На етапі планування будівництва житлового комплексу встановлено, що поряд (20–25 м) з ділянкою під забудову розташований митний пост (на його території розміщено термінал для розмитнення вантажів та автостоянка для більш як 100 вантажних автомобілів. Якою у цьому випадку має бути санітарно-захисна зона (СЗЗ)? Чи допускається її скорочення та чи існує альтернатива?
Відповідь: В описаному випадку слід звернутися до керівництва митного посту з запитом стосовно встановленого розміру СЗЗ підприємства.
При вирішенні питань планування та забудови населених пунктів необхідно керуватися вимогами діючих будівельних норм і правил, а також Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 року № 173 (далі — ДСП № 173).
Відповідно до термінології Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 9 березня 2006 року № 108 (далі — Інструкція №108):
санітарно-захисна зона — функціональна територія між промисловим підприємством або іншим виробничим об’єктом, що є джерелом надходження шкідливих чинників в навколишнє середовище, і найближчою житловою забудовою (чи прирівняними до неї об’єктами), яка створюється для зменшення залишкового впливу цих факторів до рівня гігієнічних нормативів з метою захисту населення від їх несприятливого впливу (далі — СЗЗ).
СЗЗ може бути нормативною чи фактичною:
Стосовно зменшення СЗЗ слід зазначити, що відповідно до п. 5.7 ДСП № 173 розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об’єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об’єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи.
Про альтернативні варіанти можливо говорити, коли стане зрозумілим ступінь шкідливості підприємства на підставі лабораторних досліджень чи розрахункових даних.
Матеріал є частиною публікації «ТОП-10».
Повна версія — у журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №9, 2020.
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»