Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Український біг-мак без хімікатів — це реально (органічне землеробство як екологічна перспектива агрокомплексу)

Що таке органік-агровиробництво?

Органічне землеробство — вирощування агросировини та виробництво харчових продуктів без застосування мінеральних добрив, засобів захисту рослин та будь-яких інших хімікатів.
Органічне тваринництво передбачає годівлю тварин лише продукцією органічного землеробства, а також відмову від застосування при відгодівлі тварин антибіотиків, синтетичних стимуляторів та інших хімічних препаратів.
Органічна харчова промисловість виробляє продукти харчування з органічної агросировини без застосування ГМО та будь-яких хімічних добавок: консервантів, барвників, підсилювачів смаку, розпушувачів, стабілізаторів, регуляторів кислотності, антиоксидантів тощо.

При цьому застосування в органічному агровиробництві натуральних (біологічних) засобів захисту та догляду, харчових додатків допускається.

В землеробстві органічне виробництво має розпочатися після періоду природного очищення ґрунту від залишків хімічних засобів, який може тривати 2–3 роки.

Органічність агросировини та харчової продукції засвідчується спеціальним сертифікатом, який видає одне з професійних об’єднань виробників органічної продукції.

Виробництво екологічно чистої агропродукції дещо більш трудомістке, ніж звичайної. Воно вимагає від виробника спеціальних знань, застосування нетрадиційних технологій обробітку ґрунту, вирощування та догляду. Через це собівартість такої продукції перевищує собівартість звичайної на 50–70 %.

Разом з тим органічне агровиробництво дозволяє вирішувати чимало проблем розвитку цивілізації:
— забруднення довкілля хімічними компонентами;
— виснаження орних ґрунтів;
— погіршення здоров’я та зростання смертності населення через повільне отруєння хімікатами.

Останніми роками органічне виробництво застосовується також у косметично-парфумерній промисловості.

Український аграрний еко-сектор: історія та сьогодення

Органічне землеробство та виробництво органічних продуктів харчування як самостійна галузь агрокомплексу зародилось в Україні наприкінці 90-х років минулого сторіччя.

Поява українського органік-агросектора була відповіддю на світові виклики:
— стрімке забруднення хімікатами довкілля — насамперед річок і морів (згадаймо екологічну катастрофу на малих річках України цього літа, викликану, зокрема, змивом дощами агрохімікатів з полів);
— деградація, закислення та падіння родючості орних ґрунтів;
— зростання собівартості агропродукції через подорожчання сільгосптехніки, паливно-мастильних матеріалів, води та засобів захисту й догляду;
— катастрофічне погіршення здоров’я населення, масове поширення патологій техногенної природи, зокрема й онкологічних.

На становлення та розвиток аграрного еко-виробництва в Україні вирішальний вплив справило співробітництво з європейськими партнерами — насамперед швейцарськими та німецькими (швейцарсько-український проект «Розвиток органічного ринку в Україні» та проект «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства»). Передусім це стосувалося запозичення досвіду та навчання українських фермерів. Завдяки допомозі європейських колег в ряді аграрних університетів і коледжів України розпочалася підготовка кадрів для органік-сектора та виникло кілька регіональних центрів органічного агровиробництва.

Розвиток аграрного еко-виробництва в нашій країні був би неможливим без об’єднання виробників у професійні організації — Асоціацію «БІО-лан Україна» та Федерацію органічного руху України. Ці неприбуткові громадські організації намагаються замінити державу в справі підтримки органічного агровиробництва.

В останні роки український органік-агросектор переживає стрімкий розвиток — попри війну в Донбасі, стагнацію економіки, повну відсутність державної підтримки та падіння купівельної спроможності населення.
За даними Федерації органічного руху України, обсяг споживання сертифікованих органічних продуктів в країні за минулі 8 років зріс у 34 рази, сягнувши торік 17 млн євро, що на 2,5 млн євро більше показника попереднього року. При цьому більше половини органічних продуктів на ринку України — вітчизняного виробництва. Площі сільгоспугідь під органічним виробництвом торік збільшилися до 410 тис. га, а кількість «органічних» фермерів — до 210. Стрімко розширюється номенклатура виробництва органічних продуктів: їх загальна кількість вже перевищила 300 найменувань. У Києві та інших містах країни розгорнуто цілу мережу магазинів еко-продуктів харчування та домашнього вжитку. Таку продукцію відрізняє «євролисток» на етикетці та органічний сертифікат.

Характерно, що основними постачальниками органічних продуктів харчування на вітчизняний ринок залишаються малі та середні виробники — цей фактор дозволяє долати соціальну кризу українського села.
Українська органічна продукція завойовує в світі все нові ринки збуту. Головним фактором розвитку українського органік-агросектора служить екологізація споживчої свідомості в країнах Європи та в Україні.

Характерно, що основними постачальниками органічних продуктів харчування на вітчизняний ринок залишаються малі та середні виробники — цей фактор дозволяє долати соціальну кризу українського села.

Як відзначає Йоахім Ленц — керівник проекту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства» — в Німеччині приблизно 8 % площ сільгоспугідь відводяться під органічне агровиробництво, і це, на його думку, є незначним показником через недостатність виділення коштів урядом на розвиток органічного агросектору. За даними опитувань, близько 90 % громадян Німеччини вважають за необхідне більше вкладати коштів саме у виробництво органічної продукції. Через зростання обсягів споживання в країні органічних продуктів німецькі переробники потребують збільшення поставок сировини, і саме цим мають скористатися українські виробники сертифікованої органічної продукції для виходу на європейський ринок.

Сергій Пономарьов, шеф-редактор журналу «Екологія підприємства»

Джерело: «Екологія підприємства», № 10, 2016 р.

Придбати паперове видання «Екологія підприємства»
Придбати електронне видання «Екологія підприємства»