«Водокористувач платить»: реформи за європейським принципом. Практичні питання для еколога. Частина 2

Від редакції: у № 7 журналу «Екологія підприємства» ми розпочали серію практичних роз’яснень від експертів водогосподарської справи. У цьому інтерв’ю на найгостріші запитання від екологів, що надійшли у червні, відповідає Голова Держводагентства Ірина Овчаренко

Які проблеми та виклики в роботі для Держводагенства наразі є головними, та до чого готуватися підприємствам найближчі півроку-рік?

І.О: За той час, що я очолюю Держводагенство, ми взялися за обсяг роботи, пов’язаний з переходом на європейські стандарти управління водними ресурсами. Це і внутрішні питання, які приблизно на 60% перебудовують структуру галузі, підходи до управління водними ресурсами, а також дотичні питання, які стосуються підприємств. Зокрема, це дозволи на водокористування, проведення робіт на землях водного фонду, які теж дещо змінюються.

Робота галузі водного господарства межує в допоміжній діяльності і з підприємництвом, і з аграріям, тому поєднуєв собі елементи управління. Саме тому існує маса питань, які дійсно потребують відповідей.

Що дає принцип басейнового управління водними ресурсами? Яка його головна мета?

І.О: Зараз ми впроваджуємо інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом. Ключове слово — «ІНТЕГРОВАНЕ УПРАВЛІННЯ». Інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом — це процес, що сприяє узгодженому використанню і управлінню водними, земельними та іншими ресурсами у взаємозв’язку з потребами усіх водокористувачів у межах басейнів річок, водогосподарських ділянок Тобто, коли ті сфери, ті галузі, які є водокористувачами, приймають рішення в управлінських процесах, в тому числі — стосовно розподілу грошей, але вже на платформі басейнової ради.

Читайте також: Практичні питання водопостачання, водовідведення та очистка стічних вод: практикум. Частина 1

Не треба бути спеціалістом, щоб розуміти — річку не можна зупинити кордонами області, міста або села. Річка має свій шлях, свою гідрологію та свої особливості, то ж і розглядати її в контексті однієї області нелогічно. Ми до цього йшли ще до того, як підписали Угоду про асоціацію, тобто до жовтня 2014 року, але, звісно, не такими семимильними кроками, як ми покрокували після підписання Угоди.

Це природний процес управління в поєднанні з урахуванням думки водокористувачів при прийнятті управлінських рішень; саме такий інструмент впливу дає басейновий принцип для підприємців..

Що це дає з боку екології і якості для річок та водних ресурсів?

У першу чергу, Водна Рамкова Директива ЄС, яка базується на басейновому принципі, має головну мету — досягнення доброї якості стану водних об’єктів.

Наразі Держводагентство займається поверхневими водами; саме про них ми далі й будемо вести мову.

Увага! Матеріал публікується частково! Повна версія  в журналі «Екологія підприємства» № 8, 2018

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 8, 2018

Свіжий номер журналу Придбати журнал