Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Новини

Повернутися до переліку новин

Актуальні питання екологічного страхування

Що таке екологічне страхування?

Нині в Україні ще немає законодавчо визначеного терміну «екологічне страхування», але на практиці цей термін вже має досвід існування. Він означає страхування цивільно-правової відповідальності власників потенційно небезпечних об’єктів на випадок виникнення необхідності відшкодування збитку третім особам, заподіяного раптовим, неочікуваним та неупередженим аварійним забрудненням довкілля.

Чи обов’язково страхуватись?

Екологічне страхування розрізняють за видами які, в свою чергу, об’єднуються в дві основні групи: обов’язкові та добровільні види страхування. Страхувати свою відповідальність необхідно у випадках, передбачених законодавством України. Це обов’язкова умова при здійсненні певних видів господарської діяльності. Наявність полісу страхування в таких випадках є необхідною умовою для отримання відповідних дозволів.
Керівник підприємства, звісно, не зобов’язаний укладати договір добровільного страхування, але він може використовувати механізм страхування, як дієвий інструмент регулювання та управління ризиком з можливістю значного зниження збитку навколишньому середовищу. Підвищення рівня громадянської свідомості та культури страхування, безумовно, сприятиме покращенню стану взаємовідносин суспільства та природи.

Якими законами регулюється галузь екологічного страхування в Україні?

Чинну нормативну базу екологічного страхування в Україні складають:
1. Закон України «Про страхування»;
2. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
3. Закон України «Про екологічний аудит»;
4. Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів»;
5. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»;
6. Закон України «Про нафту та газ»;
7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів» від 1 червня 2002 р. № 733;
8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів» від 19 серпня 2002 р. № 1219;
9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру» від 16 листопада 2002 р. № 1788.

 

Які види страхування на випадок забруднення навколишнього середовища є обов’язковими?

Обов’язковими видами екологічного страхування, визначеними чинним законодавством України як обов’язкова умова при здійсненні певних видів діяльності, є:
1) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, якої може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
2) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, якої може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;
3) страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;
4) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, якої може бути заподіяно внаслідок ядерного інциденту;
5) страхування цивільної відповідальності за завдавання екологічної шкоди внаслідок аварій чи технічних неполадок при розробці нафтогазового родовища;
6) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, якої може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів.

Як розраховують розмір страхових платежів?

При розрахунку розміру страхових платежів використовують складну систему математичних та статистичних розрахунків. Фахівці, які володіють методикою цих розрахунків, називаються актуаріями. При проведенні розрахунку екологічних ризиків вони оцінюють:
– ймовірність екологічної аварії на конкретному об’єкті, якій підлягає екологічному страхуванню;
– величину збитків, які можуть бути заподіяні настанням небажаної ситуації (аварії).
При визначенні ступеня небезпеки промислового виробництва враховується:
– перелік небезпечних та шкідливих хімічних речовин, наявних на даному об’єкті в критичних кількостях;
– граничні норми та можливу кратність перевищення граничних норм впливу на навколишнє середовище небезпечних та шкідливих хімічних речовин;
– розмір гіпотетичного збитку, завданого навколишньому середовищу у випадку настання небажаної ситуації.

Що таке «страховий випадок» в екологічному страхуванні?

Укладаючи договір за будь-яким видом екологічного страхування, страхувальник (в даному разі це підприємство) зустрічає термін «страховий випадок». Згідно зі ст. 8 Закону України «Про страхування», «страховий випадок — подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі».
Отже, стосовно саме екологічного страхування, страховий випадок — це передбачена договором страхування небажана подія (аварія, пожежа) на об’єкті підвищеної небезпеки, яка сталась під час дії договору страхування та спричинила завдання шкоди довкіллю, майну, життю та здоров’ю третіх осіб і внаслідок якої виникає обов’язок страховика (страхової компанії) здійснити виплату страхового відшкодування.

На що слід звертати увагу при укладенні договору екологічного страхування?

Перш за все зауважимо, що на договори екологічного страхування поширюються загальні вимоги ст. 16 Закону України «Про страхування».
Договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Договір страхування повинен містити:
– назву документа;
– назву та адресу страховика;
– прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їхні адреси та дати народження;
– прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;
– зазначення предмета договору страхування;
– розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;
– розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;
– перелік страхових випадків;
– розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;
– страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);
– строк дії договору;
– порядок зміни та припинення дії договору;
– умови здійснення страхової виплати;
– причини відмови у страховій виплаті;
– права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
– інші умови за згодою сторін;
– підписи сторін.
Необхідно звернути увагу на те, що загальна вимога Закону України «Про страхування» зазначати в договорі страхування прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву застрахованої особи та вигодонабувача на договори екологічного страхування не поширюється, оскільки тут під страховим захистом знаходиться в першу чергу відповідальність страхувальника. Отже, такі договори відносяться до договорів, які укладаються на користь третіх осіб, коло яких неможливо визначити на момент укладення договору.
В екологічному страхуванні термін «треті особи» зазвичай визначає фізичних та юридичних осіб, яким може бути заподіяна або заподіяна пряма шкода внаслідок пожежі або аварії на об’єкті підвищеної небезпеки, крім осіб, які знаходилися в трудових відносинах із страхувальником, а також тих, які несанкціоновано або під час виконання службових обов’язків перебували на об’єкті підвищеної небезпеки.
Укладенню договору екологічного страхування зазвичай передує так званий екологічний аудит. Це задокументований процес збирання достовірної інформації про екологічні аспекти діяльності суб’єкта господарювання та оцінки впливу його діяльності на стан довкілля.
Щодо укладення договору страхування за обов’язковим видом, законодавець, швидше за все вже заздалегідь потурбувався про затвердження так званого Типового договору, який не залишає особливої свободи дій щодо його умов ні страховику, ні страхувальнику, і тому мало чим відрізняється від наведеного у відповідному Порядку страхування.
У випадку ж укладення договору добровільного страхування контрагенти вже мають можливість самостійно визначати окремі умови (розмір страхового внеску та страхової суми, перелік ризиків, які підлягають страхуванню тощо). Укладення такого договору вже не буде формалізованим процесом, а отже потребуватиме особливої уваги від керівника підприємства. Бажано використовувати при цьому консультативну неупереджену підтримку спеціаліста.

Марина Московко,
Начальник юридичного відділу ТДВ «СК ОТЛ-Страхування»

Розсилка новин