Підприємство має проводити післяпроєктний моніторинг один раз у квартал, наразі немає фізичної можливості, які дії підприємства?

Підприємство має проводити післяпроєктний моніторинг один раз у квартал, наразі немає фізичної можливості підрядним лабораторіям провести дослідження. Які дії підприємства в такій ситуації? Чи потрібно відправляти листа зі зверненням щодо роз’яснення проведення післяпроєктного моніторингу до державних установ?

Згідно зі ст. 13 даного закону, якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб’єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроєктного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Порядок, строки і вимоги до здійснення післяпроєктного моніторингу визначаються у висновку з оцінки впливу на довкілля.

Враховуючи викладене, виконання вимог щодо здійснення післяпроєктного моніторингу є обов’язком.

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Також Верховна Рада ухвалила Закон про затвердження Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року на ще 30 діб.

Проте, наразі питання щодо врегулювання виконання умов висновку з оцінки впливу на довкілля в умовах воєнного стану не врегульовано.

Зверніть увагу!

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, військова агресія російської федерації проти України визнана форс-мажором (обставиною непереборної сили), що звільняють сторони договірних відносин від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань в умовах воєнного стану.

Тому воєнні дії є обставинами непереборної сили, які виключають провину як складову порушення.

Водночас у судовій практиці (постанови ВГСУ від 07.09.2016 р. у справі № 910/6240/16 та від 18.02.2016 р. у справі № 910/24738/15) при вирішенні судом питання звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, враховуватиметься не лише факт наявності форс-мажорної обставини (війна є такою, відповідно до ст. 14-1 ЗУ «Про Торгово-промислову палату»), а конкретні заходи (чи події), які були впроваджені на час воєнного стану, неможливість виконання стороною своїх конкретних зобов’язань, і причинно-наслідковий зв’язок між ними. Наприклад, через порушення логістичного ланцюга, мобілізацію працівників чи через зупинення виробництва, сторона зможе посилатися на форс-мажор.

Враховуючи викладене, рекомендуємо:

1. Отримати від підрядника письмове повідомлення щодо неможливості виконання зобов’язання.
2. Проінформувати зацікавлених суб’єктів, вказаних у висновку з оцінки впливу на довкілля, щодо неможливості здійснення заходів по післяпроєктному моніторингу, у т.ч. з посиланням на повідомлення підрядника.

Публікація є частиною журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №5, 2022