Новини

Повернутися до переліку новин

Держсанепідслужба: Операція «ліквідація»?

Постанова Уряду «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» зчинила справжній переполох навколо рішення створити Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, приєднавши до неї Держсанепідслужбу (ДСЕС). Адже назва нової «яхти» замовчує, що на її борт закинули людей, тварин, харчі й галоші, а розбиратися з цим доведеться одному капітану. Чи можна поєднати непоєднуване? І хто кому указ?

 Більшість експертів висловлюють думку, що створення нової структури фактично призводить до ліквідації санепідслужби. Ви з цим погоджуєтеся?

— Крім ліквідації санепідслужби відбудеться ще й виведення функцій, які вона досі виконувала, зі сфери охорони здоров’я та передача їх у нову структуру, де головну роль відіграватимуть фітосанітарна й ветеринарна служби. І це особливо непокоїть. Оскільки будь-який розрив єдиного медичного простору — це погана ідея. Натомість ми спостерігаємо передачу функцій санепідслужби в різні відомства. Приміром, нагляд за здоров’ям працюючих в Україні передається із ДСЕС в інспекцію праці. Якщо говорити про систему охорони здоров’я, до якої нині належить і ДСЕС, то це єдиний нерозривний медичний комплекс — від профілактики захворювань до їх лікування. Тепер основний інструмент профілактики зі сфери охорони здоров’я забирають, і МОЗ перет­вориться у міністерст­во лікування хвороб. Повноцінної профілактичної складової у його діяльності вже не буде. Чи піде це на користь населенню?

Тоді яка мета такої реорганізації?

 

— Розробниками задекларовано, що це зроблено для скорочення кількості цент­ральних органів виконавчої влади та зменшення тиску на підприємців. Хоча як експерт я не розумію, як це полегшить життя підприємцям, адже функції нагляду залишаються незмінними — змінюються лише виконавці. Можливо, не з того краю почали? І логічніше було б оптимізувати функції державного нагляду, зокрема, передати значну їх частину місцевим органам влади? Як це, наприклад, зроб­лено в Польщі.

 А, можливо, це просто «сліпе» калькування модного нині зарубіжного досвіду?
— Але ж такої структури, яку нині пропонують створити в Україні, немає в жодній країні! Це наше ноу-хау. Приміром, у РФ об’єднали колишню СЕС і службу захисту прав споживачів, але ветеринарна служба там існує окремо. Є приклад Італії та Австрії, де ветеринарна служба працює в системі охорони здоров’я, є її підрозділом — ця модель базується на тому, що здоров’я людини стоїть на першому місці, а ветеринарні підрозділи долучаються до його захисту. Тобто в більшості країн, як і поки що в Україні, санітарні й ветеринарні служби існують окремо. Можливо, там інша назва ДСЕС. Приміром, у США в системі міністерства охорони здоров’я і соціальної політики існує Служба громадського здоров’я. Її очолює Генеральний хірург США, який, по суті, виконує функції, подібні до функцій Головного державного санітарного лікаря України. До такого «симбіозу» всіх і вся, як в Україні, ніде не додумалися! Наша спроба зібрати гамузом захист споживачів, ветеринарну службу і якось «прив’язати» до цього СЕС позбавлена логіки. Навіть назва «Служба безпеки харчових продуктів та захисту споживачів» нівелює функцію нагляду у сфері захисту здоров’я людини. Це нонсенс, і я хотів би подивитися на керівника цієї служби, який без участі МОЗ візьме на себе відповідальність, наприклад, за протиепідемічні заходи стосовно хвороби, спричиненої вірусом Ебола, чи поліомієліту… Адже ні до споживання, ні до ветеринарних карантинних заходів ці проблеми не мають жодного стосунку. А організація протиепідемічних заходів у школах, дитсадках, лікувальних закладах — від цього теж відсторонено галузь охорони здоров’я?
Таким чином, медицині відведено роль статиста (реєструвати кількість випадків інфекційних захворювань, яка вочевидь зростатиме), а от зайти у вогнище інфекційної хвороби, щоб ліквідувати його чи провести бодай елементарні дезінфекційні заходи, — таких прав у представників галузі охорони здоров’я вже не буде. І головне — невідомо, хто ж таки це робитиме! Я не сумніваюся у професійності фахівців ветеринарної служби. Та краще, щоб кожен займався своєю справою. Чомусь же СЕС не бере на себе відповідальності за ліквідацію чуми свиней. Хоча методи боротьби з нею простіші у виконанні, ніж ліквідація вогнища інфекції серед людей.

 Санепідслужба вже пережила глобальну реформу, яка, по суті, вилилася у скорочення 24 тисяч працівників. Тепер скоротять і решту?
— Про скорочення кадрів СЕС поки що не йдеться. Постанова Кабміну передбачає передачу всіх підрозділів, а також усіх — майже 30 тисяч — наших працівників у нову структуру. Однак, якщо будуть прийматися інші рішення Кабміну щодо встановлення граничної чисельності нової служби, невідомо, скільки наших працівників відійде до неї за квотою. Питання в іншому: на сьогодні ми маємо «дві частини» санепід­служби — одна як територіальний орган виконавчої влади, де працюють службовці, що виконують наглядові функції, друга частина — лабораторні центри. Це зак­лади охорони здоров’я, де працюють медичні працівники, які мають усі «медичні» пільги — за вислугу років, кваліфікаційну категорію тощо. І якщо лабораторні центри вийдуть із системи охорони здоров’я, вони втратять свій нинішній «медичний» статус, а медпрацівники — відповідний соціальний захист. Що робити з цим, постановою Кабміну також не передбачено. Є побоювання, що реалізується найгірший сценарій, тому відчувається значна соціальна нап­руга серед наших працівників. Маємо надію на чинне законодавство, яке забороняє ліквідувати заклади охорони здоров’я. Найприкріше те, що під час напрацювання положень згаданої постанови з нами ніхто не радився. Пос­танова не надходила на погодження до санепідслужби.

 Часто нарікають на те, що вітчизняна система санепіднагляду є «тоталітарною». Може причина «нелюбові» до неї саме в цьому?
— Але ж водночас вона є надійною. Ця система створювалась на принципі «нульового ризику». Ті ж системи, які в основу своєї діяльності ставлять захист прав виробника, вибудувані на принципі «вигода — ризик». Тобто, якщо вигода перевищує ризик і цей ризик є допустимим, вигода буде пріоритетом. Тому і в країнах Європи траплялися випадки замовчування спалахів інфекційних хвороб з вини виробників, бо їхні інтереси були понад усе. Наша «тоталітарна» система санепіднагляду в цьому плані жорсткіша, вочевидь, це багатьом не подобається. Але ми повинні зрозуміти, що кожна поступка, преференція в цьому напрямку є додатковим ризиком виникнення небезпечних хвороб. Чи погодиться на це суспільство? Ми відходимо від тоталітарності, цілком покладаємося на сумлінність виробника? Я не впевнений, що всі наші виробники вже настільки свідомі.

 Що пропонуєте як альтернативу?
— У ситуації, що склалася, є два варіанти виходу. Перший — внести зміни у постанову і здійснювати управління новоствореною службою через Мініст­ра охорони здоров’я. Так само, як нині ДСЕС не є підрозділом МОЗ — це окремий і самостійний центральний орган виконавчої влади, але його діяльність здійснюється в галузі охорони здоров’я і координується з єдиного центру. Тоді все більш-менш стає на свої місця. Хоча це буде громіздка структура, але ми збережемо пріоритет — захист здоров’я людини. Назвемо її службою громадського здоров’я і захисту споживачів, назвемо якось інакше, але збережемо її головне призначення.

І другий варіант. Передати окремі інс­пекційні функції новоутвореній Службі, а Держсанепідслужбу повернути назад до МОЗ із правонаступництвом щодо інших функцій, майна, працівників тощо. І на цій базі еволюційним шляхом будувати нову сучасну службу громадського здоров’я.

Якщо бути відвертим, то «реформа», як завжди, застала нас зненацька. Мабуть, у цьому винні ми самі. Бо вважали, що наша служба, яка виконує такі важливі функції, залишиться недоторканною. Водночас суспільство рухається далі, а ми часто за ним не встигаємо. Втім, існують ще й елементи міжвідомчої боротьби за повноваження. Яскравий приклад — багаторічна історія щодо передачі функцій нагляду за безпекою харчових продуктів ветеринарній службі. Безперечно, можна реформувати ДСЕС, оптимізувати контрольні функції, але головне — не знищити той напрямок роботи, відповідальність за який держава повинна брати на себе.

ТОВ "Редакція газети "Ваше здоров'я"

 

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

(If you're a human, don't change the following field)
Your first name.
(If you're a human, don't change the following field)
Your first name.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!