Підприємство зазнало значних збитків унаслідок ракетного обстрілу. Державною екологічною інспекцією складено акт заподіяної шкоди та збитків навколишньому природному середовищу. Як підприємству реагувати на складений інспекцією акт?

Підприємство зазнало значних збитків унаслідок ракетного обстрілу. Державною екологічною інспекцією складено акт заподіяної шкоди та збитків навколишньому природному середовищу, у якому зафіксовано факт засмічення акваторії та дна водного об’єкта уламками будівель і споруд, а також засмічення земельної ділянки уламками та нафтопродуктами. Як підприємству реагувати на складений інспекцією акт? Які заходи слід вжити та у які терміни? Чи зобов’язане воно самостійно видаляти відходи руйнувань? Яка процедура поводження із забрудненими земельними ділянками?

Оцінюючи ситуацію, що склалася на підприємстві у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) об’єктів внаслідок збройної агресії Російської Федерації, слід зазначити, що акт, складений представниками Державної екологічної інспекції, у цьому випадку не є інструментом державного контролю або адміністративного реагування в межах природоохоронного законодавства. Такий акт є елементом формування доказової бази для Реєстру збитків, завданих збройною агресією РФ проти України, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2023 № 326. Тобто за своєю правовою природою він не тягне за собою правових наслідків для підприємства у вигляді адміністративної, кримінальної чи цивільної відповідальності та не встановлює обов’язку щодо самостійного відшкодування визначених збитків.

У зв’язку з цим подальші дії підприємства мають бути скоординовані виключно у межах Порядку управління відходами, що утворилися у зв'язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1073 (далі – Порядок № 1073). Цей нормативно-правовий акт запроваджує спеціальну процедуру управління відходами руйнувань, з метою запобігання та зменшення негативного впливу таких відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.

Першочерговим завданням підприємства у таких обставинах є тісна взаємодія підприємства з уповноваженим органом, яким виступає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (військова адміністрація населеного пункту (населених пунктів) — у разі її утворення відповідно законодавства), що здійснює на відповідній території організацію та координацію управління відходами від руйнувань.

Зверніться до уповноваженого органу для отримання офіційного підтвердження про завершення невідкладних робіт відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 (далі  – Порядок № 473). Така верифікація є обов’язковою умовою перед початком будь-яких дій підприємства щодо розчищення території, транспортування або тимчасового складування відходів.

• місця тимчасового складування відходів руйнувань;
• перелік пошкоджених об’єктів, які підлягають демонтажу;
• необхідність проведення комісійного чи технічного обстеження;
• порядок демонтажу відповідно до Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 474 (далі  – Порядок № 474);
• організацію операцій з транспортування, оброблення або зберігання відходів у разі, якщо підприємство не має змоги виконати ці роботи самостійно з технічних чи економічних причин.

Слід звернути увагу, що відходи руйнувань не є звичайними промисловими чи побутовими відходами, які підпадають під дію загального порядку обліку та звітності, передбаченого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 26.11.2024 № 1534. Згідно з вимогами Порядку № 1073, облік таких відходів здійснює виключно уповноважений орган. Таким чином, підприємство не має обов’язку подавати звітність або включати ці відходи до внутрішнього державного обліку.