Які існують методи оброблення та утилізації кавових відходів? Чи можна взимку посипати територію кавовими відходами з точки зору впливу на довкілля до нормативних вимог?

Які існують методи оброблення та утилізації кавових відходів? Чи можна взимку посипати територію кавовими відходами з точки зору впливу на довкілля до нормативних вимог?

Відходи — будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.

Оброблення відходів — операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій.

Видалення відходів — операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії.

Відновлення відходів — операція, у результаті якої відходи використовуються для корисних цілей, замінюючи матеріали, які мали бути використані для виконання певної функції або які підготовлені для виконання цієї функції на підприємстві чи в іншій господарській діяльності.

Рециклінг — операція з відновлення, у результаті якої відходи переробляються у продукцію, матеріали або речовини для їх використання за первинною або іншою метою. Ця операція включає перероблення органічного матеріалу, але не включає виробництва енергії чи перетворення відходів у матеріали, що можуть бути використані як паливо або як матеріали для зворотного заповнення.

Захоронення відходів — розміщення відходів на поверхні чи під поверхнею (підземне) землі у спосіб, що не становить загрози здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу і не передбачає подальше оброблення відходів (ст. 1  Закону України «Про управління відходами»  (далі — Закон)).

Кавові відходи є органічною речовиною, що складається із білків, жирів, вуглеводів та харчових волокон і утворюються у значній кількості на підприємствах харчової промисловості (як побічний продукт обробки кавових зерен) та у закладах громадського харчування (як побічний продукт приготування кавових напоїв). З огляду на склад кавових відходів та відсутність небезпечних компонентів, найпоширенішими методами поводження являються захоронення на сміттєзвалищах та спалювання. Однак, такі методи не дозволяють повністю реалізувати ресурсний потенціал таких відходів.

Проаналізувавши закордонний та вітчизняний досвід, можна виділити наступні напрямки поводження з кавовими відходами:

• використання як кормової добавки чи субстрату (наприклад, для вирощування грибів);
• енергетична переробка шляхом прямого спалювання (паливні брекети) або шляхом екстракції залишків олії для подальшого виробництва палива;
• використання як абразивний матеріал у виробництві косметичних засобів, у тому числі у складі кремів, скрабів, мила;
• використання як добавки до полімерних матеріалів для зменшення вартості кінцевого виробу.

Крім того, кавові відходи можуть бути використані як протиожеледної суміші під час догляду за дорожнім покриттям у зимовий період.

Відповідно до ДСТУ 9185:2022 «Настанова щодо зимового утримування автомобільних доріг» встановлено наступні вимоги до ПОМ:

«7.3 Вимоги до ПОМ (протиожеледні матеріали)

7.3.1 Всі протиожеледні матеріали, що використовуються для боротьби із зимовою слизькістю повинні відповідати вимогам згідно з  ДСТУ 8853.

7.3.2 МПФ (матеріали протиожеледні фрикційні) застосовують в сухому, сопкому стані з вологістю, що не перевищує безпечну, відносно змерзання. Для запобігання змерзанню та збільшення сипкості у МПФ додають сухий пісок згідно з ДСТУ Б В.2.7-32 до 20 % за об'ємом або 5 % за масою хлориду натрію.

Шлаки та золошлаки, які застосовуються як МПФ, крім наведених вище вимог, не повинні містити уламків металу і агресивних хімічних речовин.

7.3.3 Всі МПП (матеріали протиожеледні плавильні), які застосовують для боротьби із зимовою слизькістю, повинні мати такі загальні властивості:

• знижувати температуру замерзання водного розчину;
• забезпечувати розм’якшення сніжно-льодяних відкладень на дорожніх покриттях та полегшення їх подальшого видалення;
• не збільшувати слизькість оброблених покриттів, особливо при використовуванні МПП у вигляді розчинів;
• бути технологічними при зберіганні, транспортуванні і застосуванні;
• бути екологічно безпечними і не мати шкідливого впливу на метал, бетон, шкіру і гуму.

7.3.4 Контроль якості ПОМ виконують згідно з ДСТУ 8853.»

Таким чином, існують різні варіанти поводження з кавовими відходами на підприємстві, наприклад:

• збір і передача разом з комунальними відходами спеціалізованому підприємству для подальшого захоронення на звалищі (полігоні);
• використання кавових відходів як протиожеледного матеріалу або складової протиожеледної суміші. У такому випадку необхідно зв’язатися з місцевим комунальним підприємством, в обов’язки якого входить утримання автомобільних доріг, щодо можливості такого використання кавових відходів та додаткових вимог які підприємство встановлює до ПОМ;
• передача кавових відходів спеціалізованим підприємствам для подальшого відновлення чи рециклінгу.

Звертаю увагу, що відповідно до ст. 4 Закону, на підприємстві має бути впроваджена наступна ієрархія поводження з відходами (у порядку пріоритетності):

• запобігання утворенню відходів;
• підготовка відходів до повторного використання;
• рециклінг;
• відновлення відходів (у тому числі виробництва енергії);
• видалення відходів.

Крім того, залежно від обраного напрямку поводження з кавовими відходами, існує можливість припинення статусу відходів (відповідно до ст. 8 Закону) або класифікація їх як побічних продуктів (відповідно до ст. 9 Закону).