На підприємстві планується тимчасове розміщення відходів 4-го класу небезпеки (накопичення власних відходів до обсягів, доцільних для передачі спеціалізованим підприємствам). Які потрібно мати документи? Чи необхідно мати ліцензію?

Стосовно ліцензії — НІ. Відповідно до вичерпного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, зазначених у ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року № 222-VIII до сфери поводження з відходами відносяться 4 ліцензії:

1) Поводження з небезпечними відходами. При цьому не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб’єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на поводження з небезпечними відходами.

2) Перевезення небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

3) Перероблення побутових відходів.

4) Захоронення побутових відходів.

Таким чином, накопичення власних відходів 4-го класу небезпеки до обсягів, доцільних до передачі спеціалізованим підприємствам, не підлягає ліцензуванню та має загальні вимоги щодо зберігання відходів на підприємстві.

Однак слід пам’ятати, що місце зберігання відходів більше двох років відповідно до Загальних положень Інструкцією про зміст і складання паспорта місць видалення відходів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14 січня 1999 року № 12 (далі — Інструкція № 12) прирівнюється до місць видалення відходів, а значить потребує розробки спеціального паспорта місця видалення відходів та сплати екологічного податку за розміщення відходів.

Роз'яснення надала Марина Тимошенко. еколог-практик, головний експерт Експертного центру ПАЕУ вжурнал«Екологія підприємства» № 11, 2019