Чи зобов'язане підприємство звітувати до Держекоінспекції у разі самостійної закупівлі мастила (оливи), якщо заміну мастила здійснюють у пунктах технічного обслуговування за договором?

Чи зобов'язане підприємство звітувати до Держекоінспекції у разі самостійної закупівлі мастила (оливи), якщо заміну мастила здійснюють у пунктах технічного обслуговування за договором? І чи необхідно в такому випадку складати акт приймання?

Відповідно до Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1221 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1198) (далі – Порядок №1221), подання до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) зобов'язані виконувати не лише виробники, імпортери мастил та переробники відпрацьованих мастил, а й споживачі мастил (олив).

Підприємство, яке закуповує мастила (оливи) самостійно та здійснює їх заміну у пунктах заміни мастил (олив) за Договором надання послуг, є споживачем мастил.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1221 споживачі мастил (олив), здійснюють первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5 (крім суб’єктів господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни в добровільному порядку подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5 Порядку № 1221.

Відпрацьовані мастила (оливи) вважаються небезпечними відходами, тому їх управління регулюється ст. 27 Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX (далі — ЗУ№ 2320-IX). Утворювачі та власники відпрацьованих мастил зобов’язані не допускати передачі небезпечних відходів суб’єктам господарювання, які не мають дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів та ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Власником відпрацьованих мастил (олив) є підприємство (якщо інше не зазначено у договорі), адже саме по його бухгалтерії були обліковані придбані мастила (оливи). Таким чином, пункти заміни мастил, після виконання послуги повинні повернути відпрацьовані мастила власнику відходу, який в свою чергу зобов’язаний передати їх ліцензіату. Документи, що засвідчують кількість відпрацьованих мастил (олив), їх якість та процедуру повернення відходу його власнику прописується у Договорі.