«Кожен є відповідальним за своє сміття» Як поводяться з відходами у Польщі

Важливим етапом у вирішенні проблеми твердих побутових відходів у Польщі стала «сміттєва революція». У 2013 році держава передала усі питання, пов'язані з відходами, органам місцевого самоврядування. Відтоді місцева влада самостійно встановлює ціни та відповідає за вивіз, сортування та переробку сміття.

У рамках проекту «Нуль відходів» до Львова приїздили польські експерти, які розповідали як у Польщі поводяться відходами. Зокрема, цьогоріч у Польщі набудуть чинності єдині для всієї країни правила сортування відходів, а до 2020 року поляки мають намір переробляти 50% сміття.

Досвідом ділились: Йоланта Кшивєц, директорка відділу поводження з побутовими відходами Варшави, Марта Смал-Чудік, директорка департаменту охорони довкілля у Любліні, Марек Кабацінські, заступник директора комунального підприємства управління відходами Кракова. ZAXID.NET записав найцікавіші тези спікерів.

Як збирають сміття?

У сфері поводження з ТПВ у Польщі останнім часом відбувається дуже багато змін, пов'язаних з новими директивами, прийнятими ЄС. За словами Марти Смал-Чудік, після «сміттєвої революції» 2013 року у Любліні лише почали звикати до сортування сміття на дві фракції: мокру (змішані відходи) та суху (вторинна сировина: папір, пластик, скло і тд.). Однак знову потрібно запроваджувати зміни.

Наприкінці 2016 року ЄС прийняв рішення, що до 2020 року у Європейському союзі перероблятимуть 50% усіх відходів, а сміття сортуватимуть на чотири обов'язкові фракції: скло, папір, метал та пластик, а також рештки продуктів. Кожна фракція матиме свій колір. До прикладу пластик складатимуть до жовтого контейнера на території не лише усієї Польщі, а й Європи.

Відтак протягом 2017 році у кожному місті ЄС мають встановити нові контейнери, а також провести інформаційну кампанію, що сприятиме покращенню сортування відходів, а також його переробці.

Оскільки раніше ЄС не регламентував на скільки фракцій потрібно сортувати сміття, то місцеві громади вирішували це питання на свій розсуд. Якщо у Любліні відходи сортують на дві фракції, то у Варшаві уже на три. Тут також є мокра та суха фракції, однак поруч із цими контейнерами стоїть спеціальний резервуар для скла.

За словами Йоланти Кшивєц, директорки відділу поводження з ТПВ Варшави, скло вирішили виокремити тому, що воно б'ється і через це відсортовувати його на спеціальних лініях доволі складно.

Поруч з контейнерами для змішаних відходів у Кракові є ще чотири резервуари: для паперу, пластику, кольорового та безбарвного скла.

Типові контейнери для сортування відходів

Краків і Варшава також мають підписані договори з аптеками, куди люди можуть принести ліки, термін дії яких закінчився.

Зібрали, а куди далі?

Із сміттєвих контейнерів відходи вивозять на спеціальні лінії. Кількість перевізників, які вивозитимуть сміття, також визначають на місцевому рівні. У Кракові цим займається одне комунальне підприємство, у той час як у Любліні та Варшаві по троє приватних перевізників.

Марек Кабацінські, заступник директора комунального підприємства управління відходами Кракова, зазначив, що у Кракові є дві окремі сортувальні лінії: для змішаного та відсортованого сміття. Згодом відходи, які не відсортовуються, потрапляють на сміттєспалювальний завод та полігон.

«У Любліні немає сміттєспалювального заводу, тому все сміття, яке виробляється у місті, потрапляє на підприємство, де здійснюється його механічно-біологічна переробка. Згодом певна сировина потрапляє на подальшу обробку, а альтернативне паливо RDF ми постачаємо на цементний завод. Частина сміття, яке не підлягає подальшій переробці, захоронюється на полігоні», - каже директорка департаменту охорони довкілля у Любліні.

Механічна обробка полягає у відділенні (папір, скло, пластик, текстиль) сміття, яке згодом продають. Біологічна обробка - виділення компосту - органічного добрива (до прикладу, решти їжі чи продукти рослинництва), який також можна реалізовувати на ринку.

Сміттєвози з GPS і контейнери з чипами

Тарифи на вивіз сміття кожне місто визначає самостійно. Марта Смал-Чудік пояснює, що місцеві громади мають можливість вибору бази, на основі якої здійснюється підрахунок тарифів.

Зокрема, тариф може залежати від кількості осіб, які проживають у квартирі, на підставі об'єму використаної води, житлової площі (квартири) чи розміру домашнього господарства.

Сміттєспалювальний завод у Кракові

У Любліні, як і у більшості польських міст, тарифи на вивіз сміття прив'язують до кількості людей, які проживають у помешканні. До прикладу, за одну людину треба заплатити 12 злотих на місяць (приблизно 80 грн), за двох людей – 25 злотих (166 грн), від трьох осіб і більше – 39 злотих (260 грн). Це стосується багатоповерхівок. У приватних будинках ціна становить відповідно 30 злотих (200 грн), 39 злотих (260 грн) і 50 злотих (333 грн).

У Варшаві тариф за вивіз сміття для однієї людини, яка сортує сміття, становить приблизно 10 злотих (66 грн). Якщо люди не сортують сміття, то вартість зростає на 20%. Такі тарифи побудовані на довірі, поляки сподіваються, що мешканці будуть відповідально ставитись до сортування сміття.

«Розрахунок з перевізниками, які вивозять сміття, здійснюється на основі кількості вивезених ТПВ, тобто ми рахуємо вартість їхніх послуг тоннами вивезеного сміття. Ми запровадили дуже сувору систему контролю. Кожен сміттєвий бак обладнаний електронним чипом, а машини, які здійснюють забір сміття, мають ваги, тому коли сміття викидається з резервуару, воно обов'язково зважується. Ціна за 1 тонну сміття становить приблизно 500 злотих» - розповідає Йоланта Кшивєц, директорка відділу поводження з побутовими відходами Варшави.

Окрім цього, на машинах встановлені GPS-трекери, дані з яких потрапляють у відділ, який контролює поводження з ТПВ. Згодом дані, які подають у міськраду перевізники, звіряються з даними електронної системи.

«Ми можемо контролювати чи це сміття було зібрано лише з території Варшави, а також, опираючись на дані електронної системи, можемо відповідати на звернення мешканців. До прикладу, якщо людина звертається з претензією, що сміття не було вивезене, ми можемо перевірити о котрій годині останнього разу забирали сміття з конкретного резервуару», - додає Йоланта Кшивєц.

Сміття не можна вивозити за межі району

За словами Марти Смал-Чудік у Польщі діють суворі правила щодо переміщення сміття по території країни. Не можна вивозити сміття, наприклад, з одного району в інший.

«Змішані відходи не можна вивозити у інші райони, не говорячи вже про сміття з інших країн. Це залежить також від виду відходів, бо відсортоване сміття можна переміщати територією Польщі, наприклад пластик чи скло – це вже вторинна сировина, яку можна перевозити», - додає Марта Смал-Чудік.

Якщо малі містечка не мають ресурсів для облаштування спеціальних закладів поводження з ТПВ, то у рамках одного повіту вони можуть об'єднуватись, щоб залучати додаткові інвестиції.

Так, до прикладу, Люблін спільно з довколишніми містечками разом створили заклад з механічно-біологічної переробки сміття, де зараз переробляють відходи.

50% сміття на переробку

«У Польщі на одного мешканця припадає приблизно 200 кг відходів, у більших містах, як у Кракові, ця кількість може сягати 400 кг. До 2020 року не лише Польща, а й інші країни ЄС повинні дійти до рівня, коли 50% відходів будуть перероблятись», - каже Марек Кабацінські.

За словами поляка, у Кракові уже діє закритий цикл переробки відходів. Тут є дві сортувальні лінії, сміттєспалювальний завод та полігон, тобто усе необхідне обладнання для поводження з відходами.

«Завдяки цьому ми уже фактично виконали вимоги ЄС, які ставились до 2020 року, тому що в нас на полігонах з 320 тис. тонн сміття, яке виробляється у місті, осідає лише 16 тис. тонн», - додає Марек Кабацінські.

Джерело: econews.bei.org.ua