Який порядок узаконення модулів для зберігання пального та чи необхідно проводити ОВД стосовно модулів для зберігання пального?

Підприємство придбало модуль для зберігання дизельного палива контейнерного типу об’ємом 20 м³, модуль для зберігання бензину контейнерного типу об’ємом 10 м³, заправний модуль для дизельного палива з електронним лічильником VIZOR 220/70 та заправний модуль для бензину з електронним лічильником VIZOR 220/50. Надайте роз’яснення щодо порядку узаконення модулів для зберігання пального. Чи необхідно проводити ОВД стосовно модулів для зберігання пального?

Документи, необхідні для виконання природоохоронного законодавства:

1. Висновок з оцінки впливу на довкілля

Відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ОВД є обов’язковою процедурою для діяльності, такої як енергетична промисловість:

• зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу);
• поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об’ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

У Вашому випадку передбачено два модулі зберігання пального: дизельного палива об’ємом 20 м³ та бензину об’ємом 10 м³. Таким чином, один із них (для дизельного палива) перевищує пороговий показник у 15 м³, а отже, розміщення такого модуля зберігання підпадає під обов’язкову процедуру ОВД. Модуль для зберігання бензину об’ємом 10 м³ самостійно не досягає порогового значення, але оскільки об’єкти розташовані на одному майданчику та функціонально пов’язані, під час визначення потреби у проведенні ОВД розглядається сумарний обсяг. У такому випадку сумарна ємність становить 30 м³, що також перевищує порогове значення.

Обсяг зберігання

• модуль для дизельного палива — 20 м³;
• модуль для бензину — 10 м³;
• разом: 30 м³.

Площа

• якщо навіть площа майданчика < 500 м², але обсяг ≥ 15 м³, діяльність все одно підлягає ОВД;
• якщо площа ≥ 500 м², навіть при об’ємі < 15 м³ — теж підлягає.

2. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Під час розгляду документів для отримання дозволу на викиди орган контролю враховує висновок ОВД: він стає обов’язковим джерелом інформації про потенційні забруднення та необхідні заходи з їх контролю.

Згідно з чинним законодавством України, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видається відповідно до:

• Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
• Наказу «Про затвердження Інструкції про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами» від 27.06.2023 № 448;
• Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи» від 13.03.2002 № 302;
• Інструкції Мінприроди України «Про затвердження Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря» від 10.05.2002 № 177.

3. Документи на відповідність законодавству у сфері управління відходами

На виконання вимог Закону України «Про управління відходами» розробити та затвердити План управління відходами.  Не є документом дозвільного характеру, але він:

• підтверджує дотримання законодавства про управління відходами;
• слугує для внутрішнього контролю та перевірок органів державного нагляду;
• допомагає організувати безпечне зберігання та передачу небезпечних відходів.

4. Інші загальні документи

5. Містобудівна документація та будівельні норми

Якщо модуль встановлюється на фундаменті, має підземні/наземні резервуари, інженерні мережі та розглядається як капітальний об’єкт нерухомості, тоді він кваліфікується як об’єкт будівництва і підпадає під вимоги щодо:

• отримання містобудівних умов та обмежень;
• проходження експертизи проєкту (якщо таке будівництво підпадає під класи наслідків СС2/СС3);
• отримання дозволу на будівельні роботи (Постанова КМУ № 466).
• акт (сертифікат) готовності об’єкта до експлуатації (постанова КМУ від 13.04.2011 № 461)

Якщо ж заправний модуль розглядається як обладнання (технологічна установка, пересувна чи контейнерного типу,  яке встановлюється без фундаменту, без ознак капітальності і не створює об’єкта нерухомості) - тоді він не відноситься до об’єктів будівництва, і вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на нього не поширюються. Виробник обладнання самостійно проводить випробування або сертифікацію та видає сертифікат відповідності згідно з українським законодавством. Сертифікат повинен містити точну інформацію про обладнання (модель, об’єм, характеристики, тип палива).

Тобто, якщо у Вашому випадку це модулі контейнерного типу для власних потреб, які не утворюють капітальної споруди, то формально вони підпадають під регулювання як обладнання, а не як будівельний об’єкт.

6. Ліцензія на зберігання пального

Згідно з Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зберігання пального є ліцензованим видом діяльності.

Відповідно до п. 49 статті 1 цього Закону, місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання.

Відповідно до п. 5 статті 28 Закону, суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Надання ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки в автоматичному режимі здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а дія таких ліцензій припиняється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання надаються окремо на кожне місце провадження відповідного виду господарської діяльності.

Перелік документів, необхідних для отримання ліцензії перелічено у статті 43 Закону.

Публічний реєстратор не пізніше ніж протягом наступного робочого дня, що настає за днем прийняття рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності:

• вносить до Реєстру відомості про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та надсилає ліцензіату витяг з Реєстру в електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового Кодексу;
• надсилає заявнику рішення в електронній формі про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному статтею 42 Податкового Кодексу, із зазначенням у рішенні підстави для відмови у наданні ліцензії.

За потреби ліцензіат має право звернутися до органу ліцензування із заявою про надання витягу з Реєстру, що подається в паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового Кодексу.

Витяг з Реєстру надається ліцензіату за його заявою в електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної заяви.

Відомості, що містяться в Реєстрі, надаються у формі витягу з Реєстру правоохоронним органам, державним органам, органам місцевого самоврядування на їх запит протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого запиту.

Витяг з Реєстру містить відомості, внесені до Реєстру на дату отримання ДПС заяви про надання витягу.

7. Пожежна безпека

Для забезпечення дотримання протипожежних норм при експлуатації модульної заправки палива слід керуватися загальними вимогами пожежної безпеки для об’єктів з горючими рідинами, передбаченими чинним законодавством та нормативними документами. Це включає організаційно-технічні заходи з облаштування майданчика, визначення протипожежних зон та мінімальних відстаней до інших об’єктів, використання негорючих покриттів та захисних бар’єрів, оснащення модулів первинними засобами пожежогасіння, системами контролю та сигналізації, регулярний технічний контроль стану обладнання, а також навчання та інструктаж персоналу щодо правил безпечної експлуатації і дій у разі аварійних ситуацій.