Чи потрібно сьогодні отримувати дозвіл на зберігання сильнодіючих отруйних речовин?

Зважаючи на те, що постанова КМУ «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин» від 20.06.1995 № 440 наразі не є чинною. Чи потрібно сьогодні отримувати дозвіл на зберігання сильнодіючих отруйних речовин? Якщо так, яким нормативно-правовим актом це передбачено? Чи існує у відкритому доступі перелік речовин, які класифікуються як отруйні або небезпечні та на зберігання, транспортування, використання тощо яких необхідно отримувати відповідні дозволи? Які саме вимоги наразі діють щодо виробництва, зберігання, транспортування та використання таких речовин?

Після скасування постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин» від 20.06.1995 № 440 правове регулювання не зникло, а змінилося — тепер потрібно розділяти дозвіл на використання отруйної хімічної речовини, вимоги до її зберігання, законодавство про об’єкти підвищеної небезпеки та інші спеціальні режими.

Посилатися сьогодні на постанову № 440 як на чинну правову підставу для отримання дозволу не можна.

Чи потрібен зараз дозвіл саме на «зберігання сильнодіючих отруйних речовин»?

Не зовсім у тому вигляді, як це було передбачено постановою № 440.

З 2024 року ключовим нормативно-правовим актом є Закон України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» № 2804-IX.

Закон визначає поняття «використання хімічної продукції» досить широко. До використання, зокрема, віднесено споживання, перетворення, змішування, переміщення, обробку, зберігання, пакування та інші операції з хімічною продукцією.

Тому потрібно встановити, чи є конкретна речовина «отруйною хімічною речовиною» у розумінні нового законодавства та чи підпадає діяльність підприємства під відповідний дозвільний режим.

Зараз діє постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків видачі … дозволів на використання отруйної хімічної речовини та особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку» від 02.08.2024 № 870.

Вона затверджує два окремі порядки.

Перший — порядок отримання дозволу на використання отруйної хімічної речовини.

Порядок прямо передбачає, що він поширюється на суб’єктів господарювання, які виробляють або використовують отруйні хімічні речовини.

Дозвіл видає Міндовкілля. Строк дії дозволу на використання отруйної хімічної речовини — три роки.

А оскільки законодавче визначення «використання» включає зберігання, це принципово важливо для розгляду питання про зберігання таких речовин.

Водночас остаточна відповідь залежить від конкретної речовини, її концентрації, форми продукції, кількості та характеру діяльності підприємства.

Поняття «сильнодіюча отруйна речовина», яке часто зустрічається у старих українських нормативних документах, не можна автоматично прирівнювати до сучасного юридичного терміна «отруйна хімічна речовина».

Нове законодавство значною мірою перейшло на класифікацію хімічної продукції за її небезпечними властивостями.

Основним документом у цій частині є постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції» від 10.05.2024 № 539.

Вона чинна; поточна редакція — від 06.12.2025.

Саме цей Технічний регламент встановлює сучасну систему класифікації хімічних речовин за небезпечними властивостями.

Зокрема, враховуються такі класи небезпеки, як гостра токсичність, канцерогенність, мутагенність, токсичність для репродукції, небезпека для довкілля тощо.

Є ще окреме поняття — «особливо небезпечна хімічна речовина»

Закон № 2804-IX також встановлює категорію «особливо небезпечна хімічна речовина» (SVHC).

Існує відкритий офіційний реєстр/перелік. Система відкритих державних інформаційних ресурсів формується відповідно до нового хімічного законодавства.

Зокрема, діє постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2024 № 946 про Державний реєстр хімічних речовин.

У пов’язаній нормативній системі також передбачені:

• Державний реєстр хімічних речовин;
• інформація про дозволи на використання отруйних хімічних речовин;
• перелік особливо небезпечних хімічних речовин.

Окремо є законодавство про об’єкти підвищеної небезпеки

Це інший механізм регулювання та контролю, який не слід плутати з дозволом на використання отруйної хімічної речовини.

Стара постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 також втратила чинність 16.09.2022. Її замінила постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки» від 13.09.2022 № 1030.

Причому у червні 2026 року до цього Порядку вже внесено нові зміни постановою КМУ № 817.