Що загрожує порушникам екологічного законодавства в США?

В США активно почали вирішувати екологічні проблеми в другій половині ХХ століття. В результаті в країні сформувалися основні принципи екологічної політики, які актуальні й наразі: приймаються закони щодо збереження природи, створюються міністерства і відомства, а також недержавні організації в сфері екології. 

До законів, які становлять кістяк екологічного права США, відносяться Закон «Про національну екологічну політику» (1969), Закон про чисту воду (1977), Закон про контроль за пестицидами (1972); Закон про дику природу (1964); Закон про чисте повітря (1955); Закон про вимираючі види (1973); Закон про земельну політику та управління (1976). 

У системі екологічного законодавства США можна виділити загальні закони, які торкалися екологічної оцінки, та спеціальні — спрямовані на захист конкретних природних ресурсів, поверхневих та підземних вод або на попередження певних видів забруднення, особливо небезпечними відходами і токсичними речовинами. В США поряд з місцевими екологічними службами контролю працює федеральна установа — Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA). 

Лише за 2019 рік Агентство з охорони навколишнього середовища США домоглося добровільного усунення порушень на 1900 об'єктах, $4,4 млрд інвестицій в модернізацію підприємств для посилення їх екологічної безпеки, стягнення $472 млн штрафів, завело 170 кримінальних справ. Діапазон штрафів, які накладає Агентство, досить широкий: за забруднення повітря до $356 тис., за забруднення питної води — до $1,3 млн, за виснаження землі — до $93,7 тис.

Кримінальна відповідальність за екологічні злочини передбачена насамперед федеральним законодавством, а в ряді випадків — і законодавством окремих штатів. Майже всі основні федеральні закони в галузі охорони навколишнього середовища містять статті про кримінальну відповідальність за їх вчинення. Всі вони інкорпоровані в федеральному кодексі США, який фактично являє собою багатотомний звід чинних законів з наскрізною їх нумерацією. Зараз опубліковано 50 томів, що містять повні тексти федеральних законів з анотаціями до них.

Законодавство про кримінальну відповідальність за вчинення екологічних злочинів настільки деталізовано, що кожна сфера навколишнього середовища могла б бути предметом спеціального розгляду. В залежності від їх характеру і суспільної небезпеки підрозділяються на дві категорії: тяжкі, за вчинення яких кримінальне законодавство передбачає позбавлення волі на термін від одного року до довічного ув'язнення і навіть застосування вищої міри покарання; і інші, не пов'язані з тяжким, за вчинення яких, поряд зі стягненням штрафу і застосуванням інших заходів відповідальності, передбачається позбавлення волі на строк до одного року.

Екологічні злочини, що належать до категорії тяжких, — це дії, що вчиняються, як правило, з умислом; інші екологічні злочини можуть бути вчинені і навмисне, і з необережності. Найбільш серйозне серед тяжких екологічних злочинів — злочин, коли винна особа усвідомлює, що в результаті навмисного порушення ним діючих правил інші особи піддаються безпосередньої небезпеки. Кримінальна відповідальність за цей вид злочину, яке можна було б кваліфікувати як особливо тяжкий, встановлена за умисне забруднення вод; умисний викид в атмосферу шкідливих або особливо шкідливих забруднюючих речовин, зазначених в спеціальних переліках; умисне транспортування, зберігання, переробку і експортування зазначених в спеціальних переліках шкідливих відходів, відпрацьованих нафти і нафтопродуктів, а також медичних відходів.

За вчинення цих злочинів передбачено штраф до 250 тис. доларів або позбавлення волі на строк до 15 років, або обидва покарання одночасно. Якщо винний є також і юридичною особою, розмір штрафу може бути збільшений до 1 млн доларів. При скоєнні цього злочину повторно сума штрафу і термін позбавлення волі можуть бути подвоєні. Право судів подвоювати міри покарання передбачено також при повторному скоєнні ряду інших екологічних злочинів.

До федеральних злочинів, об'єкт яких — безпосередньо життя і здоров'я людей, відносяться і такі протиправні дії, як псування питної води шляхом скидання або введення іншим способом забруднюючих речовин в систему громадського водопостачання з метою заподіяння шкоди людям, а також замах або загроза цього. За вчинення такого злочину передбачено, поряд зі стягненням штрафу, позбавлення волі на строк до 20, а за замах або загрозу вчинення до 10 років.

До трьох років позбавлення волі передбачено за умисне забруднення або викид у води забруднюючих речовин без сертифіката; умисне знищення, приховування або фальсифікація даних, що знаходяться на зберіганні або підлягають переробці шкідливих речовин і матеріалів та ін. Позбавлення волі на строк до двох років передбачено законами про чистоту вод і чистоті атмосферного повітря за навмисну фальсифікацію офіційно представлених даних про дотримання норм, вимог і правил в забезпеченні належної якості вод шляхом внесення завідомо неправдивої інформації в звіти, доповіді, плани та інші документи, а також шляхом маніпулювання контрольним обладнанням або порушення діючих методик в процесі моніторингу з метою отримання бажаних результатів.

Так, за вироком суду одна з найбільших компаній, що організують круїзи по морях і океанах, — Royal Caribbean Cruises сплатила штраф в розмірі 18 млн доларів за викид з кораблів у води нафтових відходів; авіакомпанія American Airlines сплатила штраф в розмірі 8 млн доларів за неправильне поводження шкідливими відходами, які транспортувалися її авіалайнерами; нафтова компанія Coke Industries сплатила штраф в розмірі 35 млн доларів за витік нафти із нафтопроводів, які їй належали.

До того ж, EPA вносить таких правопорушників до спеціального переліку, свого роду чорний список, і, відповідно до встановлених їм правилами, повідомляє про це всі зацікавлені державні органи. Заборона діє до усунення порушення та вжиття необхідних заходів щодо їх запобігання в подальшому, що засвідчується документом, що видається EPA після додаткової перевірки. Інший вид санкцій до екологічних правопорушників — анулювання або відмова у видачі ліцензії, дозволів тощо, необхідного для проведення певних робіт, наприклад дослідження і розробки нафтових і газових родовищ.

Проте, коли президентом США став Дональд Трамп, то він різко змінив політику щодо збереження довкілля. 

У 2018 році Міністерство внутрішніх справ оголосило про плани дозволити буріння майже у всіх водах США, що стало найбільшим з коли-небудь запропонованих розширень морського нафтогазового лізингу. 

Трамп вивів Сполучені Штати з Паризької угоди по клімату, залишивши США єдиною країною, яка не бере участі в угоді. У вересні 2019 року адміністрація Трампа замінила План чистої енергії епохи Обами правилом доступною чистої енергії, яка не обмежує викиди. У квітні 2020 року його випустив свої нові стандарти викидів транспортних засобів, які, за прогнозами, приведуть до додаткового мільярда тонн вуглекислого газу, збільшуючи щорічні викиди в США приблизно на одну п'яту. Адміністрація також переписала політику EPA з контролю за забрудненням, в тому числі щодо хімікатів, які, як відомо, представляють серйозний ризик для здоров'я, особливо в інтересах хімічної промисловості, і скасувала Правило чистої води у вересні 2019 року.

Трамп вивів з категорії «тих, які охороняють» 35 млн акрів, ввівши в цю категорію менше 5 млн. За своє президентство Трамп встигнув внести 150 змін в законах, указах та правилах в бік пом’якшення вимог щодо чистоти довкілля. Наразі новий президент США Джозеф Байден обіцяє повернути США на шлях збереження клімату та чистого довкілля.

Джерело: прес-служба Ecobusiness Group