Яким пакетом документів повинен володіти Виконавець при вивезенні золошлаків, утворених при спалюванні вугілля?

 На Яким пакетом документів повинен володіти Виконавець при вивезенні золошлаків (4 клас — відходи мало небезпечні), утворених при спалюванні вугілля, із золошлакового відстійника підприємства, на якому вони утворилися? Вивезення на полігон для захоронення чи на проммайданчик Виконавця.

• Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 р. № 1644-III (далі — Закон № 1644). 
• Наказом МВС «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів» від 04.08.2018 № 656.
• ДСТУ 4462.3.02:2006 «Охорона природи. Поводження з відходами. Пакування, маркування і захоронення відходів. Правила перевезення відходів».
• Наказом Мінінфраструктури «Про затвердження Змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 05.12.2013 № 983. 
• Наказом Мінтрансу «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363. 

Вказаним Законом № 1644 дано визначення небезпечного вантажу, це речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити: вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин, і які за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів.

На сьогодні перевізники узгоджують з Національною поліцією лише дорожнє перевезення небезпечних вантажів, які належать до вантажів підвищеної небезпеки згідно із наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів» від 4 серпня 2018 р. № 656 (далі — Правила № 656).

Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів, які затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 4 серпня 2018 року № 656, зокрема п. 9 визначено перелік документів для перевезення небезпечних вантажів на транспортній одиниці, тому повторюватися не буду.

Договір про перевезення вантажів — двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов’язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в Додатку 7 до цих Правил (в редакції наказу Міністерства інфраструктури № 983 від 5 грудня 2013 р.). Це стосується загальних правил перевезення вантажів автомобільним транспортом у межах України.

Що стосується перевезення відходів, то практично усі види відходів під час перевезення класифікуються як небезпечні вантажі.

Перевезення відходів регламентується також національними стандартами, зокрема: ДСТУ 4462.3.01:2006 «Охорона природи. Поводження з відходами». Порядок здійснення операцій (застосування стандартів), застосування якого є добровільним.

Згідно із цим стандартом транспортують відходи в непошкодженому пакуванні, використовуючи транспортні засоби, призначені для відходів відповідного класу небезпеки, з дотриманням таких вимог:

• для твердих, сипучих і пилоподібних відходів використовують транспортні засоби, оснащені самостійним пристроєм або пристосованою тарою для розвантажування автокраном. Для запобігання пилоутворення відходи закривають поліетиленовою плівкою тощо; пилоподібні відходи необхідно зволожувати перед навантажуванням, перевезенням і розвантажуванням.

І, мабуть, найголовніше. Спочатку слід врегулювати питання місця видалення відходів з органами місцевого самоврядування, куди має намір їх видаляти Виконавець.

Статтею 33 ЗУ «Про відходи» визначено:

• на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
• зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Публікація є частиною журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №10, 2021