Про політичний порядок денний нового уряду щодо енергоефективності промислових підприємств: що дозволить українському бізнесу адаптуватися до змін, які плануються в ЄС у зв’язку з «Новою зеленою угодою»

Рівень енергоємності ВВП в Україні перевищує показники більшості європейських країн. Перехід до енергоефективної економіки питання для держави стратегічне і лежить у трикутній площині економіка-енергетика-екологія.

27 листопада відбулася знакова подія, що стала вже щорічною, — конференція «Енергоефективність на підприємствах: можливості та рішення». Вона була організована за ініціативи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, та підтримки проекту «Консультування підприємств щодо енергоефективності», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини.

Як зазначив Олексій Рябчин, заступник міністра енергетики та захисту довкілля: «Питання енергоефективності сьогодні — це питання нашого майбутнього. Рівень енергоємності ВВП в Україні перевищував у 2018 році рівень енергоємності ВВП Польщі — у 2,5 рази; Німеччини — у 3,3 рази та середнє значення країн світу — удвічі. Тому наше завдання —  допомагати населенню та стимулювати наші компанії до зменшення втрат».

На цій конференції у представників бізнесу випала не просто можливість послухати про енергомодернізацію від експертів, а й ознайомитись із реальними успішними кейсами.

Вже є ціла низка підприємств, які провели енергоаудити і почали впровадження енергоефективних заходів. Вони об’єднуються в навчальні мережі енергоефективності та діляться своїм досвідом з підвищення енергоефективності виробництва. Водночас уряд визначив одним зі своїх пріоритетних завдань підвищення рівня енергоефективності всієї економіки, а не лише житлового сектору.

«Ми працюємо над вдосконаленням системи оподаткування викидів СО2. Акумульовані кошти будуть спрямовані на декарбонізацію, боротьбу з енергетичною бідністю, впровадження енергоефективних заходів МСБ та промисловістю. Це дозволить українському бізнесу адаптуватися до змін в ЄС у зв’язку з «Новою зеленою угодою». Ми також плануємо найближчим часом подати на розгляд КМУ проект закону з імплементації Директиви 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність», — акцентував увагу Олексій Рябчин.

Про можливості та переваги переходу до енергоефективного виробництва акцентував увагу присутніх і Олександр Черних, в.о. державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — директор Департаменту промислової політики: «Станом на 2018 р. в Україні нараховувалося майже 44,9 тис. промислових підприємств різних форм власності. Вони складають основу розвитку економіки України, а також споживають 30 % загальних енерговитрат. Енергоємність економіки України у 3-4 рази перевищує відповідний середній показник країн ЄС. Проте, реалізувавши цей потенціал, Україна зможе підвищити рівень конкурентоспроможності своєї економіки. Саме тому Мінеконорозвитку у співпраці з Держенергоефективності та за підтримки Уряду Німеччини запровадили проект з проведення 60+ енергоаудитів на підприємствах України. Метою цього проекту є демонстрація потенціалу скорочення викидів парникових газів та економічну доцільність впровадження енергоефективних заходів безпосередньо на промислових підприємствах по всій території України. Особливий акцент в конкурсному відборі був зроблений на участі малих та середніх підприємств».

Про кращі практики з підвищення енергоефективності на промислових підприємствах та ключові аспекти, які має знати кожен підприємець, розповів присутнім Рікардо Кюльхайм, директор проекту «Консультування підприємств щодо енергоефективності», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини.

Рікардо зазначив, що основними проблемами, виявленими спеціалістами GIZ під час енергоаудитів, які проведено більш як на 60 українських підприємствах, є:

1) технологічні:

• незавантаженість значної частини виробництва,
• технічно застаріле обладнання,
• відсутність технічних систем обліку енергоресурсів,
• розгалуженість та значна протяжність систем постачання енергоресурсів та води;

2) організаційні:

• відсутність системи енергоменеджменту та постійного аналізу енергоспоживання,
• відсутність процедур визначення показників енергоефективності,
• брак ефективного оперативного контролю,
• недостатнє забезпечення мотивації персоналу до підвищення енергоефективності.

Країни Європейського Союзу вже кілька років допомагають містам України та промисловим підприємствам зменшити енергоспоживання. За таких обставин змінюється підхід до енергоефективності, в органах місцевої влади створюються відповідні департаменти.

Подібний результат досягається як скороченням енергоспоживання, так і переходом на альтернативні джерела енергопостачання. На тлі постійно зростаючих цін на енергоносії ці методи особливо актуальні.

До співпраці та переходу на енерго- та ресурсоефективні виробництва закликали всіх учасників присутні експерти та організатори заходу.

Джерело: прес-служба ECOBUSINESS Group