Як показав приклад поширення коронавірусної інфекції за перші три місяці 2020 року, в умовах слабко контрольованого поширення інфекційних захворювань для країн з перехідною економікою першим кроком у боротьбі з цим поширенням має стати опрацювання національних та місцевих норм, нормативів, стандартів і правил поводження з медичними відходами. Далі має йти проведення аналізу недоліків і упущень в операційній діяльності підприємств, пов’язаних з управлінням побутовими відходами, а також складено план дій з реагування на конкретну непередбачену ситуацію з урахуванням місцевих умов і пом’якшення можливих наслідків.
На національному або місцевому рівні можуть встановлюватися спеціальні протоколи та плани дій для управління побутовими відходами, які можуть містити потенційно інфіковані предмети, як це було продемонстровано в багатьох країнах під час поширення COVID-19. Підприємства галузі повинні проводити моніторинг і уточнювати наявність встановлених регламентів.
Випадок пандемії COVID-19 має стати уроком і допомогти підготувати підприємства галузі до спалахів більш серйозних захворювань, які можуть виникнути в майбутньому. Набутий досвід став підставою для напрацювання наступних рекомендацій для основних зацікавлених сторін сфери поводження з відходами:
На рівні органів місцевого самоврядування:
- Зобов’язати операторів ринку розробити плани роботи в надзвичайній епідемічній ситуації, мати резерв захисних засобів для працівників галузі.
- За необхідності передбачити механізми для екстреного фінансування вищевказаних планів.
- Виконувати координацію дій державних установ, операторів ринку, ініціатив приватних підприємств, неурядових організацій та донорів у питаннях поводження з побутовими відходами, як потенційного джерела загрози поширення вірусних захворювань.
- Проводити обов’язкове інформування населення про правила поводження з потенційно інфікованими відходами.
- Здійснити перегляд тарифів з метою врахування додатково витрат, що виникають у зв’язку із закупівлею додаткових ЗІЗ та дезінфікуючих засобів.
На рівні операторів ринку:
- На всіх підприємствах санітарної очистки повинні бути розроблені та прийняті відповідні плани роботи в екстреній ситуації, пов’язаної з поширенням інфекційного захворювання. Плани повинні включати розділ фінансування та текстову частину — містити опис усіх процедур, в тому числі — додаткові інструкції для співробітників, безпосередньо задіяних у наданні послуг, а саме — протоколи дій для кожної посади та співробітника (наприклад, для оператора полігону, водія сміттєвоза, оператора сміттєвоза, сортувальника тощо). Плани повинні регулярно оновлювати.
- Має бути підготовлений резервний запас достатньої кількості засобів індивідуального захисту для працівників та дезінфікуючих засобів як для самого підприємства, так і надання послуг з урахуванням щоденного використання.
- У разі виникнення спалаху захворювання необхідно провести додатковий інструктаж і наказом керівництва ввести план дій в екстреній ситуації. Обов’язковим є контроль за виконанням заходів, передбачених планом, та виконанням інструкцій.
- За нестачі спецодягу необхідно здійснити додаткову його закупівлю (абз. 4 ст. 8 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII) з подальшим коригуванням тарифу на послуги з поводження з ТПВ для урахування зазначених витрат.
Галузевим асоціаціям рекомендовано:
- Проводити моніторинг захворюваності співробітників підприємств саночистки з метою виявлення фактів зараження через побутові відходи для прийняття подальших рішень.
- Підготувати рекомендації та зразки планів робіт та протоколів дій для забезпечення безпеки співробітників.
Матеріал підготовано спеціально для ПАЕУ та Ecobusiness Group експертами:
- Катерина Абашина, експерт з питань поводження з побутовими відходами
- Ірина Козлова, експерт з питань поводження з побутовими відходами
- Тетяна Омельяненко, експерт з питань поводження з відходами
Більше — у №5, 2020 журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»