Добровільна сертифікація в торгівлі: неписаний етикет чи важливий інструмент

Матеріал підготував головний еколог МХП Олександр Семенець

Практично в будь-якому суспільстві або сфері бізнесу для новачків існують свої внутрішні стандарти, правила. Такий собі неписаний етикет. І щоб вийти на ринок, закріпитися, домогтися успіху, бути прийнятим партнерами і визнаним в середовищі споживачів, необхідно відповідати певним правилам і критеріям, пройти свого роду «фейс-контроль». На ринку товарів і послуг таким «дрес-кодом» стала обов'язкова і добровільна сертифікація. У тому числі й за екологічними параметрами.

Одним із головних, скажімо,«плюсів» добровільної сертифікації вважається фактично підтвердження соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством.

Останніми роками потужним трендом у цивілізованих країнах стала екологічна орієнтованість компаній. І справа навіть не в тому, що цього від них вимагають і закони країн. Екологічна орієнтованість – вимога споживачів, які симпатизують соціально активним компаніям і брендам, котрі турбуються про природу та навколишнє середовище. Тому прості принципи «корпоративної відповідальності»: нести користь суспільству та дбайливо ставитися до природних ресурсів, мають велику вагу. Ба більше, екологічна орієнтованість вже фактично стала органічною основою для багатьох бізнес-процесів.