Сталий розвиток: гарна казка чи досяжна реальність?

Валерія Заружко,
віцепрезидент ПАЕУ зі сталого розвитку
 

Від редакції: Останнім часом багато українців можуть помітити, що вони дедалі частіше почали натрапляти на таке словосполучення, як «сталий розвиток». Це закономірний результат глобалізації та цифровізації світу, і Україна, з певними застереженнями, не залишається осторонь цих процесів. Що ж у себе включає ця концепція, і як реалізуються цілі сталого розвитку в країнах світу — про це у статті.

Поступово ми, українці, перестаємо ідентифікувати себе з уламком радянської імперії та створюємо власний дискурс, долучаючись до світових інформаційних потоків. Отримавши суверенітет, ми не просто здобули політичну незалежність, а й закріпили здатність виключно самостійно трансформувати себе як політичну спільноту, та все те, що пов’язано з її існуванням. Перш за все це отримує вияв у просторовому вираженні.

Саме тоді, коли вперше це питання було поставлено конкретною політичною спільнотою, по суті і виникла концепція сталого розвитку. Тобто у 80-х рр. ХХ ст.