Законодавство в галузі охорони атмосферного повітря: які ключові проблеми та головні завдання для України

Головне в статті:

• Про міжнародне законодавство
• Про переваги членства України в Конвенції про транскордонне забруд-
• нення
• Про основні проблемні питання для України на шляху до ратифікації про-
• токолів
• Про перелік директив у галузі охорони атмосферного повітря, які необ-
• хідно адаптувати
• Про національне законодавство в галузі охорони атмосферного повітря
• Завдання, які необхідно вирішити

Атмосферне повітря — це дуже важливий природний ресурс, який необхідно оберігати, тому Закон України «Про охорону атмосферного повітря» — це документ, який має захищати, регулювати, контролювати стан атмосферного повітря з метою забезпечення конституційного права громадян на безпечне довкілля. Адже забруднення атмосфери завдає шкоди здоров’ю людей, сільськогосподарським культурам, екосистемам і навіть об’єктам культурної спадщини.

Про міжнародне законодавство

Важливим міжнародним документом в галузі охорони атмосферного повітря є Конвенція про транскордонне забруднення атмосферного повітря на великі відстані (Convention on Long-range Transboundary Air Pollution — CLRTAP, далі — Конвенція), розроблена під егідою Європейської економічної комісії ООН та підписана в м. Женеві (Швейцарія) 1979 року, тобто в цьому році виповнюється 40 років відтоді, коли людство замислилось про те, що забруднення атмосферного повітря — це не регіональна, не локальна, а глобальна проблема, яка потребує негайного вирішення.

Метою Конвенції, як зазначено у преамбулі, є співпраця держав у боротьбі з перенесенням речовин, що забруднюють повітря, на великі відстані, розробка широкої програми моніторингу та оцінки перенесення таких речовин на великі відстані, вивчення наслідків перенесення забруднювачів повітря на великі відстані та пошук світовою спільнотою шляхів вирішення проблеми. Держави-учасниці зобов’язалися розробляти ефективну політику і стратегію боротьби із забрудненням повітря, у т. ч. системи регулювання якості повітря, сумісні із сталим розвитком, зокрема, шляхом використання найкращих з наявних та економічно прийнятних технологій, що ґрунтуються на принципах маловідходності, економічності.

Україна ратифікувала три протоколи Конвенції, а також планує подальшу роботу стосовно оцінки потенціалу щодо виконання та подальшої ратифікації положень трьох останніх протоколів Конвенції.

Ратифіковані протоколи Конвенції

• Про фінансування Спільної програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднювачів на великі відстані в Європі (ЕМЕП).
• Про скорочення викидів сірки або їх трансграничних потоків щонайменше на 30 %.
• Про обмеження викидів оксидів азоту або їх трансграничних потоків.

Нератифіковані протоколи Конвенції

• Протокол про обмеження викидів летких органічних сполук або їх трансграничних потоків.
• Протокол стосовно подальшого скорочення викидів сірки.
• Протокол по важких металах.
• Протокол по стійких органічних забруднювачах.
• Ґетеборзький протокол про боротьбу з підкисленням, евтрофікацією та приземним озоном.

Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані вимагає від сторін здійснення обміну наявною інформацією про викиди забруднювачів повітря, що були здійснені з площ за узгодженою мережею квадратів 50 50 км (наразі — 0,100 0,100), дані про потоки забруднювачів повітря через національні кордони і за узгоджені періоди.

Автор: Лілія Козак, голова комітету з охорони атмосферного повітря ПАЕУ, еколог АТ «Укргазвидобування».