЕС, що розташована у Запорізькій обл. Загальна її потужність становить 200 МВт; обсяг інвестицій — 340 млн євро; річний відпуск електроенергії у мережу — 634 млн кВт*год.

Це саме той інструмент, що дасть змогу:

  • запровадити реальну ринкову ціну на електроенергію з відновлюваних джерел;
  • підвищити конкуренцію на ринку;
  • знизити цінове навантаження на кінцевого споживача;
  • зменшити інвестиційні ризики, пов’язані із змінами в законодавстві.

Ключовими положеннями законопроекту № 8449-д є:

  • повноцінне запровадження системи аукціонів із 2020 року (для СЕС ≥10 МВт та ВЕС ≥20 МВт із поступовим зменшенням потужності
  •  отримання переможцями аукціону державної підтримки на продаж «зеленої» енергії на 20 років;
  • проведення двічі на рік аукціонів;
  • в аукціонах можуть брати участь всі види генерації на ВДЕ.

Крім того, цей законопроект передбачає: збільшення максимальної потужності СЕС домогосподарств із 30 до 50 кВт; спрощену процедуру отримання ЗТ для дахових СЕС до 500 кВт.

До того ж у 2018 році Україна стала повноцінним членом Міжнародного агентства з відновлювальних джерел енергії (IRENA), що дає змогу покращити інвестиційний клімат «зеленої» енергетики нашої держави та залучати пільгові кредити на розвиток цієї галузі.

Матеріал підготував Юрій Шафаренко, директор департаменту відновлюваних
джерел енергії Держенергоефективності

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»  № 2, 2019

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин