Як відходи свинокомплексів впливають на довкілля

Кількість свинокомплексів росте з кожним роком по всьому світі. Не виключенням є і Україна, де нараховується більше 6,5 млн свиней (за даними Державної служби статистики України) . Така кількість підприємств прямо та опосередковано негативно впливає на навколишнє середовище та загрожує здоров'ю людини.

Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» № 808 від 28.08.2013 тваринницькі комплекси для вирощування свиней обсягом понад 5 тис. голів і більше відносять до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Однією з найбільших проблем у свинарстві є утилізація відходів життєдіяльності свиней. Адже середньодобовий вихід рідких відходів від свиней становить близько 12 кг на добу, тобто до 4,4 тонн на рік. Більшість виробництв користуються старим методом,  тобто увесь гній з будівель, де утримуються свині потрапляє у резервуари під ними, далі все це стікається у відстійники, що знаходяться вже за межами ферми. Ці відстійники називаються «лагунами», щомістять в собі напіврідку субстанцію, яка включає в себе близько 400 небезпечних елементів, серед яких важкі метали, антибіотики, пестициди, гормони, а також патогенні віруси і бактерії, гельмінти.

Така проблема з утилізацією відходів може прямо вплинути на забруднення ґрунтів навколишніх територій. Свіжий свинячий гній може викликати ерозію, «вигорання» та деградацію ґрунтів. Систематичне потрапляння високих доз свинячого гною до ґрунту призводить до підвищення концентрації нітратного азоту в ньому, що, в свою чергу, веде до збільшення у рослинах вмісту нітратів, що перевищує допустимі норми. Споживання ж людиною продуктів з підвищеним вмістом нітратів може привести до незворотних негативних змін в організмі. Також свинячий гній просочуюсь по всьому ґрунтовому профілю призводить до забруднення підземних ґрунтових вод та зумовлює «цвітіння води» в найближчих водоймищах.

Надзвичайно гострою екологічною проблемою є утворення на свинокомплексах  шкідливих газів, насамперед метану та аміаку. Їх кількість може досягнути такої концентрації, що в разі аварії  вентиляційних систем, свині загинуть від задухи.  Хоча й при повній справності систем вентиляції на свинокомплексах у працівників та тварин регулярно фіксуються отруєння газами та інші захворювання — хвороби шлунку, органів дихання, очей.

Проте не лише працівники ферм страждають від утворення газів, а й мешканці навколишніх територій. Під час будівництва свинофабрик надзвичайно важливою умовою є дотримання санітарно-захисної зони, яка становить від 500 до 2000 м залежно від кількості утримуваних тварин (Наказ МОЗ України  «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» № 173 від 19.06.1996).

Прикрий приклад. Жителі села Головенка неподалік Житомира вже не перший рік скаржаться на проблеми, пов'язані із «сусідством» з свинокмплексом ТОВ «Екогенетикс». Окрім наслідків діяльності господарства, мешканців турбують і порушені вимоги ще при будівництві.  Саме господарство розташоване на височині, що є грубим порушенням норм будівництва подібних об'єктів, а необхідної відстані захисної смуги між населеним пунктом та свинокомплексом не дотримано – до найближчої хати щонайбільше 30 метрів. Аналіз води з найближчої криниці показав вражаючі результати - вміст нітратів у воді перевищує гранично допустимі норми більш, ніж у 2 рази, а окислюваність – у 3 рази! Такий стан води підтверджує факт забруднення води органікою, яка надходить у криницю разом із гнійними стоками.

Зверніть увагу! У № 10 журналу «Екологія підприємства» читайте унікальний матеріал з-під пера лідерів думок у сфері еко про поводження з небезпечними відходами.

Джерело: econews.bei.org.ua