В фокусі уваги Директива 2006/21/ЄС Про управління відходами видобувної промисловості

Директива 2006/21/ЄС Про управління відходами видобувної промисловості передбачає заходи, процедури й гарантії для попередження та зменшення, наскільки це можливо, будь-якого негативного впливу на навколишнє середовище, та будь-яку загрозу, що може виникнути в зв’язку з цим, для здоров’я населення, в результаті управління відходами видобувної промисловості.
Першочергові заходи щодо імплементації:

1. Розроблення і запровадження планів з управління відходами видобувної промисловості.
2. Порядок подання та вимоги щодо заявки на отримання дозволу та порядок надання дозволу на функціонування місць розміщення відходів
3. Запровадження класифікації місць розміщення відходів
4. Заходи, що стосуються гірничих виїмок (кар’єрів, місць відкритого видобування копалин тощо)
5. Вимоги до будівництва, управління, закриття та післяексплуатаційного періоду місць розміщення відходів
6. Інвентаризація закритих місць розміщення відходів
7. Контроль з метою попередження трансграничного впливу
8. Впровадження фінансових гарантій

Необхідні зміни до ЗУ «Про відходи» від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР та інші підзаконні акти у сфері поводження з відходами:

• впровадження абсолютно нових підходів та ієрархії поводження з відходами потребуватиме розробки нового законодавства і його узгодження з іншим законодавством, що, у свою чергу, вплине на дозвільну, податкову систему, способи та об’єкти поводження з відходами тощо.
• узгодження класифікації відходів. Імплементація європейського переліку відходів (List of waste) пов’язана з одними з найбільш значних реформувань у нормативно-правовому полі України щодо відходів. 
• перехід від розробки державних програм поводження з відходами з їх низьким рівнем відповідальності за виконання до розроблення планів з управління відходами з наднаціональним рівнем звітності й контролю виконання.
• запровадження розширеної відповідальності виробника при створенні систем поводження з відходами упаковки, відпрацьованими мастилами (оливами), шинами, батарейками й акумуляторами, електронними й електричними відходами тощо.

Однак впровадити усе це, не чекаючи змін у законодавстві — нову ієрархію поводження з відходами, узгодити класифікацію відходів з європейською, розробити плани управління відходами на підприємстві і запровадити принцип розширеної відповідальності виробника (наприклад, у договорах постачання) підприємство може й сьогодні.  

Великі підприємства, орієнтовані на європейський ринок і з іноземними інвестиціями, це вже зробили.

Для класифікації відходів і побічних продуктів передусім необхідно чітко розділити відходи від побічних продуктів і вторинної сировини. 

Ключовим принципом для розуміння процесу є принцип ієрархії управління відходами.

Відповідно до цієї ієрархії усі результати списання проходять за участі еколога 5 ОБОВ’ЯЗКОВИХ і ПОСЛІДОВНИХ етапів оцінки…