Як оцінити вплив на надра під час складання звіту з ОВД

Оцінка впливів на надра часто ототожнюється або змішується з наслідками цих впливів на навколишнє середовище, включаючи інфраструктуру і людину, особливо при визначенні виникаючих і спричинених їм збитків. Насправді, ці процеси мають істотні відмінності, хоча і тісно пов'язані між собою. Наприклад, опускання поверхні на калійному родовищі, що призвело до значного екологічного, економічного та соціального збитків регіону і країні, стало наслідком збитків, завданих техногенезом геологічному середовищі, тобто маємо справу з різними, по суті, явищами. Оскільки вони можуть надати, та вже надають, істотний вплив на всю нашу життєдіяльність, виникає необхідність більш поглибленого і всебічного вивчення, визначення та оцінки процесів, що відбуваються. 

Перше поняття стосується наслідків, що виникають в результаті техногенних впливів на геологічне середовище, яку з деякою часткою умовності допустимо ототожнити з поняттям «надра». Самі виникаючі наслідки позначимо терміном «геологічний збиток», тобто збиток, що наноситься геологічному середовищу (ГС) діяльністю людини.

Інше поняття включає сукупність наслідків, обумовлених реакцією ГС (надр) на вплив техногенезу, тому їх можна назвати «геотехногенними наслідками». Якщо вони мають негативний характер, що, як правило, і відбувається на практиці, то їх правомірно вважати «геотехногенним збитком». 

Його складовими частинами є екологічні, економічні, соціальні та інші наслідки, що роблять негативний вплив на життєдіяльність людини і середовище її проживання, в т.ч. природну. До найбільш затребуваної сфери гірничопромисловій діяльності відноситься розробка родовищ, головною метою якої є вилучення з надр корисної для суспільства частині речовини надр - мінеральних утворень. В цьому випадку надрам наноситься геологічний збиток (ГЗ), що виникає на різних стадіях і етапах розробки родовищ корисних копалин. При цьому можливі дії на ГС, використовуючи основні положення системи ОВД, можна поділити на 4 групи по об'єктивній класифікаційній ознаки, що відбиває характер (відмітна властивість, особливість) виробленого впливу на надра:

I група. Відділення (вилучення) речовини надр, що призводить до зменшення його кількості.
II група. Перетворення або порушення геологічного середовища. Воно може проявлятися у вигляді створення підземних порожнин, кар'єрів, котлованів, виїмок, траншей, заглиблень; перерозподілу полів напружень в гірському масиві в зоні ведення гірських розробок; порушення циркулюючих в надрах відносинах, газових, флюїдних, енергетичних та інших потоків; зміни гірничо-геологічних, структурних характеристик і властивостей геологічного середовища, що вміщує мінеральні утворення; зміни ландшафту території, зайнятої під геологічними і гірськими відводами, і т.і.
III група. Забруднення геологічного середовища (геомеханічне, гідрогеологичне, геохімічне, радіаційне, геотермічне, геобактеріологічне).
IV група. Комплексний (сіненергетичний) вплив на надра, що виявляється при різному поєднанні впливів трьох вищенаведених груп.

Відповідно до існуючої практики експлуатації родовищ корисних копалин можливі впливи на ГС розглядаємо по трьох основних стадіях:

1 стадія - Вивчення геологічного середовища, в т.ч. їх складової частини - мінеральних утворень (родовищ корисних копалин).
2 стадія - Освоєння (експлуатація) родовищ корисних копалин.
3 стадія - Завершення освоєння (розробки) родовищ корисних копалин - ліквідація (консервація) гірничодобувних об'єктів.

На стадії вивчення надр, що проводяться з метою виявлення (пошуку) мінеральних утворень, впливу на геологічне середовище, з деякою часткою умовності, можна розділити за об'єктивним ознакою - ступеня фізичної цілісності ГС - на дві групи: вплив без істотного порушення цілісності ГС (1-а група) і впливу з порушенням цілісності і властивостей ГС.

До 1-ї групи впливів можна віднести пошукові та сейсморозвідувальні роботи, які практично не впливають на стан гірського масиву.

2-а група впливів обумовлена геолого-розвідувальними роботами (ГРР), здійснюваними за допомогою свердловин, гірничих виробок та інших робіт, які ведуть до зміни фізичної цілісності ГС. У цьому випадку можливі всі 4 вищевказаних видів впливів на ГС:

• вилучення речовини надр (при проходці геологорозвідувальних виробок і в меншій мірі - при вибурювання свердловин);
• порушення геологічного середовища (при проходці гірських виробок з використанням вибухових речовин); 
• забруднення (має місце лише в окремих випадках - при бурінні нафтових, газових та інших розвідувальних свердловин, при перетині підземних термальних, мінералізованих вод)
• комплексний вплив (зустрічається рідко - наприклад, при перетині геологорозвідувальної вироботки мінералізованого водного, газоносного горизонтів, флюїдних потоків).

Таким чином, можна констатувати, що на стадії вивчення надр впливу на ГС проявляються незначно, головним чином при розвідці і дорозвідці родовищ корисних копалин, вироблених з використанням гірських виробок і, частково, при бурінні розвідувальних свердловин на рідкі та газоподібні вуглеводні.