Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Практикум еколога

Знову про ОВД: понад півроку роботи за новими правилами. 8 важливих запитань до практика

У червні ми поспілкувалися з Мариною Тимошенко, експертом, членом редколегії «Екологія підприємства»,  щоб зрозуміти, які складнощі виникають у 2018 році в роботі з ОВД

Багато питань виникає щодо введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року № 2059-VIII (далі — Закон), що набрав чинності 18 грудня 2017 року. Чому так?

Закон цікавий практично всім (бізнес, громадськість, органи влади), адже встановлює правові й організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Які переваги в Законі Ви вбачаєте та, можливо, відчули на практиці?

По-перше, Закон передбачає чітку та досить прозору процедуру здійснення оцінки впливу на довкілля. По-друге, визначено чіткі строки усіх дій на всіх стадіях ОВД. По-третє, забезпечено прозорість процедури та публічність рішень. По-четверте, враховано транскордонну оцінку впливу на довкілля. По-п’яте, враховано думку громадськості

Чи є недоліки у цьому Законі?

Недоліки також, на жаль, мають місце. Можу виділити три основні. Перший — процедура ОВД є досить тривалою та обтяжливою для бізнесу. Другий — ОВД вимагає значних фінансових ресурсів від суб’єктів господарювання. І третій — невиправданим вважаю широке коло видів діяльності та об’єктів, що підпадають під ОВД.

Чи не створює громадськість у процедурі ОВД додаткову перепону для бізнесу?

Ні. Громадськість не голосує «за» чи «проти». І це слід чітко усвідомлювати! Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без потреби їх обґрунтування. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду уповноваженим органом. При цьому уповноважений орган повинен повідомити суб’єкта господарювання  про надходження зауважень та пропозицій та надати їх копії. Суб’єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля  має право врахувати повністю, частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості. При цьому зазначу, що громадськість ніяк не гальмує процес розроблення та проходження процедури суб’єктом господарювання, оскільки Законом передбачені чіткі строки, способи участі та права та обов’язки громадськості.

Чи потрібно отримувати висновок з ОВД діючим підприємствам?

Процедура ОВД стосується лише планованої господарської діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті 3 Закону, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів, інше втручання в природне середовище.
При цьому зазначу, що постановою КМУ від 13 грудня 2017 року № 1010 затверджені критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля та критерії визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля.

Де можна переглянути всю інформацію щодо об’єкта, який проходить процедуру ОВД?

З січня місяця цього року, відповідно до вимог Закону, працює Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля (посилання на Реєстр http://eia.menr.gov.ua. — Прим. ред..). Держателем та адміністратором Реєстру, що забезпечує ведення Реєстру, а також відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі, є Мінприроди. У Реєстрі формується реєстраційна справа, у якій зберігаються такі документи:
повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля;
вимога суб’єкта господарювання про надання умов щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля (у разі подання);
усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, які подавалися відповідно до статті 5 Закону (у разі подання);
зауваження і пропозиції або умови щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, надані уповноваженим центральним органом та/або уповноваженим територіальним органом (у разі надання);
рішення про здійснення транскордонної оцінки впливу на довкілля (у разі прийняття);
оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля;
оголошення про проведення повторних громадських слухань (у разі проведення);
звіт з оцінки впливу на довкілля;
будь-яка інша надана суб’єктом господарювання додаткова інформація, необхідна для розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля (у разі подання);
заява про конфіденційність інформації, що міститься у звіті з оцінки впливу на довкілля чи іншій документації щодо планованої діяльності (у разі подання);br> висновок з оцінки впливу на довкілля/рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля (у разі прийняття);
рішення про анулювання висновку про оцінку впливу на довкілля (у разі прийняття);
звіт про громадське обговорення;
рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля (у разі проведення);
інформація про рішення про провадження планованої діяльності;
інші документи, що стосуються планованої діяльності, подані суб’єктом господарювання (у разі подання).

Багато запитань викликає порядок проведення громадського слухання. Хто сплачує витрати?

Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля затверджено постановою КМУ від 13 грудня 2017 року № 989. Законом передбачено, що витрати, пов’язані з проведенням громадського обговорення, несе суб’єкт господарювання. При цьому законодавством регламентовано фіксований розмір плати за проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля з урахуванням:
здійснення оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, якщо вплив такої діяльності не виходить за межі області (Автономної Республіки Крим);
здійснення оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, якщо вплив такої діяльності поширюється на дві та більше областей, але менше ніж на третину областей України;
здійснення оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, якщо вплив такої діяльності поширюється більше ніж на третину областей України;
здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля.

Важливо! 15.06.2018 року Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження розміру плати за проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля» № 182 від 30.05.2018 року набрав чинності.

Чи передбачено відповідальність за порушення законодавства про оцінку впливу на довкілля?

Так. Особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності. Стаття 15 Закону конкретизує, що саме є порушенням у сфері оцінки впливу на довкілля.
Слід звернути увагу на те, що діяльність суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:
тимчасово заборонена (зупинена) — до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;
припинена — повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 7, 2018

Розсилка новин