Чому процедури СЕО та ОВД неефективні в Україні?

Чи втратили актуальність такі питання:

 Чому СЕО та ОВД є важелями керування з боку громадськості?
 Як і чому стає на заваді відсутність чітких вимог до кваліфікації виконавців?
 Що стає на заваді ефективності СЕО?
 Чому необхідно передбачити можливість внесення змін до звіту ОВД?

Відповіді на ці питання надає В’ячеслав Фадєєв, голова комітету ПАЕУ з питань ОВД та СЕО, експерт з питань сталого розвитку та економіко-екологічних досліджень

Українська земля з точки зору природного біорізноманіття — дивовижна, але попри потенціал ми стикаємося з труднощами, які заважають розвиткові. І частина цих труднощів сконцентрована у таких сферах, як владні структури й громада та відсутність взаєморозуміння між ними. Якщо говорити про громадськість, то її можна умовно розділити на дві частини: ті, кому не все одно, і ті, хто ставить свої короткочасні інтереси вище захисту та збереження довкілля. Звідси – скидання сміття, забруднення водойм, вирубка лісів…Через корупційну  складову владних структур багато можливостей не реалізується, а поліпшення не відбувається, попри суворе екологічне законодавство. З одного боку – жорсткі заборони, на практиці ж — відбуваються значні порушення, а винуватців немає…
В останні роки  завдяки імплементацї окремих нормативних актів громадськість отримує певні важелі контролю щодо забруднення довкілля.. Ці важелі – це насамперед стратегічно-екологічна оцінка (далі — СЕО) документів державного планування та оцінка впливу на довкілля (далі — ОВД). Закони по СЕО набули чинності у 2018, по ОВД – у 2017 році. Це споріднені, але зовсім різні і процедури, й документи.

СЕО — це стратегічний документ, і стосується перш за все документів, які затверджує орган місцевого самоврядування: тобто стратегія, план розвитку, містобудівна документація тощо.
ОВД – процедура дозвільного характеру. На відміну від СЕО, передбачено висновок з ОВД, котрим уповноважений орган  питань екології (департамент або міністерство) надає дозвіл на провадження планової діяльності. ОВД містить ряд деталізованих показників щодо діяльності та показників забруднення. Проте ці важелі, на мою думку, подекуди не працюють достатньо ефективно або не працюють зовсім. І тому є кілька причин (вони спільні і для СЕО, і для ОВД).

1. Відсутність будь-яких вимог до кваліфікації виконавців, тобто стратегічно-екологічну оцінку документа державного планування, наприклад —  генерального плану, може виконати будь-хто із сільської ради (і це — не найгірший випадок, тому що тут люди хоч зацікавлені турбуватися про власну землю), може виконати проектувальник, який зовсім не бачить власних помилок та невірних рішень, і швидше буде обґрунтовувати прийняті рішення з точки зору екології, ніж приймати екологічно спрямовані рішення у проекті генерального плану.

А щодо ОВД, то тут виконавцем може бути інженер з захисту екології, який для рідного підприємства зробить усе, що може потягнути за собою певні фальсифікації.

2. Досить загальне законодавство у цих сферах, не адаптоване до українських реалій  — адже і СЕО і ОВД прийняті за європейськими зразками та не зовсім відповідають тим умовам, в яких зараз перебуває Україна.

Чому не працює СЕО? Ця процедура виконується суто формально, іноді – навіть без обстеження території, для якої розробляється документація. Громада – не можна сказати, що не залучається, але не приймає активної участі у розгляді СЕО.

3. Новітня процедура публічних закупівель. Замовником СЕО є орган місцевого самоврядування, і він має проводити всі закупівлі через ПРОЗОРО та часто змушений приймати пропозицію того, хто висунув найнижчу цінову пропозицію і мало цікавиться тим, хто проводить оцінку та розробляє документи. Часто це — студенти останніх курсів, які ніколи не були на тій території, про яку пишуть, чи люди з інших областей, які ніколи не вивчали цю землю, і не проводили натурних обстежень перед виконанням СЕО. Усе це призводить до дуже низької якості виконання звіту та відсутності прикладної можливості його надалі.

Щодо процедури ОВД, то тут публічні закупівлі заважать тільки державним підприємствам, адже бізнес сам може приймати рішення, але відсутність вимог до виконавців з боку держави дозволяє демпінгувати виконавцям з низькою кваліфікацією або з її відсутністю. Таких виконавців стає все більше, тому ми й потерпаємо від засилля невірної документації та засилля звалищ, незаконних пробурених свердловин і тому подібного.

4. Не передбачено внесення змін у звіт ОВД — при відмові у видачі висновку всю довготривалу процедуру потрібно повторювати у повному обсязі, що заважає розвитку бізнесу.

На мою думку, має бути можливість коригування та повторного розгляду звіту про ОВД, як проводити громадські слухання кілька разів по одному й тому ж об’єкту теж недоцільно: всі зауваження були зафіксовані під час першого слухання, і якщо у проєкті нічого іншого не передбачено, а просто інакше підготовано звіт, то повторні слухання не мають сенсу.

Тож без законодавчих поправок тут не обійтися.