Отримувати новини

Новини

Повернутися до переліку новин

Акценти в оновленій Екологічній стратегії: забезпечення безпеки чи сприяння сталому розвитку, захист довкілля чи зменшення екологічних ризиків? Частина 1

У статті обґрунтовується необхідність зміни пануючого в українському експертному середовищі розуміння екологічної безпеки як «безпеки людей від довкілля» на «безпеку довкілля від людей». Зокрема, висвітлено, як розуміння «безпеки як відсутності ризиків», характерне для сектору боротьби зі стихійним/антропогенним лихом, заважає виробленню результативного та ефективного управління екологічними ризиками. Пропонується поширення в рамках Сендайської рамкової програми сучасного розуміння ризику катастроф, як добутку небезпеки, експозиції та вразливості.


Законодавчі зміни

28 лютого 2019 року Верховна Рада прийняла оновлену Екологічну стратегію — Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» № 2697-VII (далі — Закон № 2697). Це означає, що відбулася зміна парадигми щодо мети екологічного врядування в Україні — екологічна діяльність перестала обмежуватися охороною прав людини на чисте довкілля, а й розпочала перейматися власне чистим довкіллям і тим, як його досягти. Формально висловлюючись, це було зроблено простим оновленням цілей Екологічної стратегії — замість «додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів» тепер ціллю є забезпечення сталого розвитку замість «досягнення екологічної безпеки» — зменшення екологічних ризиків.

Зверніть увагу!
Перші зміни, які мали на меті впровадження оновленої політики України щодо екологічної діяльності, стосувалися розроблених «чорнобильських» законів та Закону про охорону навколишнього природного середовища (ОНПС).

Від самого початку ці закони розглядалися як суто соціальні, НПС вважалося частиною «соціальної безпеки», а новостворене Міністерство ОНПС — фактично правоохоронним відомством. Єдиною мотивацією ОНПС була охорона прав і здоров’я людини, оскільки, як пояснювали юристи — автори законів, йшлося про реалізацію безапеляційного «права на безпечне НПС для життя людини».

Тобто вважалося, що шкідливим є тільки понаднормативний вплив, нормативний вплив не шкідливий, і його ризик дорівнює нулю, а безпека — це відсутність ризиків! Це є соціальна концепція «нульового ризику», яка щонайменше суперечить законам природи, оскільки вплив є безперервною величиною і не може змінюватися якось стрибком.

Увага! Матеріал публікується частково. Повна версія в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» № 7, 2019
Андрій Демиденко, «Глобальне водне партнерство — Україна»

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» № 7, 2019

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

Розсилка новин

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!