Чи потрібно включати до Плану заходів з виробничого контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів димову трубу котла опалення на природному газу?

Для опалення адмін. будівлі підприємства встановлено котел (потужність 90 кВт, паливо – природний газ). Димова труба вважається організованим стаціонарнім джерелом викиду. Чи потрібно включати до Плану заходів з виробничого контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, якщо Дозвіл на викиди не зобов’язує. Які заходи маємо виконувати з урахуванням змін ЗУ від 09.07.2022 № 2393-IX?

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII (далі – ЗУ № 2707).

У відповідності до термінології ст. 1 ЗУ № 2707 організоване стаціонарне джерело викиду – джерело викиду, з якого забруднюючі речовини надходять в атмосферне повітря через спеціально споруджені газоходи, димові труби, аераційні ліхтарі або інші споруди для відведення пилогазоповітряної суміші. Таким чином, димова труба котла є організованим стаціонарним джерелом викиду у розумінні ЗУ № 2707.

Стаття 10 ЗУ № 2707 наголошує на обов’язках суб’єктів господарювання щодо охорони атмосферного повітря. Відповідно до положення даної статті суб’єкти господарювання зобов’язані:

• здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
• забезпечувати здійснення періодичних та/або автоматизованих інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел та організованих стаціонарних джерел викидіві ефективності роботи газоочисних установок відповідно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
• вести щоденний облік часу роботи стаціонарних джерел викидівзабруднюючих речовин в атмосферу;
• обладнати місця відбору проб організованих стаціонарних джерел викидів для вимірюванняпараметрів газопилового потоку з метою здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів та дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі – дозволи на викиди).

Тобто, це те, що повинен здійснювати суб’єкт господарювання за будь-яких обставин!

Періодичність контролю вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин організованих стаціонарних джерел викидів, як правило, зазначається  у дозвільному документі. У разі відсутності інформації щодо періодичності контролю у дозволі на викиди, доцільно здійснювати контроль хоча б  1 раз на рік. При цьому, зверніть увагу, що для джерел, обладнаних ГОУ, відповідно до п. 2.2.6 Наказу Мінприроди України «Про затвердження Правил технічної експлуатації установок очистки газу» від 06.02.2009 № 52 перевірка   на  відповідність  фактичних параметрів роботи ГОУ проектним показникам  (далі  –  ефективність роботи  ГОУ) повинна здійснюватися  два рази на рік для забруднюючих речовин I-II класів небезпеки,  що  підлягають  очищенню,  один  раз  на  рік  –  для забруднюючих   речовин  III-IV  класів  небезпеки,  що  підлягають очищенню.

Стосовно дозволу на викиди та відсутності в ньому інформації щодо контролю викидів забруднюючих речовин та його періодичності:

Згідно з п. 30 Додатку до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VI дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі – дозвіл на викиди) є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Відповідно до термінології ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV  документ дозвільного характеру – дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Тобто, дозвіл на викиди є офіційним документом, який  дає  право   підприємствам,   установам,   організаціям   та громадянам   –  підприємцям   (далі   – суб'єкт  господарювання) експлуатувати  об'єкти,  з  яких  надходять  в  атмосферне повітря забруднюючі   речовини   або   їх   суміші,  за  умови  дотримання встановлених  відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних  процесів  у  частині  обмеження  викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Висновок: Дозвіл на викиди надає право суб'єктам  господарювання експлуатувати  об'єкти,  з  яких  надходять  в  атмосферне повітря забруднюючі   речовини   або   їх   суміші, з зазначенням умов їх експлуатації,  однак жодним чином не звільняє суб'єктів  господарювання від виконання обов’язків, які передбачені чинним законодавством в галузі охорони атмосферного повітря.

Важливо!

Також зверніть увагу на одне з нововведень ЗУ № 2707. Відповідно до ст. 11 ЗУ № 2707 суб’єкт господарювання щороку подає до дозвільного органу звіт про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин.