Директива 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи

(Акти ухвалені відповідно до Договору про заснування Європейського Союзу/Договору Євратом, опублікування яких є обов’язковим)

ДИРЕКТИВИ

ДИРЕКТИВА 2008/50/ЄС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ
від 21 травня 2008 року
про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, та зокрема, його статтю 175,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету(1)

Беручи до уваги висновок комітету Регіонів(2),

Діючи відповідно до процедури, встановленої у статті 251 Договору(3),

Оскільки:

(1) Шоста програма дій Європейського Співтовариства у сфері навколишнього природного середовища, ухвалена Рішенням № 1600/2002/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 липня 2002 року(4) встановлює потребу зменшити забруднення до рівнів, які мінімізують шкідливий вплив на здоров’я людини, приділяючи значну увагу уразливим групам населення та навколишньому природному середовищу в цілому, покращити контроль та оцінку якості повітря, включаючи осідання забрудників, та зробити інформацію загальнодоступною.

__________
(1)ОВ C 195, 18.8.2006, С. 84.
(2)ОВ C 206, 29.8.2006, С. 1.
(3)Висновок Європейського Парламенту від 26 вересня 2006 року (ОВ C 306 E, 15.12.2006, С. 102), Спільна Позиція Ради від 25 червня 2007 року (ОВ C 236 E, 6.11.2007, С. 1) та Позиція Європейського Парламенту від 11 грудня 2007року. Рішення Ради від 14 травня 2008 року.
(4)ОВ L 242, 10.9.2002, С. 1.

(2) З метою захисту здоров’я людини та навколишнього природного середовища в цілому, особливо важливо боротися з викидами забруднюючих речовин у їх джерелах, а також визначити і впровадити найбільш ефективні заходи зі зменшення викидів на місцевому, національному рівнях та рівні Співтовариства. Отже, потрібно уникати, попереджати чи зменшувати викиди шкідливих речовин в повітря, а також встановити відповідні цілі щодо якості атмосферного повітря, беручи до уваги відповідні стандарти Всесвітньої Організації Охорони здоров’я, настанови та програми.

(3) Директива ради 96/62/ЄС від 27 вересня 1996 року про оцінку та управління якістю атмосферного повітря(5), Директива Ради 1999/30/ЄС від 22 квітня 1999 року щодо граничних величин двоокису сірки, двоокису азоту, окисів азоту, твердих часток та свинцю в атмосферному повітрі(6), Директива 2000/69/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 листопада 2000 року щодо граничних величин бензолу та окису вуглецю в атмосферному повітрі(7), Директива 2002/3/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 лютого 2002 року щодо озону в атмосферному повітрі(8) та Рішення Ради 97/101/ЄС від 27 січня 1997 року про встановлення взаємного обміну інформацією та даними з мереж та окремих станцій вимірювання забруднення атмосферного повітря в межах держав-членів(9) потребують значного перегляду з метою включення новітніх розробок у галузі охорони здоров’я та науки і досвіду держав-членів. В інтересах прозорості, спрощення та адміністративної ефективності, таким чином, буде доцільно замінити зазначені п’ять актів однією Директивою, і, якщо це необхідно, заходами з її імплементації.

__________
(5)ОВ L 296, 21.11.1996, С. 55. Директива зі змінами, внесеними Регламентом (ЄС) No 1882/2003 Європейського Парламенту та Ради (ОВ L 284, 31.10.2003, С. 1).
(6)ОВ L 163, 29.6.1999, С. 41. Директива зі змінами, внесеними Рішенням Комісії 2001/744/ЄС (ОВ L 278, 23.10.2001, С. 35).
(7)ОВ L 313, 13.12.2000, С. 12.
(8)ОВ L 67, 9.3.2002, С. 14.
(9)ОВ L 35, 5.2.1997, С. 14. Рішення зі змінами, внесеними Рішенням Комісії 2001/752/ЄС (ОВ L 282, 26.10.2001, С. 69).

4) З огляду на набуття достатнього досвіду стосовно імплементації Директиви 2004/107/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 грудня 2004 року стосовно миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів в атмосферному повітрі(1), може розглядатись можливість рішення про поєднання її положень з положеннями цієї Директиви.

__________
(1)ОВ L 23, 26.1.2005, С. 3.

(5) Єдиного підходу до оцінки якості атмосферного повітря потрібно дотримуватись згідно з єдиними критеріями оцінки. Під час оцінки якості атмосферного повітря, потрібно брати до уваги кількість населення та екосистем, які впливають на забруднення повітря. Отже, буде доцільно класифікувати територію кожної держави-члена на зони чи агломерації, які відтворюють густоту населення

(6) Там, де є можливість, методи моделювання повинні застосовуватись для надання змоги інтерпретації координатних даних залежно від географічного розміщення концентрації. Це може послужити основою для розрахунку колективної ризикової уражуваності населення, яке проживає у відповідному районі.

(7) Для гарантування того, що зібрана інформація щодо забруднення повітря є достатньо показовою та порівнянною між державами Співтовариства, важливо щоб для оцінки якості атмосферного повітря використовувались стандартизовані методи вимірювання та загальні критерії щодо кількості та розташування пунктів вимірювання. Для оцінки якості атмосферного повітря також можуть використовуватись інші методи, окрім вимірювання, і тому необхідно визначити критерії для застосування та потрібної точності таких методів.

(8) Докладні вимірювання дрібних часток речовин у пунктах моніторингу, що розташовані на околицях села, повинні проводитися з метою краще зрозуміти вплив цієї забруднюючої речовини та розробити необхідні стратегії. Такі вимірювання повинні проводитися у спосіб, сумісний з методами, передбаченими Спільною програмою контролю та оцінки перенесення речовин, що забруднюють повітря, на великі відстані в Європі (ЕМЕР), створеною згідно Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 року, ухваленої Рішенням Ради 81/462/ЄЕС від 11 червня 1981 року(2).

__________
(2)ОВ L 171, 27.6.1981, С. 11.

(9) Якість повітря необхідно підтримувати, якщо вона є належною, або підвищувати. Якщо цілі щодо якості атмосферного повітря, встановлені даною Директивою, не досягнуті, держави-члени вживають заходів для досягнення відповідності граничним величинам та критичним рівням, і, де це можливо, для досягнення цільових показників та довгострокових цілей.

(10) Ризик, який спричиняє забруднення повітря рослинності та природним екосистемам є найважливішим на територіях, що знаходяться поза міською зоною. Оцінка таких ризиків та дотримання критичних рівнів з метою захисту рослинності, таким чином, повинна бути сконцентрована поза забудованими територіями.

(11) Дрібна частка речовини (PM2,5) відповідає за значній негативні впливи на здоров’я людини. Більш того поки що не виявлено порогу нижче якого PM2,5 не становила би ризику. Таким чином, ця забруднююча речовина не повинна контролюватися так само як інші забрудники. Цей підхід повинен бути спрямований на загальне зменшення концентрацій речовини в міському середовищі, і тим самим гарантувати, що велика частина населення отримає користь від підвищеної якості повітря. Однак, щоб забезпечити мінімальний ступінь захисту здоров’я усюди будь-де, такий підхід потрібно поєднувати зі встановленням граничної величини, якій на першому етапі передуватиме цільовий показник.

(12) Існуючі цільові показники та довгострокові цілі забезпечення ефективного захисту проти шкідливих впливів на здоров’я людини, рослинність та екосистеми від негативного впливу озону, повинні залишитися незмінні. Поріг тривоги та інформаційний поріг для озону повинні бути встановлені для захисту населення та уразливих груп, відповідно, від короткострокових впливів підвищених концентрацій озону. Ці пороги повинні активувати розповсюдження широким масам інформації про ризики зовнішнього впливу та впровадження, якщо необхідно, короткострокових заходів для зменшення рівнів озону, якщо пороги тривоги перевищені.

(13) Озон - це транскордонний забрудник, який утворюється в атмосфері з викидів первинних забруднюючих речовин, які розглядаються Директивою 2001/81/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2001 року щодо національних граничних величин викидів деяких забрудників атмосфери(3). Прогрес у досягненні цілей щодо якості повітря та довгострокових цілей для озону, встановлених у цій Директиві, повинен визначатися за допомогою цілей та граничних величин викидів, передбачених у Директиві 2001/81/ЄС та, якщо необхідно, шляхом виконання планів стосовно якості повітря, передбачених цією Директивою.

__________
(3)ОВ L 309, 27.11.2001, С. 22. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою Ради 2006/105/ЄС (ОВ L 363, 20.12.2006, С. 368).

(14) Фіксовані вимірювання повинні бути обов’язковими для зон та агломерацій, у яких довгострокові цілі для озону чи порогів оцінки для інших забруднюючих речовин перевищують норму. Інформація, отримана в результаті фіксованих вимірювань, може доповнюватися методами моделювання та/чи індикативними вимірюваннями для того, щоб надати змогу інтерпретувати координатних даних залежно від географічного розміщення концентрації. Використання додаткових методів оцінки також надасть можливість зменшити необхідну мінімальну кількість фіксованих пунктів відбору проб.

(15) Викиди забруднюючих речовин з природних джерел можуть оцінюватися, але не можуть контролюватися. Отже, якщо природні емісії забруднюючих речовин в атмосферному повітрі можуть бути визначені з достатньою точністю, і якщо перевищення норми частково чи повністю спричинене цими природними викиди забруднюючих речовин, вони можуть, згідно з умовами, встановленими цією Директивою, бути вилучені при оцінюванні відповідності граничним величинам якості повітря. Емісії, що сприяють перевищенню граничних величин часток речовини PM10 і характерні для посипання піском та сіллю доріг у зимовий період, також можуть не враховуватися при оцінюванні відповідності граничним величинам якості повітря, за умови, що було вжито достатньо заходів для зменшення концентрацій.

(16) Для зон та агломерацій із особливо важкими умови умовами потрібно відстрочити крайній термін досягнення цілей щодо граничних величин якості повітря у тих випадках, якщо, незважаючи на впровадження відповідних заходів зі зменшення забруднення, у певних зонах та агломераціях існують гострі проблеми, пов’язані із досягненням відповідності нормам. Будь-яка відстрочка для даної зони чи агломерації повинна супроводжуватися детальним планом, який має бути оцінений Комісією, щоб гарантувати відповідність зміненому крайньому терміну. Наявність необхідних заходів Співтовариства, що відображують ціль щодо скорочення викидів у їх джерелах, встановлену у Тематичній стратегії стосовно забруднення повітря, буде важливою для ефективного скорочення викидів в терміни, встановлені цією Директивою, для досягнення відповідності граничним величинам, і повинна бути врахована при оцінюванні запитів про відкладення кінцевого терміну для досягнення відповідності.

(17) Необхідні заходи Співтовариства щодо зниження рівня викидів забруднюючих речовин в їх джерелі, зокрема, заходи щодо покращення ефективності законодавства Співтовариства стосовно промислових забруднень викидів, обмеження викидів забруднюючих речовин двигунами промислових транспортних засобів, подальшого зменшення дозволених у державах-членах рівнів викидів основних забруднюючих речовин та викидів, пов’язаних з заправкою автомобілів, що працюють на бензині, на автозаправних станціях, і вирішення проблеми стосовно вмісту сірки у паливі, у тому числі в корабельному паливі, повинні бути належним чином вивчені усіма компетентними установами як пріоритетні питання.

(18) Плани стосовно якості повітря потрібно розробити для зон та агломерацій, в межах яких концентрації забрудників в атмосферному повітрі перевищують відповідні цільові чи граничні величини якості повітря, плюс, за необхідності, будь-які тимчасові допустимі межі похибки. Забруднювачі повітря викидаються з багатьох різноманітних джерел та від багатьох видів діяльності. Щоб забезпечити узгодженість між різними стратегіями, такі плани щодо якості повітря повинні бути за можливості узгоджені та інтегровані з планами і програмами, підготовленими відповідно до Директиви 2001/80/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2001 року щодо обмеження викидів деяких забрудників у повітря великими спалювальними підприємствами(1), Директиви 2001/81/ЄС та Директиви 2002/49/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 червня 2002 року стосовно оцінювання і керування шумом навколишнього природного середовища(2). Також необхідно брати до уваги цілі, пов’язані з якістю атмосферного повітря, передбачені у цій Директиві, дозволи, при наданні дозволів на промислову діяльність відповідно до Директиви 2008/1/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 15 січня 2008 року стосовно комплексного попередження і контролю забруднення(3).

__________
(1) OВ L 309, 27.11.2001, С. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2006/105/ЄC.
(2) OВ L 189, 18.7.2002, С. 12.
(3) OВ L 24, 29.1.2008, С. 8.

(19) План дій повинен бути розроблений із зазначенням короткострокових заходів, які вживатимуться у випадку виникнення ризику перевищення одного чи декількох порогів небезпеки з метою зменшення цього ризику і обмеження його тривалості. Коли ризик стосується одного чи декількох граничних чи цільових показників, держави-члени можуть за необхідності, розробляти такі короткострокові плани дій. Стосовно озону такі короткострокові плани дій повинні враховувати положення Рішення Комісії 2004/279/ЄС від 19 березня 2004 року стосовно керівних принципів для імплементації Директиви 2002/3/ЄС Європейського Парламенту та Ради стосовно озону в атмосферному повітрі(4).

__________
(4)OВ L 87, 25.3.2004, С. 50.

(20) Держави-члени повинні консультуватися одна з одною, якщо, з причини значного забруднення, яке спричинене іншою державою-членом, рівень забруднення перевищує або може перевищити відповідні цілі щодо якості повітря плюс межу похибки, де застосовно, або, у певному випадку, поріг небезпеки. Транскордонний характер певних забрудників, таких як озон і тверді частки, може вимагати координації між сусідніми державами-членами в питаннях розробки та імплементації планів з якості повітря і короткострокових планів дій та при інформуванні громадськості. Якщо доцільно, держави-члени повинні залучати до співпраці треті країни, звертаючи особливу увагу на раннє залучення країн країн-кандидатів.

(21) Державам-членам та Комісії необхідно збирати, обмінюватися та розповсюджувати інформацію щодо якості повітря для кращого розуміння впливу забруднення повітря і розробки відповідних стратегій. Також необхідне надання громадськості актуальної і легкодоступної інформації про концентрації всіх регламентованих забрудників в атмосферному повітрі.

(22) Щоб полегшити обробку і порівняння інформації щодо якості повітря, всі дані повинні бути доступні Комісії в стандартизованій формі.

(23) Необхідно адаптувати процедури надання, оцінки даних, і звітування про дані стосовно якості повітря, щоб мати змогу використовувати електронні засоби та Інтернет як основні інструменти для того, щоб зробити доступною інформацію, і таким чином, щоб такі процедури відповідали Директиві 2007/2/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 14 березня 2007 року про створення інфраструктури просторової інформації в Європейському Співтоваристві (INSPIRE)(5).

__________
(5)OВ L 108, 25.4.2007, С. 1.

(24) Доцільно передбачити можливість адаптації критеріїв і методів, які використовуються для оцінки якості атмосферного повітря, а також інформації, яка надається, до умов науково-технічного прогресу.

(25) Оскільки цілі даної Директиви не можуть бути достатньою мірою досягнуті державами-членами з тієї причини, що забрудники повітря мають транскордонний характер, і тому вони можуть бути краще досягнуті на рівні Співтовариства, Співтовариство може вжити заходи відповідно до принципу субсидіарності, встановленого у статті 5 Договору. Відповідно до принципу пропорційності, як встановлено у зазначеній статті, ця Директива не виходить за межі того, що необхідно для досягнення цих цілей.

(26) Держави-члени повинні встановити правила стосовно санкцій, які застосовуються за порушення вимог цієї Директиви, і гарантувати їх впровадження. Санкції бути ефективними, пропорційними і стримуючими.

(27) Деякі положення актів, що скасовуються цією Директивою, повинні залишатися в силі з метою забезпечення продовження дії існуючих обмежень якості повітря для двоокису азоту, доки вони не будуть замінені з 1 січня 2010 року, продовження дії вимог звітування про якість повітря, доки не будуть ухвалені нові заходи, та продовження дії зобов’язань, що стосуються попередніх оцінок якості повітря відповідно до вимог Директиви 2004/107/ЄС.

(28) Зобов’язання транспонувати цю Директиву до національного законодавства повинне бути обмежено тими умовами, які представляють важливі зміни в порівнянні з попередніми Директивами.

(29) Згідно з підпунктом 34 Міжвідомчої угоди про краще нормотворення(1) держави-члени заохочуються розробляти самостійно та в інтересах Співтовариства власні таблиці, що ілюструють, наскільки це можливо, співвідношення між Директивою та заходами з транспонування, а також їх оприлюднювати.

__________
(1)OВ C 321, 31.12.2003, С. 1.

(30) Ця Директива поважає основні права і дотримується принципів, визнаних, зокрема, в Хартії основних прав Європейського Союзу. Зокрема, ця Директива націлена на сприяння інтеграції до політики Союзу високого рівня захисту довкілля та підвищення якості навколишнього природного середовища у відповідності до принципу сталого розвитку, встановленого у статті 37 Хартії основних прав Європейського Союзу.

(31) Заходи, необхідні для імплементації цієї Директиви, ухвалюються відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року, що встановлює процедури здійснення виконавчих повноважень, покладених на Комісію(2).

__________
(2)OВ L 184, 17.7.1999, С. 23. Рішення зі змінами, внесеними Рішенням 2006/512/ЄC (OВ L 200, 22.7.2006, С. 11).

(32) Комісія повинна бути уповноважена вносити зміни до Додатків з I по VI, Додатків з VIII по X та Додатка XV. Оскільки ці заходи мають загальний характер і призначені змінювати неістотні елементи цієї Директиви, вони повинні ухвалюватись відповідно до регулятивної процедури ретельної перевірки, як передбачено статтею 5а Рішення 1999/468/ЄС.

(33) Умова щодо транспонування вимагає, щоб держави-члени забезпечили своєчасні та необхідні вимірювання у міському середовищі для визначення Середнього показника впливу, з метою гарантування дотримання вимог, що стосуються оцінки Національної мети зі зменшення впливу та розрахунку Середнього показника впливу,

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ

ГЛАВА 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Предмет

Ця Директива встановлює заходи, спрямовані на:

1. визначення і встановлення цілей для захисту якості атмосферного повітря з метою уникнення, попередження чи зменшення шкідливих впливів на здоров’я людини та довкілля в цілому;

2. оцінку якості атмосферного повітря в державах-членах на основі загальних методів та критеріїв;

3. отримання інформації про якість атмосферного повітря з метою допомогти боротьбі із забрудненням повітря та його негативними наслідками, а також контролю довгострокових тенденцій та удосконалень, що виникають в результаті заходів, які вживаються на національному рівні та на рівні Співтовариства;

4. гарантування того, що така інформація стосовно якості атмосферного повітря доступна громадськості;

5. підтримку якості повітря, якщо вона на належному рівні, та її покращення в інших випадках;

6. сприяння росту співпраці між державами-членами щодо зменшенні рівня забруднення повітря.

Стаття 2
Визначення

Для цілей цієї Директиви:

1. "атмосферне повітря" означає навколишнє повітря в тропосфері, за виключенням робочих місць, як визначено Директивою 89/654/ЄЕС(3), до якого застосовуються умови стосовно захисту здоров’я та безпеки на роботі, і до якого громадськість не має постійного доступу;

__________
(3)Директива Ради 89/654/ЄЕС від 30 листопада 1989 року про мінімальні вимоги до безпеки і охорони здоров’я на робочому місці (OВ L 393, 30.12.1989, С. 1). Директива зі змінами, внесеними Директивою 2007/30/ЄC Європейського Парламенту і Ради (OВ L 165, 27.6.2007, С. 21).

2. "забрудник" означає будь-яку речовину, яка наявна в атмосферному повітрі і здатна мати шкідливий сплив на людське здоров’я та/або на довкілля в цілому;

3. "рівень" означає концентрацію забрудника в атмосферному повітрі чи його осад на поверхнях в заданий час;

4. "оцінювання" означає будь-який метод, що застосовується для вимірювання, обчислення, прогнозування чи оцінки рівнів;

5. "гранична величина" означає рівень, встановлений на основі наукових знань, з метою уникнення, попередження чи зменшення шкідливих впливів на людське здоров’я та/або на довкілля в цілому, який отримується в межах заданого проміжку часу і не повинен бути перевищений після його отримання;

6. "критичний рівень" означає рівень, встановлений на основі наукових знань, при перевищенні якого можуть виникати прямі несприятливі впливи на деякі об’єкти, як наприклад, дерева, інші рослини чи природні екосистеми, але не на людину;

7. "межа похибки" означає відсоток від граничної величини, на який ця величина може бути перевищена згідно з умовами, встановленими в цій Директиві;

8. "плани щодо якості повітря" означають плани, що визначають заходи для отримання граничних величин чи цільових показників;

9. "цільовий показник" означає рівень, встановлений з метою уникнення, попередження чи зниження шкідливих впливів на людське здоров’я та/або на довкілля в цілому, який повинен бути досягнутий по можливості за заданий період часу;

10. "поріг небезпеки" означає рівень, перевищення якого пов’язане з ризиком для людського здоров’я від короткочасного впливу для населення в цілому, і при перевищенні якого держави-члени мають вживати негайних заходів;

11. "інформаційний поріг" означає рівень, перевищення якого пов’язане з ризиком для людського здоров’я від короткочасного впливу на уразливі групи, і для якого необхідне негайне і адекватне інформування;

12. "верхній поріг оцінювання" означає рівень, нижче якого можна застосовувати комбінацію фіксованих вимірювань і методів моделювання або індикативних вимірювань для оцінювання якості повітря;

13. "нижній поріг оцінювання" означає рівень, нижче якого для оцінювання якості повітря можна використовувати виключно методи моделювання чи об’єктивної оцінки;

14. "довгострокові показники" означають рівень, який повинен бути досягнутий у довгостроковій перспективі, якщо тільки його не можна досягнути шляхом пропорційних заходів, з метою забезпечення ефективного захисту людського здоров’я та довкілля;

15. "викиди із природних джерел" означають викиди забрудників, які не спричинені прямо чи опосередковано людською діяльністю, включаючи в себе природні явища, як наприклад, виверження вулканів, сейсмічна активність, геотермальна активність, степові пожежі, сильні вітри, морські бризки або атмосферні повторної суспензії, чи перенесення природних часток з сухих регіонів;

16. "зона" означає частину території держави-члена, визначену цією державою-членом для цілей оцінювання і управління якістю повітря;

17. "агломерація" означає велике місто з передмістями із населенням більше 250000 чоловік або, якщо населення становить 250000 чи менше, із встановленою державою-членом густотою населення на квадратний кілометр;

18. "РМ10" означає тверді частки, які проходять через розмірно-селективний повітрозбірник, як визначено у еталонному методі для відбору проб і вимірювання "РМ10" EN 12341, з 50%-ою ефективністю затримання при аеродинамічному діаметрі 2,5 мм;

19. "РМ2,5" означає тверді частки, які проходять через розмірно-селективний повітрозбірник, визначений в порівняльному методі для відбору проб і вимірювання РМ2,5 EN 14907, з 50%-ою ефективністю затримання при аеродинамічному діаметрі 2,5 мм;

20. "середній показник впливу" означає середній рівень, визначений на основі вимірювань у міських фонових пунктах моніторингу по всій території держави-члена, який відображає вплив на населення. Він застосовується для обчислення національної мети щодо зменшення впливу та для визначення зобов’язань по концентрації впливу;

21. "зобов’язання по концентрації впливу" означає рівень, встановлений на основі середнього показника впливу з метою зменшення шкідливих впливів на людське здоров’я, який повинен бути досягнутий за встановлений період часу;

22. "національна мета щодо зменшення впливу" означає відсоткове зменшення середнього впливу на населення держави-члена, яка встановлюється на відповідний рік з метою зменшення шкідливих впливів на людське здоров’я, яка за можливості повинна бути досягнута за встановлений період часу;

23. "міські фонові пункти моніторингу" означають місця у міських зонах, в яких рівень впливу представляє вплив на загальну частину міського населення;

24. "окиси азоту" означає суму об’ємного співвідношення концентрацій компонентів (число часток на мільярд по об’єму) окису азоту та двоокису азоту, виражену в одиницях масової концентрації двоокису азоту (мг/м-3);

25. "фіксовані вимірювання" означає вимірювання, які проводяться на фіксованих ділянках на постійній основі або шляхом випадкового відбору проб, для визначення рівнів відповідно цілей стосовно якості даних;

26. "індикативні вимірювання" означають вимірювання, які відповідають вимогам щодо якості даних, які є менш суворими, ніж вимоги до фіксованих вимірювань;

27. "леткі органічні сполуки" (ЛОС) означають органічні сполуки походженням з антропогенних і біогенних джерел, окрім метану, які можуть утворювати фотохімічні оксиданти шляхом реакції з окисом азоту під впливом сонячного світла;

28. "речовини-попередники озону" означають речовини, які долучаються до формування приземного шару озону, деякі з них зазначені у Додатку X.

Стаття 3
Відповідальність

Держави-члени на всіх відповідних рівнях призначають компетентні органи і установи, що несуть відповідальність за:

(а) оцінку якості атмосферного повітря;

(b) ухвалення систем вимірювань (методів, обладнання, мережі та лабораторій);

(с) забезпечення точності вимірювань;

(d) аналіз методів оцінювання;

(е) координацію на своїй території, якщо програми контролю якості на рівні Співтовариства організовуються Комісією;

(f) співпрацю з іншими державами-членами та Комісією.

За необхідності компетентні органи і установи дотримуються положень Секції C Додатка I.

Стаття 4
Визначенні зон та агломерацій

Держави-члени встановлюють зони та агломерації по всій своїй території. Управління оцінкою якості повітря виконується в усіх зонах та агломераціях.

ГЛАВА II
ОЦІНКА ЯКОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

СЕКЦІЯ 1

Оцінка якості атмосферного повітря стосовно двоокису сірки, двоокису азоту та окисів азоту, твердих часток, свинцю, бензолу і окису вуглецю

Стаття 5
Режим оцінювання

1. Верхній і нижній пороги оцінювання, визначені в Секції A Додатка II, застосовуються до двоокису сірки, двоокису азоту та окисів азоту, твердих часток (РМ10 та РМ2,5), свинцю, бензолу та окису вуглецю.

Кожна зона та агломерація класифікується відповідно до цих порогів оцінювання.

2. Класифікація, визначена в частині 1, переглядається принаймні кожні п’ять років відповідно до процедури, встановленої в Секції B Додатка II.

Однак, класифікації переглядаються частіше у випадку значних змін в діяльності, яка впливає на концентрації в атмосферному повітрі двоокису сірки, двоокису азоту, або, де потрібно, окисів азоту, твердих часток (РМ10 та РМ2,5), свинцю, бензолу та окису вуглецю.

Стаття 6
Критерії оцінювання

1. Держави-члени оцінюють якість атмосферного повітря відносно забрудників, зазначених у статті 5, у всіх їх зонах і агломераціях відповідно до критеріїв, визначених у частинах 2, 3 та 4 цієї статті, і відповідно до критеріїв, визначених у Додатку III.

2. У всіх зонах та агломераціях, в яких рівень забрудників, зазначених у частині 1, перевищує верхній поріг оцінювання, встановлений для цих забрудників, для оцінки якості атмосферного повітря використовується метод фіксованих вимірювань. Такі фіксовані вимірювання можуть бути доповнені методами моделювання або індикативними вимірюваннями, щоб забезпечити отримання адекватної інформації про територіальне розподілення якості атмосферного повітря.

3. У всіх зонах та агломераціях, в яких рівень забрудників, зазначених у частині 1, є нижчим верхнього порогу оцінювання, встановленого для цих забрудників, для оцінки якості атмосферного повітря можна використовувати комбінацію фіксованих вимірювань та методів моделювання або індикативних вимірювань.

4. У всіх зонах та агломераціях, в яких рівень забрудників, зазначених у частині 1, є нижчим нижнього порогу оцінювання, встановленого для цих забрудників, для оцінки якості атмосферного повітря буде достатнім використання методів моделювання або об’єктивного оцінювання, або їх обох.

5. Додатково до оцінювання, зазначеного в частинах 2, 3 та 4, повинні проводитися вимірювання на ділянках у сільських околицях, подалі від значних джерел забруднення повітря, з метою отримання, як мінімум, інформації про загальну масову концентрацію і концентрації окремих хімічних компонентів дрібних твердих часток (РМ2,5). Такі вимірювання проводяться щорічно і повинні враховувати такі критерії:

(а) один пункт відбору встановлюється на кожні 100000 квадратних кілометрів;

(b) кожна держава-член встановлює принаймні одну вимірювальну станцію, або може, по домовленості з сусідніми державами-членами, встановити одну або декілька спільних вимірювальних станцій, що охоплюють відповідні сусідні зони, для досягнення необхідного просторового розподілення;

(с) у разі необхідності, моніторинг координується за допомогою стратегії моніторингу і програми вимірювань Спільної програми контролю та оцінки перенесення речовин, що забруднюють повітря, на великі відстані в Європі (ЕМЕР);

(d) Секції A та C Додатка I застосовуються по відношенню до цілей щодо якості даних для вимірювання масової концентрації твердих часток, а Додаток IV застосовується повністю.

Держави-члени інформують Комісію про методи вимірювання, які використовуються при вимірюванні хімічного складу дрібних твердих часток (РМ2,5).

Стаття 7
Пункти відбору проб

1. Розміщення пунктів відбору проб для вимірювання двоокису сірки, двоокису азоту і окисів азоту, твердих часток (РМ10, РМ2,5), свинцю, бензолу і окису вуглецю в атмосферному повітрі визначається, використовуючи критерії, вказані в Додатку III.

2. У кожній зоні чи агломерації, де фіксовані вимірювання є єдиним джерелом інформації для оцінювання якості повітря, кількість пунктів відбору проб для кожного відповідного забрудника не повинна бути нижчою мінімальної кількості пунктів відбору проб, визначеної в Секції A Додатка V.

3. Для зон та агломерацій, в яких інформація від пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань доповнена інформацією від моделювання або індикативних вимірювань, загальна кількість пунктів відбору проб, визначених в Секції A Додатка V, може бути зменшена до 50%, за умови, що дотримані такі вимоги:

(а) додаткові методи надають достатньо інформації для оцінки якості повітря по відношенню до граничних величин та порогу небезпеки, а також для адекватного інформування громадськості;

(b) кількість пунктів відбору проб, які потрібно встановити, і територіальне розподілення інших методів є достатніми для встановлення концентрації відповідного забрудника згідно з цілями щодо якості даних, визначених у Секції A Додатка I, і дозволяють результатам оцінювання задовольняти критерії, визначені у Секції B Додатка I.

Результати моделювання або індикативних вимірювань враховуються при оцінюванні якості повітря по відношенню до граничних величин.

4. Застосування в державах-членах критеріїв для вибору пунктів відбору проб контролюється Комісією з метою сприяння гармонізації застосування цих критеріїв на всій території Європейського Союзу.

Стаття 8
Еталонні методи вимірювання

1. Держави-члени застосовують еталонні методи вимірювання та критерії, визначені в Секції A та Секції C Додатка VI.

2. Інші методи вимірювання можуть бути використані за умов, встановлених у Секції B Додатка VI.

СЕКЦІЯ 2

Оцінка якості атмосферного повітря стосовно озону

Стаття 9
Критерії оцінювання

1. Якщо в зоні чи агломерації концентрації озону перевищили довгострокові цілі, визначені в Секції C Додатка VII, протягом будь-якого з попередніх п’яти років вимірювань, застосовуються фіксовані вимірювання.

2. Якщо доступні дані менше, ніж за п’ять останніх років, держава-член, з метою визначення, чи були перевищені довгострокові цілі, встановлені в частині 1, протягом попередніх п’яти років, може поєднувати результати короткострокових вимірювань, які проводяться у тому випадку, коли рівні забруднення можуть бути найвищими, з результатами, отриманими з кадастрів шкідливих викидів і моделювання.

Стаття 10
Пункти відбору проб

1. Розміщення пунктів відбору проб для вимірювання рівнів озону визначається шляхом застосування критеріїв, встановлених у Додатку VIII.

2. Кількість пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань озону в кожній зоні чи агломерації, в яких вимірювання є єдиним джерелом інформації для оцінювання якості повітря, не є меншою, ніж кількість, зазначена у Секції A Додатка IX.

3. Для зон та агломерацій, в межах яких інформація від фіксованих вимірювань доповнюється інформацією від моделювання або індикативних вимірювань, кількість пунктів відбору проб, зазначена в Секції A Додатка IX, може бути зменшена за умови дотримання таких умов:

(а) додаткові методи надають достатню інформацію для оцінювання якості повітря по відношенню до цільових показників, довгострокових показників, інформаційного порогу та порогу небезпеки;

(b) кількість пунктів відбору проб, які повинні бути встановлені, а також територіальне розподілення інших методів є достатніми для встановлення концентрації озону, відповідно до цілей щодо якості даних, визначених у Секції A Додатка I, і дозволяють результатам оцінювання задовольняти критерії, визначені у Секції B Додатка І;

(с) кількість пунктів відбору проб в кожній зоні чи агломерації встановлюється з розрахунку принаймні один пункт на два мільйони жителів, або на 50 000 квадратних кілометрів, залежно від того, у якому з цих двох випадків буде більша кількість пунктів відбору проб, але не менше, ніж один пункт відбору проб на кожну зону чи агломерацію;

(d) двоокис азоту вимірюється у решті пунктів відбору проб, окрім тих, що розміщені в сільських зонах, як зазначено в Секції A Додатка VIII.

Результати моделювання та/або індикативних вимірювань беруться до уваги при оцінюванні якості повітря по відношенню до цільових показників.

4. Двоокис азоту вимірюється як мінімум на 50% пунктів відбору проб озону, які необхідні згідно з вимогами Секції A Додатка IX. Такі вимірювання є тривалими, окрім станцій на сільських околицях, як зазначено в Секції A Додатка VIII, якщо можуть застосовуватись інші методи вимірювання.

5. В тих зонах та агломераціях, в яких протягом попередніх п’яти років вимірювань концентрації були нижчими, ніж визначено довгостроковими цілями, кількість пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань визначається згідно Секції B Додатка IX.

6. Кожна держава-член гарантує, що принаймні один пункт відбору проб встановлений і працює на її території для постачання даних по концентрації речовин-попередників озону, зазначених у Додатку X. Кожна держава-член обирає кількість і місце розташування пунктів, на яких вимірюватимуться речовини-попередники озону, з урахуванням цілей і методів, встановлених у Додатку X.

Стаття 11
Еталонні методи вимірювання

1. Держави-члени застосовують еталонний метод для вимірювання озону, встановлений у пункті 8 Секції A Додатка VI. Інші методи вимірювання можуть використовуватися відповідно до умов, визначених у Секції B Додатка VI

2. Кожна держава-член інформує Комісію про методи, які вона використовує для відбору проб та вимірювання ЛОС, як визначено у Додатку X.

ГЛАВА III
УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Стаття 12
Вимоги, які застосовуються, коли рівні забруднення нижчі за граничні величини

У зонах та агломераціях, де рівні двоокису сірки, двоокису азоту, РМ10, РМ 2,5, свинцю, бензолу та окису вуглецю в атмосферному повітрі нижчі за відповідні граничні величини, визначені у Додатках XI та XIV, держави-члени підтримують рівні таких забрудників нижче граничних величин і намагаються зберегти найкращу якість атмосферного повітря, яка сумісна зі сталим розвитком.

Стаття 13
Граничні величини і пороги небезпеки для захисту людського здоров’я

1. Держави-члени гарантують, що у всіх своїх зонах та агломераціях рівні двоокису сірки, РМ10, свинцю та окису вуглецю в атмосферному повітрі не перевищують граничних величин, встановлених у Додатку XI.

Стосовно двоокису азоту і бензолу, граничні величини, визначені в Додатку XI, не можуть бути перевищені починаючи з дат, які вказані у ньому.

Відповідність цим вимогам оцінюється відповідно до Додатка III.

Межі похибок, встановлені у Додатку XI, застосовуються відповідно до частини 3 статті 22 і частини 1 статті 23.

2. Пороги небезпеки для концентрації двоокису сірки і двоокису азоту в атмосферному повітрі мають бути такими, як встановлено у Секції A Додатка XIII.

Стаття 14
Критичні рівні

1. Держави-члени гарантують дотримання критичних рівнів, встановлених у Додатку XIII, оцінених відповідно до Секції A Додатка III.

2. Якщо фіксовані вимірювання є єдиним джерелом інформації для оцінювання якості повітря, кількість пунктів відбору проб не повинна бути меншою, ніж мінімальне число, встановлене в Секції C Додатка V. Якщо ця інформація доповнюється індикативними вимірюваннями чи моделюванням, мінімальна кількість пунктів відбору проб може бути зменшена до 50% за умови, що оцінювані концентрації відповідних забрудників можуть бути встановлені відповідно до вимог щодо якості даних, визначених у Секції A Додатка I.

Стаття 15
Національна мета щодо зменшення впливу РМ2,5 для захисту людського здоров’я

1. Держави-члени вживають усіх необхідних заходів, що не призводять до непропорційних витрат, для зменшення впливу РМ2,5 з метою досягнення національної мети щодо зменшення впливу, встановленої у Секції B Додатка XIV, до року, визначеного в ньому.

2. Держави-члени гарантують, що середній показник впливу до 2015 року, встановлений відповідно до Секції A Додатка XIV, не перевищуватиме зобов’язання щодо концентрації впливу, встановлене у Секції C зазначеного Додатка.

3.Середній показник впливу для РМ2,5 оцінюється відповідно до Секції A Додатка XIV.

4. Кожна держава-член, відповідно до Додатка III, гарантує, що розподілення та кількість пунктів відбору проб, на яких базується середній показник впливу для РМ2,5, адекватно відображають загальний вплив на населення. Кількість пунктів відбору проб не є меншою, ніж визначено Секцією B Додатка V.

Стаття 16
Цільовий показник і гранична величина РМ2,5 для захисту людського здоров’я

1. Держави-члени вживають усіх необхідних заходів, що не призводять до непропорційних витрат, щоб гарантувати, що концентрації РМ2,5 в атмосферному повітрі не перевищують цільового показника, встановленого в Секції D Додатка XIV з дати, визначеної в ньому.

2. Держави-члени гарантують, що концентрації РМ2,5 в атмосферному повітрі не перевищують граничної величини, визначеної у Секції E Додатка XIV, на території їх зон та агломерацій з дати, визначеної в цьому Додатку. Відповідність цій вимозі оцінюється згідно з Додатком III.

3. Межа похибки, визначена в Секції E Додатка XIV, застосовується відповідно до частини 1 статті 23.

Стаття 17
Вимоги у зонах та агломераціях, в яких концентрації озону перевищують граничні величини та довгострокові показники

1. Держави-члени вживають усіх необхідних заходів, що не призводять до непропорційних витрат, щоб гарантувати досягнення граничних величин та довгострокових цілей.

2. Для зон та агломерацій, в яких цільовий показник перевищений, держави-члени гарантують підготовку програми відповідно до статті 6 Директиви 2001/81/ЄС та, якщо необхідно, впровадження плану щодо якості повітря з метою досягнення цільових показників, окрім тих випадків, коли цих показників неможливо досягти із впровадженням заходів, що не призводять до непропорційних витрат, з дати, визначеної у Секції B Додатка VII цієї Директиви.

3. Для зон та агломерацій, в яких рівні озону в атмосферному повітрі вищі, ніж встановлені довгостроковими цілями, але нижчі за цільові показники чи дорівнюють їм, держави-члени розробляють та впроваджують економічно ефективні заходи з метою досягнення довгострокових цілей. Такі заходи принаймні є сумісними з планами щодо якості повітря та програмою, зазначеною в частині 2.

Стаття 18
Вимоги у зонах та агломераціях, в яких концентрації озону відповідають довгостроковим цілям

У зонах та агломераціях, в яких рівні озону відповідають довгостроковим цілям, держави-члени, наскільки дозволяють фактори, включаючи транскордонну природу озонового забруднення та метеорологічні умови, підтримують ці рівні нижчими за показники довгострокових цілей і зберігають, шляхом вживання пропорційних заходів, найкращу якість атмосферного повітря, сумісну зі сталим розвитком та високим рівнем захисту довкілля та людського здоров’я.

Стаття 19
Заходи, необхідні у випадку перевищення інформаційного порогу чи порогу небезпеки

Якщо інформаційний поріг, визначений у Додатку XII, або будь-який з порогів небезпеки, визначених у цьому ж Додатку, перевищені, держави-члени вживають усіх необхідних заходів для інформування громадськості за допомогою радіо, телебачення, газет та Інтернету.

Держави-члени також попередньо надають Комісії інформацію про зареєстровані рівні і тривалість періодів, протягом яких були перевищені поріг небезпеки чи інформаційний поріг.

Стаття 20
Викиди з природних джерел

1. Держави-члени передають Комісії списки зон та агломерацій, де по кожному забруднику граничні величини було перевищено у зв’язку з природними джерелами, за поточний рік. Держави-члени надають інформацію про концентрації і джерела та докази, які підтверджують, що перевищення пов’язане з природними джерелами.

2. Якщо Комісія була проінформована про перевищення, спричинене природними джерелами відповідно до частини 1, таке перевищення не розглядається як перевищення для цілей цієї Директиви.

3. Комісія до 11 червня 2010 року публікує настанови для демонстрації та виключення перевищень показників, що пов’язані з природними джерелами.

Стаття 21
Перевищення показників, пов’язані з посипанням піском чи снігом доріг взимку

1. Держави-члени можуть визначити зони чи агломерації, в яких граничні величини для РМ10 в атмосферному повітрі перевищені через повторне суспендування часток внаслідок посипання доріг піском чи сіллю в зимовий період.

2. Держави-члени надсилають до Комісії списки таких зон чи агломерацій, разом з інформацією про концентрації та джерела РМ10

3. При інформуванні Комісії відповідно до статті 27 держави-члени надають необхідні докази, які ілюструють, що будь-яке перевищення виникло внаслідок повторного суспендування часток, а також що для зниження концентрацій були вжиті всі необхідні заходи.

4. Без шкоди статті 20, щодо зон чи агломерацій, зазначених у частині 1 цієї статті, держави-члени розробляють план щодо якості повітря, передбачений у статті 23, тільки якщо перевищення рівня РМ10 походить з інших джерел, ніж посипання доріг піском або сіллю в зимовий період.

5. До 11 червня 2010 року Комісія публікує настанови для визначення викидів від повторного суспендування часток внаслідок посипання доріг піском чи сіллю в зимовий період.

Стаття 22
Відстрочення крайніх термінів і винятки із зобов’язань по відношенню до застосування деяких граничних величин

1. Якщо в певній зоні чи агломерації неможливо в строки, зазначені у Додатку XI, досягнути відповідності граничним величинам для двоокису азоту чи бензолу, держава-член може перенести кінцевий термін максимум на п’ять років для цієї окремої зони чи агломерації, за умови, що план щодо якості повітря розроблений відповідності до статті 23 для тої зони чи агломерації, для якої застосовується відстрочення; такий план щодо якості повітря доповнюється інформацією, визначеною в Секції B Додатка XV, стосовно відповідних забрудників і демонструє, як буде досягнута відповідність граничним величинам до нового кінцевого терміну.

2. Якщо в певній зоні чи агломерації відповідність граничним величинам для РМ10, які вказані в Додатку XI, не може бути досягнута з причин дисперсійних характеристик, властивих цій ділянці території, несприятливих кліматичних умов чи транскордонних перенесень, держава-член звільняється від зобов’язання щодо застосування цих граничних величин до 11 червня 2011 року, за умови виконання вимог, встановлених у частині 1, і за умови, що держава-член докаже, що всі потрібні заходи для досягнення крайніх строків були вжиті на національному, регіональному і місцевому рівнях.

3. Якщо держава-член застосовує частини 1 або 2, вона гарантує, що гранична величина для кожного забрудника перевищена не більше, ніж встановлена максимальна межа похибки, визначена в Додатку XI для кожного відповідного забрудника.

4. Держави-члени повідомляють Комісію, коли, на їх думку, варто застосувати частини 1 або 2, та надають план щодо якості повітря, зазначений у частині 1, включаючи всю важливу інформацію, необхідну для Комісії, щоб оцінити, чи були задоволені всі відповідні умови. У своєму оцінюванні Комісія бере до уваги оцінені впливи на якість атмосферного повітря в державах-членах на даний момент та в майбутньому, від заходів, що були вжиті державами-членами, а також оцінені впливи на якість атмосферного повітря від поточних та запланованих на майбутнє заходів Співтовариства, які будуть запропоновані Комісією.

Якщо Комісія не подала жодних заперечень протягом дев’яти місяців з дня отримання нотифікації, потрібно задовольнити відповідні умови для застосування частин 1 та 2.

Якщо ж виникли заперечення, Комісія може вимагати від держав-членів змінити чи розробити нові плани щодо якості повітря.

ГЛАВА IV
ПЛАНИ

Стаття 23
Плани щодо якості повітря

1. Якщо в певних зонах чи агломераціях рівні забрудників в атмосферному повітрі перевищують будь-яку з граничних величин чи будь-який цільовий показник, плюс будь-яку важливу межу похибки в кожному випадку, держави-члени гарантують розробку планів щодо якості повітря для цих зон чи агломерацій з метою досягнення відповідних граничних величин чи цільових показників, визначених у Додатках XI і XIV.

У випадку перевищення цих граничних величин, для яких крайній термін досягнення відповідних показників уже минув, плани щодо якості повітря встановлюють відповідні заходи з метою скоротити наскільки можливо період перевищення показників. Плани щодо якості повітря можуть додатково включати спеціальні заходи, націлені на захист уразливих груп населення, включаючи дітей.

Такі плани щодо якості повітря включають в себе принаймні інформацію, зазначену в Секції A Додатка XV, і можуть також включати заходи відповідно до статті 24. Такі плани повинні якнайшвидше надаються Комісії, але не пізніше, ніж через два роки після закінчення того року, коли було зафіксовано перше перевищення показників.

Якщо плани щодо якості повітря потрібно розробити і впровадити для кількох забрудників, держави-члени, за необхідності, готують і впроваджують інтегровані плани щодо якості повітря, що охоплюють усі відповідні забрудники.

2. Держави-члени по можливості гарантують узгодженість з іншими планами, які вимагаються згідно з Директивою 2001/80/ЄС, Директивою 2001/81/ЄС чи Директивою 2002/49/ЄС, з метою досягнення відповідних цілей з охорони довкілля.

Стаття 24
Короткострокові плани дій

1. Якщо в певній зоні чи агломерації є ризик, що рівні забрудників можуть перевищити один або декілька порогів небезпеки, визначених в Додатку XII, держави-члени розробляють плани дій, вказуючи заходи, які будуть вжиті в короткі строки для зменшення ризику чи тривалості такого перевищення. У тому випадку, якщо цей ризик стосується однієї чи декількох граничних величин чи цільових показників, визначених у Додатках VII, XI та XIV, держава-член може за потреби розробити такі короткострокові плани дій.

Однак, якщо існує ризик, що буде перевищено поріг небезпеки для озону, визначений в Секції B Додатка XII, держави-члени розробляють такі короткострокові плани дій тільки у тому випадку, коли, на їх думку існує значна імовірність зменшити ризик, тривалість чи серйозність такого перевищення, враховуючи національні географічні, метеорологічні та економічні умови. При розробці такого короткострокового плану дій держави-члени беруть до уваги Рішення 2004/279/ЄС.

2. Короткострокові плани дій, зазначені в частині 1, можуть в окремих випадках передбачати ефективні заходи щодо контролю і, за необхідності, призупинення тих видів діяльності, які спричинюють ризик перевищення відповідних граничних величин чи цільових показників, або порогів небезпеки. Такі плани дій можуть включати заходи, що стосуються автомобільного руху, будівельних робіт, суден, поставлених на якір, а також використання промислових підприємств чи продуктів та опалення жилих приміщень. В рамках таких планів також можуть розглядатись спеціальні дії, що мають на меті захист уразливих груп населення, включаючи дітей.

3. Після того, як держави-члени розробили короткостроковій плани дій, вони оприлюднюють їх для громадськості і відповідних організацій, таких як екологічні організації, організації захисту прав споживачів, організації, що представляють інтереси уразливих груп населення, інші відповідні органи з охорони здоров’я та відповідні промислові федерації, а також результати їх досліджень про можливість реалізації та зміст короткострокових планів дій, і також інформацію про імплементацію такого плану.

4. Вперше до 11 червня 2010 року і надалі періодично Комісія публікує приклади найкращого досвіду розробки короткострокових планів дій, включаючи приклади найкращого досвіду у галузі захисту уразливих груп населення, включаючи дітей.

Стаття 25
Транскордонне забруднення повітря

1. Якщо будь-який поріг небезпеки, будь-яка гранична величина або цільовий показник, плюс будь-яка відповідна межа похибки або довгострокова мета перевищені через значне транскордонне перенесення повітряними масами забрудників чи речовин-попередників цих забрудників, зацікавлені держави-члени співпрацюють і за необхідності розробляють спільні дії, наприклад, готують спільні чи координовані плани щодо якості повітря, відповідно статті 23, з метою усунути таке перевищення шляхом застосування відповідних, але пропорційних заходів.

2. Комісію запрошують бути присутньою і допомагати у співпраці, зазначеній у частині 1. За необхідності Комісія, беручи до уваги звіти, надані відповідно до статті 9 Директиви 2001/81/ЄС, вирішує, чи потрібно вживати подальші заходи на рівні Співтовариства з метою зменшити викиди речовин-попередників забрудників, які спричиняють транскордонне забруднення.

3. Якщо доцільно відповідно до статті 24, держави-члени готують та впроваджують спільні короткострокові плани дій, що охоплюють сусідні зони в інших державах-членах. Держави-члени гарантують отримання всієї необхідної інформації сусідніми зонами в інших державах-членах, які розробили короткострокові плани дій.

4. Якщо інформаційний поріг чи поріг небезпеки перевищені в зонах чи агломераціях, що розташовані поблизу національних кордонів, вся інформація надається якнайшвидше компетентним органам в сусідніх зацікавлених державах-членах. Ця інформація також надається громадськості.

5. При розробці планів, передбачених у частинах 1 та 3, та інформуванні громадськості, як зазначено в частині 4, держави-члени за необхідності докладають зусиль для залучення до співпраці третіх країн, зокрема, країн-кандидатів.

ГЛАВА V
ІНФОРМУВАННЯ І ЗВІТУВАННЯ

Стаття 26
Інформування громадськості.

1. Держави-члени гарантують адекватне та вчасне інформування громадськості, а також відповідних організацій, таких як екологічні організації, організацій захисту прав споживачів, організацій, що представляють інтереси уразливих груп населення, інші відповідні органи з охорони здоров’я та відповідні промислові федерації, про:

(а) якість атмосферного повітря згідно Додатка XIV;

(b) будь-які відстрочені рішення відповідно до частини 1 статті 22;

(с) будь-які винятки відповідно до частини 2 статті 22;

(d) плани щодо якості повітря відповідно до частини 1 статті 22, статті 23 та програм, зазначених у частині 2 статті 17.

Інформація надається безкоштовно за допомогою будь-яких легко доступних засобів масової інформації, включаючи Інтернет чи будь-які інші відповідні засоби телекомунікації, і враховує положення, встановлені у Директиві 2007/2/ЄС.

2. Держави-члени роблять доступними для громадськості щорічні звіти щодо забрудників повітря, які охоплює сфера застосування цієї Директиви.

Такі звіти узагальнюють рівні, що перевищують граничні величини, цільові показники, довгострокові цілі, інформаційні пороги і пороги небезпеки за відповідні середні періоди. Ця інформація поєднується з узагальненою оцінкою впливу цих перевищень. Звіти можуть включати в себе за необхідності подальшу інформацію та оцінку захисту лісів, а також інформацію про інші забрудники, умови моніторингу яких визначені в цій Директиві, наприклад, inter alia, обрані нерегульовані речовини-попередники озону, зазначені в Секції B Додатка X.

3. Держави-члени інформують громадськість інформацію про компетентні органи чи організації, відповідальні за виконання завдань, визначених у статті 3.

Стаття 27
Передача інформації та звітів

1. Держави-члени гарантують, що інформація щодо якості атмосферного повітря надається Комісії в межах передбачених строків, визначених у заходах з імплементації, зазначених у частині 2 статті 28.

2. У будь-якому випадку, для певних цілей оцінки відповідності граничним величинам і критичним рівням та досягнення цільових величин, така інформація надається Комісії не пізніше, ніж через дев’ять місяців після закінчення кожного року, і включає:

(а) зміни, внесені у тому році до списків і меж зон і агломерацій, встановлених відповідно до статті 4;

(b) список зон і агломерацій, в яких рівні одного чи декількох забрудників вищі, ніж сума граничної величини та межі похибки, де застосовно, або вищі, ніж цільові показники чи критичні рівні; а також для цих зон та агломерацій:

(i) оцінені рівні і, за необхідності, дати і періоди, коли такі рівні спостерігалися;

(ii) якщо доцільно, оцінка викидів із природних джерел і від повторного суспендування часток після посипання доріг піском або сіллю в зимовий період відповідно до оцінених рівнів, як затверджено Комісією в статтях 20 і 21.

3. Положення частин 1 і 2 застосовуються до інформації, зібраної з початку другого календарного року після набуття чинності заходами з імплементації, зазначеними у частині 2 статті 28.

Стаття 28
Заходи з імплементації

1. Заходи, призначені для зміни неістотних елементів цієї Директиви, а саме Додатків з I по VI, Додатків з VIII по X та Додатка XV, ухвалюються відповідно до регулятивної процедури, зазначеної у частині 3 статті 29.

Однак, зміни не можуть вноситись до прямої або непрямої зміни одного з нижченаведених пунктів:

(а) граничних величин, цілей щодо зменшення викидів, критичних рівнів, цільових показників, інформаційних порогів, порогів небезпеки або довгострокових цілей, визначених у Додатку VII і Додатках з XI по XIV;

(b) дат досягнення відповідності будь-якому з параметрів, зазначених у пункті (а).

2. Комісія, відповідно до регулятивної процедури, зазначеної у частині 2 статті 29, визначає додаткову інформацію, яка повинна бути надана державами-членами відповідно до статті 27, а також часові межі, в яких така інформація повинна бути надана.

Комісія також визначає шляхи оптимізації подачі даних і взаємного обміну інформацією та даними з мереж і індивідуальних пунктів вимірювання забруднення атмосферного повітря в межах держав-членів, відповідно до регулятивної процедури, визначеної у частині 2 статті 29.

3. Комісія розробляє керівні принципи стосовно угод про створення спільних пунктів вимірювань відповідно до частини 5 статті 6.

4. Комісія публікує керівні принципи щодо підтвердження еквівалентності, як зазначено в Секції B Додатка VI.

ГЛАВА VI
КОМІТЕТ, ПЕРЕХІДНІ І ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 29
Комітет

1. Комісії допомагає комітет під назвою "Комітет з якості атмосферного повітря".

2. Якщо робиться посилання на цю частину, застосовуються статті 5 та 7 Рішення 1999/468/ЄС, беручи до уваги положення його статті 8.

Період, визначений у частині 6 статті 5 Рішення 1999/468/ЄС, встановлюється строком на три місяці.

3. Якщо робиться посилання на цю частину, застосовуються частини з 1 по 4 статті 5а та стаття 7 Рішення 1999/468/ЄС, беручи до уваги положення його статті 8.

Стаття 30
Санкції

Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, які застосовуються при порушенні національних положень, ухвалених відповідно до цієї Директиви, і вживають заходів, що необхідні для забезпечення їх імплементації. Передбачені санкції повинні бути ефективними, пропорційними та стримуючими.

Стаття 31
Припинення дії та перехідні положення

1. Директиви 96/62/ЄС, 1999/30/ЄС, 2000/69/ЄС та 2002/3/ЄС припиняють свою дію з 11 червня 2010 року без шкоди зобов’язанням держав-членів стосовно часових рамок транспонування чи застосування цих Директив.

Однак, з 11 червня 2008 року застосовуються такі положення:

(а) у Директиві 96/62/ЄС частина 1 статті 12 замінюється таким:

"1. Детальні положення щодо передачі інформації, яка повинна бути надана згідно зі статтею 11, ухвалюються відповідно до процедури, зазначеної у частині 3.";

(b) в Директиві 1999/30/ЄС, частина 7 статті 7, примітка 1 у пункті I Додатка VIII і пункт VI Додатка IX видаляються;

(с) у Директиві 2000/69/ЄС, частина 7 статті 5 та пункт III в Додатку VIII видаляються;

(d) у Директиві 2002/3/ЄС, частина 5 статті 9 та підпункт II Додатка VIII видаляються.

2. Незважаючи на перший пункт частини 1, такі статті залишаються в силі:

(а) стаття 5 Директиви 96/62/ЄС – до 31 грудня 2010 року;

(b) частина 1 статті 11 Директиви 96/62/ЄС та частини 1, 2 та 3 статті 10 Директиви 2002/3/ЄС – до кінця другого календарного року після набуття чинності заходів заходами з імплементації, зазначеними у частині 2 статті 28 цієї Директиви;

(с) частини 3 і 4 статті 9 Директиви 1999/30/ЄС – до 31 грудня 2009 року.

3. Посилання, зроблені на Директиви, які втратили чинність, розглядаються як посилання на цю Директиву і читаються відповідно до кореляційної таблиці в Додатку XVII.

4. Рішення 97/101/ЄС припиняє свою дію з кінця другого календарного року від дати набуття чинності заходів заходами з імплементації, зазначеними у частині 2 статті 28 цієї Директиви.

Однак, третій, четвертий та п’ятий абзаци статті 7 Рішення 97/101/ЄС видаляються і втрачають силу з 11 червня 2008 року.

Стаття 32
Перегляд

1. У 2013 році Комісія перегляне умови стосовно РМ2,5 і, якщо доцільно, стосовно інших забрудників, та надасть свої пропозиції Європейському Парламенту та Раді.

Стосовно РМ2,5 перегляд здійснюється з метою встановлення юридично обов’язкових національних зобов’язань щодо зменшення впливів, щоб замінити національні цілі щодо зменшення впливу і переглянути зобов’язання щодо концентрації впливу, встановлені у статті 15, беручи до уваги, inter alia, такі елементи:

- останні наукові дані від ВООЗ та інших відповідних організацій,

- стан якості повітря і потенціал зменшення забруднення в державах-членах,

- перегляд Директиви 2001/81/ЄС,

- прогрес у впровадженні заходів Співтовариства зі зменшення забрудників повітря,

2. Комісія бере до уваги реальну можливість ухвалення більш суворої граничної величини для РМ2,5 переглядає індикативну граничну величину другої фази для РМ2,5 і підтверджує або змінює цю величину.

3. Як частину даного перегляду, Комісія також готує звіт про досвід і необхідність моніторингу РМ10 і РМ2,5, враховуючи технічний прогрес у методах автоматичного вимірювання. Якщо це доцільно, пропонуються нові еталонні методи вимірювань РМ10 і РМ2,5.

Стаття 33
Транспонування

1. Держави-члени ухвалюють закони, підзаконні акти і адміністративні положення, необхідні для виконання даної Директиви, до 11 червня 2010 року і негайно повідомляють Комісію про зміст цих заходів.

Якщо держави-члени ухвалюють такі положення, вони повинні містити посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням у разі їхньої офіційної публікації. Методи розробки зазначеного посилання визначаються державами-членами.

2. Однак, держави-члени повинні гарантувати встановлення достатньої кількості пунктів вимірювання РМ2,5 в міських зонах, потрібних для обчислення середнього показника впливу, згідно з Секцією B Додатка V, не пізніше 1 січня 2009 року, з метою досягнення відповідності всім часовим рамкам і умовам, зазначеним у Секції A Додатка XIV.

3. Держави-члени повідомляють Комісії про тексти основних положень національного права, які вони ухвалюють у сфері, яку охоплює ця Директива.

Стаття 34
Набрання чинності

Дана Директива набирає чинності у день її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Стаття 35
Адресати

Цю Директиву адресовано державам-членам.

Вчинено у Страсбурзі 21 травня 2008 року.

ДОДАТОК I

ЦІЛІ ЩОДО ЯКОСТІ ДАНИХ

A. Цілі щодо якості даних для оцінки якості атмосферного повітря

__________
(1) Держави-члени можуть застосовувати випадкові вимірювання замість постійних для бензолу, свинцю і твердих часток, якщо вони зможуть підтвердити для Комісії, що похибка, включаючи похибку, що виникає через випадковий відбір проб, відповідає цілям щодо якості, які дорівнюють 25%, а час вимірювань залишається більшим, ніж мінімальний час для індикативних вимірювань. Випадковий відбір проб повинен бути рівномірним протягом року з метою уникнення неточності результатів. Похибка, виникає через випадковий відбір проб, може бути визначення за допомогою процедури, встановленої у стандарті ISO 11222 (2002) "Якість повітря – Визначення похибки середнього часового значення при вимірювання якості повітря". Якщо випадкові вимірювання використовуються для оцінки вимог граничної величини РМ10, потрібно оцінювати 90,4 процентиль (що є нижче або дорівнює 50 мг/м-3) замість числа перевищень, на яке сильно впливає обсяг зареєстрованих даних.
(2) Розподілені в рамках року, щоб представляти різні умови клімату та транспортного руху.
(3) Вимірювання протягом одного дня на тиждень, шляхом випадкової вибірки, рівномірно протягом року, або вісім тижнів регулярно, рівномірно протягом року.
(4) Одне вимірювання в тиждень, шляхом випадкової вибірки, рівномірно протягом року, або вісім тижнів рівномірно розподілених протягом року.

Похибка (виражена на основі 95% рівня певності) методів оцінювання буде оцінена відповідно до принципів Посібника CEN із вираження похибки у вимірюваннях (ENV 13005-1999), методології ISO 5725:1994 та керівних принципів, передбачених у звіті CEN "Якість повітря – Підхід до оцінки похибки при еталонних методах вимірювання атмосферного повітря" (CR 14377:2002E). Процентне значення похибки у вищенаведеній таблиці надане для індивідуальних вимірювань, усереднених за вказаний період для граничної величини (або цільового показника у випадку озону), з 95% інтервалом певності. Похибка для фіксованих вимірювань інтерпретується як відповідна гранична величина (або цільовий показник у випадку озону), що застосовується в регіоні.

Похибка для моделювання визначена як максимальне відхилення виміряних та розрахованих рівнів концентрації для 90% індивідуальних пунктів спостереження протягом періоду, вказаного для граничної величини (або цільового показника у випадку озону), не беручи до уваги часовий проміжок вимірювань. Похибка для моделювання інтерпретується як відповідна гранична величина (або цільовий показник у випадку озону), що застосовується в регіоні Фіксовані вимірювання, що мають бути обрані для порівняння з результатами моделювання, є показовими щодо масштабу, який охоплює модель.

Похибка для об’єктивної оцінки визначається як максимальне відхилення від виміряних і розрахованих рівнів концентрації за вказаний період часу для граничної величини (або цільового показника у випадку озону), не беручи до уваги часовий проміжок вимірювань.

Вимоги до мінімум зареєстрованих даних і часу вимірювань не включають втрати даних з причин систематичного калібрування чи технічного обслуговування приладів.

B. Результати оцінювання якості повітря

Наведена нижче інформація збирається у зонах чи агломераціях, в межах яких для доповнення інформації від вимірювань використовуються інші джерела, або ці інші джерела є єдиним засобом оцінки якості повітря:

- опис проведеної діяльності з оцінки якості,

- спеціальні методи, що використовувалися, з описом цих методів,

- джерела даних та інформації,

- опис результатів, включаючи похибки, і, зокрема, розмір будь-якого району, а, якщо це доцільно, довжина доріг в межах зони чи агломерації, над якими концентрації перевищують граничні величини, цільові показники чи довгострокові цілі, плюс межу похибки, якщо вона застосовується, та будь-якого іншого району, в межах якого концентрації перевищують верхній поріг оцінювання чи нижній поріг оцінювання,

- населення, яке потенційно піддається впливу перевищених рівнів граничної величини для захисту людського здоров’я.

C. Контроль якості для оцінки якості атмосферного повітря: підтвердження даних

1. Щоб гарантувати точність вимірювань і відповідність цілям щодо якості даних, встановлених у Секції A, відповідні компетентні органи і структури, призначені згідно зі статтею 3, гарантують що:

- усі вимірювання, проведені у зв’язку з оцінкою якості атмосферного повітря згідно зі статтями 6 та 9, повинні прослідковуватися відповідно до вимог, встановлених у Секції 5.6.2.2. ISO/IEC 17025:2005,

- установи, які експлуатують мережі та окремі станції, встановлюють системи забезпечення і контролю якості, які передбачають регулярну підтримку з метою забезпечення точності вимірювальних пристроїв,

- встановлена процедура забезпечення/контролю якості для процесів збору даних і звітування, і що установи, призначені для виконання цього завдання, активно беруть участь у відповідних програмах оцінки якості на рівні Співтовариства,

- національні лабораторії, якщо вони призначені відповідним компетентним органом чи організацією, призначеною згідно статті 3, які на рівні Співтовариства беруть участь у взаємопорівнянні забрудників, які регулюють положення цієї Директиви, акредитовані відповідно до EN/ISO 17025 до 2010 року для еталонних методів, визначених у Додатку VI. Такі лабораторії залучаються на території держав-членів до координації програм з оцінки якості, організованих Комісією на рівні Співтовариства, і координують на національному рівні відповідну реалізацію еталонних методів та підтвердження еквівалентності нееталонних методів.

2. Усі дані, які були повідомлені відповідно до статті 27, вважаються дійсними, окрім даних, помічених як тимчасові.

---

 

ДОДАТОК II

Визначення вимог для оцінки концентрацій сірчистого газу, двоокису азоту та окисів азоту, твердих часток (PM10 і PM2,5), свинцю, бензолу та окису вуглецю в атмосферному повітрі в межах зони або агломерації

A. Верхній та нижній пороги оцінювання

Застосовуються такі верхній і нижній пороги оцінювання:

1. Сірчистий газ

2. Двоокис азоту та окиси азоту

3. Тверді частки (PM10/PM2,5)

__________
(1)Верхній поріг оцінювання та нижній поріг оцінювання для PM2,5 не застосовується щодо вимірювань для оцінки відповідності PM2,5 цільовому показнику зменшення впливу для захисту людського здоров’я.

4. Свинець

5. Бензол

6. Окис вуглецю

B. Визначення перевищень верхнього та нижнього порогів оцінювання

Перевищення верхнього і нижнього порогів оцінювання визначається на основі концентрацій протягом попередніх п'яти років, у разі наявності достатніх даних. Поріг оцінювання вважається таким, що був перевищений, якщо він був перевищений протягом принаймні трьох окремих років з попередніх п'яти років.

Якщо доступні дані за період менше п'яти років, держави-члени можуть об'єднати короткострокові кампанії з вимірювання протягом одного року та в типових місцях імовірного розташування найбільших рівнів забруднення, згідно з результатами, отриманими з інформації від кадастру шкідливих викидів та моделювання, з метою визначення перевищення норм верхнього та нижнього порогів оцінювання.

---

 

ДОДАТОК III

Оцінка якості атмосферного повітря і місця розташування пунктів відбору проб для вимірювання рівнів сірчистого газу, двоокису азоту та окисів азоту, твердих часток (PM10 і PM2,5), свинцю, бензолу і окису вуглецю в атмосферному повітрі

A. Загальні положення

Якість атмосферного повітря оцінюється у всіх зонах і агломераціях відповідно до таких критеріїв:

1. Якість атмосферного повітря оцінюється у всіх місцях розташування, окрім тих, які зазначені у частині 2, відповідно до критеріїв, встановлених Секціями B та C для місць розташування пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань. Принципи, встановлені пунктами B та C, також застосовуються настільки, настільки вони є доречними для визначення певних місць розташування, в яких концентрація відповідних забрудників встановлена у тих випадках, коли якість атмосферного повітря оцінюється за допомогою індикативних вимірювань або моделювання.

2. Дотримання граничних величин, призначених для захисту людського здоров'я, не оцінюється в таких місцях розташування:

(a) будь-які місця, розташовані в межах районів, до яких громадськість не має доступу і в яких немає постійних поселень;

(b) відповідно до частини 1 статті 2, у фабричних приміщеннях або на промислових підприємствах, до яких застосовуються усі відповідні положення щодо здоров'я і безпеки на робочому місці;

(c) на проїжджій частині доріг і на центральних роздільних смугах доріг, окрім доріг, на яких пішоходи зазвичай мають доступ до розділової смуги.

B. Умови розташування пунктів для відбору проб у макромасштабі

1. Захист людського здоров'я

(a) Пункти відбору проб, призначені для захисту людського здоров'я, розташовуються таким чином, щоб надавати дані про:

- райони в межах зон та агломерацій, де виникають найвищі концентрації, які імовірно будуть прямо чи опосередковано впливати на населення протягом періоду, що є істотним у порівнянні з періодом усереднення граничної величини (величин),

- рівні в інших районах у межах зон і агломерацій, які є репрезентативними щодо відображення впливу на загальне населення,

(b) Пункти відбору проб в цілому розташовуються таким чином, щоб уникати вимірювання у безпосередній близькості до мікросередовищ дуже малого розміру, що означає, що пункт відбору проб повинен розташовуватись таким чином, щоб проба повітря була репрезентативною щодо якості повітря сегменту вулиці довжиною не менше ніж 100 м на ділянках, орієнтованих на транспортний рух, та мати розмір принаймні 250 м на 250 м на промислових ділянках, де можливо;

(c) міські фонові пункти моніторингу розташовуються таким чином, щоб на їх рівень забруднення впливали інтегровані викиди з усіх джерел проти вітру щодо розташування станції. У процесі визначення рівня забруднення не повинне домінувати єдине джерело, якщо така ситуація не є типовою для більшої великого міського району. Такі пункти відбору проб, як правило, є репрезентативними щодо декількох квадратних кілометрів;

(d) Якщо мета полягає в оцінюванні рівнів у сільських околицях, пункт відбору проб не повинен знаходитися під впливом агломерації або у близькості до промислових ділянок, тобто ділянок, які розташовані на відстані ближче, ніж п’ять кілометрів.

(e) Якщо мають бути оцінені викиди забрудників із промислових джерел, принаймні один пункт відбору проб встановлюється по вітру відносно джерела у найближчому житловому районі. Якщо фонова концентрація забруднення не відома, додатковий пункт відбору проб має бути розташований в межах головного напряму вітру;

(f) Місця відбору проб також, де можливо, є репрезентативними щодо подібних місць розташування, які не знаходяться у безпосередній близькості до них;

(g) Потрібно взяти до уваги необхідність розміщення пунктів відбору проб на островах, якщо це необхідно для захисту людського здоров'я.

2. Захист рослинності і природних екосистем

Пункти відбору проб, призначені для захисту рослинності і природних екосистем, розташовуються на відстані більше 20 км від агломерацій або більше 5 км від інших зон забудови, промислових підприємств, автострад або головних доріг з транспортним рухом більше ніж 50 000 транспортних засобів на день, що означає, що пункт відбору проб повинен розташовуватись таким чином, щоб відібрана проба повітря була репрезентативною щодо якості повітря у навколишньому районі принаймні 1 000 км-2. Держава-член може передбачити розташування пункту відбору проб на меншій відстані, або щоб він був репрезентативним щодо якості повітря у меншому районі, беручи до уваги географічні умови або можливості захисту особливо уразливих районів.

Потрібно брати до уваги необхідність оцінки якості повітря на островах.

C. Умови розташування пунктів відбору проб у мікромасштабі

Наскільки це реально, застосовуються такі умови:

- потік навколо вхідного отвору зонду для відбору проб є необмежений (вільний в дузі принаймні 270°) без будь-яких перешкод, що впливають на потік повітря у безпосередній близькості біля пристрою (зазвичай розташований на відстані декількох метрів від будинків, балконів, дерев та інших перешкод і на відстані принаймні 0,5 м. від найближчої будівлі у випадку пунктів відбору проб, що репрезентують якість повітря у лінії забудови),

- взагалі, вхідний отвір зонду для відбору проб повинен знаходитися на відстані від 1,5 м (зона дихання) до 4 м від землі. Більш високе положення (до 8 м) може бути необхідним за деяких обставин. Більш високе розташування також може бути доцільним, якщо станція є репрезентативною для більш великого району,

- вхідний отвір зонду для відбору проб не повинен знаходитися у безпосередній близькості до джерел, щоб уникнути прямого всмоктування викидів, незмішаних з атмосферним повітрям,

- відвід зонду для відбору проб розташовується таким чином, щоб уникнути рециркуляції відпрацьованого повітря до вхідного отвору пристрою,

- стосовно всіх забрудників, місця відбору проб, орієнтовані на транспорт, знаходяться на відстані принаймні 25 м від краю головних перехресть і не більше 10 м від тротуару.

До уваги також можуть братись такі фактори:

- джерела перешкод,

- безпека,

- доступ,

- доступність електроенергії і телефонних комунікацій,

- видимість ділянки по відношенню до оточуючих територій,

- безпека громадськості та обслуговуючого персоналу,

- бажаність спільного розташування пунктів відбору проб для різних забрудників,

- вимоги, пов’язані з територіальним плануванням.

D. Документування та перегляд вибору ділянки

Процедури вибору ділянки повинні бути повністю задокументовані на стадії класифікації за допомогою таких засобів, як орієнтоване за компасом фотографування оточуючого району та детальна карта. Ділянки переглядаються з регулярними інтервалами з дублюючою документацією, щоб гарантувати, що критерії відбору залишатимуться дійсними протягом тривалого часу.

---

 

ДОДАТОК IV

ВИМІРЮВАННЯ В ПУНКТАХ МОНІТОРИНГУ НА СІЛЬСЬКИХ ОКОЛИЦЯХ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД КОНЦЕНТРАЦІЇ

A. Цілі

Головні цілі таких вимірювань полягають у тому, щоб гарантувати доступність адекватної інформації про щодо фонових рівнів. Ця інформація є важливою для прийняття рішення про збільшення рівнів у більш забруднених районах (таких як міська зона, промислово орієнтовані і транспортно орієнтовані пункти моніторингу), для оцінки можливого забруднення від дальнього перенесення забруднюючих речовин на далекі відстані, сприяння аналізу пропорційного розділення джерел і для розуміння специфічних забрудників, таких як тверді частки. Це також важливо для збільшення використання моделювання також у міських зонах.

B. Речовини

Вимірювання PM2,5 повинно включати принаймні загальну масову концентрацію та концентрацію відповідних сполук для характеристики його хімічного складу. Як мінімум має бути включений перелік хімічних сполук, наведених нижче.

C. Розташування

Вимірювання повинно проводитись, зокрема, у сільських околицях, відповідно до частин A, B і C Додатка III.

---

 

ДОДАТОК V

Критерії визначення мінімальної кількості пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань концентрацій сірчистого газу, двоокису азоту і окисів азоту, твердих часток (PM10 і PM2,5), свинцю, бензолу і окису вуглецю в атмосферному повітрі

A. Мінімальна кількість пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань для оцінки відповідності граничним величинам для захисту людського здоров'я і критичних порогів у зонах і агломераціях, де фіксоване вимірювання є єдиним джерелом інформації

1. Дифузні джерела

__________
(1)Для двоокису азоту, твердих часток, бензолу і окису вуглецю: включити принаймні одну міську фонову станцію моніторингу та одну транспортно орієнтовану станцію, за умови, що це не збільшить кількість пунктів для відбору проб. Для цих забрудників загальна кількість міських фонових станцій і загальна кількість транспортно орієнтованих станцій у державі-члені, що вимагається відповідно до частини 1 Секції A, не відрізняється більше, ніж на коефіцієнт 2. Пункти відбору проб з перевищенням граничної величини для PM10 протягом останніх трьох років зберігаються, якщо не вимагається їх переміщення внаслідок особливих обставин, зокрема, через територіальний розвиток.
(2)Якщо PM2,5 і PM10 вимірюються відповідно до статті 8 на одній станції моніторингу, вони вважаються двома окремими пунктами відбору проб. Загальна кількість пунктів відбору проб PM2,5 і PM10 в державі-члені, необхідних відповідно до частини 1 Секції A, не відрізняється більше, ніж на коефіцієнт 2, а кількість пунктів відбору проб PM2,5 у міських фонових районах агломерацій та у міських районах відповідають вимогам Секції B Додатка V.

2. Точкові джерела

Для оцінки забруднення біля точкових джерел кількість пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань обчислюється з урахуванням густоти викидів, імовірної моделі розподілення забруднення в атмосферному повітрі та потенційного впливу на населення.

B. Мінімальна кількість пунктів відбору проб для фіксованого вимірювання для оцінки відповідності меті зменшення впливу PM2,5 для захисту людського здоров'я

Для цією мети використовується один пункт відбору проб з розрахунку на мільйон жителів в межах агломерацій і додаткових міських районів з чисельністю понад 100 000 жителів. Такі пункти відбору проб можуть співпадати з пунктами відбору проб відповідно до Секції A.

C. Мінімальна кількість пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань для оцінки відповідності критичним рівням захисту рослинності в інших зонах, ніж агломерації

У острівних зонах кількість пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань обчислюється, беручи до уваги імовірні моделі розповсюдження забруднення в атмосферному повітрі та потенційний вплив на рослинність.

---

 

ДОДАТОК VI

Еталонні методи оцінки концентрацій сірчистого газу, двоокису азоту і окисів азоту, твердих часток (PM10 і PM2,5), свинцю, бензолу, окису вуглецю і озону

A. Еталонні методи вимірювання

1. Еталонний метод вимірювання сірчистого газу

Еталонний метод вимірювання сірчистого газу описаний у стандарті EN 14212:2005 "Якість атмосферного повітря – Стандартний метод вимірювання концентрації сірчистого газу шляхом ультрафіолетової флюоресценції".

2. Еталонний метод вимірювання двоокису азоту та окисів азоту

Еталонний метод вимірювання двоокису азоту і окисів азоту описаний у стандарті EN 14211:2005 "Якість атмосферного повітря – Стандартний метод вимірювання концентрації двоокису азоту і окису азоту шляхом хемілюмінесценції".

3. Еталонний метод відбору проб та вимірювання свинцю

Еталонний метод для відбору проб свинцю описаний у частині 4 Секції A цього Додатка. Еталонний метод вимірювання свинцю описаний у стандарті EN 14902:2005 "Стандартний метод вимірювання Pb/Cd/As/Ni у фракції РМ10 зважених твердих часток".

4. Еталонний метод відбору проб та вимірювання PM10

Еталонний метод для відбору проб і вимірювання PM10 описаний у стандарті EN 12341:1999 "Якість повітря – Визначення фракції РМ10 зважених твердих часток – Еталонний метод і процедура польового дослідження для підтвердження еквівалентності еталонних методів вимірювання".

5. Еталонний метод відбору проб та вимірювання PM2,5

Еталонний метод для відбору проб і вимірювання PM2,5 описаний у стандарті EN 14907:2005 "Стандартний метод гравіметричного вимірювання для визначення масової фракції PM2,5 зважених твердих часток".

6. Еталонний метод відбору проб та вимірювання бензолу

Еталонний метод вимірювання бензолу описаний у частинах 1, 2 і 3 стандарту EN 14662:2005 "Якість атмосферного повітря – Стандартний метод для вимірювання концентрацій бензолу".

7. Еталонний метод вимірювання окису вуглецю

Еталонний метод вимірювання окису вуглецю описаний у стандарті EN 14626:2005 "Якість атмосферного повітря – Стандартний метод вимірювання концентрації окису вуглецю шляхом недисперсійної інфрачервоної спектроскопії".

8. Еталонний метод вимірювання озону

Еталонний метод вимірювання озону описаний у стандарті EN 14625:2005 "Якість атмосферного повітря – Стандартний метод вимірювання концентрації озону шляхом ультрафіолетової фотометрії".

B. Підтвердження еквівалентності

1. Держава-член може використовувати будь-який інший метод, який, як вона може підтвердити, надає результати, еквівалентні будь-якому з методів, зазначених у Секції A або, у випадку твердих часток, будь-який інший метод, який, як відповідна держава-член може підтвердити, є сумісним з еталонним методом. У такому випадку результати, отримані за допомогою цього методу, повинні бути відкориговані, щоб отримати результати, еквівалентні тим, які були б досягнуті при використанні еталонного методу.

2. Комісія може вимагати від держав-членів підготовки і надання звіту щодо підтвердження еквівалентності відповідно до частини 1.

3. При оцінці прийнятності звіту, зазначеного у частині 2, Комісія робитиме посилання на її керівні принципи стосовно підтвердження еквівалентності (які мають бути опубліковані). Якщо держави-члени використовували проміжні фактори для наближення еквівалентності, то останній повинні бути підтверджені чи змінені з посиланням на керівні принципи Комісії.

4. Держави-члени гарантують, якщо це доцільно, що коригування також застосовуватиметься до даних від минулих вимірювань з метою досягнення кращої порівняності даних.

C. Стандартизація

Для газоподібних забрудників об'єм повинен бути стандартизований за температури 293 K і атмосферного тиску 101,3 кПa. Для твердих речовин і речовин, які мають аналізуватись у твердих домішках (наприклад, свинець), об'єм зразка виражає умови атмосферного середовища по відношенню до температури і атмосферного тиску на момент вимірювання.

D. Введення нового обладнання

Усе нове обладнання, куплене для імплементації положень цієї Директиви, повинне бути приведене у відповідність з еталонним методом або еквівалентним йому до 11 червня 2010 року.

Усе обладнання, яке використовується у фіксованих вимірюваннях, повинне бути приведене у відповідність з еталонним методом або еквівалентним йому до 11 червня 2013 року.

E. Взаємне визнання даних

При проведенні затвердження типового зразка для підтвердження того, що обладнання відповідає вимогам до ефективності еталонних методів, зазначених у Секції A, компетентні органи і установи, призначені відповідно до статті 3, приймають протоколи випробувань, видані в інших державах-членах лабораторіями, акредитованими відповідно до стандарту EN ISO 17025 для проведення такого тестування.

---

 

ДОДАТОК VII

ЦІЛЬОВІ ПОКАЗНИКИ ТА ДОВГОСТРОКОВІ ЦІЛІ ЩОДО ОЗОНУ

A. Визначення та критерії

1. Визначення

AOT 40 (виражається в (мг/м-3) • години) означає суму різниці між погодинними концентраціями більше ніж 80 мг/м-3 (= 40 частин на мільярд) і 80 мг/м-3 за даний період, із використанням лише значень , виміряних щогодини кожний день в часовому проміжку між 8.00 і 20.00 годинами за центральноєвропейським часом (CET).

2. Критерії

Для перевірки достовірності під час зведення даних і обчислення статистичних параметрів використовуються такі критерії:

__________
(1)У тих випадках, коли всі можливі виміряні дані недоступні, для обчислення значень AOT40 використовується такий фактор:

(*) кількість годин у межах періоду часу визначення AOT40, (тобто з 08:00 до 20:00 CET з 1 травня до 31 липня щороку для захисту рослинності і з 1 квітня до 30 вересня щороку для захисту лісу).

B. Цільові показники

__________
(1)Відповідність цільовим показникам буде оцінюватись, починаючи з цієї дати. Таким чином, 2010 рік буде першим роком, дані за який будуть використовуватися в процесі обчислення дотримання за наступні три або п'ять років, відповідно.
(2)Максимальне щоденне значення концентрації за вісім годин обирається шляхом дослідження середніх показників за вісім годин, які обчислюються з погодинних даних і оновлюються щогодини. Кожен середній показник за вісім годин, обчислений таким чином повинен представляти день, у який він закінчується, тобто перший період обчислення протягом будь-якого одного дня буде періодом з 17:00 у попередній день до 01:00 того дня; останній період обчислення протягом будь-якого дня буде періодом з 16:00 до 24:00 дня.
(3)Якщо середні показники за 3 або 5 років не можуть бути визначені на основі повного і послідовного набору щорічних даних, то мінімальні щорічні дані, необхідні для перевірки відповідності цільовим показникам, будуть такими:
- для цільового показника для захисту людського здоров'я: дані, дійсні протягом одного року,
- для цільового показника для захисту рослинності: дані, дійсні протягом трьох років.

C. Довгострокові цілі

ДОДАТОК VIII

Критерії для класифікації та розташування пунктів відбору проб для оцінки концентрацій озону

До фіксованих вимірювань застосовується таке:

A. Умови розташування у макромасштабі

__________
(1)Пункти відбору проб повинні, де можливо, бути репрезентативними щодо подібних місць розташування, які не знаходяться у безпосередній близькості до них.

Розташування станцій у сільській місцевості та сільських околицях, у разі необхідності, координується вимогами щодо моніторингу Регламенту Комісії (ЄC) № 1737/2006 від 7 листопада 2006 року, що встановлює детальні правила для імплементації Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄC) № 2152/2003 про моніторинг лісів та екологічну взаємодію у Співтоваристві(1).

__________
(1)OВ L 334, 30.11.2006, С. 1.

B.

C. Умови розташування у мікромасштабі

Наскільки це застосовно, потрібно дотримуватись процедури розташування у мікромасштабі згідно з Секцією C Додатка III, гарантуючи також, що вхідний отвір зонду буде розміщений досить далеко від таких джерел, як печі або димарі спалювальних установок, і більше ніж на 10 м від найближчої дороги, на відстані, що збільшується в залежності від інтенсивності руху транспорту.

D. Документація і перевірка вибору ділянки

Необхідно дотримуватися процедури, зазначеної у Секції D Додатка III, застосовуючи належний розгляд і аналіз даних моніторингу в контексті метеорологічних і фотохімічних процесів, що впливають на концентрації озону, виміряні на відповідних ділянках.

---

 

ДОДАТОК IX

Критерії для визначення мінімальної кількості пунктів відбору проб для фіксованого вимірювання концентрацій озону

A. Мінімальна кількість пунктів відбору проб для фіксованих безперервних вимірювань для оцінки відповідності цільовим показникам, довгостроковим цілям та інформаційним і критичним порогам, коли такі вимірювання є єдиним джерелом інформації

__________
(1)Принаймні 1 станція в приміських зонах, де існує імовірність найбільшого впливу на населення. В агломераціях принаймні 50 % станцій повинні бути розташовувані в приміських районах.
(2)Рекомендується 1 станція на 25 000 км-2 для складного рельєфу.

B. Мінімальна кількість пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань для зон і агломерацій, що досягають довгострокових цілей

Кількість пунктів відбору проб для озону у поєднанні з іншими засобами додаткової оцінки, такими як моделювання якості повітря і суміжні вимірювання двоокису азоту, має бути достатньою для дослідження тенденції озонового забруднення і перевірки відповідності довгостроковим цілям. Кількість станцій, розташованих в агломераціях та інших зонах, може бути скорочена до однієї третини від кількості, зазначеної у Секції A. Коли інформація, отримана від станцій фіксованого вимірювання, є єдиним джерелом інформації, принаймні одна станція моніторингу повинна зберігатись. Якщо у зонах, де є додаткова оцінка, результат цього буде полягати в тому, що зона залишиться без жодної станції, то узгодження з кількістю станцій в сусідніх зонах гарантує відповідну оцінку концентрацій озону по відношенню до довгострокових цілей. Кількість станцій спостереження за фоновим забрудненням на сільських околицях має бути одна на 100 000 км-2.

---

 

ДОДАТОК X

ВИМІРЮВАННЯ РЕЧОВИН-ПОПЕРЕДНИКІВ ОЗОНУ

A. Цілі

Основними цілями таких вимірювань є аналіз будь-якої тенденції забруднення щодо попередників озону, перевірка ефективності стратегій скорочення викидів, перевірка послідовності інвентаризації викидів і допомога у визначенні джерел викидів по відношенню до концентрацій забруднення, які спостерігаються.

Додаткова мета полягає в тому, щоб допомогти зрозуміти формування озону і процесів дисперсії попередника, а також застосування фотохімічних моделей.

B. Речовини

Вимірювання речовин-попередників озону включає принаймні окиси азоту (NO та NO2) і відповідні леткі органічні сполуки (ЛOC). Перелік летких органічних сполук, які рекомендується вимірювати, надається нижче:

C. Розташування

Вимірювання проводяться, зокрема, в міських або приміських областях на будь-якій ділянці моніторингу, яка встановлена відповідно до вимог цієї Директиви і вважається відповідною щодо цілей моніторингу, зазначених у Секції A.

---

 

ДОДАТОК XI

ГРАНИЧНІ ВЕЛИЧИНИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЛЮДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я

A. Критерії

Без шкоди Додатку I, для перевірки достовірності в процесі об'єднання даних і обчислення статистичних параметрів використовуються такі критерії:

__________
(1)Вимоги для підрахунків щорічного значення не включають втрату даних через регулярне калібрування чи звичайне технічне обслуговування апаратури.

B. Граничні значення

__________
(1)Вже чинне з 1 січня 2005 року.
(2)Максимальне щоденне значення концентрації за вісім годин обирається шляхом дослідження середніх показників за вісім годин, які обчислюються з погодинних даних і оновлюються щогодини. Кожен середній показник за вісім годин, обчислений таким чином повинен представляти день, у який він закінчується, тобто перший період обчислення протягом будь-якого одного дня буде періодом з 17:00 у попередній день до 01:00 того дня; останній період обчислення протягом будь-якого дня буде періодом з 16:00 до 24:00 дня.
(3)Вже чинне з 1 січня 2005 року. Граничний показник, якого потрібно досягти тільки до 1 січня 2010 року у безпосередній близькості до специфічних промислових джерел, розташованих на ділянках, забруднених внаслідок десятиріч промислової діяльності. У таких випадках граничний показник до 1 січня 2010 року дорівнюватиме 1,0 мг/м-3. Район, в якому застосовуються вищі граничні величини, не повинен бути розташований на більшій відстані, ніж 1000 м від таких специфічних джерел.

---

 

ДОДАТОК XII

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРІГ ТА ПОРІГ НЕБЕЗПЕКИ

A. Пороги небезпеки для інших забрудників, ніж озон

Повинні вимірюватись протягом трьох послідовних годин в місцях розташування, які є репрезентативними щодо якості повітря у зоні чи агломерації, площа яких охоплює принаймні 100 км-2, або у цілій зони чи агломерації, залежно від того, яка територія є меншою.

B. Інформаційний поріг та поріг небезпечної для озону

__________
(1)Для імплементації статті 24 перевищення порогу має вимірюватись чи прогнозуватись протягом трьох послідовних годин.

---

 

ДОДАТОК XIII

КРИТИЧНІ РІВНІ ДЛЯ ЗАХИСТУ РОСЛИННОСТІ

ДОДАТОК XIV

НАЦІОНАЛЬНА МЕТА ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ, ЦІЛЬОВИЙ ПОКАЗНИК І ГРАНЕЧНА ВЕЛИЧИНА ДЛЯ PM2,5

A. Середній показник впливу

Середній показник впливу, виражений у мг/м-3 (AEI), базується на вимірюваннях у пунктах моніторингу, розташованих на околицях міст в зонах і агломераціях по всій території держави-члена. Він повинен оцінюватись як середнє значення концентрації за три календарні роки, усереднена з усіх пунктів відбору проб, встановлених відповідно до Секції B Додатка V. AEI за 2010 звітний рік є середньою концентрацією за 2008, 2009 і 2010 роки.

Однак у разі, коли дані за 2008 рік не доступні, держави-члени можуть використовувати середнє значення концентрації за 2009 і 2010 роки або середнє значення концентрації за 2009, 2010 та 2011 роки. Держави-члени, які використовують ці можливості, повідомляють свої рішення Комісії до 11 вересня 2008 року.

AEI за 2020 рік є середнім значенням концентрації за три календарні роки, усередненим з усіх тих пунктів відбору проб за 2018, 2019 та 2020 роки. AEI використовується для перевірки того, чи була досягнута національна мета щодо зменшення впливу.

AEI за 2015 рік є середнім значенням концентрації за три календарні роки, усередненим з усіх тих пунктів відбору проб за 2013, 2014 і 2015 роки. AEI використовується для перевірки того, чи було досягнуте зобов'язання щодо концентрації впливу.

B. Національна мета щодо зменшення впливу

У разі, коли AEI у звітному році становить 8,5 мг/м-3, або менше, то мета щодо зменшення впливу буде нуль. Мета щодо зменшення є нулем також у випадках, коли AEI досягає рівня 8,5 мг/м-3 у будь-який момент часу протягом періоду з 2010 до 2020 року і підтримується на рівні або нижче того рівня.

C. Зобов'язання щодо концентрації впливу

D. Цільовий показник

E. Граничне значення

__________
(1)Стадія 2 - індикативна гранична величина, яка має переглядатись Комісією в 2013 році у світлі подальшої інформації про здоров'я і вплив на навколишнє природне середовище, можливість виконання з технічної точки зору та досвіду щодо цільового показника в державах-членах.

---

 

ДОДАТОК XV

Інформація, яка має бути включена до місцевих, регіональних або національних планів щодо якості повітря для удосконалення якості атмосферного повітря

A. Інформація, яка має надаватись відповідно до статті 23 (плани щодо якості повітря)

1. Локалізація надмірного забруднення

(a) регіон;

(b) місто (карта);

(c) вимірювальна станція (карта, географічні координати).

2. Загальна інформація

(a) тип зони (місто, промисловий або сільський район);

(b) оцінка забрудненого району (км-2) і населення, яке зазнає впливу забруднення;

(c) корисні кліматичні дані;

(d) відповідні топографічні дані;

(e) достатня інформація щодо типу цілей, які потребують захисту в зоні.

3. Відповідальні органи влади

Назви та адреси осіб, відповідальних за розробку і впровадження планів з удосконалення.

4. Характер та оцінка забруднення

(a) концентрації, які спостерігались за попередні роки (перед впровадженням заходів з удосконалення);

(b) концентрації, виміряні з початку проекту;

(c) методи, які використовуються для оцінки.

5. Походження забруднення

(a) перелік основних джерел викидів, які спричиняють забруднення (карта);

(b) загальна кількість викидів з цих джерел (тон/рік);

(c) інформація щодо забруднення, отримана з інших регіонів.

6. Аналіз ситуації

(a) докладна інформація щодо факторів, які викликають перевищення (наприклад, перенесення, включаючи транскордонне перенесення, формування вторинних забруднюючих речовин в атмосфері);

(b) докладна інформація щодо можливих заходів з удосконалення якості повітря.

7. Докладна інформація щодо заходів або проектів з удосконалення, які існували до 11 червня 2008 року, тобто:

(a) місцеві, регіональні, національні, міжнародні заходи;

(b) результаті таких заходів, що спостерігались.

8. Докладна інформація щодо заходів або проектів, прийнятих з метою зменшення забруднення після набрання чинності цією Директивою:

(a) перелік і опис усіх заходів, визначених в проекті;

(b) розклад для виконання;

(c) оцінка запланованого покращення якості повітря та очікуваний час, необхідний для досягнення цих цілей.

9. Докладна інформація щодо заходів або проектів, які заплановані або які мають бути досягнуті у довгостроковій перспективі.

10. Перелік публікацій, документів, робіт, тощо, які використовувались для доповнення інформації, яка вимагається до цього Додатка.

B. Інформація, яка має надаватись відповідно до частини 1 статті 22

1. Уся інформація, зазначена у Секції A.

2. Інформація щодо стану імплементації таких Директив:

1. Директива Ради 70/220/ЄEC від 20 березня 1970 року щодо наближення законодавств Держав-членів стосовно заходів, які необхідно вжити, проти атмосферного забруднення викидами від автотранспорту(1);

__________
(1)ОВ L 76, 6.4.1970, С. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2006/96/ЄC (ОВ L 363, 20.12.2006, С. 81).

2. Директива 94/63/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 20 грудня 1994 року стосовно контролю викидів летких органічних сполук (ЛОС), що виникають зі сховищ нафти та при її транспортуванні з терміналів до сервісних станцій(2);

__________
(2)ОВ L 365, 31.12.1994, С. 24. Директива зі змінами, внесеними Регламентом (ЄC) №1882/2003 (ОВ L 284, 31.10.2003, С. 1).

3. Директива 2008/1/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 15 січня 2008 року про комплексне запобігання і контроль над забрудненням(3);

__________
(3)ОВ L 24, 29.1.2008, С. 8.

4. Директива 97/68/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 1997 року про наближення законодавств держав-членів стосовно заходів проти викидів газоподібних та твердих забруднюючих речовин з двигунів внутрішнього згоряння, які встановлюються на позашляхових транспортних засобах(4);

__________
(4)ОВ L 59, 27.2.1998, С. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2006/105/ЄC.

5. Директива 98/70/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 13 жовтня 1998 року щодо якості бензину та дизельного палива(5);

__________
(5)ОВ L 350, 28.12.1998, С. 58. Директива зі змінами, внесеними Регламентом (ЄC) №1882/2003.

6. Директива Ради 1999/13/ЄC від 11 березня 1999 року щодо обмеження викидів летких органічних сполук, що виникають внаслідок застосування органічних розчинників у певних видах діяльності та у певних установах(6);

__________
(6)ОВ L 85, 29.3.1999, С. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2004/42/ЄC Європейського Парламенту та Ради (ОВ L 143, 30.4.2004, С. 87).

7. Директива Ради 1999/32/ЄC від 26 квітня 1999 року щодо зменшення вмісту сірки в деяких видах рідкого палива(7);

__________
(7)ОВ L 121, 11.5.1999, С. 13. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2005/33/ЄC Європейського Парламенту та Ради (ОВ L 191, 22.7.2005, С. 59).

8. Директива 2000/76/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 4 грудня 2000 року про спалення відходів(8);

__________
(8) ОВ L 332, 28.12.2000, С. 91.

9. Директива 2001/80/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2001 року щодо обмеження викидів деяких забрудників у повітря великими спалювальними підприємствами;

10. Директива 2001/81/EC Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2001 року щодо національних граничних величин викидів деяких атмосферних забрудників;

11. Директива 2004/42/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 21 квітня 2004 року про обмеження викидів летких органічних сполук під час використання органічних розчинників у певних фарбах і лаках та продукції для повторної обробки транспортних засобів(1);

__________
(1)ОВ L 143, 30.4.2004, С. 87.

12. Директива 2005/33/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 6 липня 2005 року, що вносить зміни до Директиви 1999/32/ЄC щодо змісту сірки у паливі для морських суден(2);

__________
(2)ОВ L 191, 22.7.2005, С. 59.

13. Директива 2005/55/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 28 вересня 2005 року щодо наближення законодавств держав-членів стосовно заходів, які застосовуються проти викидів газоподібних та твердих забруднюючих речовин від дизельних двигунів, що використовуються у механічних транспортних засобах, та викидів газоподібних забруднюючих речовин двигунами з примусовим запаленням, які працюють на природному або зрідженому нафтовому газі і використовуються у транспортних засобах(3);

__________
(3)ОВ L 275, 20.10.2005, С. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Регламентом (ЄC) № 715/2007 (ОВ L 171, 29.6.2007, С. 1).

14. Директива 2006/32/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 5 квітня 2006 року про ефективність кінцевого споживання енергії та енергетичні послуги(4).

__________
(4)ОВ L 114, 27.4.2006, С. 64.

3. Інформація щодо всіх заходів зі зменшення забруднення повітря, які розглядалися на відповідному місцевому, регіональному або національному рівні для імплементації у зв'язку з досягненням цілей щодо якості повітря, включаючи:

(a) зменшення викидів зі стаціонарних джерел за допомогою забезпечення забруднюючих стаціонарних джерел горіння невеликого і середнього розміру (включаючи для біомаси) контрольно-вимірювальними приладами для викидів, або за допомогою їх заміни;

(b) зменшення викидів від транспортних засобів шляхом оснащення контрольно-вимірювальними приладами для викидів. Необхідно розглянути можливість використання економічних стимулів для прискорення приведення у відповідність;

(c) закупівлі державними органами влади, відповідно до посібника щодо державних екологічних закупівель, автомобілів, палива і устаткування для згоряння з метою зменшення викидів, включаючи закупівлі:

• нових транспортних засобів, включаючи транспортні засоби з низьким рівнем викидів,

• транспортні послуги, які є більш екологічно чистими,

• стаціонарні джерела згоряння з низьким рівнем викидів,

• види палива з низьким рівнем викидів для стаціонарних і мобільних джерел,

(d) заходи з обмеження викидів з транспортних засобів шляхом планування і управління транспортним рухом (включаючи розрахунки в умовах перевантаження, диференційованої збори за стоянку або інші економічні стимули; встановлення зон з низьким рівнем викидів);

(e) заходи для заохочення зміни транспорту на той, який спричиняє менше забруднення;

(f) гарантування, що види палива з низьким рівнем викидів використовуються в малих, середніх і великомасштабних стаціонарних джерелах, а також в мобільних джерелах;

(g) заходи для зменшення забруднення повітря за допомогою системи надання дозволів відповідно до Директиви 2008/1/ЄC, національні плани відповідно до Директиви 2001/80/ЄC, і шляхом використання економічних інструментів, таких як податки, збори або торгівля квотами.

(h) якщо це можливо, заходи для захисту здоров'я дітей або інших уразливих груп населення.

---

 

ДОДАТОК XVI

ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ

1. Держави-члени гарантують регулярне надання громадськості актуальної інформації про концентрації в атмосферному повітрі забруднюючих речовин, які належать до сфери застосування цієї Директиви.

2. Інформація про концентрації в атмосферному повітрі надається як середнє значення залежно від відповідного періоду усереднення, визначеного у Додатку VII і Додатках з XI до XIV. Така інформація принаймні вказує на будь-які рівні, які перевищують цілі щодо якості повітря, включаючи граничні величини, цільові показники, пороги небезпеки, інформаційні пороги або довгострокові цілі щодо регламентованого забрудника. Вона також містить коротку оцінку відносно цілей щодо якості повітря і відповідні дані щодо впливів на здоров'я, або, якщо доцільно, на рослинність.

3. Інформація щодо концентрацій в атмосферному повітрі сірчистого газу, двоокису азоту, твердих речовин (принаймні PM10), озону і окису вуглецю оновлюється принаймні щодня, та, якщо є така можливість, інформація оновлюється щогодини. Інформація щодо концентрацій в атмосферному повітрі свинцю і бензолу, представлена як середнє значення за минулі 12 місяців, оновлюється кожні три місяці, та, якщо є така можливість – щомісяця.

4. Держави-члени гарантують своєчасне надання громадськості інформації про фактичні або імовірні перевищення порогів небезпеки, а також інформації про будь-який інформаційний поріг. Докладні дані, які мають надаватись, включають принаймні таку інформацію:

(a) інформацію щодо перевищення(перевищень), які спостерігаються:

• місце розташування або район перевищення,

• тип перевищеного порога (інформаційного порога про або порога небезпеки),

• час початку і тривалість перевищення,

• найвища концентрація за одну годину і, окрім того, найвища середня концентрація за 8 годин у випадку озону;

(b) прогноз на наступну половину дня/день (дні):

• географічний район очікуваного перевищення інформаційного порога або порога небезпеки,

• очікувані зміни в забрудненні (покращення, стабілізація або погіршення ситуації), а також причини таких змін;

(c) інформацію щодо відповідної групи населення, можливі впливи на здоров'я і рекомендована поведінка:

• інформація щодо груп населення, які піддаються ризику,

• опис імовірних симптомів,

• рекомендовані заходи безпеки, які мають вживатись населенням,

• де знайти подальшу інформацію;

(d) інформацію щодо профілактичних дій для зменшення забруднення або впливу на нього: зазначення основних секторів з джерелами забруднення; рекомендації щодо дій для зменшення викидів;

(e) у випадку прогнозованих перевищень держава-член вживає заходів, щоб гарантувати надання таких даних за можливості.

---

 

Додаток XVII

КОРЕЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ

ЗАЯВА КОМІСІЇ

Комісія бере до уваги текст, ухвалений Радою і Європейським Парламентом щодо Директиви про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Зокрема, Комісія відзначає значення, якого Європейський Парламент та держави-члени надають заходам Співтовариства щодо зменшення викидів речовин, які забруднюють атмосферу, у джерелі, визначеним у частині 4 статті 22 та декларативній частині 16.

Комісія визнає потребу зменшити емісії шкідливих речовин, які забруднюють атмосферу з огляду на досягнення значного прогресу стосовно цілей, визначених у Шостій програмі дії у сфері навколишнього природного середовища. Повідомлення Комісії стосовно тематичної стратегії відносно забруднення повітря визначає значну кількість можливих заходів Співтовариства. Значного прогресу щодо цих та інших заходів було досягнено з прийняттям стратегії:

Рада і Парламент вже ухвалили нове законодавство, яке обмежує викиди відпрацьованих газів із легкових автомобілів,

Комісія ухвалила пропозицію щодо нового законодавства для покращення ефективності законодавства Співтовариства про промислові викиди в атмосферу, включаючи інтенсивні сільськогосподарські установки та заходи, орієнтовані на джерела промислового згоряння меншого масштабу,

Комісія ухвалила пропозицію щодо нового законодавства, яке обмежує викиди відпрацьованих газів із двигунів, встановлених у транспортних засобах великої вантажопід’ємності,

У 2008 році Комісія передбачає нові законодавчі пропозиції, які нададуть змогу:

- додатково зменшити дозволені національні викиди основних забруднюючих речовин у державах-членах,

- зменшити викиди в атмосферу під час дозаправлення автомобілів з бензиновими двигунами на станціях технічного обслуговування,

- розглянути зміст сірки у паливі, включаючи паливо для морських суден,

Підготовча робота повинна також знаходитися на стадії виконання для розгляду можливості:

- покращення екодизайну та зменшення викидів від побутових бойлерів та водонагрівачів,

- зменшення вмісту розчинників у фарбах, лаках та продуктах обробки транспортних засобів,

- зменшення викидів відпрацьованих газів із позашляхових мобільних засобів пересування, і, таким чином, збільшення до максимуму переваг застосування у таких транспортних засобах моторного палива з низьким вмістом сірки, яке вже запропоноване Комісією,

Комісія також продовжує заохочувати Міжнародну морську організацію істотно зменшувати викиди в атмосферу із суден, та має намір надати пропозиції щодо заходів Співтовариства, якщо Міжнародна морська організація не надасть достатньо далекосяжні пропозиції, як передбачено в 2008 році.

Проте, Комісія зобов’язується дотримуватись цілей щодо здійснення ініціативи, направленої на краще законодавче регулювання, та необхідності підтримки пропозицій за допомогою всебічної оцінки впливів та переваг. У зв‘язку з цим та відповідно до Договору про заснування Європейського Співтовариства, Комісія продовжить оцінювати потребу щодо висунення нових законодавчих пропозицій, але залишає за собою право вирішувати, коли буде доцільно представляти будь-яку таку пропозицію.

---

 

ЗАЯВА НІДЕРЛАНДІВ

Нідерланди завжди підтримували розвиток далекосяжної та ефективної європейської політики щодо якості повітря та будуть продовжувати підтримувати цей розвиток у майбутньому. Отже Нідерланди задоволені компромісом, якого досягнуто між Радою та Європейським Парламентом, та високо оцінює результати, досягнуті Парламентом, Комісією та Президіумом. Нова Директива щодо якості атмосферного повітря відзначає істотний прогрес по відношенню до навколишнього природного середовища і громадського здоров'я.

Як Нідерланди вказали при підготовці Спільної позиції, на якість повітря в нашій державі в значній мірі впливають транскордонні зміни, і тому надзвичайно корисним буде європейський підхід. Головне занепокоєння Нідерландів полягало в тому, що Директива повинна містити збалансований пакет європейських і національних заходів, а також реалістичні часові рамки для досягнення цілей щодо якості повітря. Тільки тоді держави-члени зможуть досягти далекосяжних цілей, які були поставлені.

Нідерланди задоволені заявою Комісії про те, що вона своєчасно представить заходи Співтовариства. Своєчасне дотримання у всіх державах-членах ЄС стандартів щодо якості повітря залежатиме від раціональної європейської політики, направленої на зменшення забруднення в джерелі. Нідерланди звернули б особливу увагу на недостатність даних і переважаючу неясність в питанні про викиди і концентрації твердих часток (PM2,5). Нідерланди, звичайно, докладуть усіх зусиль для виконання цілей Директиви у встановлений строк. На основі знань, якими ми володіємо на цей час, це буде цілком здійсненним. Уряд Нідерландів розвиває Національну програму співробітництва щодо якості повітря, націлену на райони, в який пороги викидів постійно перевищуються, таким чином, щоб до встановленого строку досягти стандартів якості повітря в означених зонах.

Нідерланди задоволені тим, що Рада і Європейський Парламент вчасно закінчили друге читання Директиви, яка набуває чинності на початку 2008 року. Це важливо для нашої власної національної програми, а також для діяльності сусідніх з держав. Нідерланди будуть наполеглево працювати, щоб гарантувати, що національна програма співробітництва і всі місцеві та регіональні заходи є достатніми для досягнення європейських стандартів з якості повітря.

---

 

Директива № 2008/50/ЕС Европейского парламента и Совета "О качестве атмосферного воздуха и мерах его очистки"

(Страсбург, 21 мая 2008 года)

(неофициальный перевод)(*)

Европейский парламент и Совет Европейского Союза,

руководствуясь Договором об учреждении Европейского Сообщества и, в частности, ст. 175,

в соответствии с предложением Европейской комиссии,

с учетом мнения Европейского комитета по экономическим и социальным вопросам(*),

__________
(*)ОЖ N С 195, 18.8.2006, с. 84.

с учетом мнения Европейского комитета по региональным вопросам(*),

__________
(*)ОЖ N С 206, 29.8.2006, с. 1.

действуя в соответствии с процедурой, предусмотренной ст. 251 Договора(*),

__________
(*)Заключение Европейского парламента от 26.09.2006 (ОЖ N С 306 Е, 15.12.2006, с. 103), Общая позиция Совета от 25.06.2007 (ОЖ N С 236 Е, 6.11.2007, с. 1) и Позиция Европейского парламента от 11.12.2007. Решение Совета от 14.04.2008.

принимая во внимание следующие обстоятельства:

1) Шестая программа действий Сообщества в области окружающей среды, принятая Решением № 1600/2002/ЕС Европейского парламента и Совета от 22 июля 2002(*), устанавливает необходимость

снизить уровень загрязнения до тех пределов, когда вред здоровью человека является минимальным, уделяя особое внимание группам людей с повышенной чувствительностью и окружающей среде в целом, а также устанавливает необходимость улучшить контроль и оценку качества воздуха, в том числе содержания в нем загрязняющих веществ, и обеспечить информирование общественности;

__________
(*)ОЖ N L 242, 10.9.2002, с. 1.

2) Для защиты здоровья человека и окружающей среды в целом особую важность представляет борьба с распространением загрязняющих воздух веществ в местах их образования, а также выработка и применение наиболее эффективных мер по снижению выбросов в атмосферу на местном, национальном и европейском уровнях. Поэтому следует избегать, предотвращать и сокращать выбросы в воздух вредных загрязняющих веществ, приводя их в соответствие с установленными требованиями качества атмосферного воздуха, принимая во внимание соответствующие стандарты, рекомендации и программы Всемирной организации здравоохранения;

3) Директива 96/62/ЕС Совета от 27 сентября 1996 г. об оценке и управлении качеством окружающего воздуха(1), Директива 1999/30/ЕС Совета от 22 апреля 1999 о предельно допустимых концентрациях сернистого газа, диоксида азота и оксидов азота, твердых частиц и свинца в атмосферном воздухе(2), Директива 2000/69/ЕС Европейского парламента и Совета от 16 ноября 2000 г. о предельно допустимых концентрациях бензола и угарного газа в атмосферном воздухе(3), Директива 2002/3/ЕС Европейского парламента и Совета от 12 февраля 2002 о содержании озона в атмосферном воздухе(4) и Решение 97/101/ЕС Совета от 27 января 1997, устанавливающее взаимный обмен информацией и данными, полученными от сетей и отдельных станций, измеряющих уровень загрязнения атмосферного воздуха в пределах государств-членов Европейского Сообщества (ЕС)(5), должны быть основательно пересмотрены с учетом последних достижений в области науки и здравоохранения, а также опыта государств-членов ЕС. В целях ясности, упрощения и эффективности административного руководства представляется целесообразным замена указанных пяти актов единой директивой и введением в действие необходимых мер;

__________
(1)ОЖ N L 296, 21.11.1996, с. 55. Директива, измененная Регламентом (ЕС) N 1882/2003 Европейского парламента и Совета (ОЖ N L 284, 31.10.2003, с. 1).
(2) ОЖ N L 163, 29.6.1999, с. 41. Директива, измененная Решением Европейской комиссии 2001/744/ЕС (ОЖ N L 278, 23.10.2001, с. 35).
(3) ОЖ N L 313, 13.12.2000, с. 12.
(4) ОЖ N L 67, 9.3.2002, с. 14.
(5) ОЖ N L 35, 5.2.1997, с. 14. Решение, измененное Решением Европейской комиссии 2001/752/ЕС (ОЖ N L 282, 26.10.2001, с. 69).

4) Ввиду накопленного опыта по применению Директивы 2004/107/ЕС Европейского парламента и Совета от 15 декабря 2004 о содержании мышьяка, кадмия, ртути, никеля и полициклических ароматических углеводородов в атмосферном воздухе(*), представляется возможным объединение ее положений с положениями данной Директивы;

__________
(*) ОЖ N L 23, 26.1.2005, с. 3.

5) Единый подход к оценке качества атмосферного воздуха должен осуществляться согласно единым критериям оценки. Оценка качества атмосферного воздуха должна производиться с учетом размера населения и подверженных загрязнению воздуха экосистем. В связи с этим представляется целесообразным разделение территории каждого государства-члена ЕС на зоны или агломерации в зависимости от плотности населения;

6) По возможности следует применять техники моделирования для перевода данных наблюдений в отдельно взятой местности в единицы географического распространения концентрации загрязнения воздуха, что может послужить основой для расчета степени совокупного воздействия загрязнения воздуха на население, проживающее в определенной местности;

7) В целях удостоверения того, что информация о загрязнении воздуха в полной мере представлена и сравнима по всему Европейскому Союзу, необходимо использование для оценки качества атмосферного воздуха стандартизированных методов измерения и единых критериев количества и месторасположения измерительных станций. Измерительные методы могут использоваться для оценки качества атмосферного воздуха, и поэтому необходимо выработать критерии использования и требуемой точности подобных методов;

8) Для лучшего понимания воздействия мельчайших твердых частиц и выработки соответствующих стратегий в сельских местностях должны быть проведены детальные измерения мельчайших твердых частиц. Подобные измерения должны согласовываться с мерами, предусмотренными Программой сотрудничества по мониторингу и оценке переноса на большие расстояния загрязняющих веществ в Европе (ЕМЕР), учрежденной Конвенцией о трансграничном загрязнении воздуха, одобренной Решением 81/462/ЕЭС Совета от 11 июня 1981(*);

__________
(*) ОЖ N L 171, 27.6.1981, с. 11.

9) Состояние качества воздуха следует улучшать или поддерживать там, где оно удовлетворительно. В случае если требования к качеству атмосферного воздуха, указанные в настоящей Директиве, не выполнены, государства-члены должны принять меры по приведению в соответствие предельно допустимых концентраций и предельно допустимых уровней загрязнения, а где возможно, по достижению контрольных показателей и долгосрочных целей;

10) Наибольшую угрозу для растительности и природных экосистем загрязнение воздуха представляет в местах, удаленных от городских районов. Следовательно, оценка данной угрозы и соответствие с критическими уровнями для защиты растительности должны сосредотачиваться вдали от застроенных территорий;

11) Мельчайшие твердые частицы (PM2,5) оказывают существенное отрицательное воздействие на здоровье человека. Более того, к настоящему моменту пока еще не существует определенного порога, ниже которого PM2,5 не предоставлял бы угрозу. Регулирование данного загрязняющего вещества не должно осуществляться тем же способом, что и регулирование других загрязняющих воздух веществ. Оно должно иметь целью уменьшение концентрации данного загрязняющего вещества в городских районах, особо подверженных воздействию загрязняющих веществ, при условии, что улучшенное качество воздуха приносит пользу большинству населения. Однако для повсеместного обеспечения минимального уровня охраны здоровья данный подход должен сочетаться с предельно допустимой концентрацией, которой в первой стадии предшествует контрольный показатель;

12) Существующие контрольные показатели и долгосрочные нормы обеспечения эффективной защиты от неблагоприятных факторов воздействия на здоровье человека и растительность, а также от озонового воздействия на целостность экосистем должны остаться неизменными. Предельно допустимый и оповестительный уровни загрязнений применительно к озону должны быть установлены для защиты всего населения, а также групп людей с повышенной чувствительностью как при малом воздействии, так и при повышенных концентрациях озона соответственно. Данные уровни должны служить сигналом для информирования общественности об угрозе воздействия, а в случае необходимости и для принятия временных мер по снижению уровня озона там, где предельно допустимый уровень превышен;

13) Озон представляет собой трансграничное загрязняющее вещество, образующееся в атмосфере с выбросом первичных загрязняющих веществ, указанных в Директиве 2001/81/ЕС Европейского парламента и Совета от 23 октября 2001 г. о предельной концентрации выбросов определенных атмосферных примесей в пределах страны.(*) Достижение нормативов качества воздуха и долгосрочных целей в отношении озона, указанных в данной Директиве, должно регулироваться нормативами и предельно-допустимыми значениями выбросов, предусмотренными Директивой 2001/81/ЕС, и, в случае необходимости, реализацией планов обеспечения качества воздуха в соответствии с настоящей Директивой;

__________
(*) ОЖ N L 309, 27.11.2001, с. 22. Директива, с последними изменениями, внесенными Директивой Совета 2006/105/ЕС (ОЖ N L 363, 20.12.2006, с. 368).

14) Постоянные измерения должны проводиться в обязательном порядке в зонах и агломерациях, в которых долгосрочные нормы концентрации озона или оценка состояния других загрязняющих веществ превышают допустимые пределы. Информация, полученная в результате проведенных измерений, может быть дополнена при помощи применения техник моделирования и/или показательных измерений для перевода данных наблюдений в отдельно взятой местности в единицы географического распространения концентрации загрязнения воздуха. При использовании вспомогательных методов оценки следует также учитывать сокращение требуемого минимума установленных мест отбора проб;

15) Концентрацию загрязняющих веществ из естественных источников можно оценить, но невозможно проконтролировать. Следовательно, там, где естественное увеличение концентрации загрязняющих веществ в атмосферном воздухе может быть определено с достаточной степенью точности, а также там, где их превышение полностью или частично обусловлено природным воздействием, при условиях, установленных данной Директивой, они могут не учитываться при оценке качества атмосферного воздуха на предмет его соответствия с предельно допустимой концентрацией. Превышение предельно допустимой концентрации твердых частиц PM10, вызываемое зимней обработкой дорог песком или солью, может также не учитываться при оценке качества атмосферного воздуха на предмет его соответствия предельно допустимой концентрации при условии, что были приняты надлежащие меры по снижению их концентрации;

16) Тем зонам и агломерациям, где условия отличаются особенной сложностью, должна предоставляться возможность отдалить крайний срок контроля соответствия предельными нормативам качества воздуха в случаях, когда, несмотря на применение соответствующих мер по снижению степени загрязнения, имеются острые проблемы несоответствия. Для обеспечения соблюдения нормативных требований к измененному крайнему сроку любая отсрочка для данной зоны или агломерации должна сопровождаться комплексным планом, подлежащим оценке Комиссией. Для эффективного уменьшения выбросов к сроку, установленному данной Директивой, потребуется проведение необходимых мер в пределах ЕС, отражающих выбранный требуемый уровень в Тематической стратегии по снижению выбросов в месте их образования, которые должны учитываться при оценке запросов на отсрочку контроля качества воздуха на предмет его соответствия с предельно допустимой концентрацией;

17) Необходимо принятие мер ЕС по сокращению выбросов в месте их образования, в частности, мер по повышению эффективности законодательства ЕС относительно промышленных выбросов, мер по ограничению выбросов отработавших газов двигателей автомобилей для тяжелых условий эксплуатации, мер на национальном уровне по дальнейшему сокращению разрешенных государствами-членами выбросов основных загрязняющих веществ и выбросов, связанных с автозаправкой автомобилей с бензиновым двигателем на автозаправочных станциях, а также мер по исследованию топлива (в том числе судового топлива) на предмет содержания в нем серы;

18) Для зон и агломераций, в пределах которых содержание загрязняющих атмосферный воздух веществ превышает соответствующие контрольные показатели или предельно допустимую концентрацию, а также любые временные границы допустимого содержания, в соответствующих случаях должны быть разработаны планы обеспечения качества воздуха. Загрязняющие вещества поступают в воздух из многих различных источников. Для согласования различных стратегий подобные планы обеспечения качества воздуха должны быть последовательными там, где это реализуемо, и совместимы с планами и программами, разработанными в соответствии с Директивой 2001/80/ЕС Европейского парламента и Совета от 23 октября 2001 об ограничении выбросов некоторых загрязняющих воздух веществ от крупных установок сжигания(*), Директивой 2001/81/ЕС и Директивой 2002/49/ЕС Европейского парламента и Совета от 25 июня 2002, касающихся оценки и контроля шума окружающей среды(**). Обязателен полный учет требований к качеству окружающего воздуха, предусмотренных данной Директивой, там, где получено разрешение на промышленную деятельность в соответствии с Директивой 2008/1/ЕС Европейского парламента и Совета от 15 января 2008 о комплексном предотвращении и контроле за загрязнением(***);

__________
(*) ОЖ N L 309, 27.11.2001, с. 1. Директива, в последний раз измененная Директивой 2006/105/ЕС.
(**) ОЖ N L 189, 18.7.2002, с. 12.
(***) ОЖ N L 24, 29.1.2008, с. 8.

19) В рабочих планах должны быть указаны меры, которые будут предприняты в ближайшей перспективе там, где есть угроза превышения предельно допустимого уровня загрязнения, для уменьшения этой угрозы и ограничения ее продолжительности. Когда угроза касается какого-либо одного или более нормативов качества воздуха, государства-члены могут составить подобные краткосрочные рабочие планы. В отношении озона такие краткосрочные рабочие планы должны учитывать Решение Комиссии 2004/279/ЕС от 19 марта 2004 г. о реализации Директивы 2002/3/ЕС Европейского парламента и Совета относительно озона в атмосферном воздухе(*);

__________
(*) ОЖ N L 87, 25.3.2004, с. 50.

20) Государства-члены должны проводить совместные совещания в случае возникновения сильного загрязнения в одном из государств-членов, если уровень загрязнения выходит за пределы или может нарушить требования к качеству воздуха, а также границы предельно допустимой концентрации или критический уровень. Трансграничная природа отдельных загрязнителей, таких как озон и твердые частицы, может потребовать согласования между соседними государствами-членами в составлении и реализации планов обеспечения качества воздуха и краткосрочных рабочих планов, а также согласование в информировании общественности. Там, где это целесообразно, государства-члены должны искать сотрудничества с развивающимися странами, делая особый акцент на участии стран-кандидатов;

21) Государствам-членам и Комиссии необходимо собирать, обменивать и распространять информацию о качестве воздуха для лучшего понимания воздействия загрязнения воздуха и разработки соответствующей программы действий. Свежая информация о концентрации всех регулируемых загрязняющих веществ в атмосферном воздухе также должна быть доступна общественности;

22) Для облегчения процесса обработки и сравнения информации о качестве воздуха данные должны предоставляться Комиссии в стандартной форме;

23) Необходимо адаптировать методы информационного обеспечения, оценки и оповещения о качестве воздуха для возможности использования электронных средств и Интернета в качестве главных инструментов предоставления информации таким образом, чтобы подобные методы соответствовали Директиве 2007/2/ЕС Европейского парламента и Совета от 14 марта 2007 об установлении инфраструктуры для пространственной информации в Европейском Сообществе (INSPIRE)(*);

__________
(*) ОЖ N L 108, 25.4.2007, с. 1.

24) Представляется целесообразной возможность адаптации критериев и методов оценки качества атмосферного воздуха, а также информационного обеспечения вследствие научно-технического прогресса;

25) Поскольку требования данной Директивы не могут быть в полной мере выполнены государствами-членами по причине трансграничной природы загрязняющих воздух веществ и, следовательно, могут быть лучше выполнены на уровне Сообщества, ЕС может принять меры в соответствии с принципом субсидиарности, установленным в ст. 5 Договора. В соответствии с принципом пропорциональности, установленным в ст. 5 Договора, данная Директива не выходит за пределы того, что является необходимым для выполнения этих требований;

26) Государства-члены должны установить правила о санкциях, применимых к нарушениям положений данной Директивы, и обеспечить их выполнение. Санкции должны быть эффективными, соразмерными и оказывающими сдерживающее воздействие;

27) Некоторые положения актов, аннулированных данной Директивой, должны остаться в силе до их замены 1 января 2010 г. в целях сохранения предельных норм содержания диоксида азота в воздухе, непрерывности оповещения о качестве воздуха до принятия новых мер и обязательств, касающихся предварительной оценки качества воздуха, согласно требованиям Директивы 2004/107/ЕС;

28) Обязательство преобразовать данную Директиву в национальное право должно быть ограничено теми положениями, которые представляют основное изменение по сравнению с предыдущими Директивами;

29) В соответствии с п. 34 Межинституционального соглашения об улучшении законодательной работы(*), государства-члены, в своих интересах и в интересах Сообщества, получают содействие в составлении и публикации своих собственных таблиц, максимально иллюстрирующих взаимосвязь между данной Директивой и транспозиционными мерами;

__________
(*) ОЖ N C 321, 31.12.2003, с. 1.

30) Данная Директива соблюдает основные права и принципы, закрепленные Хартией основных прав Европейского Союза. В частности, данная Директива стремится продвигать интеграцию на высшем уровне в программные мероприятия Союза по защите и улучшению качества окружающей среды в соответствии с принципом устойчивого развития, предусмотренным в ст. 37 Хартии основных прав Европейского Союза;

31) Для выполнения данной Директивы должны быть приняты необходимые меры в соответствии с Решением Совета 1999/468/ЕС от 28 июня 1999 г., закрепляющим процедуры исполнения полномочий, предоставленных Комиссии(*);

__________
(*) ОЖ N L 184, 17.7.1999, с. 23. Решение, измененное Решением 2006/512/ЕС (ОЖ N L 200, 22.7.2006, с. 11).

32) Комиссия должна быть уполномочена для внесения поправок в Приложения I-VI, VIII-X и XV. Поскольку указанные меры имеют общую сферу применения и предназначены для исправления второстепенных положений данной Директивы, они должны применяться в соответствии с распорядительной процедурой после их тщательного рассмотрения согласно ст. 5 "a" Решения 1999/468/ЕС;

33) Условие по переносу норм настоящей Директивы в национальное законодательство обязывает государства-члены обеспечить проведение своевременных необходимых мер в уязвимых городских районах по определению показателя среднего воздействия загрязняющих веществ с целью обеспечения соответствия Целевому показателю уменьшения угрозы вероятного загрязнения в отдельной стране и Показателю среднего воздействия загрязняющих веществ, приняли настоящую Директиву:

ГЛАВА 1. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

Статья 1
Предмет

Данная Директива устанавливает меры, нацеленные на:

1. определение и установление требований к качеству атмосферного воздуха, предусматривающих прекращение, предотвращение или уменьшение вредного воздействия на здоровье человека и окружающую среду в целом;

2. оценку качества атмосферного воздуха в государствах-членах на основе общих методов и критериев;

3. получение информации о качестве атмосферного воздуха для борьбы с загрязнением воздуха и неблагоприятными воздействиями, а также для наблюдения долговременных тенденций и улучшений, являющихся результатом мер, принятых на уровне как отдельных государств, так и ЕС;

4. предоставление общественности полученной информации о качестве атмосферного воздуха;

5. поддержание качества воздуха там, где оно удовлетворительно, и его улучшение в других случаях;

6. содействие сотрудничеству между государствами-членами в уменьшении загрязнения воздуха.

Статья 2
Определения, используемые в данной Директиве

1. "атмосферный воздух" означает наружный воздух в тропосфере за исключением производственных помещений согласно определениям Директивы 89/654/ЕЭС(*), положения которой касаются здоровья и безопасности человека на рабочих местах, а также за исключением мест, недоступных для населения;

__________
(*) Директива Совета 89/654/ЕЭС от 30.11.1989 о минимуме требований к безопасности и гигиене рабочих мест (ОЖ N L 393, 30.12.1989, с. 1). Директива, измененная Директивой 2007/30/ЕС Европейского парламента и Совета (ОЖ N L 165, 27.6.2007, с. 21).

2. "загрязняющее вещество" означает любое вещество в атмосферном воздухе, которое может оказывать неблагоприятное воздействие на здоровье человека и/или окружающую среду в целом;

3. "уровень загрязнения" - концентрация загрязняющего вещества в атмосферном воздухе или его осадок на земной поверхности в определенное время;

4. "оценка" означает любой метод, используемый для измерения, вычисления, прогноза или оценки уровня загрязнения;

5. "предельно допустимая концентрация" - уровень загрязнения, научно установленный с целью полного прекращения, предотвращения или уменьшения неблагоприятного воздействия на здоровье человека и/или окружающей среды в целом, который должен быть достигнут в пределах определенного периода и по достижении не должен превышаться;

6. "критический уровень загрязнения" означает научно установленный уровень загрязнения, в случае превышения которого прямое неблагоприятное воздействие может коснуться деревьев, других растений или природных экосистем, но не людей;

7. "граница предельно допустимой концентрации" означает процент предельно допустимой концентрации, при котором данная концентрация может быть превышена в соответствии с условиями, установленными данной Директивой;

8. "планы обеспечения качества воздуха" - планы мероприятий для достижения предельно допустимой концентрации или контрольных показателей;

9. "контрольный показатель" означает уровень, установленный с целью полного прекращения, предотвращения или уменьшения неблагоприятного воздействия на здоровье человека и/или окружающей среды в целом, который, насколько это возможно, должен быть достигнут за определенный период;

10. "предельно допустимый уровень загрязнения" - уровень загрязнения, при превышении которого возникает угроза здоровью человека от кратковременного воздействия на все население в целом, и при котором государства-члены должны принять незамедлительные меры;

11. "оповестительный уровень загрязнения" означает уровень загрязнения, при превышении которого возникает угроза здоровью человека от кратковременного воздействия на группы людей с повышенной чувствительностью, и при котором необходимо незамедлительно предоставить соответствующую информацию;

12. "верхний порог оценки" означает уровень загрязнения, ниже которого для оценки качества атмосферного воздуха возможно использовать сочетание постоянных измерений и техник моделирования и/или показательных измерений;

13. "нижний порог оценки" означает уровень загрязнения, ниже которого для оценки качества атмосферного воздуха могут использоваться исключительно техники моделирования или техники объективной оценки;

14. "долговременная норма" означает уровень загрязнения, который должен быть достигнут в долгосрочной перспективе для обеспечения эффективной защиты здоровья человека и окружающей среды, за исключением тех случаев, когда его достижение невозможно путем проведения пропорциональных мер;

15. "концентрация загрязняющих веществ из естественных источников" - выбросы загрязняющих веществ, непосредственной или косвенной причиной которых является не деятельность человека, а природные события (такие, как вулканические извержения, сейсмическая и геотермическая активность, пожары на неосвоенных территориях, сильные ветра, разбрызгивания морской воды или атмосферное ресуспендирование или перенос естественных твердых частиц с засушливых районов);

16. "зона" - часть территории государства-члена, отграниченная этим государством для управления и оценки качества воздуха;

17. "агломерация" - зона, представляющая собой конурбацию(*) с населением более 250 000 жителей, или зона с определенной плотностью населения на квадратный километр в случае, если население составляет 250 000 жителей или менее;

__________
(*) Конурбация (от лат. con (cum) - вместе, заодно и urbs - город) - группа сближенных и тесно связанных между собой самостоятельных городов, образующих единство благодаря интенсивным экономическим и культурно-бытовым связям между ними, общим крупным инженерным сооружениям (транспорт, водоснабжение) и др. - прим.перев.

18. "PM10" представляет собой твердую частицу, которая проходит через размероизбирательный вход согласно исходному методу отбора и измерения PM10, EN 12341 с 50%-ым сокращением эффективности при аэродинамическом диаметре 10 мкм;

19. "PM2,5" представляет собой твердую частицу, которая проходит через размероизбирательный вход согласно исходному методу отбора и измерения PM2,5, EN 14907 с 50%-ым сокращением эффективности при аэродинамическом диаметре 2,5 мкм;

20. "показатель среднего воздействия загрязняющих веществ" означает средний уровень, определяемый на основе измерений в уязвимых городских участках на территории одного из государств-членов и отражающий воздействие загрязняющих веществ на население. Он используется для вычисления целевого показателя уменьшения угрозы вероятного загрязнения отдельной страны и степени концентрации вероятного загрязнения;

21. "степень концентрации вероятного загрязнения" означает уровень, установленный на основе показателя среднего воздействия загрязняющих веществ с целью уменьшения вреда здоровью человека, который должен быть достигнут за определенный период;

22. "целевой показатель уменьшения угрозы вероятного загрязнения в отдельной стране" означает процентный уровень уменьшения воздействия загрязняющих веществ на население одного из государств-членов в течение отчетного года с целью уменьшения вреда здоровью человека, который, насколько это возможно, должен быть достигнут за определенный период;

23. "уязвимые городские участки" - районы в городской зоне, население которых особо подвержено воздействию загрязняющих веществ;

24. "оксиды азота" - сумма объемного отношения компонентов смеси (миллиардная доля на единицу объема) оксида азота и диоксида азота, выраженная в единицах массовой доли диоксида азота (мкг/м-3);

25. "постоянные измерения" - измерения, производимые в определенных местах постоянно или единожды с целью определения уровня загрязнения в соответствии с существующей информацией о целевых показателях качества воздуха;

26. "показательные измерения" - измерения, соответствующие целевым показателям качества воздуха, которые ниже, чем показатели для постоянных измерений;

27. "изменчивые органические соединения" (ИОС) - органические соединения из антропогенных и биогенных источников, отличные от метана, которые способны создавать фотооксиданты в реакциях с оксидами азота при солнечном свете;

28. "предшественники озона" - вещества, которые участвуют в формировании приземного слоя озона, некоторые из которых перечислены в Приложении X.

Статья 3
Обязанности

Государства-члены на соответствующих уровнях должны назначить компетентные органы, ответственные за:

a) оценку качества атмосферного воздуха;

b) утверждение измерительных систем (методы, оборудование, сети и лаборатории);

c) обеспечение точности измерения;

d) анализ методов оценки;

e) согласованность действий на территории своего государства в случае создания Комиссией программ обеспечения качества в рамках ЕС;

f) сотрудничество с другими государствами-членами и Комиссией.

В соответствующих случаях компетентные органы должны исполнить раздел C Приложения I.

Статья 4
Образование зон и агломераций

Государства-члены должны основать зоны и агломерации по всей своей территории. Во всех зонах и агломерациях должны быть проведены оценка и контроль качества воздуха.

ГЛАВА 2. ОЦЕНКА КАЧЕСТВА АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА

Раздел 1

ОЦЕНКА КАЧЕСТВА АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА НА ПРЕДМЕТ СОДЕРЖАНИЯ В НЕМ ДИОКСИДА СЕРЫ, ДИОКСИДА АЗОТА И ОКСИДОВ АЗОТА, ТВЕРДЫХ ЧАСТИЦ, СВИНЦА, БЕНЗОЛА И УГАРНОГО ГАЗА

Статья 5
Режим оценки

1. Верхние и нижние пороги оценки, указанные в разделе A Приложения II, в обязательном порядке относятся к диоксиду серы, диоксиду азота и оксидам азота, твердым частицам (PM10 и PM2,5), свинцу, бензолу и угарному газу.

Каждая зона и агломерация должны быть классифицированы согласно данным порогам оценки.

2. Классификация, приведенная в параграфе 1, должна пересматриваться, по крайней мере, каждые пять лет в соответствии с процедурой, указанной в разделе B Приложения II.

Однако классификации должны пересматриваться чаще в случае значительных изменений показателей содержания в воздухе диоксида серы, диоксида азота или, в соответствующих случаях, оксида азота, твердых частиц (PM10, PM2,5), свинца, бензола или угарного газа.

Статья 6
Критерии оценки

1. Государства-члены должны провести оценку качества атмосферного воздуха на предмет содержания в нем загрязняющих веществ, указанных в статье 5, во всех своих зонах и агломерациях в соответствии с критериями, изложенными в параграфах 2, 3 и 4 данной статьи, и в соответствии с критериями, изложенными в Приложении III.

2. Во всех зонах и агломерациях, где уровень загрязняющих веществ, указанных в параграфе 1, превышает верхний порог оценки, установленный для данных загрязняющих веществ, должны проводиться постоянные измерения для оценки качества атмосферного воздуха. Данные постоянные измерения могут дополняться техниками моделирования и/или показательными измерениями для получения адекватной информации относительно пространственного распределения качества атмосферного воздуха.

3. Во всех зонах и агломерациях, где уровень загрязняющих веществ, указанных в параграфе 1, ниже верхнего порога оценки, установленного для данных загрязняющих веществ, возможно использование сочетания постоянных измерений и техник моделирования и/или показательных измерений для оценки качества атмосферного воздуха.

4. Во всех зонах и агломерациях, где уровень загрязняющих веществ, указанных в параграфе 1, ниже нижнего порога оценки, установленного для данных загрязняющих веществ, обязательно использование техник моделирования или техник объективной оценки или их сочетание для оценки качества атмосферного воздуха.

5. В дополнение к исследованиям, указанным в параграфах 2, 3 и 4, измерения должны проводиться в уязвимых сельских районах вдали от крупных источников загрязнения воздуха в целях получения, как минимум, информации о концентрации общей массы и о концентрации химических видообразований мельчайших твердых частиц (PM2,5) на основании среднегодового показателя согласно следующим критериям:

a) на каждые 100 000 кв.км должно быть установлено одно место отбора проб;

b) каждое государство-член должно установить минимум одну измерительную станцию или, по соглашению с соседними государствами-членами, одну или несколько общих измерительных станций, охватывающих крупные соседние зоны для достижения необходимого пространственного разрешения;

c) в соответствующих случаях контроль должен быть согласован со стратегией мониторинга и планом измерений Программы сотрудничества по мониторингу и оценке переноса на большие расстояния загрязняющих веществ в Европе (ЕМЕР);

d) в отношении требований к качеству данных об измерениях массовой концентрации твердых частиц должны применяться разделы A и C Приложения I, а Приложение IV должно применяться полностью.

Государства-члены должны сообщить Комиссии о методах измерения, используемых при измерении химического состава мельчайших твердых частиц (PM2,5).

Статья 7
Места отбора проб

1. Расположение мест отбора проб для измерения диоксида серы, диоксида азота и оксида азота, твердых частиц (PM10, PM2,5), свинца, бензола и угарного газа в атмосферном воздухе должно быть определено согласно критериям, указанным в Приложении III.

2. В каждой зоне или агломерации, где постоянные измерения являются единственным источником информации для оценки качества воздуха, число мест отбора проб для каждого из указанных загрязняющих веществ не должно быть меньше минимального числа мест отбора проб, указанного в разделе A Приложения V.

3. Для зон и агломераций, в пределах которых информация из мест отбора проб для постоянных измерений подтверждена информацией, полученной путем использования техник моделирования и/или показательных измерений, общее количество мест отбора проб, указанных в разделе A Приложения V, может быть уменьшено на 50% при условии, если:

a) дополнительные методы предоставляют достаточную информацию для оценки качества воздуха с учетом предельно допустимых концентраций или критических уровней, а также достоверную информацию для общественности;

b) число мест отбора проб, которые будут установлены, и пространственное разрешение других методов достаточны в целях установления концентрации указанных загрязняющих веществ в соответствии с требованиями к качеству данных, указанными в разделе A Приложения I, и в целях соответствия результатов оценки критериям, указанным в разделе B Приложения I.

Результаты техник моделирования и/или показательных измерений должны учитываться при исследовании качества воздуха на предмет соответствия предельным концентрациям загрязняющих веществ.

4. Исполнение в государствах-членах критериев выбора мест отбора проб должно быть проконтролировано Комиссией в целях согласованного применения данных критериев по всей территории Европейского Союза.

Статья 8
Методы исходного измерения

1. Государства-члены должны использовать методы исходного измерения и критерии, указанные в разделе A и в разделе C Приложения VI.

2. Иные методы измерения могут использоваться в соответствии с условиями, изложенными в разделе B Приложения VI.

Раздел 2

ИССЛЕДОВАНИЕ КАЧЕСТВА АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА НА ПРЕДМЕТ СОДЕРЖАНИЯ ОЗОНА

Статья 9
Критерии оценки

1. В тех зонах или агломерациях, где концентрация озона превысила долгосрочные нормы, указанные в разделе C Приложения VII, за любой из предыдущих пяти лет, должны проводиться постоянные измерения.

2. Там, где данные доступны менее, чем за пять лет, государства-члены могут в целях выяснения возможного превышения долгосрочных норм, указанных в параграфе 1, за данные пять лет объединить результаты кратковременных измерительных кампаний, проведенных там, где уровни загрязнения могут быть предельно высокими, с результатами, полученными из кадастра газообразных выбросов и путем моделирования.

Статья 10
Места отбора проб

1. Расположение мест отбора проб для измерения озона должно быть определено согласно критериям, указанным в Приложении VIII.

2. Места отбора проб для постоянных измерений озона в каждой зоне или агломерации, в пределах которых измерение является единственным источником информации для проведения оценки качества воздуха, не должно быть меньше минимального числа мест отбора проб, указанного в разделе A Приложения IX.

3. Для зон и агломераций, в пределах которых информация из мест отбора проб для постоянных измерений подтверждена информацией, полученной путем использования техник моделирования и/или показательных измерений, общее количество мест отбора проб, указанных в разделе A Приложения IX, может быть уменьшено при условии, если:

a) дополнительные методы предоставляют достаточную информацию для оценки качества воздуха с учетом контрольных показателей, долговременных норм, предельно допустимых уровней загрязнения и информационных порогов;

b) число мест отбора проб, которые будут установлены, и пространственное разрешение других методов достаточны в целях установления концентрации озона в соответствии с требованиями к качеству данных, указанными в разделе A Приложения I, и в целях соответствия результатов оценки критериям, указанным в разделе B Приложения I;

c) число мест отбора проб в каждой зоне или агломерации составляет как минимум одно место отбора проб на два миллиона жителей или одно место отбора проб на 50 000 кв.км; каким бы ни было число мест отбора проб, оно не должно быть меньше одного в каждой зоне или агломерации;

d) диоксид азота измерен во всех оставшихся местах отбора проб кроме сельских станций согласно разделу A Приложения VIII.

Результаты моделирования и/или показательного измерения должны учитываться при исследовании качества воздуха с учетом контрольных показателей.

4. Диоксид азота должен быть измерен как минимум в 50% мест отбора проб озона, как указано в разделе A Приложения IX. Данное измерение должно проводиться непрерывно, за исключением сельских станций, где могут использоваться другие методы измерения, согласно разделу A Приложения VIII.

5. В тех зонах или агломерациях, где концентрация озона превысила долгосрочные нормы, число мест отбора проб для проведения постоянных измерений должно быть определено в соответствии с разделом B Приложения IX.

6. Каждое государство-член должно обеспечить учреждение и функционирование минимум одного места отбора проб на своей территории для передачи данных о концентрации предшественников озона, перечисленных в Приложении X. Каждое государство-член должно определиться с числом и расположением станций, в которых должны быть измерены предшественники озона, учитывая цели и методы, указанные в Приложении X.

Статья 11
Методы сравнительного измерения

1. Государства-члены должны использовать метод исходного измерения озона, указанный в пункте 8 раздела A Приложения VI. Иные методы измерения могут использоваться в соответствии с условиями, изложенными в разделе B Приложения VI.

2. Каждое Государство-член должно сообщить Комиссии о методах, которые оно использует для отбора и измерения ИОС, перечисленных в Приложении X.

ГЛАВА 3. КОНТРОЛЬ КАЧЕСТВА АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА

Статья 12
Требования к зонам и агломерациям в случае, если уровни загрязнения там ниже предельно допустимых концентраций

В зонах и агломерациях, где уровень содержания в атмосферном воздухе диоксида серы, диоксида азота, PM10, PM2,5, свинца, бензола и угарного газа ниже соответствующих предельно допустимых концентраций, указанных в Приложениях XI и XIV, государства-члены должны поддерживать уровень концентрации данных загрязняющих веществ ниже предельно допустимых концентраций и прилагать усилия по сохранению лучшего качества атмосферного воздуха.

Статья 13
Предельно допустимые концентрации и предельно допустимые уровни загрязнения для защиты здоровья человека

1. Государства-члены по всей территории своих зон и агломераций должны обеспечить соответствие уровня концентрации диоксида серы, PM10, свинца и угарного газа в атмосферном воздухе предельно допустимым концентрациям, указанным в Приложении XI.

Предельно допустимые концентрации диоксида азота и бензола, указанные в Приложении XI, не могут быть превышены, начиная с дат достижения предельно допустимого значения.

Соответствие данным требованиям должно оцениваться согласно Приложению III.

Границы предельно допустимой концентрации, указанные в Приложении XI, должны применяться в соответствии с параграфом 1 статьи 22 и параграфом 1 статьи 23.

2. Предельно допустимые уровни загрязнения для концентрации диоксида серы и диоксида азота в атмосферном воздухе должны быть такими, как указано в разделе A Приложения XII.

Статья 14
Критические уровни загрязнения

1. Государства-члены должны обеспечить соответствие критическим уровням загрязнения, указанным в Приложении XIII, при проведении оценки качества воздуха согласно критериям, указанным в разделе A Приложения III.

2. Там, где постоянные измерения являются единственным источником информации для оценки качества воздуха, число мест отбора проб не должно быть меньше минимального числа, указанного в разделе C Приложения V. Там, где данная информация подтверждается путем использования техник моделирования или показательных измерений, общее количество мест отбора проб, указанных в разделе C Приложения V, может быть уменьшено на 50% при условии, если исследованные концентрации указанных загрязняющих веществ соответствуют требованиям к качеству данных, указанных в разделе A Приложения I.

Статья 15
Целевой показатель уменьшения угрозы вероятного загрязнения PM2,5 в отдельной стране для защиты здоровья человека

1. Государства-члены должны принять все необходимые адекватные по расходам меры по уменьшению угрозы вероятного загрязнения PM2,5 с целью достижения целевого показателя уменьшения угрозы вероятного загрязнения, указанного в разделе B Приложения XIV, к указанному там году.

2. Государства-члены должны обеспечить, что показатель среднего воздействия данного загрязняющего вещества в течение 2015 года, установленный в соответствии с разделом A Приложения XIV, не превышает степень концентрации вероятного загрязнения, указанную в разделе C данного Приложения.

3. Показатель среднего воздействия PM2,5 должен быть оценен в соответствии с разделом A Приложения XIV.

4. В соответствии с Приложением III каждое государство-член должно обеспечить, что распределение и число мест отбора проб, на которых базируется показатель среднего воздействия PM2,5, адекватно отражают подверженность всего населения воздействию данного загрязняющего вещества. Число мест отбора проб должно быть не меньше указанного в разделе B Приложения V.

Статья 16
Контрольный показатель и предельно допустимая концентрация PM2,5 для защиты здоровья человека

1. Государства-члены должны принять все необходимые адекватные по расходам меры по обеспечению того, чтобы концентрация PM2,5 в атмосферном воздухе не превышала контрольный показатель, указанный в разделе D Приложения XIV, в определенные там сроки.

2. Государства-члены должны гарантировать, что концентрация PM2,5 в атмосферном воздухе не превышает предельно допустимую концентрацию, указанную в разделе E Приложения XIV, во всех своих зонах и агломерациях в определенные там сроки. Соответствие этим требованиям должно оцениваться согласно Приложению III.

3. Граница предельно допустимой концентрации, указанная в разделе E Приложения XIV, должна применяться в соответствии с параграфом 1 статьи 23.

Статья 17
Требования в зонах и агломерациях, где концентрация озона превышает контрольные показатели и долговременные нормы

1. Государства-члены должны принять все необходимые адекватные по расходам меры по достижению контрольных показателей и долговременных норм.

2. Для зон и агломераций, в которых контрольный показатель превышен, государства-члены должны разработать программу в соответствии со статьей 6 Директивы 2001/81/ЕС и, в соответствующих случаях, реализовать план обеспечения качества воздуха для достижения контрольных показателей, а в случае, если это недостижимо, принять адекватные по расходам меры в сроки, указанные в разделе B Приложения VII данной Директивы.

3. Для зон и агломераций, в которых концентрация озона в атмосферном воздухе выше долговременных норм, но ниже или равна контрольным показателям, государства-члены должны разработать и реализовать эффективные с точки зрения затрат меры по достижению долговременных норм. Данные меры должны соответствовать всем планам обеспечения качества воздуха и программе, указанной в параграфе 2.

Статья 18
Требования в зонах и агломерациях, где концентрация озона соответствует долговременным нормам

В зонах и агломерациях, где концентрация озона соответствует долговременным нормам, государства-члены должны в той степени, насколько позволяют метеорологические условия и трансграничная природа озонного загрязнения, поддерживать существующие уровни концентрации озона ниже долговременных норм и сохранить при помощи соответствующих мер лучшее качество атмосферного воздуха в соответствии с устойчивым развитием и высоким уровнем защиты окружающей среды и здоровья человека.

Статья 19
Меры, требуемые в случае превышения оповестительного или предельно допустимого уровня загрязнения

Там, где оповестительный или какой-либо предельно допустимый уровень загрязнения, указанные в Приложении XII, превышен, государства-члены должны принять необходимые меры по оповещению общественности посредством радио, телевидения, газет или Интернета.

Государства-члены должны также предварительно проинформировать Комиссию о зарегистрированных уровнях загрязнения и продолжительности периодов, в течение которых оповестительный или предельно допустимый уровни загрязнения были превышены.

Статья 20
Концентрация загрязняющих веществ из естественных источников

1. Государства-члены в течение определенного года должны представить Комиссии списки зон и агломераций, где причиной превышения предельно допустимых концентраций определенного загрязняющего вещества являются естественные источники. Государства-члены должны предоставить информацию о концентрации и источниках, а также факты, доказывающие, что причиной превышения являются естественные источники.

2. Там, где Комиссия была проинформирована о превышении, приписываемом естественным источникам, в соответствии с параграфом 1, данное превышение не входит в сферу применения данной Директивы.

3. К 11 июня 2010 Комиссия должна издать руководящие принципы распознавания и неучета превышений, относящихся к естественным источникам.

Статья 21
Превышения предельно допустимых концентраций вследствие зимней обработки дорог песком или солью

1. Государства-члены могут определять зоны или агломерации, в которых предельно допустимые концентрации PM10 в атмосферном воздухе превышены вследствие ресуспендирования твердых частиц во время зимней обработки дорог песком или солью.

2. Государства-члены должны предоставить Комиссии списки любых подобных зон или агломераций вместе с информацией о концентрации и источниках PM10.

3. При информировании Комиссии в соответствии со статьей 27, государства-члены должны указать необходимые факты, доказывающие, что причиной превышения является ресуспендирование твердых частиц, и что соответствующие меры по снижению концентрации были приняты.

4. В соответствии со статьей 20, в случае зон и агломераций, указанных в параграфе 1 данной статьи, государствам-членам необходимо разработать план обеспечения качества воздуха, предусмотренный в статье 23, только в том случае, если причиной превышения предельной концентрации PM10 является не зимняя обработка дорог песком или солью, а другие источники.

5. К 11 июня 2010 г. Комиссия должна издать руководящие принципы определения концентрации загрязняющих веществ вследствие ресуспендирования твердых частиц во время зимней обработки дорог песком или солью.

Статья 22
Отсрочки и освобождение от обязательства по применению определенных предельно допустимых концентраций

1. Если в определенной зоне или агломерации, где соответствие предельно допустимым концентрациям диоксида азота или бензола не может быть достигнуто к крайним срокам, указанным в Приложении XI, государство-член вправе отложить их максимум на пять лет для определенной зоны или агломерации при условии разработки плана качества воздуха в соответствии со статьей 23 для той зоны или агломерации, к которой применяется отсрочка; план качества воздуха должен разрабатываться на основе указанных в разделе B Приложения XV сведений, относиться к определенным загрязняющим веществам и отражать степень достижения соответствия предельно допустимым концентрациям до нового крайнего срока.

2. Если в определенной зоне или агломерации, где соответствие предельно допустимым концентрациям PM10, указанным в Приложении XI, не может быть достигнуто ввиду сугубо местных дисперсионных характеристик, неблагоприятных климатических условий или трансграничного воздействия, государство-член освобождается от обязательства принять установленные предельно допустимые концентрации до 11 июня 2011 г., в случае если условия, изложенные в параграфе 1, выполнены и если государство-член предприняло все надлежащие меры на национальном, региональном и местном уровнях, чтобы соблюсти установленные сроки.

3. Выполняя требования параграфов 1 или 2, государство-член не должно допустить превышение предельно допустимой концентрацией каждого загрязняющего вещества границы предельно допустимой концентрации, установленные в Приложении XI для каждого из указанных загрязняющих веществ.

4. Государства-члены должны уведомить Комиссию о тех зонах и агломерациях, где, по их мнению, применимы параграфы 1 или 2, а также должны сообщить план качества воздуха, указанный в параграфе 1, включая всю информацию, необходимую Комиссии для оценки выполнения всех перечисленных выше условий. В своем исследовании Комиссия должна принять во внимание предполагаемое воздействие на качество атмосферного воздуха в государствах-членах в настоящее время и в будущем благодаря мерам, принятым государствами-членами, а также предполагаемое воздействие на качество атмосферного воздуха вследствие текущих мер Сообщества и запланированных мероприятий Сообщества, которые будут предложены Комиссией.

Там, где Комиссия не выдвинула никаких возражений в течение девяти месяцев после получения уведомления, связанного с существенными условиями по применению параграфов 1 или 2, следует считать их согласованными.

В том случае, если же возражения были выдвинуты, Комиссия вправе потребовать от государств-членов согласовать или предусмотреть новые планы обеспечения качества воздуха.

ГЛАВА 4. ПЛАНЫ

Статья 23
Планы обеспечения качества воздуха

1. Если в определенной зоне или агломерации уровень содержания загрязняющих веществ в атмосферном воздухе превышает какие-либо предельно допустимые концентрации или контрольные показатели, а также любые границы предельно допустимой концентрации, государства-члены должны обеспечить разработку планов качества атмосферного воздуха для данных зон и агломераций в целях достижения соответствующих предельно допустимых концентраций или контрольных показателей, указанных в Приложениях XI и XIV.

В случае превышения данных предельно допустимых концентраций, крайний срок достижения которых уже истек, планы качества воздуха должны предусматривать надлежащие меры для максимального сокращения длительности периода превышения данных концентраций. Планы качества воздуха могут дополнительно включать определенные меры по защите групп людей с повышенной чувствительностью, включая детей.

Данные планы качества воздуха должны включать информацию, содержащуюся в разделе A Приложения XV, и могут содержать меры в соответствии со ст. 24. Данные планы должны предоставляться Комиссии безотлагательно не позднее двух лет после года регистрации первого превышения.

В случае необходимости разработки и реализации планов качества воздуха в отношении нескольких загрязняющих веществ государства-члены в соответствующих случаях должны разработать и реализовать комплексные планы качества воздуха, охватывающие все указанные загрязняющие вещества.

2. Государства-члены, насколько это возможно, должны обеспечить соответствие с иными планами согласно Директиве 2001/80/ЕС, Директиве 2001/81/ЕС или Директиве 2002/49/ЕС для достижения целей охраны окружающей среды.

Статья 24
Краткосрочные рабочие планы

1. Если в определенной зоне или агломерации уровень концентрации загрязняющих веществ близок к превышению одного или более предельно допустимых уровней загрязнения, указанных в Приложении XII, государства-члены должны составить рабочие планы, содержащие необходимые краткосрочные меры для уменьшения угрозы или продолжительности данного превышения. В случае угрозы превышения одной или более предельно допустимых концентраций или контрольных показателей, указанных в Приложениях VII, XI и XIV, государства-члены, в соответствующих случаях, могут разработать подобные краткосрочные рабочие планы.

Однако в случае угрозы превышения предельно допустимого уровня концентрации озона, указанного в разделе B Приложения XII, государства-члены должны разработать подобные краткосрочные рабочие планы, когда, по их мнению, есть возможность для уменьшения угрозы, продолжительности или степени такого превышения с учетом национальных географических, метеорологических и экономических условий. При составлении данного краткосрочного рабочего плана государства-члены должны учитывать Решение 2004/279/ЕС.

2. Краткосрочные рабочие планы, указанные в параграфе 1, в зависимости от конкретного случая, могут предусматривать эффективные меры по управлению и, где необходимо, прекращению действий, увеличивающих риск превышения соответствующих предельно допустимых концентраций или контрольных показателей или предельно допустимых уровней загрязнения. Данные рабочие планы могут включать меры в отношении движения автотранспорта, строительных работ, судов у причала, работы промышленных предприятий, использования продукции и отопления жилых помещений. В рамках данных планов могут быть также рассмотрены определенные действия по защите людей с повышенной чувствительностью, включая детей.

3. Составив краткосрочный план действия, государства-члены должны проинформировать общественность и соответствующие организации (такие, как организации по охране окружающей среды, организации по защите прав потребителей, организации по защите интересов людей с повышенной чувствительностью и другие организации здравоохранения и промышленные объединения), о результатах их исследований относительно выполнимости определенных краткосрочных рабочих планов, их содержании, а также о реализации данных планов.

4. Один раз до 11 июня 2010 и регулярно после этой даты Комиссия должна опубликовывать примеры лучших методов составления краткосрочных рабочих планов, включая примеры лучших методов защиты людей с повышенной чувствительностью, в том числе детей.

Статья 25
Трансграничное загрязнение воздуха

1. Там, где есть превышение какого-либо предельно допустимого уровня загрязнения, предельно допустимой концентрации или контрольного показателя, а также любой границы предельно допустимой концентрации или долговременной нормы вследствие значительного трансграничного переноса загрязняющих воздух веществ или их предшественников, заинтересованные государства-члены должны сотрудничать и, в соответствующих случаях, готовить совместные действия, такие как разработка совместных или согласованных планов качества воздуха в соответствии со ст. 23, для ликвидации подобных превышений посредством применения соответствующих рациональных мер.

2. Комиссия должна принимать участие в любом сотрудничестве, указанном в параграфе 1. В соответствующих случаях Комиссия должна, принимая во внимание отчеты, подготовленные в соответствии с ст. 9 Директивы 2001/81/ЕС, решить, следует ли принимать дальнейшие действия на уровне Сообщества для сокращения выбросов, вызвавших трансграничное загрязнение.

3. Государства-члены в соответствии со ст. 24 должны разработать и реализовать совместные краткосрочные рабочие планы, охватывающие соседние зоны в других государствах-членах. Государства должны предоставить соседним зонам в других государствах-членах, разработавших краткосрочные рабочие планы, всю соответствующую информацию.

4. Если превышение предельно допустимого или оповестительного уровней загрязнения произошло в зонах или агломерациях, близких к национальным границам, информация должна быть предоставлена в кратчайшие сроки компетентным органам соседних государств-членов. Данная информация должна быть также предоставлена общественности.

5. При разработке планов, предусмотренных в параграфах 1 и 3, и информировании общественности, предусмотренном в параграфе 4, государства-члены должны стремиться к сотрудничеству с третьими странами, и в особенности со странами-кандидатами.

ГЛАВА 5. ИНФОРМАЦИЯ И ОПОВЕЩЕНИЕ

Статья 26
Информация для общественности

1. Государства-члены должны своевременно предоставить общественности, а также соответствующим организациям (таким, как организациям по охране окружающей среды, организациям по защите прав потребителей, организациям по защите интересов людей с повышенной чувствительностью и другим организациям здравоохранения и промышленным объединениям) исчерпывающую информацию в отношении:

a) качества атмосферного воздуха в соответствии с Приложением XVI;

b) любых решений об отсрочке в соответствии со ст. 22 (1);

c) любого освобождения от обязательств в соответствии со ст. 22 (2);

d) планов качества воздуха, предусмотренных в ст. 22 (1) и ст. 23 и в программах, указанных в ст. 17 (2).

Информация должна предоставляться бесплатно посредством любых доступных средств, включая Интернет или любые другие соответствующие средства телекоммуникации, и должна учитывать требования, указанные в Директиве 2007/2/ЕС.

2. Государства-члены должны предоставить общественности ежегодные отчеты относительно всех загрязняющих веществ, указанных в данной Директиве.

Данные отчеты должны суммировать уровни загрязнения, превышающие предельно допустимые концентрации, контрольные показатели, долговременные нормы, предельно допустимые и оповестительные уровни загрязнения за соответствующий период времени. Данная информация должна включать итоговую оценку результатов данных превышений. Отчеты могут включать дополнительную информацию о лесозащите, а также о других загрязняющих веществах, требования к контролю которых определены в данной Директиве (таких как отдельные нерегулируемые предшественники озона, перечисленные в разделе B Приложения X).

3. Государства-члены должны информировать общественность о компетентных органах, уполномоченных в случаях, указанных в статье 3.

Статья 27
Обмен информацией и отчетность

1. Государства-члены гарантируют предоставление Комиссии информации о качестве воздушной среды в течение назначенного срока, установленного исполнительными мерами в параграфе 2 статьи 28.

2. Так или иначе, для определения соблюдения предельно допустимых величин и критических уровней, а также для достижения заданных значений, данная информация должна быть предоставлена Комиссии не позднее девятого месяца по завершении каждого года, и должна включать:

a) изменения, внесенные в список за год, а также определение границ зон и концентрации, установленные в соответствии со ст. 4.

b) список зон и концентрации, где уровень загрязнения выше установленных норм, а также предел допустимого загрязнения или превышение его установленного значения или критического уровня. Для таких зон и агломераций указываются:

i) степени оценки и, при необходимости, дата и время наблюдений;

ii) при необходимости, влияние природных источников и ресуспензированых частиц, используемых для посыпания дорог песком и солью в зимний период времени, на изучаемые уровни, в соответствии со статьями 20 и 21.

3. Параграфы 1 и 2 относятся к информации, собранной с начала второго календарного года после вступления в силу исполнительных мер, предусмотренных в статьях 20 и 21.

Статья 28
Исполнительные меры

1. После тщательной проверки в соответствии с регулирующей процедурой, указанной в параграфе 3 статьи 29, будут приняты меры, направленные на внесение изменений в несущественные элементы данной Директивы, а именно в Приложения I-VI, Приложения VIII-X и Приложение XV.

Однако поправки не могут прямо или косвенно менять следующее:

а) предельно допустимые величины, цели уменьшения внешнего воздействия, критические уровни, заданные значения, информирование, предупреждение или установку долгосрочных целей, изложенных в Приложении VII и Приложениях XI-XIV;

б) даты проверки на соответствие параметрам, указанным в пункте "а".

2. Комиссия в соответствии с процедурой, установленной в параграфе 2 статьи 29, устанавливает дополнительную информацию, предоставляемую государствами-членами, в соответствии со статьей 27, а также промежуток времени, в течение которого такая информация должна быть представлена.

В соответствии с процедурой, установленной в параграфе 2 статьи 29, комиссия также определяет оптимальные пути передачи и обмена информации от компьютерных сетей и отдельных станций, измеряющих загрязнение атмосферного воздуха на территории государств-членов.

3. Комиссия составляет рекомендации по установке общих измерительных станций, в соответствии с параграфом 5 статьи 6.

4. Комиссия публикует рекомендации на основе сравнений, указанных в разделе B Приложения VI.

ГЛАВА 6. КОМИТЕТ, ВРЕМЕННЫЕ И ОКОНЧАТЕЛЬНЫЕ ПОСТАНОВЛЕНИЯ

Статья 29
Комитет

1. Комиссии будет содействовать Комитет по проверке качества атмосферного воздуха.

2. При ссылке на данный параграф применяются статьи 5 и 7 Решения 1999/468/ЕС, при этом необходимо принимать во внимание условия статьи 8.

Период, установленный в параграфе 6 статьи 5 Решения 1999/468/ЕС, должен составлять три месяца.

3. При ссылке на данный параграф применяются параграфы (1)-(4) статьи 5 "a" и статья 7 Решения 1999/468/ЕС, при этом необходимо принимать во внимание условия статьи 8.

Статья 30
Ответственность

Государства-члены устанавливают меры ответственности, применяемые к нарушителям положений национального права, принятого в соответствии с Директивой, и принимают все меры, необходимые для обеспечения их выполнения. Меры ответственности должны быть эффективными, пропорциональными и оказывать сдерживающее воздействие.

Статья 31
Отмены и временные постановления

1. Директивы 96/62/ЕС, 1999/30/ЕС, 2000/69/ЕС и 2002/3/ЕС утрачивают силу с 11 июня 2010 года, без ущерба для обязательств государств-членов, касающихся сроков изменения или применения этих Директив.

С 11 июня 2010 года вступают в силу следующие положения:

a) Параграф 1 статьи 12 Директивы 96/62/ЕС будет изложен в следующей редакции:

"1. Детализированное соглашение о предоставлении информации, предусмотренное статьей 11, должно быть принято в соответствии с процедурой, установленной в параграфе 3.";

b) Параграф 7 статьи 7, сноска 1 пункта 1 Приложения VIII и пункт VI Приложения IX Директивы 1999/30/ЕС утрачивают силу;

c) Параграф 7 статьи 5 и пункт III Приложения VII Директивы 2000/69/ЕС утрачивают силу;

d) Параграф 5 статьи 9 и пункт II Приложения VIII Директивы 2002/3/ЕС утрачивают силу.

2. Несмотря на положения первого подпараграфа параграфа 1, следующие статьи остаются в силе:

a) статья 5 Директивы 96/62/ЕС - до 31 декабря 2010 года;

b) параграф 1 статьи 11 Директивы 96/62/ЕС и параграфы 1, 2, 3 статьи 10 Директивы 2002/3/ЕС - до конца второго календарного года, следующего за годом вступления в силу исполнительных мер, оговоренных в параграфе 2 статьи 28 данной Директивы;

c) параграфы 3 и 4 статьи 9 Директивы 1999/30/ЕС - до 31 декабря 2009 года.

3. Ссылки на утратившие силу Директивы должны толковаться как сделанные на данную Директиву и читаться в соответствии с корреляционной таблицей, приведенной в Приложении XVII.

4. Решение 97/101/ЕС утрачивает силу по окончании второго календарного года, следующего за вступлением в силу исполнительных мер, оговоренных в параграфе 2 статьи 28 данной Директивы.

Несмотря на это, третий, четвертый и пятый абзацы статьи 7 Решения 97/101/ЕС утрачивают силу с 11 июня 2008 года.

Статья 32
Пересмотр

1. В 2013 г. Комиссия пересмотрит положения, относящиеся к PM2,5 и, соответственно, к другим загрязнениям, и предоставит рекомендации в Европейский парламент и Совет.

В отношении PM2,5 пересмотр будет предпринят таким образом, чтобы на законном основании объединить обязательства государств по уменьшению воздействия на окружающую среду, и заменить национальные планы государств, а также пересмотреть обязательства по уменьшению воздействия на окружающую среду, заложенные в статье 15, inter alia, принимая во внимание:

- новейшие научные данные, полученные от Всемирной организации здравоохранения и других подобных организаций,

- качество атмосферного воздуха и возможность снижения воздействия на окружающую среду в государствах-членах,

- пересмотр Директивы 2001/81/ЕС,

- прогресс в странах, выполняющих обязательства по уменьшению выброса загрязняющих веществ,

2. Комиссия примет во внимание возможность принятия более высокой предельной величины PM2,5, пересмотрит предельную величину второго шага по уменьшению PM2,5 и примет решения утвердить или изменить данный объем.

3. Комиссия также подготовит доклад об опыте и необходимости мониторинга PM10 и PM2,5, принимая во внимание технический прогресс, улучшение автоматических измерительных приборов. При необходимости будут предложены новые методы измерения PM10 и PM2,5.

Статья 33
Преобразование в национальное право

1. Государства-члены до 11 июня 2010 года должны ввести в действие законодательные, нормативные и административные положения, необходимые для исполнения Директивы. Список мер должен быть незамедлительно предоставлен Комиссии.

В принятых государством-членом мерах должна содержаться ссылка на настоящую Директиву, а также они должны сопровождаться такой ссылкой при их официальной публикации. Способы данной ссылки должны быть установлены государством-членом.

2. Государство-член гарантирует наличие достаточного числа измерительных станций городского фона PM2,5, необходимых для подсчета среднего показателя влияния на окружающую среду, в соответствии с разделом B Приложения V, утвержденного не позднее 1 января 2009 года, с целью соблюдения временных рамок и условий раздела A Приложения XIV.

3. Государства-члены должны предоставить Комиссии основные положения национального права, принятого по теме данной Директивы.

Статья 34
Вступление в силу

Данная Директива вступает в силу со дня ее опубликования в официальном издании Европейского Союза.

Статья 35
Адресаты

Государства-члены являются адресатами настоящей Директивы.

Совершено в Страсбурге 21 мая 2008 г.

(Подписи)

__________
(*) Перевод Александрова А.Е., Магденко О.А.

---

 

Приложение I

ТРЕБОВАНИЯ К КАЧЕСТВУ ДАННЫХ

A. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ТРЕБОВАНИЙ К ДАННЫМ О КАЧЕСТВЕ ОКРУЖАЮЩЕГО ВОЗДУХА

__________
(*) Государства-члены могут применять произвольные методы измерения вместо непрерывного измерения бензола, свинца и твердых частиц, если они смогут продемонстрировать Комиссии, что погрешность, включая погрешность вследствие случайного отбора, удовлетворяет цели качества воздуха на 25%, а временной промежуток длиннее минимального временного промежутка для данных измерений. Случайный отбор должен быть равномерно распределен в течение года во избежание искажения результата. Погрешность вследствие случайного отбора определена процедурой, установленной в ISO 11222 (2002) "Качество воздуха - определение погрешности усредненного по времени значения измерения качества воздуха". Если случайные измерения используются для оценки требований к предельно допустимой концентрации твердых частиц (PM10), вместо числа превышений, на которые сильно влияет охват информации, должен быть определен процентиль 90,4 (ниже или равный 50 мг/м-3).
(**) Замеры, распределенные в течение года, для того, чтобы охватить различные условия климата и интенсивность движения транспорта.
(***) Один случайный замер в неделю в течение года, или восемь недель, равномерно распределенные в течение года.

Погрешность (уровень достоверности 95%) методов оценки определяется в соответствии с нормами CEN (европейского комитета по стандартизации), Руководством по формулированию погрешности в измерениях (ENV 13005-1999), методологией Международной организации по стандартизации ISO 5725:1994 и руководством, представленным в докладе Европейского комитета по стандартизации "Качество воздуха - подход к определению погрешности в оценке методов измерения окружающего воздуха" (CR 14377:2002E). Процентные соотношения погрешности в вышеуказанной таблице представлены для отдельных измерений, сделанных за период, предусмотренный предельно допустимыми величинами (или заданными величинами, как в случае с озоном) для доверительного интервала в 95%. Погрешность фиксированных измерений может быть применена в области с соответствующими предельно допустимыми величинами (или заданными величинами, как в случае с озоном).

Погрешность в моделировании определяется как максимальное отклонение от измеренных и рассчитанных уровней концентрации в 90% для отдельных станций мониторинга за период, предусмотренный предельно допустимыми величинами (или заданными величинами, как в случае с озоном), без учета времени. Погрешность моделирования может быть применена в области с соответствующими предельно допустимыми величинами (или заданными величинами, как в случае с озоном). Зафиксированные измерения, взятые для сравнения с результатами моделирования, должны быть представлены в шкале, которую охватывает модель.

Погрешность в допустимой оценке рассматривается как максимальное отклонение от измеренных и рассчитанных уровней концентрации за период, предусмотренный предельно допустимыми величинами (или заданными величинами, как в случае с озоном) без учета времени. Требования к минимальному сбору данных и временным промежуткам не включают в себя потерю данных вследствие регулярных проверок и стандартного технического обслуживания измерительной аппаратуры.

B. РЕЗУЛЬТАТЫ ОЦЕНКИ КАЧЕСТВА ВОЗДУХА

Нижеследующая информация представлена для зон или агломераций, в пределах которых для получения дополнительной информации применяются неизмерительные средства. Она также может служить единственным способом оценки качества воздуха. К такой информации относятся:

- описание действий по оценке воздуха;

- специальные методы со ссылкой на их описание;

- источники данных;

- описание результатов, включая погрешности, (в частности, размер территории и длина дороги внутри зоны или агломерации, где концентрация вредных веществ превышает предельно допустимые нормы, заданные значения или долгосрочные цели и границы допустимых отклонений, а также любые территории, где концентрация вредных веществ превышает или меньше предельно допустимого порога);

- население, потенциально подверженное влиянию вредных веществ, концентрация которых превышает предельно допустимые нормы.

C. ОБЕСПЕЧЕНИЕ КАЧЕСТВА ОЦЕНКИ ВОЗДУХА: ПРОВЕРКА ДАННЫХ

1. В целях точности измерений и их соответствия данным, указанным в разделе A, лица, наделенные полномочиями и назначенные согласно статье 3, гарантируют нижеследующее:

- все меры по оценке качества воздуха согласуются со статьями 6 и 9 и контролируются в соответствии с требованиями, обозначенными в разделе 5.6.2.2. стандарта ISO/IEC 17025:2005;

- организации, управляющие сетями и отдельными станциями, имеют установленное качество контрольных систем, а также обеспечивают их регулярное техническое обслуживание для поддержания точности измерительных приборов;

- обеспечение качества/качество контрольных процессов установлены также и для сбора данных и их донесения. Организации, назначенные для этой цели, должны активно участвовать в программах обеспечения качества на уровне Сообщества;

- национальные лаборатории, наделенные соответствующими полномочиями, в соответствии со ст. 3 принимают участие в открытом обмене информацией по загрязняющим веществам, регламентируемой данной Директивой. Они должны быть аккредитованы в соответствии с EN/ISO 17025 до 2010 года и использовать методы, оговоренные в Приложении VI. Данные лаборатории должны быть вовлечены в организованные Комиссией открытые программы по гарантии качества воздуха на территории государств-членов, а также должны координировать на национальном уровне реализацию соответствующих методов и демонстрацию равнозначных не упомянутых выше методов.

2. Вся информация, переданная в соответствии со ст. 27, считается надежной, за исключением информации, обозначенной как временная.

---

 

Приложение II

ОПРЕДЕЛЕНИЕ УСЛОВИЙ ОЦЕНКИ КОНЦЕНТРАЦИИ СЕРНИСТОГО ГАЗА, ДИОКСИДА АЗОТА И ОКСИДА АЗОТА, ТВЕРДЫХ ЧАСТИЦ (PM10 И PM2,5), СВИНЦА, БЕНЗОЛА И ОКСИДА УГЛЕРОДА В ВОЗДУХЕ В ПРЕДЕЛАХ ЗОНЫ ИЛИ АГЛОМЕРАЦИИ

A. ВЕРХНИЙ И НИЖНИЙ ОЦЕНОЧНЫЙ ПОРОГИ

Нижеследующие верхний и нижний оценочный пороги относятся к:

1. Сернистый газ

2. Диоксид азота и оксид азота

3. Твердые частицы (PM10 / PM2,5)

__________
(*)Верхний и нижний оценочные пороги для твердых частиц (PM2,5) не применимы к измерениям, производимым для определения величины соответствия уменьшения показателя для защиты здоровья человека.

4. Свинец

5. Бензол

6. Оксид углерода

B. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРЕВЫШЕНИЯ ВЕРХНЕГО И НИЖНЕГО ПОРОГОВ ОЦЕНКИ

Превышение верхнего и нижнего порогов оценки определяется на основе данных о концентрации вредных веществ за последние пять лет. Порог считается превышенным, если он был превышен в течение отдельных трех лет, не считая пяти предыдущих лет.

Если для определения превышения верхнего и нижнего порогов оценки информации за последние пять лет не достаточно, государства-члены могут объединить результаты мероприятий по измерению, происходящих в течение одного года в местах с высокой концентрацией загрязняющих веществ, с результатами, полученными из базы данных по выбросам вредных веществ и моделированием.

---

 

Приложение III

ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ВОЗДУХА И РАЗМЕЩЕНИЕ ПУНКТОВ ДЛЯ ИЗМЕРЕНИЯ СЕРНИСТОГО ГАЗА, ДИОКСИДА АЗОТА И ОКСИДА АЗОТА, ТВЕРДЫХ ЧАСТИЦ (PM10 И PM2,5), СВИНЦА, БЕНЗОЛА И ОКСИДА УГЛЕРОДА В ВОЗДУХЕ

A. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

Оценка качества воздуха должна быть произведена во всех зонах и агломерациях в соответствии со следующими критериями:

1. Оценка качества воздуха должна быть произведена во всех местах, за исключением случаев, предусмотренных параграфом 2, в соответствии с критериями, установленными в разделах B и C (для мест размещения измерительных пунктов для ведения измерений). Положения, предусмотренные в разделах B и C, могут быть применены в той мере, в которой они необходимы для определения специальных местс существенной концентрацией загрязнений, где качество воздуха оценивается при помощи индикативных измерений или моделирования.

2. Соблюдение предельно допустимых величин концентрации, ориентированное на защиту здоровья человека, не оценивается в нижеперечисленных местах:

a) в любой местности, расположенной в пределах территории, запрещенной для проживания человека и с отсутствием населения;

b) согласно параграфу 1 статьи 2 в промышленных помещениях, где применяются все необходимые меры по обеспечению здоровья и безопасности людей;

c) на проезжей части дорог, а также на центральных резервных полосах дорог, за исключением частей дорог, доступных для пешеходов.

B. МАКРОМАСШТАБНОЕ РАЗМЕЩЕНИЕ ИЗМЕРИТЕЛЬНЫХ ПУНКТОВ

1. Защита здоровья людей

a) Измерительные пункты, предназначенные для защиты здоровья человека, должны быть установлены таким образом, чтобы обеспечивать получение нижеследующей информации:

- территории, в пределах зон и агломераций, с наибольшей концентрацией вредных веществ. Население таких территорий прямо или косвенно подвержено влиянию загрязняющих веществ за более существенный период, чем средний период предельно допустимой концентрации загрязняющих веществ;

- уровни загрязнения других территорий в пределах зон и агломераций, подверженные воздействию всего населения;

b) Измерительные пункты должны быть расположены таким образом, чтобы избежать измерения малых микросред в их непосредственной близости. Это означает, что измерительные пункты должны быть расположены таким образом, чтобы изъятая проба воздуха служила образцом качества воздуха на оживленном участке дороги (не менее 100 метров длиной) или в промышленной зоне (площадью не менее 250 м x 250 м);

c) Места измерения загрязнения городского фона должны быть расположены таким образом, чтобы на уровень их загрязнения влияло взаимодействие всех источников, расположенных от станции в стороне, противоположной направлению ветра. Один источник не должен доминировать в уровне загрязнения над другими, если это не типичный случай для данной городской среды. Такие измерительные пункты должны отображать ситуацию в пределах нескольких квадратных километров;

d) В местах измерения уровня загрязнения воздуха в сельской местности на пункты измерения не влияет близость агломераций и промышленных площадок, расположенных на расстоянии ближе пяти километров;

e) В местах оценки воздействия промышленных производств хотя бы один измерительный пункт должен быть установлен в месте направления ветра от источника загрязнения. Там, где фоновое загрязнение неизвестно, дополнительный измерительный пункт должен быть установлен в месте основного направления ветра;

f) Измерительные пункты на схожих территориях, по возможности, не должны располагаться в непосредственной близости друг от друга;

g) Для защиты здоровья людей измерительные пункты должны также по необходимости располагаться на изолированных участках.

2. Защита растений и природных экосистем

Измерительные пункты, нацеленные на защиту растений и природных экосистем, должны располагаться более чем за 20 км от агломераций, или на расстоянии 5 км от зон застройки, промышленных построек, автострад или основных дорог, где проезжает более 50 000 автомобилей в день. Это означает, что измерительные пункты должны быть расположены таким образом, чтобы качество образца взятого воздуха представляло воздух на 1000 кв.км вокруг. Государства-члены могут расположить измерительные пункты на меньшем расстоянии друг от друга или брать образцы воздуха, представляющие качество воздуха на меньшей по охвату территории, принимая во внимание географические условия и возможность защиты наиболее уязвимых территорий.

Учитывая запросы потребителей, оценка качества воздуха должна быть проведена также на изолированных участках.

C. МИКРОМАСШТАБНЫЕ МЕСТА УСТАНОВКИ ИЗМЕРИТЕЛЬНЫХ ПУНКТОВ

Нижеследующие положения должны применяться в зависимости от возможности их исполнения:

- поток воздуха у входа в зонд для отбора воздуха не должен быть ограничен (по меньшей мере на 270 град. свободной дуги) какими-либо препятствиями, влияющими на поток воздуха вблизи пробоотборника (обычно он располагается на расстоянии нескольких метров от зданий, балконов, деревьев и других преград и по меньшей мере на 0,5 м от ближайших зданий на случай, если измерительные пункты, предоставляющие информацию о качестве воздуха находятся на линии застройки),

- в основном, вход в зонд для отбора воздуха располагается между 1,5 м (зона вентиляции) и 4 м над землей. В некоторых случаях он может быть расположен выше (до 8 м). Высокое расположение входа в зонд может быть также необходимо, если станция производит замеры воздуха на большой территории. Вход в зонд не может быть расположен в непосредственной близости от источников загрязнения, во избежание прямого всасывания загрязняющих веществ, не смешанных с воздухом,

- отвод выкидной трубы пробоотборника должен быть расположен таким образом, чтобы избежать попадания отработанного воздуха во вход в зонд,

- зонды для отбора воздуха со всеми загрязняющими веществами с дорожных трасс должны быть расположены, по меньшей мере, в 25 метрах от границы основных дорожных связок и не более чем за 10 м от тротуара;

Следующие обстоятельства должны быть приняты во внимание:

- пересечение источников загрязнения;

- безопасность;

- доступность;

- возможность подключения электричества и телефонных коммуникаций;

- просматриваемость места из его окрестностей;

- безопасность общественности и операторов;

- желательность размещения пунктов измерения для различных загрязнений;

- условия планирования.

D. ДОКУМЕНТИРОВАНИЕ И ВЫБОР ПЛОЩАДКИ

Процедура выбора площадки на стадии распределения должна быть полностью документирована при помощи фотографий окружающей территории, основанных на показаниях компаса, а также детализированной карты. Площадки проверяются и документируются регулярно, чтобы убедиться в их эффективности по прошествии времени.

---

 

Приложение IV

ИЗМЕРЕНИЯ ФОНА ЗАГРЯЗНЕНИЯ В СЕЛЬСКОЙ МЕСТНОСТИ НЕЗАВИСИМО ОТ КОНЦЕНТРАЦИИ ВРЕДНЫХ ВЕЩЕСТВ

A. Цели

Главной целью данных измерений является гарантия получения компетентной информации об уровне загрязнения. Данная информация необходима для оценки роста уровня загрязнения на более загрязненных территориях (таких, как городское фоновое загрязнение, загрязнение промышленных территорий, а также загрязнение территорий вокруг автострад), оценки возможного загрязнения от переноса загрязняющих веществ по воздуху на большие расстояния, анализа пропорционального распределения источников загрязнения и понимания специфики загрязняющих веществ, таких как твердые частицы, а также для увеличения использования моделирования на городских территориях.

B. Вредные вещества

Измерение PM2,5 должно включать в себя измерение концентрации всей массы вещества и его отдельных компонентов с целью определения его химического состава. В него должны быть включены, по меньшей мере, все нижеперечисленные химические элементы.

C. Размещение

Измерения фонового загрязнения сельской местности должны быть проведены в соответствии с частями A, B и C Приложения III.

---

 

Приложение V

КРИТЕРИИ ОПРЕДЕЛЕНИЯ МИНИМАЛЬНОГО КОЛИЧЕСТВА ИЗМЕРИТЕЛЬНЫХ ПУНКТОВ ДЛЯ ФИКСИРОВАННЫХ ИЗМЕРЕНИЙ КОНЦЕНТРАЦИИ СЕРНИСТОГО ГАЗА, ДИОКСИДА УГЛЕРОДА И ОКСИДА УГЛЕРОДА, ТВЕРДЫХ ЧАСТИЦ (PM10 И PM2,5), СВИНЦА, БЕНЗОЛА И ОКСИДА УГЛЕРОДА В ВОЗДУХЕ

A. МИНИМАЛЬНОЕ КОЛИЧЕСТВО ИЗМЕРИТЕЛЬНЫХ ПУНКТОВ ФИКСИРОВАННЫХ ИЗМЕРЕНИЙ ДЛЯ ОЦЕНКИ СООТВЕТСТВИЯ С ПРЕДЕЛЬНО ДОПУСТИМЫМ УРОВНЕМ КОНЦЕНТРАЦИИ ЗАГРЯЗНЯЮЩИХ ВЕЩЕСТВ ДЛЯ ЗАЩИТЫ ЗДОРОВЬЯ ЧЕЛОВЕКА И ОПРЕДЕЛЕНИЕ ГРАНИЦЫ ПОРОГА В ЗОНАХ И АГЛОМЕРАЦИЯХ, ГДЕ ФИКСИРОВАННОЕ ИЗМЕРЕНИЕ СЛУЖИТ ЕДИНСТВЕННЫМ ИСТОЧНИКОМ ИНФОРМАЦИИ

1. Рассеянные источники

__________
(*) Для измерения диоксида азота, твердых частиц, бензола и оксида углерода нужна хотя бы одна станция по мониторингу городского фона и одна станция по мониторингу загрязнения воздуха от транспортных средств. Это позволит не увеличивать количество измерительных пунктов. Для измерения этих загрязнений общее число станций по мониторингу городского фона и станций по мониторингу загрязнения воздуха от транспортных средств в государствах-членах оговорено в разделе A (1) и не будет увеличиваться вдвое. Измерительные пункты с превышением предельно допустимой величины загрязнения PM10 в течение последних трех лет будут сохранены, за исключением случаев, когда требуется их перемещение, и, в частности, пространственное развитие.
(**) В местах измерения уровня загрязнения PM10 и PM2,5 при помощи одной станции мониторинга в соответствии со статьей 8, данные измерения считать произведенными двумя измерительными пунктами. Общее число измерительных пунктов PM2,5 и PM10 в государствах-членах оговорено в разделе A (1) и не должно отличаться больше, чем в два раза. Число измерительных пунктов PM2,5 для измерения уровня загрязнения городского фона в агломерациях и в городских территориях удовлетворяет требованиям, указанным в разделе B Приложения V.

2. Точечные источники

Для оценки загрязнения в непосредственной близости от источников загрязнения расчет количества пунктов фиксированных измерений производится с учетом концентрации выбросов, вероятного характера распространения загрязненного воздуха и потенциального воздействия на население.

B. МИНИМАЛЬНОЕ КОЛИЧЕСТВО ИЗМЕРИТЕЛЬНЫХ ПУНКТОВ ФИКСИРОВАННЫХ ИЗМЕРЕНИЙ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СООТВЕТСТВИЯ С ЦЕЛЯМИ ПО УМЕНЬШЕНИЮ ВОЗДЕЙСТВИЯ ЗАГРЯЗНЯЮЩИХ ВЕЩЕСТВ, ТАКИХ КАК PM2,5, ДЛЯ ЗАЩИТЫ ЗДОРОВЬЯ ЧЕЛОВЕКА

Один измерительный пункт рассчитан на один миллион человек населения, проживающего в агломерациях и на территории города с населением более 100000 человек. Эти измерительные пункты будут совпадать с измерительными пунктами, указанными в разделе A.

C. МИНИМАЛЬНОЕ КОЛИЧЕСТВО ИЗМЕРИТЕЛЬНЫХ ПУНКТОВ, ПРЕДНАЗНАЧЕННЫХ ДЛЯ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ ФИКСИРОВАННЫХ ИЗМЕРЕНИЙ, ОПРЕДЕЛЕНИЯ СООТВЕТСТВИЯ КРИТИЧЕСКИМ УРОВНЯМ ВЫБРОСА ЗАГРЯЗНЯЮЩИХ ВЕЩЕСТВ И ЗАЩИТЫ РАСТЕНИЙ ВНЕ ЗОН АГЛОМЕРАЦИИ

В изолированных зонах количество измерительных пунктов фиксированных измерений определяется с учетом вероятного характера распространения загрязненного воздуха и потенциального воздействия на растительность.

---

 

Приложение VI

ЭТАЛОННЫЕ МЕТОДЫ ОЦЕНКИ КОНЦЕНТРАЦИИ СЕРНИСТОГО ГАЗА, ДИОКСИДА И ОКСИДА АЗОТА, ТВЕРДЫХ ЧАСТИЦ (PM10 И PM2,5), СВИНЦА, БЕНЗОЛА, ОКСИДА УГЛЕРОДА И ОЗОНА

A. ЭТАЛОННЫЕ МЕТОДЫ ИЗМЕРЕНИЯ

1. Эталонный метод измерения концентрации сернистого газа

Эталонный метод измерения сернистого газа описан в EN 14212:20 "Качество воздуха - Стандартный метод измерения концентрации сернистого газа при помощи ультрафиолетового излучения".

2. Эталонный метод измерения концентрации диоксида и оксида азота

Эталонный метод измерения диоксида и оксида азота описан в EN 14211:2005 "Качество воздуха - Стандартный метод измерения концентрации диоксид и оксида азота при помощи хемилюминесценции".

3. Эталонный метод сбора пробы и измерения концентрации свинца

Эталонный метод сбора пробы свинца описан в пункте 4 раздела A данного Приложения. Эталонный метод измерения концентрации свинца описан в EN 14902:2005 "Стандартный метод измерения концентрации Pb/Cd/As/Ni в крупицах взвеси твердых частиц PM10".

4. Эталонный метод сбора пробы и измерения концентрации PM10

Эталонный метод сбора пробы и измерения концентрации PM10 описан в EN 12341:1999 "Качество воздуха - определение количества твердых частиц во фракции взвеси PM10 - Эталонный метод и полевые испытания для демонстрации соотношения методов измерения".

5. Эталонный метод сбора пробы и измерения концентрации PM2,5

Эталонный метод сбора пробы и измерения концентрации PM2,5 описан в EN 14907:2005 "Стандартный весовой метод измерения для определения количества твердых частиц во фракции взвеси PM2,5".

6. Эталонный метод сбора пробы и измерения концентрации бензола

Эталонный метод сбора пробы и измерения концентрации бензола описан в EN 14662:2005 в части 1, 2, и 3 "Качество воздуха - Стандартный метод измерения уровня концентрации бензола".

7. Эталонный метод измерения оксида углерода

Эталонный метод измерения оксида углерода описан в EN 14626:2005 "Качество воздуха - Стандартный метод измерения уровня концентрации оксида углерода при помощи нерассеивающей инфракрасной спектроскопии".

8. Эталонный метод измерения озона

Эталонный метод измерения озона описан в EN 14625:2005 "Качество воздуха - стандартный метод измерения уровня концентрации озона при помощи ультрафиолетовой фотометрии".

B. ДЕМОНСТРАЦИЯ ЭКВИВАЛЕНТНОСТИ МЕТОДОВ

1. Государство-член может использовать любой другой метод, если оно докажет, что данный метод показывает результаты, эквивалентные методам, описанным в разделе A. Также, как в случае с измерением твердых частиц, заинтересованное государство-член может использовать любой другой метод, если оно докажет стойкую взаимосвязь данного метода с упомянутым выше. В этом случае, для того чтобы достичь результатов, эквивалентных тем, которые могли бы быть достигнуты при использовании метода, упомянутого в разделе A, результаты, достигнутые при применении данного метода, должны быть скорректированы.

2. Комиссия в соответствии с параграфом 1 может потребовать от государства-члена подготовить и представить на рассмотрение доклад, демонстрирующий эквивалентность методов.

3. Оценивая возможность принятия доклада, упомянутого в параграфе 2, Комиссия делает ссылку на руководство по демонстрации эквивалентности методов (которое надлежит опубликовать). Промежуточные коэффициенты, которые государства-члены использовали для приближения равноценности методов, позднее будут одобрены и/или исправлены со ссылкой на указания Комиссии.

4. Для улучшения сопоставимости данных государства-члены должны гарантировать возможность внесения поправок задним числом в сведения по произведенным замерам.

C. СТАНДАРТИЗАЦИЯ

Стандартный объем газообразных загрязняющих веществ измеряется при температуре 293 градуса Кельвина и атмосферном давлении в 101,3 кПа. Объем для измерения твердых частиц и субстанций, содержащихся в твердых частицах (например, свинца) зависит от условий окружающей среды, а именно от температуры и атмосферного давления на момент измерения.

D. ВНЕДРЕНИЕ НОВОГО ОБОРУДОВАНИЯ

Все новое оборудование, закупаемое для исполнения данной Директивы, должно соответствовать рекомендуемому методу или его эквиваленту до 11 июня 2010 года.

Все оборудование, используемое для фиксированных измерений, должно соответствовать рекомендуемому методу или его эквиваленту до 11 июня 2013 года.

E. ВЗАИМНОЕ ПРИЗНАНИЕ ДАННЫХ

При утверждении модели, предназначенной для демонстрации того, что оборудование удовлетворяет требованиям рабочих характеристик рекомендованного метода, изложенного в разделе A, правомочные органы и лица, назначенные в соответствии со статьей 3, должны принимать отчеты о тестировании, полученные из лабораторий других государств-членов организации, аккредитованных в EN ISO 17025 на выполнение таких испытаний.

---

 

Приложение VII

ПЛАНИРУЕМЫЙ ОБЪЕМ ОЗОНА И ДОЛГОСРОЧНЫЕ ЦЕЛИ

A. ОПРЕДЕЛЕНИЯ И КРИТЕРИИ

1. Определения

AOT40 (выраженное в мг/м-3 в час) обозначает сумму разницы за определенный период времени между часовой концентрацией, превышающей 80 мг/м-3 (= 40 частей на биллион) и 80 мг/м-3. Используются только значения, полученные за один час измерений в период между 8.00 и 20.00 часами по среднеевропейскому времени (СЕВ).

2. Критерии

Нижеизложенные критерии применяются для проверки достоверности информации при объединении данных и подсчете статистических параметров:

__________
(*) В случае недоступности данных по измерениям нижеследующий коэффициент должен быть использован для подсчета значений AOT40:

(**) Количество часов в течение периода определения AOT40 (а именно, с 08:00 по 20:000 среднеевропейского времени с 1 мая по 31 июля каждого года для защиты растений, и с 1 апреля по 30 сентября каждого года для защиты лесов).

B. ЦЕЛЕВЫЕ ЗНАЧЕНИЯ

__________
(*) Оценка соблюдения целевых значений начинается с настоящего времени. Таким образом, 2010 год становится первым годом, данные за который будут использованы при подсчете соответствия с последующими тремя или пятью годами.
(**) Ежедневное усредненное значение концентрации за восемь часов определяется путем изучения усредненных значений за восемь часов, вычисляемых при помощи данных, поступающих ежечасно, и обновляемых каждый час. Каждое усредненное восьмичасовое значение приписывается тому дню, когда заканчивается измерение, таким образом, первый расчетный период дня будет начинаться в 17:00 предыдущего дня и заканчиваться в 01:00 следующего; последний расчетный период любого дня длится с 16:00 до 24:00.
(***) Если усредненные значения за три или пять лет не могут быть установлены на основе полной и последовательной совокупности ежегодных данных, то минимальными данными, необходимыми для проверки соответствия целевым значениям, являются:
- целевые значения для защиты здоровья человека: достоверные данные за год,
- целевые значения для защиты растений: достоверные данные за три года.

C. ДОЛГОСРОЧНЫЕ ЦЕЛИ

Приложение VIII

КРИТЕРИЙ ГРУППИРОВАНИЯ И РАСПОЛОЖЕНИЕ ИЗМЕРИТЕЛЬНЫХ ПУНКТОВ ДЛЯ ОЦЕНКИ КОНЦЕНТРАЦИИ ОЗОНА

Нижеследующие данные применяются для снятия фиксированных измерений:

A. Макромасштабное размещение

__________
(*) Измерительные пункты должны, по возможности, быть репрезентативны территориям, расположенным вдали от них.

Размещение станций в сельской местности должно быть скоординировано с требованиями мониторинга, обозначенными в Регламенте Комиссии (ЕС) 1737/2006 от 7 ноября 2006 года, где подробно описаны правила по выполнению Регламента (ЕС) 2152/2003 Европейского парламента и Совета по мониторингу состояния лесов и взаимодействию по вопросам защиты окружающей среды в Евросоюзе(*).

__________
(*) ОЖ N L 334, 30.11.2006, с. 1.

B. Микромасштабное размещение

Процедура микромасштабного размещения, описанная в разделе C Приложения III, должна быть соблюдена максимально полно. Также она должна гарантировать расположение входного зонда на достаточном расстоянии от топочных камер и печных труб и на расстоянии не менее 10 м от ближайшей дороги, с увеличением дистанции в зависимости от интенсивности движения.

C. Документирование и рассмотрение выбранного места

Процедуры, описанные в разделе D Приложения III, должны проводиться с применением надлежащих съемок и представлением данных мониторинга метеорологических и фотохимических процессов, влияющих на измерение концентрации озона в соответствующих местах.

---

 

Приложение IX

КРИТЕРИЙ ОПРЕДЕЛЕНИЯ МИНИМАЛЬНОГО КОЛИЧЕСТВА ИЗМЕРИТЕЛЬНЫХ ПУНКТОВ ДЛЯ ФИКСИРОВАННЫХ ИЗМЕРЕНИЙ КОНЦЕНТРАЦИИ ОЗОНА

A. Минимальное количество измерительных пунктов для продолжительных фиксированных измерений и оценки соответствия целевым значениям, долгосрочным целям и данным о тревожных порогах, в местностях, где данные измерения представляют собой единственный источник информации

__________
(*) Желательно сохранить хотя бы одну пригородную станцию в местах с наибольшим влиянием населения на окружающую среду. В агломерациях 50% станций должно быть расположено в пригородных зонах.
(**) Рекомендуется располагать 1 станцию на 2500 кв.км в местности со сложными условиями.

B. Минимальное количество измерительных пунктов для фиксированных измерений для зон и агломераций в долгосрочной перспективе

Количество измерительных пунктов для зон, в сочетании с другими дополнительными средствами оценки, такими как моделирование качества воздуха и регулярное измерения диоксида азота, должны быть достаточными для изучения изменения загрязнения озона и проверки соответствия долгосрочным целям. Количество станций, расположенных в агломерациях и других зонах, может быть уменьшено на одну треть количества, указанного в разделе A. Там, где информация, полученная от фиксированных измерений, является единственным источником данных, должна быть сохранена хотя бы одна измерительная станция. Станция может быть ликвидирована в зоне с возможностью проведения дополнительной оценки воздуха, если координация действий соседних станций позволит обеспечить компетентную оценку концентрации вредных веществ в зоне и сравнение данных с долгосрочными целями. Количество станций по измерению сельского фона должно быть не менее, чем одна на 100 000 кв.км.

---

 

Приложение X

ИЗМЕРЕНИЕ ПРЕДШЕСТВУЮЩИХ ОЗОНУ СУБСТАНЦИЙ

A. Цели

Основной целью подобных измерений служит анализ продуктов, предшествующих озону, проверка эффективности методик по уменьшению выбросов, проверка кадастра газообразных выбросов и помощь источникам выбросов загрязняющих веществ в соблюдении предписанной концентрации загрязняющих веществ. Дополнительной целью является содействие пониманию способов формирования озона и предшествующего ему процесса дисперсии, а также применение фотохимических моделей.

B. Субстанции

Измерение субстанций, предшествующих озону, включает в себя измерение оксидов азота (NO и NO2) и соответствующих летучих органических соединений (ЛОС). Ниже представлен список летучих органических соединений, рекомендуемых для измерений:

C. Размещение

Подходящие для целей мониторинга замеры, указанные в разделе A, должны быть проведены в городских и пригородных территориях на любом посту мониторинга в соответствии с требованиями данной Директивы.

---

 

Приложение XI

ПРЕДЕЛЬНО ДОПУСТИМЫЕ ЗНАЧЕНИЯ ДЛЯ ЗАЩИТЫ ЗДОРОВЬЯ ЧЕЛОВЕКА

A. КРИТЕРИИ

Без ущерба Приложению I, нижеследующие критерии должны использоваться для проверки достоверности при обобщении данных и при статистических расчетах:

__________
(*) Требования к подсчету усредненного годового значения не включают в себя потерю данных вследствие текущей проверки и стандартного технического обслуживания оборудования.

B. ПРЕДЕЛЬНО ДОПУСТИМЫЕ ЗНАЧЕНИЯ

__________
(*) Вступил в силу с 1 января 2005 года.
(**) Максимальное ежедневное усредненное значение концентрации за восемь часов определяется путем изучения усредненных значений за восемь часов, вычисляемых при помощи данных, поступающих ежечасно, и обновляемых каждый час. Каждое усредненное восьмичасовое значение, подсчитанное таким образом, приписывается тому дню, когда измерение заканчивается, таким образом, первый расчетный период любого дня будет начинаться в 17:00 предыдущего дня и заканчиваться в 01:00 следующего; последний расчетный период любого дня длится с 16:00 до 24:00.
(***) Вступил в силу с 1 января 2005 года. Предельное значение должно быть достигнуто к 1 января 2010 г. Для измерительных станций, находящихся в непосредственной близости от специализированных промышленных производств, загрязняющих данную местность промышленными выбросами десятки лет подряд, предельное значение к 1 января 2010 года должно составлять 1,0 мг/м-3. Территория, к которой применяется более высокое предельное значение, не должна простираться более, чем на 1000 м от таких мест.

---

 

Приложение XII

ДАННЫЕ И ТРЕВОЖНЫЕ ПОРОГИ

A. Тревожные пороги для других загрязняющих веществ

Измеряются в течение трех часов подряд в местах, репрезентативных по качеству воздуха на площади 100 кв.км или в целой зоне или агломерации.

B. Данные и тревожные пороги для озона

__________
(*) При реализации ст. 24 превышение порога измеряется или прогнозируется на три часа подряд.

---

 

Приложение XIII

КРИТИЧЕСКИЕ УРОВНИ ДЛЯ ЗАЩИТЫ РАСТЕНИЙ

Приложение XIV

НАЦИОНАЛЬНАЯ ЦЕЛЬ ПО УМЕНЬШЕНИЮ ВОЗДЕЙСТВИЯ ЗАГРЯЗНЯЮЩИХ ВЕЩЕСТВ, ЦЕЛЕВОЕ ЗНАЧЕНИЕ И ПРЕДЕЛЬНОЕ ЗНАЧЕНИЕ ДЛЯ PM2,5

A. УСРЕДНЕННЫЙ ПОКАЗАТЕЛЬ ВОЗДЕЙСТВИЯ

Усредненный показатель воздействия (УПВ), выраженный в мг/м-3, основан на измерениях городского фона в зонах и агломерациях на всей территории государства-члена. Он рассчитывается из усредненного трехгодового значения концентрации, полученного со всех измерительных пунктов, установленных в соответствии с разделом B Приложения V. УПВ для 2010 года будет составлять усредненное значение концентрации за 2008, 2009 и 2010 годы.

Несмотря на это, там, где данные за 2008 год не доступны, государство-член может использовать усредненное значение концентрации за 2009 и 2010 годы или усредненное значение концентрации за 2009, 2010 и 2011 годы. Используя такую возможность, государство-член должно до 11 сентября 2008 года поставить Комиссию в известность о своем решении.

УПВ для 2020 года будет составлять усредненное значение концентрации, полученной от измерительных пунктов, за три года - за 2018, 2019 и 2020 годы. УВП используется для проверки достижения национальной задачи по уменьшению воздействия вредных веществ на окружающую среду.

УПВ для 2015 года будет составлять усредненное трехгодовое значение концентрации, полученной от измерительных пунктов, за 2013, 2014 и 2015 годы. УПВ используется для проверки достижения обязательств по уменьшению воздействия вредных веществ на окружающую среду.

B. НАЦИОНАЛЬНАЯ ЦЕЛЬ ПО УМЕНЬШЕНИЮ ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ

В местах, где УПВ за соответствующий год составляет 8 мг/м-3 или меньше, цель по уменьшению воздействия на окружающую среду будет равна нулю. Цель по уменьшению воздействия на окружающую среду будет равна нулю также, в случае если УПВ достигает уровня 8 мг/м-3 в любой момент за период с 2010 по 2020 годы и удерживается на этом уровне или ниже.

C. ОБЯЗАТЕЛЬСТВА ПО УМЕНЬШЕНИЮ КОНЦЕНТРАЦИИ ЗАГРЯЗНЯЮЩИХ ВЕЩЕСТВ

D. ЦЕЛЕВОЕ ЗНАЧЕНИЕ

E. ПРЕДЕЛЬНОЕ ЗНАЧЕНИЕ

__________
(*) Этап 2 - показательное предельное значение рассматривается Комиссией в 2013 году в свете полученных данных о влиянии загрязняющих веществ на здоровье людей и окружающую среду, технической осуществимости и опыта по достижению целевого значения в государствах-членах.

---

 

Приложение XV

ИНФОРМАЦИЯ, ОБЯЗАТЕЛЬНАЯ ДЛЯ ВКЛЮЧЕНИЯ В МЕСТНЫЕ, РЕГИОНАЛЬНЫЕ И НАЦИОНАЛЬНЫЕ ПЛАНЫ ПО УЛУЧШЕНИЮ КАЧЕСТВА ВОЗДУХА

A. Информация, которая должна быть предоставлена в соответствии со статьей 23 (план по улучшению качества воздуха)

1. Локализация перенаселенных мест:

a) регион;

b) город (на карте);

c) измерительная станция (географические координаты на карте).

2. Общая информация:

a) тип местности (город, промышленная или сельская местность);

b) оценка загрязненной территории (кв.км) и населения, подверженного влиянию загрязнения;

c) полезные данные о климате;

d) важные топографические данные;

e) достаточная информация о характере целей, требующих защиту от загрязняющих веществ на данной местности.

3. Ответственные лица:

Имена и адреса лиц, ответственных за разработку и исполнение планов по улучшению качества воздуха.

4. Природа и оценка загрязнения:

a) вредные вещества, попавшие под наблюдение за последние годы (до реализации мер по улучшению качества воздуха);

b) концентрации, измеренные после запуска проекта;

c) методы, используемые для оценки.

5. Источник загрязнения:

a) список основных источников загрязнения (по карте);

b) полное количество загрязняющих веществ, выделяемых данными источниками загрязнения (количество тонн в год);

c) данные о загрязнениях, поступающих из других территорий.

6. Анализ ситуации:

a) подробные данные о факторах, влияющих на превышение концентрации загрязняющих веществ (например, транспорт, включая зарубежный, данные о вторичных загрязняющих веществах в атмосфере);

b) детали возможных мер по улучшению качества воздуха.

7. Детали мер и проектов по улучшению качества воздуха, осуществляемых до 11 июня 2008 года:

a) местные, региональные, национальные, интернациональные меры;

b) наблюдаемый эффект от этих мер.

8. Детали мер и проектов, принятых с целью уменьшения загрязнения воздуха после вступления в силу данной Директивы:

a) список и описание всех мер, изложенных в проекте;

b) время исполнения;

c) оценка улучшения запланированного качества воздуха и ожидаемое время, необходимое для достижения данных целей.

9. Детали планируемых и осуществленных за длительный период времени мер.

10. Список публикаций, документов и работ, использованных в качестве дополнительной информации, необходимой в соответствии с данным Приложением.

B. Данные, предоставленные в соответствии со статьей 22 (1)

1. Все данные в соответствии с разделом A.

2. Информация о реализации следующих Директив:

1) Директива Совета 70/220/ЕЭС от 20 марта 1970 года о сближении законодательства государств-членов относительно мероприятий, предпринимаемых против загрязнения воздуха выбросами транспортных средств(*);

__________
(*) ОЖ N L 76, 6.4.1970, с. 1. Директива с последними изменениями, внесенными Директивой 2006/96/ЕС (ОЖ N L 363, 20.12.2006, с. 81).

2) Директива Европейского парламента и Совета 94/63/ЕС от 20 декабря 1994 года по контролю выброса летучих органических соединений (ЛОС) в местах хранения бензина и его распределения из терминалов на заправочные станции(*);

__________
(*) ОЖ N L 365, 31.12.1994, с. 24. Директива изменена Положением (ЕС) 1882/2003 (ОЖ N L 284, 31.10.2003, с. 1).

3) Директива Европейского парламента и Совета 2008/1/ЕС от 15 января 2008 года о комплексном предотвращении и контроле за загрязнением(*);

__________
(*) ОЖ N L 365, 31.12.1994, с. 24. Директива изменена Положением (ЕС) 1882/2003 (ОЖ N L 284, 31.10.2003, с. 1).

4) Директива Европейского парламента и Совета 97/68/ЕС от 16 декабря 1997 года по сближению законодательства государств-членов по предотвращению распространения газообразных загрязнений и твердых частиц, выделяемых двигателями внутреннего сгорания, установленными на внедорожных транспортных средствах(*);

__________
(*) ОЖ N L 59, 27.2.1998, с. 1. Директива с последними изменениями, внесенными Директивой 2006/105/ЕС.

5) Директива Европейского парламента и Совета 98/70/ЕС от 13 октября 1998 года относительно качества моторного и дизельного топлива(*);

__________
(*) ОЖ N L 350, 28.12.1998, с. 58. Директива с последними изменениями, внесенными Регламентом (ЕС) 1882/2003.

6) Директива Совета 1999/13/ЕС от 11 марта 1999 года об ограничении выбросов летучих органических соединений вследствие использования органических растворителей в определенной деятельности и установках(*);

__________
(*) ОЖ N L 85, 29.3.1999, с. 1. Директива с последними изменениями, внесенными Директивой 2004/42/ЕС Европейского парламента и Совета (ОЖ N L 143, 30.4.2004, с. 87).

7) Директива Совета 1999/32/ЕС от 26 апреля 1999 года по уменьшению серы в определенных видах жидкого топлива(*);

__________
(*) ОЖ N L 121, 11.5.1999, с. 13. Директива с последними изменениями, внесенными Директивой 2005/33/ЕС Европейского парламента и Совета (ОЖ N L 191, 22.7.2005, с. 59).

8) Директива Европейского парламента и Совета 2000/76/ЕС от 4 декабря 2000 года о сжигании отходов(*);

__________
(*) ОЖ N L 332, 28.12.2000, с. 91.

9) Директива Европейского парламента и Совета 2001/80/ЕС от 23 октября 2001 года об ограничении выбросов некоторых загрязняющих воздух веществ от крупных установок сжигания;

10) Директива Европейского парламента и Совета 2001/81/ЕС от 23 декабря 2001 года по уменьшению выброса в атмосферу определенных загрязняющих веществ;

11) Директива Европейского парламента и Совета 2004/42/ЕС от 21 апреля 2004 года по ограничению выброса летучих органических соединений вследствие использования органических растворителей при производстве определенных красок, лаков и средств по обработке автомобилей(*);

__________
(*) ОЖ N L 143, 30.4.2004, с. 87.

12) Директива Европейского парламента и Совета 2005/33/ЕС от 6 июля 2006 года, вносящая поправку в Директиву 1999/32/ЕС в отношении содержания серы в топливе для флота(*);

__________
(*) ОЖ N L 191, 22.7.2005, с. 59.

13) Директива Европейского парламента и Совета 2005/55/ЕС от 28 сентября 2005 года о сближении законодательства государств-членов относительно мероприятий, предпринимаемых против загрязнения воздуха выбросами газообразных и летучих загрязнителей от дизельных двигателей, используемых в транспортных средствах, и выбросами газообразных загрязнителей от двигателей внутреннего сгорания, использующих природный газ или жидкое газообразное топливо для транспортных средств(*);

__________
(*) ОЖ N L 275, 20.10.2005, с. 1. Директива с изменениями, внесенными Регламентом (ЕС) 715/2007 ( 994_914 ) (ОЖ N L 171, 29.6.2007, с. 1).

14) Директива Европейского парламента и Совета 2006/32/ЕС от 6 апреля 2006 года по эффективному использованию энергии конечными потребителями и энергетическому обеспечению(*).

__________
(*) ОЖ N L 114, 27.4.2006, с. 64.

3. Информация обо всех мерах по уменьшению загрязнения воздуха, рассмотренная на соответствующих местных, региональных и национальных уровнях, включает в себя:

a) Уменьшение выбросов загрязняющих веществ от постоянных источников загрязнения путем гарантии оснащения или замены постоянных источников сжигания (включая сырье) малой и средней величины оборудованием по контролю за выбросом вредных веществ;

b) Уменьшение выбросов загрязняющих веществ от автомобилей путем модификации оборудования по контролю над их выбросами. Использование материальных стимулов для увеличения количества его потребителей;

c) Приобретение органами государственной власти, в соответствии с руководством по защите окружающей среды, транспортных средств, топлива и сжигающего оборудования для уменьшения выбросов загрязняющих веществ, включая покупку:

- новых транспортных средств, включая транспортных средств с низкой эмиссией загрязняющих веществ;

- услуг по очистке транспортных средств;

- стационарных источников горения с низкой эмиссией;

- низкоэмиссионного топлива для стационарных и передвижных источников;

d) меры по ограничению выброса вредных веществ от транспорта путем планирования и управления (включая назначение платы, дифференцированной платы за парковку и использование других материальных стимулов; образование зон с низким выбросом загрязняющих веществ);

e) меры по поощрению замены транспортных средств на модели с меньшим выбросом загрязняющих веществ;

f) гарантии использования низкоэмиссионного топлива в малых, средних и крупных стационарных и мобильных источниках;

g) меры разрешающей программы, предусмотренной в Директиве 2008/1/ЕС, национальных планов, предусмотренных в Директиве 2001/80/ЕС, а также меры, применяемые с использованием экономических инструментов (таких, как налоги, штрафы и продажи квот на выброс);

h) по необходимости, использование мер по защите здоровья детей и уязвимых групп населения.

---

 

Приложение XVI

ИНФОРМИРОВАНИЕ ОБЩЕСТВЕННОСТИ

1. В соответствии с данной Директивой, государства-члены гарантируют регулярную доступность для общественности новейшей информации о концентрации загрязняющих веществ.

2. В соответствии с Приложением VII и Приложениями XI-XIV информация о концентрации загрязняющих веществ в окружающей среде должна быть предоставлена в средних значениях за соответствующий средний период времени. Информация должна отражать уровень качества воздуха, включая превышение предельно допустимых значений, целевых значений, тревожных порогов, информационных порогов, а также включая долгосрочные цели по подконтрольным загрязняющим веществам. Государство-член должно предоставлять также краткую оценку целей по улучшению качества воздуха и соответствующую информацию о влиянии загрязняющих веществ на здоровье человека и растительность.

3. Информация о концентрации сернистого газа, диоксида азота, твердых частиц (по крайней мере, PM10), озона и оксида углерода должна обновляться ежедневно, а, по возможности, и ежечасно. Усредненная информация о концентрации свинца и бензола, представленная за последние 12 месяцев, должна обновляться каждые три месяца, или, по возможности, раз в месяц.

4. Государства-члены гарантируют предоставление общественности своевременной информации о фактическом и прогнозируемом превышении тревожных порогов; данные о превышении информационного порога также должны быть обнародованы. Предоставляемый отчет должен включать следующую информацию:

a) данные о наблюдаемом(-ых) превышении(-ях):

- местонахождение или территория превышения;

- тип порога превышения (информационный или тревожный);

- начальное время и продолжительность превышения;

- наибольшая часовая концентрация загрязняющих веществ, а также наибольшее усредненное значение концентрации озона за восемь часов;

b) прогноз на последующий полдень/день:

- географическая территория прогнозируемого превышения информационного и/или тревожного порогов;

- ожидаемые изменения (улучшение, стабилизация или ухудшение) загрязнения, а также причины данных изменений;

c) данные о типе населения, загрязненной территории, прогнозируемое влияние на здоровье людей и рекомендации по поведению:

- данные о группах населения, подверженных риску;

- описание возможных симптомов;

- рекомендуемые меры предосторожности для населения территории, подверженной загрязнению;

- источники дальнейшей информации;

d) информация о превентивных действиях по уменьшению и/или предотвращению загрязнения: указание основных источников загрязнения; рекомендуемые действия по предотвращению выброса загрязняющих веществ;

e) в случае прогнозируемого превышения порогов загрязнения, государство-член гарантирует предоставление данной информации для практических целей.

---

 

Приложение XVII

КОРРЕЛЯЦИОННАЯ ТАБЛИЦА

ЗАЯВЛЕНИЕ ЕВРОПЕЙСКОЙ КОМИССИИ

Комиссия принимает во внимание содержание Директивы о качестве воздуха и его улучшении в Европе, принятой Парламентом и Советом. В частности, Комиссия подчеркивает важность проведения совместных мер по сокращению источников загрязнения воздуха, предусмотренных Парламентом и Советом в параграфе 4 статьи 22.

Комиссия признает необходимость уменьшения выброса вредных загрязняющих веществ для достижения целей, установленных в Шестой программе действий ЕС в области окружающей среды. Комиссия разработала значительное количество совместных мер по улучшению качества воздуха. Со времени принятия стратегии по уменьшению количества загрязняющих веществ был достигнут существенный прогресс и предприняты различные меры:

- Парламент и Совет приняли новое законодательство, ограничивающее выброс легковыми автомобилями выхлопных газов,

- Комиссия приняла план нового законодательства по ограничению выброса выхлопных газов в грузовых автомобилях,

- в 2008 году новые законодательные проекты Комиссии будут касаться:

- дальнейшего уменьшения допустимого выброса ключевых загрязняющих веществ в государствах-членах;

- загрязнения, связанные с дозаправкой машин на заправочных станциях;

- исследования состава серы в топливе, включая топливо для кораблей;

- в процессе реализации также находятся подготовительные работы для осуществления следующих действий:

- улучшения экомодели и уменьшения выброса загрязняющих веществ от домашних котельных и водонагревателей;

- уменьшения содержания растворителя в красках, лаках и средствах по уходу за машиной;

- уменьшения выброса выхлопных газов от внедорожных транспортных средств, и уменьшения серы в топливе;

- Комиссия продолжит настаивать на значительном снижении выброса загрязняющих веществ от кораблей Международной морской организации, а также выполнять обещание по продвижению предложений и осуществлению совместных действий с Международной морской организацией, не исполнившей обязательства по амбициозным планам, предусмотренным на 2008 год.

Тем не менее, Комиссия выполняет обязательства по наведению порядка в законодательных инициативах, а также нуждается в инициативах, подкрепленных всесторонней оценкой воздействия на окружающую среду и оценкой эффекта от применяемых мер. В этом отношении Комиссия продолжит оценивать необходимость продвижения новых законодательных инициатив, но оставляет за собой право решать вопросы о сроках их представления.

---

 

ЗАЯВЛЕНИЕ НИДЕРЛАНДОВ

Нидерланды всегда поддерживали амбициозные и эффективные инициативы Европы по улучшению качества воздуха и будут продолжать оказывать поддержку в будущем. Нидерланды удовлетворены компромиссом, достигнутым между Парламентом и Советом и благодарны Парламенту, Комиссии и Руководству за достигнутые результаты. Новая Директива по повышению качества воздуха намечает значительный прогресс в улучшении состояния окружающей среды и здоровья людей.

Как отмечают Нидерланды, после выстраивания общей позиции качество воздуха в стране, на которое в значительной степени оказывало влияние развитие трансграничных связей, улучшилось благодаря эффективной политике Евросоюза. Главной заботой Нидерландов было включение в Директиву сбалансированного пакета общеевропейских и национальных мер, а также постановка реалистичных временных рамок для достижения поставленных целей по улучшению качества воздуха. Только в этом случае государство-член будет в состоянии достичь целей данной Директивы.

Нидерланды довольны тем, что Комиссия сделала заявление о планируемых мерах заблаговременно. Соответствие качества воздуха своевременным общеевропейским стандартам зависит от четкости политики Европы. Нидерланды особенно указывают на недостаток информации и неопределенность в отношении выброса и концентрации твердых частиц (PM ). Нидерланды приложат все усилия по

2,5 достижению поставленных целей в срок. Правительство Нидерландов развивает Национальную программу по сотрудничеству в области улучшения качества воздуха и решению проблемы тех местностей, где предел выбросов загрязняющих веществ постоянно превышен, с тем, чтобы и на этих территориях план по улучшению стандартов качества воздуха был выполнен в намеченные сроки.

Нидерланды удовлетворены тем, что Парламент и Совет завершили второе чтение Директивы в срок, достаточный для ее вступления в силу в 2008 году. Нидерланды будут активно работать для осуществления гарантии того, что программа межнационального сотрудничества, а также меры, принимаемые на местном и региональном уровне, будут достаточны для достижения поставленных целей.