Новини

Повернутися до переліку новин

Переробка вторинних ресурсів – сьогодення та перспективи

В Києві відбулася Міжнародна спеціалізована конференція «Переробка вторинних ресурсів».

«На сьогодні переробка вторинної сировини – це вже індустрія. Світ привчає себе до економії і, відповідно, до переробки вторинної сировини. Ми боремось за свій екологічний простір. Тема переробки вторинних ресурсів зараз гостро стоїть перед будь-яким великим містом. І сьогодні вона потребує від нас належної уваги, впровадження найбільш ефективних методів і технологій збору та переробки. Переробка вторинних ресурсів – це насамперед турбота про екологію та майбутні покоління!» – зазначив директор ДП «Держзовнішінформ» Богдан Дубас.

«У 2017 році Кабінетом Міністрів було прийнято Національну стратегію управління відходами до 2030 року, розроблену Міністерством екології та природних ресурсів України разом із міжнародними експертами. Вона має вирішити проблему забруднення та знизити економічну залежність від природних ресурсів. На жаль, як свідчить статистика, сьогодні лише 6% відходів потрапляють на переробку. Національна стратегія передбачає, що до 2030 року переробка відходів становитиме 70%», – зазначила Наталя Шоробура, заступник начальника управління поводження з відходами та екобезпеки Міністерства екології та природних ресурсів України.

Детальний огляд поводження з вторинними ресурсами в Україні і світі зробив Віктор Березін, аналітик відділу досліджень ринків нафтопродуктів та промислово-сировинних ресурсів ДП «Держзовнішінформ». Зокрема, експерт зазначив, що сортування і переробка відходів можуть зменшити споживання імпортних енергоресурсів, здешевити виробництво продукції. За його словами, у Німеччині майже 90% склотари виготовлено із переробленої вторсировини. «Загалом у Німеччині щорічний обіг коштів у галузі переробки вторсировини сягає 70 млрд євро, у ній зайняті майже 250 тисяч людей. У Швеції на вторинну переробку потрапляє 90% склотари, майже 60% батарейок, близько 70% консервних банок. Шведи навіть імпортують понад 700 тисяч тонн відходів з інших країн. У Швеції на відходах працюють 30 електростанцій, які спалюють 5,5 млн тонн сміття за рік», – розповів Березін.

Про міжнародний досвід переробки вторинної сировина на прикладі Швеції розказала Олена Смук, керівник проектів RISE Державного інноваційного інституту Швеції.

«Якщо говорити мовою цифр, то поводження з відходами в Швеції на сьогодні виглядає так: 48,5% – спалювання/отримання енергії, 34,6% – ресайклінг матеріалів, 16,2% – біологічна переробка, 0,7% – захоронення відходів. Однак зараз можна говорити навіть не про захоронення, а про зберігання. Ми зберігаємо, щоб пізніше придумати, що з цим робити», – зазначила Олена Смук.

Про проблеми та перспективи розвитку галузі переробки відпрацьованих олив в Україні розповіла Ольга Лебега, директор ТОВ «Екоінтел». Вона ознайомила учасників конференції з ситуацією в Україні, що склалася з утилізацією та переробкою відпрацьованих мастил.

У своїй доповіді Ольга Лебега наголосила на основних проблемах, що перешкоджають розвитку переробки відпрацьованих олив в Україні:

  • відсутність контролю та системи заохочення з боку держави для «виробників» відпрацьованих олив;
  • недосконалість системи заохочення та підтримки «переробників» із боку держави;
  • корупційна складова у відносинах з імпортерами при ввезенні мастильних матеріалів на територію України;
  • відсутність науково-технологічної бази і, як наслідок, недосконалі технології переробки відпрацьованих олив.

Про заробіток на переробці вторинної сировини доповідав Петро Семко, генеральний директор Українського виробничо-екологічного об’єднання із заготівлі і використання вторинних матеріальних ресурсів «УКРВТОРМА». Експерт зазначив, що в Україні близько 1000 підприємств, що займаються переробкою відходів, відсортованих із твердих побутових відходів.

«Переробних підприємств більше ніж достатньо. Проблема полягає в недостатності вторинної сировини, яку наша держава на сьогодні закуповує за кордоном. Переробна галузь України потребує значних обсягів вторинної сировини – макулатури, полімерних матеріалів, ПЕТ-пляшок, алюмінієвих баночок, склобою тощо. Дефіцит сировини на внутрішньому ринку покривається за рахунок імпорту. Так, переробні підприємства імпортують 30% макулатури від загального обсягу переробки, а це більше 300 тис. тонн на рік, склобою – 20%, а лінії з переробки вторинного пластику (навіть з урахуванням імпортної сировини) завантаженні лише на 50%», – зазначив  Семко.

Марина Тіщенкова, яка представляла Центр екологічних ініціатив, ознайомила учасників заходу з особливостями проведення екологічного аудиту. «Закон України про екологічний аудит розповсюджується не тільки на виробничі підприємства. Під об’єкти екологічного аудиту підпадають підприємства, установи та організації, окремі цехи, господарства, системи екологічного управління, міста, селища, земельні ділянки, житлові забудови, водні об’єкти тощо. Екологічний аудит може бути як добровільним, так і обов’язковим. Він завершується виданням таких документів як детальний звіт про екологічний стан об’єкта й аудиторський висновок», – наголосила Тіщенкова.

Інформаційну медіа-підтримку надали: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, журнал «Екологія підприємства», Європейська бізнес асоціація, інформаційне агентство «ЛIГАБiзнесIнформ», портал Zakupki.Prom.ua.

Організатор конференції - ДП «Держзовнішінформ».

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!